Отчет по практике на примере Яворівського НПП

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2013 в 23:54, отчет по практике

Краткое описание

З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні створюється система державних кадастрів природних ресурсів. Вона забезпечує взаємну інтеграцію, комплексність, доступність та оперативність надання відомостей про природні ресурси органам державної влади й управління, суб'єктам природокористування загалом. Державні кадастри провадять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прикрепленные файлы: 1 файл

1.doc

— 161.00 Кб (Скачать документ)

- розробку загальних організаційно-методичних засад побудови КПР;

- розробку Положення про порядок формування РКПР;

- створення постійної Міжвідомчої комісії з розробки та затвердження основних принципів побудови регіональних кадастрів природних ресурсів, оброблення та представлення відповідної інформації.

5. Основні функції Комітету України з питань геології та використання надр при формуванні та веденні кадастрів природних ресурсів

Основними функціями Геолкому України є:

    - реалізація державної   політики   з   геологічного  вивчення,  
охорони та використання надр;

     - організація та координація робіт з геологічного вивчення надр  
на території України;

    - розроблення державних програм розвитку мінерально-сировинної  
бази держави, пошук і розвідка родовищ корисних копалин;

    - організація обліку  розвіданих  родовищ,  запасів і проявів  
корисних копалин;

    - здійснення державного     моніторингу    щодо    геологічного  
середовища та мінерально-сировинних  ресурсів  країни,  проведення  
еколого-геологічних досліджень;

    - державний контроль за геологічним вивченням надр.

     4.  Геолком України відповідно до  покладених на нього функцій  
в порядку, встановленому законодавством:

     1) розробляє   пропозиції   щодо   державної    політики    з  
геологічного  вивчення,  охорони  та  використання  надр,  проекти  
відповідних   нормативно-правових   актів   та   загальнодержавних  
програм;

     2) бере  участь  у  розробленні  проектів   загальнодержавних  
програм  економічного  і соціального розвитку України,  закону про  
Державний бюджет України,  здійснює за рішенням Кабінету Міністрів  
України  функції єдиного замовника державного контракту з приросту  
запасів  корисних  копалин та   головного   розпорядника   коштів  
Державного       бюджету,      спрямованих      на      проведення  
геологорозвідувальних робіт;

     3) готує   пропозиції щодо розвитку мінерально-сировинної  бази  
держави,  екологічної політики у  сфері  охорони  та  використання  
надр,  організовує та координує планомірне геологічне, геофізичне,  
геохімічне,         гідрогеологічне,         інженерно-геологічне,  
еколого-геологічне  вивчення  надр,  в  тому  числі аерокосмічними  
методами, та відповідне картографування території України;

     4) розробляє    цільові    перспективні   програми   розвитку  
регіональних геологічних досліджень та забезпечує їх виконання;

     5) бере  участь  у  прогнозуванні  та  визначенні  потреби  в  
мінерально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсах, геологічних  
послугах;

     6) розробляє  нормативи  відрахувань  за  геологорозвідувальні  
роботи,  виконані  за  рахунок  Державного  бюджету України,  бере  
участь у встановленні квот на  видобуток  окремих  видів  корисних  
копалин;

     7) проводить   державну   реєстрацію   та   облік   робіт   з  
геологічного вивчення надр, здійснює державну експертизу та оцінку  
запасів корисних копалин,  веде державний баланс запасів  корисних  
копалин,  державний  кадастр  родовищ  і проявів корисних копалин,  
формує  Державний  фонд  родовищ  корисних  копалин  і  разом   із  
Комітетом по нагляду за охороною праці - державний фонд надр;

     8) розробляє  правила проведення пошуків,  розвідки та  оцінки  
запасів  і  ресурсів  корисних  копалин,  визначає  склад  і обсяг  
геологічної інформації,  яка підлягає обов'язковому передаванню до  
Державного     інформаційного    геологічного    фонду    України,  
розпоряджається геологічною інформацією;

     9) видає   спеціальні  дозволи на користування надрами у межах  
конкретних ділянок;

     10) видає ліцензії  на здійснення підприємницької  діяльності з  
пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин;

     11) забезпечує  передачу  розвіданих родовищ  для промислового  
освоєння;

     12) визнає першовідкривачів родовищ корисних копалин;

     13) здійснює  спостереження за підземними  водами, небезпечними  
ендогенними   та  екзогенними  геологічними  процесами,  проводить  
еколого-геологічне картографування території  України  для  оцінки  
стану   геологічного   середовища   і   його   змін   під  впливом  
господарської діяльності;

     14) затверджує   галузеві   стандарти,   розробляє   державні  
стандарти,  організовує  разом  з   іншими   державними   органами  
виконання  робіт  із сертифікації,  контролю за дотриманням якості  
продукції,  виконанням патентно-ліцензійних вимог на підприємствах  
галузі;

     15) здійснює  функції  управління  майном   підприємств,   що  
належать до сфери його управління, сприяє розвитку співробітництва  
підприємств різних форм власності з  метою  задоволення  державних  
потреб у мінеральній сировині;

     16) координує  діяльність підприємств,  установ  і організацій,  
що  належать  до  сфери його управління,  пов'язану із здійсненням  
єдиної науково-технічної та інвестиційної політики,  забезпеченням  
належного рівня технологічних процесів, охорони праці, екологічної  
безпеки та   дотриманням   вимог   щодо   застосування   вибухових  
матеріалів під час робіт з геологічного вивчення надр;

     17) бере  участь  у  реалізації  антимонопольної політики  в  
галузі,  вносить  в  установленому  порядку  пропозиції та вирішує  
питання щодо реорганізації,  зміни форми власності підприємств, що  
належать до сфери його управління, чи їх відокремлених структурних  
підрозділів;

     18) здійснює  державний контроль за геологічним  вивченням надр  
(державний геологічний контроль),  контролює додержання   вимог  
виданих  ним  ліцензій  та  спеціальних  дозволів  на користування  
надрами,  бере участь у здійсненні державного контролю та  нагляду  
за охороною та використанням надр;

     19) бере  участь  у  міжнародному  співробітництві  з  питань  
геологічного  вивчення,  охорони  та  використання  надр,  укладає  
міжнародні договори галузевого характеру,  здійснює на  замовлення  
інших  держав  геологічне  вивчення  та  освоєння їх надр,  сприяє  
залученню інвестицій у геологічне вивчення  надр  та  експлуатацію  
родовищ корисних копалин в Україні,  проводить відповідні конкурси  
(тендери);

     20) затверджує    галузеві    кваліфікаційні   характеристики  
професій,  організовує підвищення кваліфікації  та  перепідготовку  
спеціалістів;

     21) виконує  завдання  щодо  мобілізаційної   підготовки   та  
мобілізаційної готовності держави;

     22) реалізує державну політику стосовно  державної  таємниці,  
контролює  додержання  вимог  щодо  її  збереження  у центральному  
апараті, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать  
до сфери його управління;

     23) організовує  науково-технічну  інформаційну   діяльність,  
пропаганду  досягнень  і  передового  досвіду,  здійснює видавничу  
діяльність, сприяє створенню і впровадженню сучасних інформаційних  
технологій та комп'ютерних мереж на галузевому рівні;

     24) забезпечує  ведення  та  вдосконалення   системи   обліку,  
звітності та державної статистики в галузі;

     25) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених  
на нього завдань.

6. Земельно-кадастрові роботи  при державному земельному кадастрі

Земельно-кадастрові роботи - роботи з кадастрового зонування території, кадастрових зйомок, бонітування грунтів, економічної оцінки земель, грошової оцінки земельних ділянок, обліку кількості та якості земель, обліку об'єктів нерухомого майна, що є на земельних ділянках;

Земельно-кадастрові роботи здійснюються на підставі:

- рішень відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування;

- договорів між юридичними чи фізичними особами (власниками чи користувачами, в тому числі орендарями, земельних ділянок) та виконавцями земельно-кадастрових робіт. 

Державний земельний кадастр є  основою для ведення кадастрів  інших природних ресурсів, а також для ведення містобудівного кадастру населених пунктів.

Складові державного земельного кадастру визначаються ст.196 ЗКУ кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів;  економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок;  облік кількості та якості земель.

Кадастрове  зонування включає встановлення:

а) місця розташування обмежень щодо використання земель;

б) меж кадастрових  зон та кварталів;

в) меж оціночних  районів та зон;

г) кадастрових  номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).

Кадастрові  зйомки включають:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними  власниками та землекористувачами;

в) відновлення  меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які  містять обтяження та обмеження  щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.»

 Бонітування ґрунтів - це «порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах».

Відповідно до ст.16 ЗУ «Про оцінку земель», бонітування ґрунтів  проводиться на землях не лише сільськогосподарського призначення (не рідше як раз на 7 років), а й лісогосподарського призначення. Бонітування проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Таким чином, виходить, що Закон відносить бонітування ґрунтів до землеустрою, а не до ведення державного земельного кадастру; крім того, сумнівним є віднесення бонітування ґрунтів до функції управління – адже владний вплив між суб’єктами відносин відсутній. З огляду на це, видається, що здійснення бонітування ґрунтів не потребувало і законодавчого регулювання.

 Економічна  оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Економічна оцінка земель визначається за продуктивністю, окупністю  затрат, диференційним доходом, місцезнаходженням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням території тощо. Відповідно до ст.17 ЗУ «Про оцінку земель», економічна оцінка земель проводиться на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності не рідше як один раз у 5-7 років юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Таким чином, Закон відносить економічну оцінку земель до землеустрою, а не до ведення державного земельного кадастру.

Грошова оцінка земельних  ділянок – визначення грошового еквіваленту земельної ділянки на рентній основі, може бути нормативною і експертною.

Нормативна  грошова оцінка земельних ділянок – «капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами» (ст.1 ЗУ «Про оцінку земель»); використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо (ст.13 ЗУ «Про оцінку земель», ч.3 ст.201 ЗКУ).

Експертна грошова  оцінка земельних ділянок – «результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту» (ст.1 ЗУ «Про оцінку земель»); використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок (ч.4 ст.201 ЗКУ).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів  реєстрації державних актів на право  власності на землю та на право  постійного користування землею, договорів  оренди землі із зазначенням кадастрових  номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.»

Облік кількості  та якості земель «відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь», а облік якості земель «відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів».

Информация о работе Отчет по практике на примере Яворівського НПП