Загальні відомості про Закарпатську область

 

                                         Населення 
 
  Закарпаття посідає 17-те місце серед регіонів України за чисельністю населення. На 1 січня 2010 р. в області проживало, за попередніми даними, 1244,8 тис. осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6 %. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб. 
  Чисельність населення області за 50 років змінювалася по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. 
  У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність. У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2 %, у другому — 7 %, за підсумками 2010 року — 19 %. 
  Переважна більшість жителів області — 62,9 % проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні — 0,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7 % мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1 % загальнообласної. П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. 
 
Динаміка чисельності населення Закарпатської області:

• 1959 ‒ 920 173
• 1970 ‒ 1 056 799
• 1979 ‒ 1 154 417
• 1989 ‒ 1 252 288
• 2001 ‒ 1 258 264
• 2005 ‒ 1 248 486
• 2008 ‒ 1 242 606
• 2010 ‒ 1 244 828
• 2012 ‒ 1 250 759 
  

 
  Динаміка чисельності населення районів та міст обласного підпорядкування Закарпатської області:

 

	1977	1979	1989	2001	2012
м. Берегове	Берегівськ.	Берегівськ.	Берегівськ.	27 235	24 824
м. Мукачеве	57 414	71 864	84 521	82 346	84 630
м. Ужгород	64 578	90 995	117 061	117 317	116 556
м. Хуст	Хустськ.	Хустськ.	Хустськ.	32 348	31 686
м. Чоп	Ужгородськ.	Ужгородськ.	Ужгородськ.	Ужгородськ.	8 977
Берегівський район	79 135	82 901	85 668	53 841	51 716
Великоберезнянський район	32 274	31 909	30 835	28 016	26 386
Виноградівський район	98 532	104 944	113 034	117 863	119 105
Воловецький район	24 049	26 271	27 561	25 336	24 379
Іршавський район	88 632	92 755	97 192	100 881	99 038
Міжгірський район	46 968	49 760	50 555	50 057	48 168
Мукачівський район	99 730	103 250	105 538	101 572	100 813
Перечинський район	31 510	32 398	32 582	31 790	31 272
Рахівський район	76 095	81 645	86 148	90 811	91 115
Свалявський район	46 532	51 395	56 254	55 468	54 361
Тячівський район	132 082	147 429	164 968	172 389	173 503
Ужгородський район	70 707	69 941	73 679	74 433	68 786
Хустський район	108 561	116 960	126 692	96 561	95 444

 

  Закарпатська область  є багатонаціональною. Основним  і корінним населенням є українці (80.5 %) . Проживають також угорці (12.1 %), румуни (2.6 %), росіяни (2.5 %), цигани (1.1 %), словаки (0.5 %), німці (0.3 %), всього понад 30 національностей.

№	Національність	1921	1959	1989	2001
1	Українці	63,0%	74,6%	78,4%	80,5%
2	Угорці	17,3%	15,9%	12,5%	12,1%
3	Румуни		2,0%	2,4%	2,6%
4	Росіяни		3,2%	4,0%	2,5%
5	Цигани		0,5%	1,0%	1,1%
6	Словаки	3,3%	1,3%	0,6%	0,5%
7	Німці	1,8%		0,3%	0,3%
8	Євреї	13,5%	1,3%	0,2%	0,05%

 
Національний склад населення  Закарпатської області станом на 2001 рік

№	Національність	Кількість осіб	Відсоток до загальної  кількості
1	Українці	1 010 127	80,51 %
2	Угорці	151 516	12,08 %
3	Румуни	32 152	2,56 %
4	Росіяни	30 993	2,47 %
5	Цигани	14 004	1,12 %
6	Словаки	5 695	0,45 %
7	Німці	3 582	0,29 %
8	Білоруси	1 540	0,12 %
9	Євреї	565	0,05 %
10	Поляки	518	0,04 %
11	Інші	3 922	0,31 %
	Разом	1 254 614	100 %

 

Національний  склад населення Закарпаття  (перепис 2001 року)
	Населення	Українці	Угорці	Румуни	Росіяни	Цигани
Ужгород	117.317	77,8%	6,9%		9,6%	1,5%
Берегове	27.235	38,9%	48,1%		5,4%	6,4%
Мукачеве	82.346	77,1%	8,5%		9,0%	1,4%
Хуст	32.348	89,3%	5,4%		3,7%	0,4%
Берегівський район	53.841	18,8%	76,1%		0,7%	4,1%
Великоберезнянський район	28.016	96,3%			0,7%	1,6%
Виноградівський район	117.863	71,4%	26,2%		1,2%	0,8%
Воловецький район	25.336	98,8%			0,6%
Іршавський район	100.881	98,6%	0,1%		0,6%
Міжгірський район	50.057	99,1%			0,5%
Мукачівський район	101.572	84,0%	12,7%		0,7%	1,3%
Перечинський район	31.790	96,3%			1,3%
Рахівський район	90.811	83,8%	3,2%	11,6%	0,8%
Свалявський район	55.468	94,5%	0,7%		1,5%
Тячівський район	172.389	83,2%	2,9%	12,4%	1,0%
Ужгородський район	74.433	58,4%	33,4%		2,0%	4,1%
Хустський район	96.561	95,0%	3,9%		0,9%

 

Закарпатська  область

1.258.264

80,5%

12,1%

2,6%

2,5%

1,1%

 

 

                        Характеристика господарства 
                                                      Промисловість 
 
  Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі отримували комплектуючі деталі з – за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. 
  Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських  областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний – вироби шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об’ємі виробництва промислової  продукції в Закарпатській області  складає – 17,6%.

Хімічне і нафтохімічне виробництво  Карпатського регіону включає гірничо  – хімічну промисловість (здобич сірі, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас  і виробів з них. У загальній  промисловій продукції Закарпатської  області химпродукция займає 1,7%. 
  У будівельному комплексі регіону працює 6. 8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера. 
  Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально – технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури – тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.

Значний вплив на життєдіяльність  краю має транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці Закарпаття (Львів –  Чоп, Львів – Мукачево, Вузловоє – В. 
Бичків, Надвірна – Ділове, Берегово – Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі України) – 1.476 км.; автодороги Закарпаття (Львів – Чоп, Київ – Чоп, Ужгород – Ясиня, Долина – Хуст, Хуст – Чоп) – 3.429 км.; повітряні шляхи – аеропорти (міжнародний аеропорт «Ужгород» 4 класи «Г» приймає повітряні судна типу Ан – 12, 24, 26, 32, Як – 40, 42, Мул – 18, має 30 гелікоптерів; військовий аеропорт «Мукачево»); водний транспорт – спортивний слалом на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка, Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод «Дружба», газопроводи «Союз», «Братерство», «Сибір – Європа», етіленопровод).

Зв’язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв’язку, а також  бізнес – лініями, відеконференциямі, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться  дві волокно – оптичні лінії  зв’язку: Ужгород – Словаччина, Ужгород – Угорщина.

  За останні роки відбулися суттєві зміни у структурі промислового виробництва. Промисловість стала більш наближеною до ресурсних можливостей області. 
  Галузями виробничої спеціалізації є лісова і деревообробна промисловість (виробництво меблів, пиломатеріалів, шпону, паркету), лісохімічна (продукти переробки деревини), харчова промисловість (виробництво вина, коньяку, плодоконсервної продукції, безалкогольних напоїв та мінеральної води), легка промисловість (швейні і трикотажні вироби, білизна, пальта, куртки, костюми чоловічі, взуття, головні убори), машинобудування (металорізальні верстати, електродвигуни, арматура трубопровідна, побутові газові конвектори, газові лічильники), промисловість будматеріалів (виробництво щебню, облицювальних матеріалів). 
  Провідними підприємствами області є підприємства, які залучили інвестиції, провели реконструкцію та модернізацію виробництва, підвищили конкурентоспроможність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

 

                                         Сільське  господарство                           
 
  Агропромисловий комплекс є важливим сектором економіки області, який формує близько 20% валової доданої вартості, виробленої всіма галузями економіки. Галузь створює умови щодо стабілізації цінової ситуації на ринку продовольства, незалежно від зміни зовнішньої кон’юнктури на ту продукцію, що виробляється товаровиробниками області.

  Ведення агропромислового виробництва на Закарпатті має свої особливості, відмінні від інших регіонів України, які полягають: – у домінуванні сільського населення у загальній чисельності населення області, яке становить 63% при 31,9 відсотка – по Україні; – трансформуванні земель до приватного сектора внаслідок проведених реформ, внаслідок чого площі землекористування цієї категорії виробників зросли у декілька разів і на початок поточного року за ними закріплено 85% таких земель, у тому числі ріллі 81%; – обмеженості земель сільськогосподарського призначення, область залишається найменш забезпеченою земельними ресурсами сільськогосподарського призначення і в розрахунку на одного жителя припадає 0,32 ¹ га сільгоспугідь, у тому числі ріллі 0,16 га. За умови малоземелля (2,1% площ сільгосппризначення держави) ефективність використання земель в області значно вища у порівнянні з іншими регіонами. Щільність умовного поголів’я та виробництво основних видів сільськогосподарської продукції на 100 гектарів відповідної площі у 1,5 рази перевищує показники інших областей.

  За природними, економічними умовами ведення сільськогосподарського виробництва область поділяється на три підзони: низинну, де розміщено 55% земель сільгосппризначення, передгірську – 21,3% та гірську – 23,7%. У низинній зоні вирощується зерно, надранні та пізні овочі, є унікальні умови для розвитку виноградарства і садівництва, розвивається м’ясне та молочне скотарство, такі скороспілі галузі, як свинарство та птахівництво. Передгірські та гірські райони спеціалізуються на картоплярстві, садівництві та кормовиробництві, м’ясному та молочному скотарстві, розвитку вівчарства.

  Закарпаття було першою і єдиною областю, яка в межах затвердженої регіональної Програми підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм часткового здешевлення залучених кредитів відшкодовує залишок відсоткових ставок, які залишались після відшкодування із Державного бюджету. Загальний обсяг підтримки з обласного бюджету за цією програмою за останні три роки, станом на початок 2010 року, склав 2648,5 тис. гривень. Зазначена підтримка зменшила фінансове навантаження на сільгоспвиробників, а частково вивільнені кошти спрямовуються на пріоритетні цілі підприємств галузі.

  У порядку вжиття заходів щодо покращення функціонування галузі тваринництва та з метою збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції, продовжено термін дії та збільшено обсяги фінансування і розширено напрямки підтримки через Програму розвитку та підтримки тваринництва і птахівництва на 2010-2015 pp.

  Передбачено фінансову підтримку молочного скотарства, свинарства, вівчарства та птахівництва, а також часткове відшкодування вартості виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво доїльних залів та придбання обладнання для тваринницьких ферм, у тому числі через механізм фінансового лізингу. Обсяг підтримки галузі тваринництва з обласного бюджету за останні три роки становив 1630,1 тис. гривень.

  Завдяки залученим інвестиціям відновлюється інтенсивне промислове виробництво свинини за сучасними технологіями у фермерському господарстві “Новий рівень – 2006″ Тячівського району, фермерському господарстві “Шитєв” Берегівського, у ТОВ “Кошет” та ТОВ “Аденія” Мукачівського району. На високому технологічному рівні із застосуванням передових технологій здійснюється виробництво рослинницької продукції у ВАТ “Племзавод Закарпатський” Берегівського району, фермерському господарстві “Ренет” Виноградівського району, СТОВ “Завидівське” Мукачівського району, фермерському господарстві “Коник” Ужгородського району. За період дії державної програми з 2000 року здійснено закладку нових садів на площі 632 га та виноградників на площі 1213 га. Найбільші обсяги посадки садів здійснили ТОВ “Артос” Берегівського району, СТОВ “Завидівське” Мукачівського району, фермерське господарство “Коник” Ужгородського району. Значні обсяги посадки виноградників провели ТОВ “Чізай”, ТОВ СП “Айсберг ЛТД”, ТОВ “Карпат Вин Еталон” Берегівського району та СТОВ “Завидівське”.