Широколистяно-лісові ландшафти Полтавщини: стан і поширення по території області

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Наукове товариство учнів «Мала академія наук»

 

Відділення: Наук про Землю

 

Секція: географія і ландшафтознавство

 

 

 

 

 

Широколистяно-лісові ландшафти Полтавщини:

стан і поширення по території області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність теми. Ліс — це найбільш могутній тип рослинного покриву і головний компонент біосфери. Він, в основному, забезпечує екологічну безпеку і збереження біосфери нашої планети. Ліси Полтавщини несуть на собі величезне рекреаційне, антропогенне навантаження. У зв’язку з цим вивчення широколистяних лісів Полтавщини та проблема їх знищення є актуальною і життєво необхідною для збереження унікальних біоценозів широколистяно-лісових ландшафтів.

Мета дослідження – проаналізувати умови формування, особливості флори і фауни широколистяних лісів у межах Полтавської області.

Завдання роботи: 1) проаналізувати умови формування широколистяних лісів у межах Полтавщини; 2) охарактеризувати рослинність широколистяних лісів; 3) проаналізувати стан і структуру популяцій рідкісних видів флори; 4) охарактеризувати тваринний світ; 5) з’ясувати, які сучасні та антропогенні ландшафти сформувались на місці широколистяних лісів; 6)розглянути заходи спрямовані на збереження широколистяних лісів та показати роль заповідників для охорони цих ландшафтів.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, 8 додатків та 24 використаних джерел.

Основними результатами роботи є: 1) аналіз і систематизація наукових праць з даної тематики; 2) охарактеризовано умови формування широколистяних лісів; 3) дано характеристику рослинному і тваринному світу; 4) на основі наукових джерел досліджено стан і структуру популяцій рідкісних видів флори та фауни; 5) проаналізовано проблеми і перспективи широколистяно-лісових ландшафтів Полтавщини; 6) на основі отриманих даних визначено сучасні та антропогенні ландшафти, що сформувались на місці широколистяних лісів; 7) розглянуто заходи, спрямовані на збереження широколистяних лісів, та показано роль заповідників у охороні цих ландшафтів; 8) розроблено рекомендації щодо охорони широколистяно-лісових ландшафтів; 9) результати роботи представлено на конференції «Полтавщина – земля моя свята».

 

Науковий керівник                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ……………………………………………………………………...	4
Розділ 1. Умови формування широколистяно-лісових ландшафтів ПОЛТАВЩИНИ…………………………	8
1.1. Кліматичні умови…………………………………………………	8
1.2. Рельєф, води, склад гірських порід, ґрунтовий покрив………...	9
1.3. Рослинність широколистяних лісів……………………………...	12
1.4.Тваринний світ…………………………………………………….	15
Розділ ІІ. Ландшафти (історія та сучасність)…………	17
2.1. Історія формування та дослідження широколистянолісових ландшафтів у межах Полтавської області…………………………….......	17
2.2. Сучасні ландшафти на місці широколистяних лісів та агроландшафти………………………………………………………………	21
2.3. Заповідні ландшафти широколистяних лісів Полтавщини….....	24
2.4. Наші рекомендації по збереженню  широколистяно-лісових ландшафтів………………………………………………………………….	28
Висновки………………………………………………………………..	30
Додатки…………………………………………………………………..	33
Список використаних джерел……………………………….	48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. В сучасних умовах всебічного посилення антропогенного впливу на природні екосистеми особливого значення набуває проблема збереження біорізноманітності, в тому числі, генофонду рідкісних видів рослин.

Основними природними рослинними угрупованнями на території Полтавщини є ліси, луки і болота, степи, а також водна рослинність. Сучасний рослинний покрив області значно відрізняється від природного і є наслідком інтенсивної господарської діяльності: ліси на значних площах були вирубані, степи майже повсюди розорані. Цим обумовлені зміни видового складу та поширення рослин і тварин. Домінуючими стали угрупування агрокультурної рослинності та польових бур'янів, штучних деревних насаджень. [10]

Відомо, що першооснова життя людини знаходиться у природі. Одним з наймогутніших факторів природи є ліс як жива саморегулююча система співжиття дерев, трав'яних рослин, тварин, птахів, комах, грибів, мохів і мікроорганізмів, які впливають один на одного, взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем.

Ліс — це найбільш могутній тип рослинного покриву і головний компонент біосфери. Він, в основному, забезпечує екологічну безпеку і збереження біосфери нашої планети. Ліс виконує неоціненні і найголовніші водоохоронні, водорегулюючі, ланшафтно- і кліматоутворювальні, ґрунтозахисні, санітарно- гігієнічні, рекреаційні і естетично-виховні функції. Ліс — це природна аптека. В наших лісах росте багато вітамінних, фітонцидних, алкалоїдних рослин. Полтавщина з давнини відома як один з головних районів по заготівлі лікарських рослин.

Ліс постачає сировину для деревообробної, меблевої, будівельної, паперової, целюлозної і хімічної індустрій. З деревини виробляють спирт, глюкозу, оцтову кислоту, каучук, штучний шовк, а з лісних відходів — патоку, дьоготь, вугілля.

З лісом зв'язана доля багатьох видів рослин і тварин. Якщо зникають лісові масиви, то це призводить до зникнення і деяких представників рослинного і тваринного світу.

Ліси Полтавщини несуть на собі величезне рекреаційне, антропогенне навантаження. До рекреаційних лісонасаджень належить більше половини лісового фонду області. Це зелені зони міст і населених пунктів, їх лісопаркова частина, а також захисні смуги вздовж залізниць і шосейних доріг. Сюди ж відноситься заповідний фонд загальною площею 3763 га, або 2,5% площі держлісфонду, при нормі 6—7%. Це унікальні пам'ятники природи республіканського і місцевого значення; пам'ятки археології, культури, історії та інші [19].

У зв’язку з цим виконана в рамках дослідження робота по вивченню широколистяних лісів Полтавщини та проблемі їх знищення є актуальною і життєво необхідною для збереження унікальних біоценозів широколистяно-лісових ландшафтів.

Питання про широколистяно-лісові ландшафти висвітлена у літературі недостатньо. Виключно кількома словами про них згадують Маринич О.М., Шищенко П.Г. [12], Пістун М.Д., Шипович Є.Й. [6], описуючи Лівобережно-Дніпровський Лісостеповий край. Досить комплексно широколистяно-лісові ландшафти були охарактеризовані Ланьковим А.І. [11], Чижовим М.П. [23].

Ткаченко В.С., Генов А.П., Лисенко Г.М. [18],. Мельник В.І, Гриценко В.В. [17],. Чибилев А.А [22] досить детально описують рослинність широколистяних лісів.

Велика кількість праць присвячених дослідженню видів флори, які занесені до Червоної книги України [6, 7, 15, 20, 21].

Добре схарактеризований тваринний світ у працях Чижова М.П. [23] та Ланька А. І. [11].

Про сучасні ландшафти на місці широколистяних лісів та агроландшафти писали Масляк О.П. [13], Маринич О.М., Шищенко П.Г. [12], Чижов М.П. [35] та ін. [17,10].

Питанням заповідних територій займалися Яценко П.Т. [24], Ткаченко В.С., Генов А.П., Лисенко Г.М. [25] та ін. [3, 19, 20].

Мета дослідження – проаналізувати умови формування, особливості флори і фауни широколистяних лісів у межах Полтавської області.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

• проаналізувати умови формування широколистяних лісів у межах Полтавщини;
• охарактеризувати рослинність широколистяних лісів;
• проаналізувати стан і структуру популяцій рідкісних видів флори;
• охарактеризувати тваринний світ;
• з’ясувати, які сучасні та антропогенні ландшафти сформувались на місці широколистяних лісів;
• розглянути заходи спрямовані на збереження широколистяних лісів та показати роль заповідників для охорони цих ландшафтів.

Об’єкт дослідження – широколистяно-лісові ландшафти Полтавщини.

Предмет дослідження – стан і поширення широколистяних лісів у межах області.

При написанні наукової роботи ми користувалися такими методами географічних досліджень: метод обробки вже накопиченої наукою географічної інформації (метод географічного порівняння, метод наукового пояснення на основі знання законів природи, історичний метод, метод системного аналізу).

Основними результатами роботи є:

• аналіз і систематизація наукових праць з даної тематики;
• охарактеризовано умови формування широколистяних лісів;
• дано характеристику рослинному і тваринному світу;
• на основі наукових джерел досліджено стан і структуру популяцій рідкісних видів флори та фауни;
• проаналізовано проблеми і перспективи широколистяно-лісових ландшафтів Полтавщини;
• на основі отриманих даних визначено сучасні та антропогенні ландшафти, що сформувались на місці широколистяних лісів;
• розглянуто заходи, спрямовані на збереження широколистяних лісів, та показано роль заповідників у охороні цих ландшафтів;
• розроблено рекомендації щодо охорони широколистяно-лісових ландшафтів;
• результати роботи представлено на конференції «Полтавщина – земля моя свята».

Наукова новизна роботи полягає у всебічному аналізі умов формування широколистяних лісів, доповненні та узагальненні відомостей про їх рослинний покрив, проаналізовано їх сучасне географічне поширення, складено список природоохоронних територій Полтавської області, в яких охороняються широколистяні ліси.

Практичне значення дослідження – робота може бути використана на уроках фізичної географії України та біології у школі та у вищих навчальних закладах при вивченні ландшафтознавства, фізичної географії України, географії Полтавщини та екології.

Обсяг і структура роботи: наукова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, 8 додатків та 24 використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

 Умови  формування широколистяних лісових ландшафтів України

 

 

1. Кліматичні умови

 

Географічне положення Полтавщини (в межах Антлантико-Континентальної області) визначило її належність до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини атлантико-континентальної помірно-вологої помірно-теплої кліматичної області і характеризується найменшим зволоженням серед лісостепової зони України. У цілому для території Полтавщини притаманні загальні риси помірного континентального типу клімату (Додаток А).

Як відомо, особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає показники сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння з півночі на південь області зростає від 1900 до 1980 годин за рік; кількість сумарної сонячної радіації - від 101 до 104 ккал/см2 за рік; показники радіаційного балансу - від 44 до 46 ккал/см2 за рік. Переважну частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, в основному на протязі другої половини весни і в літні місяці. Радіаційний баланс території в середньому за рік є додатнім, а на протязі зими - від'ємним [10].

Особливістю клімату регіону є поступове зменшення в напрямку на схід і південь кількості опадів (з 600 до 490 мм, відповідно і показників випаровування) та підвищення в літній період температур, а також тривала посуха та суховії в південній та південно-східній частині, що обумовлене межуванням із континентальною степовою областю. Середньорічна температура повітря складає 5,7—б,6°С. Тривалість зимового періоду — 122дні. Середня температура влітку Тривалість літнього періоду — 120 днів [5]

Другим за впливом на особливості клімату є чинник циркуляції атмосфери. Рівнинний характер поверхні області сприяє поширенню над її територією повітряних мас трьох типів і шести підтипів. Серед трьох зональних типів переважають повітряні маси помірних широт (понад 2/3 днів за рік). Арктичні повітряні маси панують в понад, 1/10, а тропічні-понад 1/5 кількості днів за рік.