Донецький вугільний басейн

На третьому етапі (2016-2030 рр.) з урахуванням позитивної динаміки попереднього десятиріччя як в економіці  держави в цілому, так і у  вугільній промисловості зокрема, обсяг видобутку вугілля має бути збільшений у 2030 році до 112 млн. т на рік.

Обсяг виробничих потужностей  на кінець періоду, що розглядається, має  зрости до 124,4 млн. т на рік при  коефіцієнті їхнього використання 90%. Отже, нині наша держава вживає різних заходів з метою покращення функціонування вугільної галузі України. Створена нормативно-правова база для забезпечення впровадження у життя державних програм щодо вугільної промисловості. [14]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, головним районом вуглевидобутку в країні є Донецький вугільний басейн.

Басейн має сприятливі природні передумови для свого розвитку і функціонування. Вугленосні площі на Лівобережжі становлять понад 150 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює приблизно четвертій частині площі країни. Тут зосереджено найбільші запаси кам'яного вугілля. У Донбасі найбільша кількість шахт і сформувано найпотужніші центри видобутку вугілля: Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ. Донецьке вугілля використовують як енергетичне паливо на теплових електростанціях переважно в Донбасі та як сировину для виробництва коксу в Донбасі і Придніпров'ї.

Розглянувши економічний  стан Донецького вугільного басейну, можна визначити що від нього залежить розвиток багатьох галузей промисловості України, особливо чорної металургії. електроенергетики, коксохімії. Кам'яновугільна промисловість вплинула на територіальну структуру матеріального виробництва і географію населення України. Вугільний Донбас став важливим районом чорної металургії, машинобудування, хімічної промисловості, теплової електроенергетики, будівельної індустрії тощо. Колись малозаселений край. З розвитком промисловості перетворився в один із найбільш урбанізованих районів Європи.

Таким чином, на сучасному  етапі, в умовах подорожчання нафти  та газу, вугільна промисловість набуває  значення стратегічної галузі в Україні і її розвиток визначається пріоритетним напрямом державної політики.

Значний рівень фізичного  спрацювання гірничодобувного обладнання, закриття окремих шахт, скорочення видобутку вугілля, важкі умови  праці шахтарів, високий травматизм тощо призводять до виникнення соціальної напруженості в шахтарських регіонах.

Існують і гострі екологічні проблеми. При добуванні вугілля  відкритим способом із сільського господарства вилучаються великі площі родючих  земель.

Для стабілізації роботи підприємств галузі та нарощування вуглевидобутку в Донецькому вугільному басейні необхідне комплексне вирішення проблеми розвитку шахтного фонду на сучасній техніко-технологічній основі та відтворення шахтобудівельного комплексу з його подальшим роздержавленням. Потребує надалі і збільшення обсягів державної підтримки вугільної галузі.

Отже, в розвитку Донецького вугільного басейну існують значні соціально-економічні проблеми, але  якщо прийняти необхідні відповідні міри, то державі вдасться стабілізувати  його стан і піднести на високий рівень видобуток та реалізацію вугілля.

Таким чином Донецький  вугільний басейн становить одну із основ вугільної промисловості  України, являючись найбільшим районом  вуглевидобутку в країні.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24.12.1998 р.

2. Постанова ВРУ „Про інформацію Кабінету Міністрів України” „Розвиток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої моделі економіки - шлях до набуття енергетичної незалежності” №2517 від 10.11.2006р.

3. Кошеленко В.В. Оцінка місця вугільної галузі в енергетичній стратегії України та проблеми її розвитку// Формування ринкових відносин в Україні – 2007. - №2., С. 103-106.

4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. – К., Юридична книга, 2001. – 552 с.

5. Статистичний збірник „Регіони України” за ред. Осауленка част. 1., - К., — 2007.

6. Щудло О.В. Проблеми функціонування вугільної галузі України в ринкових умовах// Формування ринкових відносин в Україні – 2004. - №8  — с. 68-70.

7. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: „Донбас”, 2004. 

8. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с.

9. Саранчук В.І., Ільяшов М.О., Ошовський В.В., Білецький В.С.. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. 

10.  Манів З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка. Навчальний посібник. „Магнолія 2006”//Львів-2007— с.561.

11. Афендікова В.І. Проблеми регіонального розвитку у контексті європейської інтеграції України та глобалізації /В.І. Афендікова// Інвестиції: практика та досвід.-2009.-№3.-с.31-36.-Бібліогр. — с.36.

12.Клиновий Д.В., Чернюх Л.Г. Економіка та розвиток регіонів (областей) України. Навчальний посібник.-Київ:ЦУЛ, 2002. — 644 с.

13.  Державний комітет статистики України [http://ukrstat.gov.ua/].

14. Державна цільова економічна програма „Українське вугілля ” на 2010-2015 роки [http://www.mvp.gov.ua/].

15. Роль Півдня як економічної складової України [http://www.lytvyn-v.org.ua].

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця 1.2.1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВУГІЛЬНИХ БАСЕЙНІВ УКРАЇНИ

Показники	По Мін-вугле-прому	Донецький басейн	Львівсько-Волинський басейн	Дніпровський басейн
Промислові запаси вугілля кат. А + В+ С1 млрд . т	45,7	42,2	1,2	1,9
Розроблювані і підготовлені до освоєння запаси, млрд. т	23,3	21,5	0,7	0,8
Середня потужність розроблюваних  пластів, м	1,18	1,06	1,24	3,27
Максимальна глибина розробки, м	1400	1400	550	100
Мінімальна глибина розробки, м	24	123	345	24
Середня глибина розробки, м	651	692	456	77
Виробничі потужності, млн. т	115,1	109,1	4,0	2,0
Видобуток вугілля, млн. т	75,9	70,9	3,6	1,4
в тому числі: коксівного, млн. т	31,6	31,6
енергетичного, млн. т	44,3	39,3	3,6	1,4
Зольність видобутого вугілля, %	36,0	36,2	47,6	21,7
Середньо спискова чисельність  НИМ, тис. чол.	428,0	403,2	19,3	5,5

 

 

 

Додаток Б

Таблиця 1.2.2

РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАПАСІВ ВУГІЛЛЯ

НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ на 01.01.2011 p.

	Запаси всього		Балансові запаси						За балансові запаси
Басейни	млрд	%	А+ В + С,		С2		Всього		млрд. т	%
			млрд. т	%	млрд. т	%	млрд. т	%
Україна	117,1	100,0	45,7	100,0	11,2	100,0	56,9	100,0	17,4	100,0
Донецький басейн	101,9	87,0	42,2	92,3	10,7	95,5	52,9	93,0	16,7	96,0
Львівсько-Волинський басейн	2,3	2,0	1,2	2,6	0,25	2,2	1,5	2,6	0,4	2,3
Дніпровський басейн	4,1	3,5	1,9	4,2	0,25	2,2	2,2	3,9	0,2	1,1

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Рис.1.2.1

Рис.1.2.1. Динаміка видобутку вугілля в Україні (млн. тонн).