Цивільно-правові зобов`язання

1) настає тільки у випадках, прямо передбачених законом або договором;

2) є покладанням додаткової  відповідальності, що передбачає  наявність основної відповідальності, яку несе основна відповідальна особа;

3) покладається на осіб, які не несуть безпосередньо  основної відповідальності перед кредитором;

4) не може перевищувати  обсягу основної відповідальності. Субсидіарно відповідальна особа, що задовольнила вимогу кредитора, в передбачених законом випадках має право регрес мої вимоги до основної відповідальної особи;

5) може бути обмежена  законом (або відповідно до нього  договором) в часі або пов'язана  законом з наявністю певних  умов.

3. Залежно від обсягу  виділяється повна і обмежена  відповідальність. При цьому загальним  правилом є відповідальність боржника в повному обсязі. Однак за окремими видами зобов'язань законодавством може бути встановлена обмежена відповідальність за їх невиконання або за неналежне виконання.Обмеження відповідальності можливо як законом, так і угодою сторін, але з дотриманням певних вимог (так, між соціалістичними організаціями обмеження відповідальності не допускалося їх угодою, якщо розмір відповідальності для цього виду зобов'язань точно визначався законом). Звідси можна зробити висновок, що в усіх інших випадках сторони можуть встановлювати для себе обмежену відповідальність.

4. Крім вже названих  вище, можуть бути також виділені  такі види відповідальності, як  відповідальність за свої дії  і відповідальність за дії  інших осіб. Наведене правило встановлює не тільки особливий порядок передоручення за договором доручення, але і те, що за недотримання вимог ч. 2 ст. 240 ЦК повірений відповідає за дії заступника як за свої власні, а вина заступника розглядається як власна вина повіреного.

3.Загальні  положення про договір.

Договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 

Особи постійно укладають різноманітні договори, тому їх для зручності потрібно певним чином класифікувати, а саме:

1) залежно від розподілу  прав та обов'язків між сторонами  договори бувають:

- односторонні, якщо одна  сторона бере на себе обов'язок  перед другою стороною вчинити  певні дії або утриматися від  них, а друга сторона наділяється  лише правом вимоги, без виникнення  зустрічного обов'язку стосовно першої сторони;

- двосторонні, коли правами  та обов'язками наділені обидві  сторони договору;

- багатосторонні, що укладаються  більш як двома сторонами, які  наділяються і правами, і обов'язками;

2) за характером правовідносин, що виникають на підставі договорів, вони поділяються, як і всі  інші правочини, на:

- відплатні, коли наявне  зустрічне майнове задоволення  сторін договору у вигляді  грошей, майна, робіт, послуг (зокрема, договори купівлі-продажу, страхування);

- безвідплатні, якщо умовами  договору не передбачається зустрічного  майнового задоволення (договори  дарування, позички тощо);

3) залежно від моменту, з якого договори вважаються  укладеними, тобто в їх сторін  виникають права та обов'язки, вони є:

- консенсуальними. Для укладення таких договорів достатньо, щоб сторони досягли згоди за всіма істотними умовами (наприклад, договір поставки);

-реальними. Вони вважаються  укладеними тільки тоді, коли  відбудеться передача речі (договори  зберігання, позики тощо); 4) за спрямованістю договори поділяють на:

- договори про передачу  майна у власність. Такими є  договори: купівлі-продажу, дарування, ренти, довічного утримання (догляду);

- договори про передачу  майна в тимчасове користування, зокрема договори найму (оренди), позички;

- договори про виконання  робіт, якими є договори підряду;- договори про надання послуг, зокрема договори: перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісії, управління  майном;

- договори фінансової  спрямованості (позики, кредиту, банківського  вкладу, банківського рахунку, факторингу);

- договори щодо розпорядження  майновими правами інтелектуальної  власності (ліцензійний договір, договір  комерційної концесії тощо);

- договори про спільну  діяльність (наприклад, договір простого товариства).

Зміст договори становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до закону.

Усі умови, що складають зміст договору поділяють на істотні, звичайні і випадкові.

Для укладення будь-якого договору обов 'язковим є те, щоб сторони домовилися із приводу його істотних умов, якими б умови:

1) про предмет договору;

2) визначені законом як  істотні або необхідні для  договорів цього виду;

3) щодо яких за заявою  хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Звичайні умови - це умови, які звичайно складають зміст договорів цього виду. Сторони можуть їх навіть не зазначати при укладенні договору, оскільки ці умови визначено в законі.

Випадковими умовами є умови, що не є обов'язковими для таких договорів, але сторони домовилися про їх включення до змісту свого Договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі (усній або письмовій), якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Він є укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Однак якщо відповідно до закону для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір е укладеним із моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним із моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У цьому разі під "істотним порушенням" мається на увазі таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо ж договір розірвано, то зобов'язання сторін припиняються.

4.Договір  на туристичне обслуговування.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони комплексу туристичних послуг .

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій формі відповідно до закону. Договір на туристичне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера.

До укладення договору на туристичне обслуговування споживачу туристичного продукту має бути надана інформація про:

1) основні вимоги пропонованих  до оформлення виїзних/в'їзних  документів на в'їзд/виїзд до  країни тимчасового перебування), у тому числі інформацію щодо термінів їх оформлення;

2) медичні застереження  стосовно здійснення туристичної  поїздки, у тому числі протипоказання  через певні захворювання, особливості  фізичного стану і віку туристів  для участі в поїздці;

3) туроператора , його місцезнаходження  і поштові реквізити, наявність  у туроператора ліцензії на  здійснення туроператорської діяльності, сертифікатів відповідності та іншу інформацію відповідно до законодавства про захист прав споживачів; { Пункт 3 частини четвертої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2608-VI від 19.10.2010 }

4) розмір фінансового  забезпечення туроператора чи  турагента на випадок його неплатоспроможності чи неспроможності та кредитну установу, яка надала таке забезпечення.

До початку надання туристичних послуг споживачу за його вимогою повинна бути надана інформація:

про загальні умови типового договору на надання туристичних послуг ;

програма туристичного обслуговування;

характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, у тому числі їх вид і категорія, терміни стикувань рейсів, а також інша обов'язкова інформація, передбачена кодексами і правилами перевезень ;

характеристика готелів, інших місць розміщення туристів, у тому числі їх місце розташування, класифікація за законодавством країни тимчасового перебування, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, відомості про правила тимчасового проживання, строки і порядок оплати готельного обслуговування, а також інша обов'язкова інформація, передбачена цим Законом, іншими нормативно-правовими актами ;

про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього природного середовища, санітарну та епідеміологічну обстановку;

про правила в'їзду до країни тимчасового перебування та перебування там;

про види і способи забезпечення харчування під час туристичної поїздки;

про види та тематику екскурсійного обслуговування, порядок зустрічей і проводів, супроводу туристів;

про дату і час початку та закінчення туристичного обслуговування, його тривалість;

 

відомості про мінімальну кількість туристів у групі, терміни інформування туриста про те, що туристична поїздка не відбудеться через недобір групи;

відомості про страхову організацію, що здійснює страхування ризиків, пов'язаних з наданням туристичного обслуговування, розмір страхових відшкодувань, порядок і умови їх виплати;

про ціну туристичного обслуговування і порядок здійснення оплати;

про місце перебування організації , уповноваженої туроператором на прийняття претензій туристів, а також про адреси і телефони українських дипломатичних установ у країні тимчасового перебування або місцевих служб, до яких можна звернутися у разі виникнення труднощів під час туристичної поїздки.

Кожна із сторін договору може вимагати внесення змін або розірвання договору у зв'язку з істотними змінами обставин, з яких вони виходили при укладенні договору.

До істотних змін обставин належать:

1) погіршення умов подорожі, зміна термінів подорожі;

2) непередбачене збільшення  транспортних тарифів;

3) введення нових або  підвищення діючих ставок податків  і зборів та інших обов'язкових платежів;

4) різка зміна курсу  національних валют;

5) інші підстави, за домовленістю сторін.

Турист вправі відмовитися від виконання договору до початку подорожі за умови оплати туроператору або турагенту фактично понесених ними витрат за послуги, надані до цього повідомлення.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста.

 

Якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами, можлива лише у випадках, передбачених договором, і тільки при істотній зміні обставин, передбачених частиною сьомою цієї статті, але не пізніше ніж за 10 днів до початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить більше ніж 10 днів, за 5 днів до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів, за 48 годин до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість становить один день. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5 відсотків його первісної ціни. У разі перевищення ціни туристичного продукту більше ніж 5 відсотків первісної ціни турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор зобов'язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти. copy1 {color: #ffffff; font-style: italic}

Туроператор може в договорі з туристом обмежити свою відповідальність розміром подвійної плати вартості туристичного продукту , якщо туроператор несе перед туристом одноособову відповідальність за шкоду, що виникла внаслідок дій одного з виконавців послуг, обумовлених договором.