Широколистяно-лісові ландшафти Полтавщини: стан і поширення по території області

2.3. Заповідні ландшафти  широколистяних лісів Полтавщини

 

Відповідно до положень, з метою збереження та відновлення особливо цінних природних ландшафтів (типових чи унікальних) створюються ландшафтні заказники. Одним із критеріїв заповідання є ландшафтна типовість та унікальність. Враховуючи, що природні ландшафти - лісостепові (широколистянолісові та  лучностепові) збереглися фрагментально, охорона на ландшафтному рівні дає можливість забезпечити комплексний підхід до збереження залишків природних екосистем як природно-територіальних комплексів.

Заповідний режим заказників передбачає вибіркове обмеження або заборону таких видів господарської діяльності, як розорювання земель, лісовикористання певних видів, меліоративні роботи, забудову, випасання, викошування, видобуток корисних копалин, туризм, мисливство, рибальство.

Ландшафтні заказники (40 — місцевого значення, 8 — загальнодержавного) в Полтавській області займають найбільші площі серед заказників (майже третю частину). Значна частина ландшафтних заказників в Полтавській області була створена в період оптимізацїі заповідної мережі об'ласті (1993— 1996 рр.) за результатами проведених комплексних досліджень.

«Короленкова дача»

 

Ландшафтний заказник -«Короленкова дача» - унікальна для Лівобережного Лісостепу мальовнича ділянка заплави р. Псел з цінними лісовими, степовими та заплавними природними комплексами, різноманітною флорою та фауною. Тут збереглись у незайманому стані природні ландшафти нагірних дібров та степових ділянок у комплексі з луками, озерами та обводненими болотами на заплаві. Розташований в околицях села Малий Перевіз Шишацького району. Площа - 79,1 га.

 «Нижньопсільський»

Ландшафтний заказник «Нижньопсільський» - типова ділянка заплавних лісів та лук пониззя Псла з багатим рослинним і тваринним світом. Основні площі заказника зайняті заплавними лісами — білотополевими, осокоровими, подекуди осиковими. Природні білотополеві ліси характеризуються багатоярусною структурою. Чагарниковий ярус утворюють черемха звичайна, декілька видів гльоду, бруслини бородавчаста та європейська, бузина чорна Восени і взимку їх численні плоди є важливою кормовою базою для птахів. Площа — 504 га. Розташований між селами Омельник (з правого берега), Запсілля (з лівого) та Гуньки (з правого) до с. Крамаренки Кременчуцького району. (Рис. 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Карта ландшафтного заказника «Нижньопсільський»

 

«Червонобережжя»

Ландшафтний заказник «Червонобережжя» — унікальний природний комплекс широколистяних і мішаних лісів та заплавних ценозів на заплаві р. Удай з різноманітним рослинним та тваринним світом. Унікальність ландшафтів заказника визначає наявність у його південній частині моренної гряди — відкладень покривного Дніпровського льодовика. Морена підстилає ґрунти, обумовлюючи підняття берегів р. Удай, де сформувались сприятливі умови для розвитку лісової рослинності, і слугує природною межею території заказника. Розташований в околицях с. Гінці на межі Чорнухинського і Лубенського районів Полтавської області.

Площа — 805,0 га.

Гідрологічні заказники

Гідрологічні заказники створюються з метою збереження і відновлення цінних водних об'єктів і комплексів. Особливості режиму охорони (обмеження чи заборона меліорації, заборона забудови, відсутність водостоків, обмеження полювання, рибальства) спрямовані на специфіку гідрофільного комплексу, яким може бути долина річки, частина її заплави, заболочена ділянка (поза заплавою), озера, штучні водойми — ставки.

«Куквинський»

Гідрологічний заказник «Куквинський» — типова  ділянка заплави р. Удай із широколистяними лісами та природним комплексом високотравних боліт із різноманітною флорою і фауною. Площа - 300,0 га. Розташований в околицях с. Повстин Пирятинського району Полтавської області (Рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Карта гідрологічного заказника «Куквинський»

Ботанічні заказники. Ботанічні заказники створюються з метою збереження і відтворення цінних у науковому, господарському (ресурсно-кормовому) і естетичному відношеннях ділянок із природним різноманітним рослинним покривом, а також для збереження в природних умовах рідкісних рослин та угруповань.

«Парасоцький ліс»

Ботанічна пам'ятка природи «Парасоцький ліс» — унікальний масив широколистяного лісу, відомий реліктовий центр Лівобережного Лісостепу. Розташована в околицях с. Михайлівка Диканського району. Площа—145,0га.

Основна частина заповідного об'єкту — це плакорні та розчленовані ярами ділянки із типовими кленово-липово-дубовими та рідкісними для області грабово-дубовими. В напрямку до річки спостерігається зміна деревних порід у залежності від екологічних умов: на заплаві зменшується роль клена і липи, зростає — граба Це обумовлене збільшенням вологості, сприятливої для формування грабово-дубових лісів, типових для вологого, м'якого клімату Західної Європи.

Найбільшою цінністю «Парасоцького лісу» є масиви старих корінних дібров, розміщених на плакорах. Основу деревостану складають дуби віком 80—90 років, є ділянки з 140—180-річними, подекуди — із 200—250-річними деревами, які виглядають монументально. У Парасоцькому лісі виявлені старі граби віком до 200 років, що свідчить про корінність цього лісу. Локально зустрічається у деревостані вишня пташина (черешня). Вона є рідкісним видом на Лівобережжі, а в Парасоцькому лісі окремі дерева досягають 100 років.

Дендрологічні парки. Дендрологічні парки як науково-дослідні природоохоронні установи створюються з метою збереження і вивчення у спеціальних умовах колекцій різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного використання.

 

«Ковпаківський»

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Ковпаківський» — ділянка природних широколистяних та штучних соснових лісів навколо р. Ворскла з багатим рослинним і тваринним світом. Розташований в околицях смт. Котельва. Площа —196 га.

Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що утворюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів і забезпечення умов організованого відпочинку населення.

«Диканьський»

Диканьський РЛП був першим об'єктом функціонального призначення не тільки в Полтавській області, а й у Лівобережному Лісостепу. Його територія схожа на всю Полтавщину в мініатюрі: із типовими дібровами, лучними степами, заплавними луками, балками, ярами, мальовничими краєвидами з блакитною стрічкою річки Ворскли, безмежними полями, стрункими лісосмугами, сучасними українськими селами. (Рис. 3) [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Карта регіонального ландшафтного парку «Диканьський»

 

2.4. Наші рекомендації  по збереженню широколистяно-лісових ландшафтів

 

Лісові ресурси Полтавщини виснажуються надмірними рубками задля лісопродукції, а також інтенсивними санітарними рубками. Спостерігається масове пошкодження і засихання лісів, особливо дібров навколо промислових підприємств і хімічних заводів від їх шкідливих викидів. ( 19)

На нашу думку для подальшого збільшення територій під широколистяними лісами та збереження існуючих потрібно:

• забезпечити повноцінне виконання всіх законів, кодексів  та положень про лісове господарство щоб вберегти лісонасадження та ліси від правопорушників;
• збільшити  відповідальність керівників підприємств за порушення екології навколишнього середовища їх підприємствами;
• проводити заліснення земель, не придатних для сільськогосподарського використання, створення захисних насаджень, лісопарків у малолісних районах області;
• з метою захисту ґрунтів проводити роботи із захисного лісорозведення,  залісення берегів рік; 
• розширення зелених зон навколо міст і населених пунктів, їх внутрішнє озеленення;
• розширювання  територій  ландшафтних парків та дотриманням режиму охорони на їх територіях ;
• організація еколого-просвітницької діяльності з метою забезпечення підтримки природно-заповідної справи широкими верствами населення, зокрема школярами та їхніми батьками, виховувати культуру поведінки в лісонасадженнях, навчати  людей знанням законів природи, підвищувати рівень екологічного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У ході написання даної курсової роботи ми прийшли до наступних висновків:

1. Широколистяно-лісові ландшафти Полтавщини сформувалися в умовах помірно континентального клімату Українського Лісостепу. Температурний режим відзначається поступовим наростанням температур від холодного до теплого періоду і спаданням від теплого періоду до холодного. Відхилення від середніх показників температур повітря в сторону максимуму і мінімуму бувають досить помітні. Залежно від місцевих фізико-географічних умов максимальні і мінімальні температури в окремих пунктах помітно відхиляються від середніх показників.

2. Територія Полтавщини, у межах якої сформувались широколистяно-лісові ландшафти має досить довгий вегетаційний період.

Ландшафти у цілому одержують достатню кількість опадів за рік, що створює оптимальні умови для розвитку природної рослинності, вирощування різноманітних сільськогосподарських культур, плодових і декоративних дерев. Однак їх південна окраїна лежить у зоні дещо зниженого зволоження, де в окремі роки воно буває досить відчутне, особливо в період вегетації.

Дощі у теплу пору року більше бувають у вигляді злив, часто досить інтенсивних і тому шкідливих. Проте тут нерідко йдуть обложні дощі, дуже бажані в період вегетації. У зимовий період майже виключно випадає сніг.

3. Ріки широколистяно-лісових ландшафтів належать до басейну Ворскли, Сули, Псла. Територія дренується їх притоками. Всі вони мають загальний напрям стоку з північного сходу на південний захід і належать до типу низовинно-рівнинних річок.

Річки мають дощове, снігове і підземне живлення. Участь весняного, дощового і підземного живлення визначається комплексом фізико-географічних умов території. Для снігового живлення насамперед має значення товщина снігового покриву, інтенсивність танення снігу навесні, затримання талих вод на шляхах попереднього стоку та ряд інших особливостей. Частка підземного стоку знаходиться в прямій залежності від глибини врізу русла річки. Чим більше річка прорізує водоносних горизонтів, тим більша частка підземного стоку.

Територія Полтавської області багата на підземні води, які впливають на формування природних компонентів ландшафту і насамперед на режим рік, формування ґрунтово-рослинного покриву.

Підземні води пов'язані з різноманітними комплексами кристалічних і осадових порід. Вони відзначаються досить строкатою мінералізацією, але в основному це слабо мінералізовані води.

4. Широколистяно-лісові ландшафти розташовані на Придніпровській низовині і Полтавській рівнині, які сформувалися в межах Дніпровсько-Донецької западини. Основними фрагментами рельєфу виступають річкові долини і міжрічкові плато.

На формування рельєфу мали вплив талі води дніпровського льодовика і наступна ерозійно-акумулятивна діяльність руслових потоків Дніпра та його приток.

Дніпровсько-Донецька западина заповнена переважно осадовими відкладами девону, карбону, пермі, тріасу, юри, крейди, палеогену і неогену. Є соляно-купольні структури.

Широколистяно-лісова рослинність розвивається на дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах та для деяких типів лісу — на чорноземах (південна частина Полтавської області).

5. Полтавщина належить до малолісних і лісо-дефіцитних областей. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку XXI століття становить 9,55% (274,6 тис. га). Уцілілі ділянки цілинних широколистяно-лісових ландшафтів є зараз невеликими ізольованим один від одного «островами», оточеними агроландшафтами. Найбільші масиви кленово-липово-дубових та грабово-дубових лісів пов'язані з крутим і найбільш розчленованим правобережжям річок Сули, Псла, Ворскли та їх приток. Незначні площі займають. заплавні ліси, які мають надзвичайно важливе водоохоронне значення. Дубово-соснові ліси займають більш родючі ґрунти борових терас — глинисті піски з суглинковими прошарками або легкі супіски.

У зв’язку зі значним впливом діяльності людини велика кількість представників флори широколистяно-лісових ландшафтів занесені до Червоної книги України.

Протягом багатьох століть господарська діяльність людей, спрямована на розширення сільськогосподарських угідь, звужувала природні стації для багатьох цінних промислових звірів і птахів.

Рослинність цілинних широколистяно-лісових ландшафтів змінювалась у результаті розорювання, пожеж, надмірного випасання, сінокосіння.

Людина створила і поширила цінні сорти рослин, які у багатьох місцях зайняли місце природної рослинності. Одночасно із змінами рослинного покриву людина активно змінювала тваринний світ. Частина звірів і птахів, які водилися на цілинних ділянках лучних степів, була зовсім винищена, інші змінили спосіб життя і пристосувалися до умов ріллі.

6. З метою захисту широколистяно-лісових ландшафтів в Полтавській області створюються природоохоронні території, проте їх кількість є мізерною, для збереження цих унікальних ландшафтів. Ми розробили комплекс заходів щодо збереження широколистяно-лісових ландшафтів та поширюємо їх серед населення.