Проектування і розрахунок полігонометрії згущення

Південний схід області являє собою  незначно підняту, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами та балками  лесову рівнину (Полтавське плато).

Гідрографія.

Довжина річкової мережі річок – 7017 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км в межах області), Десна; Сож (30 км), Судость (17 км). Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км). Удай (195 км). Ширина долин змінюється залежно від характеру річки, найчастіше 1-3 км, а на більших річках досягає 6-18 км. Нахил рік незначний, тому їхня течія повільна.

Основними водними артеріями Чернігівщини є Дніпро та Десна з найбільшими  притоками Сеймом, Сновом і Остром. Всі вони належать до рівнинних річок.

За своїм режимом річки області  належать до типу рівнинних, переважно  снігового живлення. Живляться річки  також ґрунтовими водами, зокрема  влітку і взимку. Характерною особливістю  водного режиму, особливо поліської  частини області, є відносно інтенсивне підняття рівня води на початку весни, здебільшого один максимум за весняний період, поступовий спад рівнів і порівняно низьке стояння вод протягом літнього сезону, з незначними короткочасними підняттями після дощів.

В області налічується 26 великих  та десятки малих озер. Найчастіше їх ділять за територіями, на яких вони розташовані:

Озера від Велими до Новгород-Сіверського: Демина, Люшино, Мамкінські пруди, Десенка, Осотне, Зване, Красне, Писи, Хости, Роговате і Болоння.

Від Вишеньок до заплави Сейму: Коропська стариця, Остров, Валуй, Лужок, Хавинь.

Від заплави Сейму до Чернігова: Солицьке, Бузимка, Лош, Трубин, Тесняк.

Від Чернігова до Дніпра: Печі, Стара  Жавинка, Криве, Колюче, Кручм, Іванівські озера, Попиха, Баграч, Дайниче.

Лісами зайнято 21% загальної території області. Основні лісові масиви знаходяться на півночі області, на правобережжі Десни. У лісах переважають молоді та середньовікові дерева. Серед порід поширені сосна, дуб, ялина, береза, осика, вільха, липа, клен.

Клімат.

Клімат області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м’якою зимою та достатньою зволоженістю. Середня багаторічна температура найбільш теплого місяця (липня) +18,4-19,9°С, найбільш холодного (січня) від -6°С до -8°С. Але в окремі роки температура значно відхиляється від вказаних величин. Абсолютний температурний максимум +38°С, а мінімум -34°С. Безморозний період продовжується 155-170 днів. В окремі роки бувають сильні морози. Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом 95-105 днів.

Грунти.

Ґрунтовий покрив області різноманітний. За типами поширення можна поділити її на три зональних частини: поліську, перехідну до лісостепової, що простягається на південь від означеної межі, і лісостепову. В поліській зоні переважають бідні безструктурні малородючі ґрунти. В основному тут поширені дерново-слабосередньопідзолисті піщані й глинисто-піщані ґрунти. В районах Ріпкинському, Щорському переважають дерново-слабопідзолисті глейові ґрунти в комплексі з дерново-глейовими і болотними ґрунтами. В долинах Десни, Сейму та Дніпра часто трапляються дерново-глейові, лучні й лучно-болотні та торф’янисті ґрунти. Окремими невеликими плямами у Чернігівському і Ріпкинському районах, північній частині Новгород-Сіверського поширені світло-сірі або опідзолені лісові ґрунти.

Максимальна глибина промерзання ґрунту.

Для Чернігівської області  глибина промерзання ґрунту взимку 140-160см.

 

 

 

 

 

 

 

3.Топографо-геодезична вивченість району

Ділянка робіт забезпечена  топографічною картою масштабу 1:25000. На території збереглися 3 пункти тріангуляції.

№п.п	Назва пункту	Координати, м		Відмітка
		X	Y
1	Стача	6065,575	4307,150	214,3
2	Сосна	6072,4675	4313,835	142,8
3	Михалино	6067,7625	4312,2875	201,3

Дані пункти тріангуляції можуть бути використані для проектування полігонометрії згущення.

 

4. Характеристика  полігонометрії згущення

 

ПАРАМЕТРИ	4 клас	1 розряд	2 розряд
Довжина ходу, км
а) окремого	14.0	7.0	4.0
б) між вихідною і вузловою точкою	9.0	5.0	3.0
в) між вузловими точками	7.0	4.0	2.0
Периметр полігону, км	40	20	12
Довжина сторін ходу, км
максимальна	3.00	0.80	0.50
оптимальна	0.25	0.12	0.08
мінімальна	0.50	0.30	0.20
Відносна похибка вимірювання  ліній 1/Т	1:25000	1:10000	1:5000
Максимальна кількість  сторін в ході, n	15	15	15
Середня квадратична  похибка вимірювання кутів, mβ (сек.)	3	5	10
Кутова нев’язка, fβ (сек.)	5√n+1	10√n+1	20√n+1
Мінімальна відстань між паралельними ходами, км	2.5	1.5

Примітки:  

1. При вимірюванні  сторін полігонометрії слід уникати  переходу від дуже коротких сторін до найдовших.

2. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0.5 км допускається абсолютна лінійна нев’язка 10 см.

3. Кількість кутових  і лінійних нев’язок, близьких  до граничних, не повинна перевищувати 10 %.

 

5. Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії.

При прокладанні паралельних  полігонометричних ходів одного класу чи розряду і по довжині  близьких до граничних, відстань між пунктами повинна бути не менше ніж 2,5 км в 4 класі і 1,5 км - 1 розряді. При менших відстанях між найближчими пунктами повинен бути прокладений хід відповідної категорії. В такому разі два ходи перетворюються в систему ходів з двома вузловими точками. Ця система обраховується сумісно, підвищується точність.

При прокладенні полігонометричних  ходів різної точності, наприклад 1 розряду і 4 класу, які йдуть паралельно, і при наявності відстані між  пунктами менше 1,5 км між цими ходами повинен бути прокладений хід 1 розряду.

Схема паралельних  ходів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Можливі схеми  побудови полігонометрії та елементи  ходу

 

Окремий хід

 

P – пункти ходу

S – сторони ходу

L – замикальна лінія

α – дирекцій ний напрямок

β – виміряні кути

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід з однією вузловою точкою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід з кількома вузловими точками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система полігонів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Умови проектування  полігонометричних ходів

 

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для  згущення державних планових геодезичних  мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо  для виконання топографічних знімань.

Щільність геодезичної  основи повинна бути в містах, селищах  та інших населених пунктах і  на промислових майданчиках не менше  чотирьох пунктів на 1 кв.км у забудованій  частині та одного пункту на 1 кв.км на незабудованих територіях.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів та систем ходів.

Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Прокладання висячих  ходів не допускається.

Ходи полігонометрії повинні прокладатися на місцевості, найбільш сприятливій для проведення кутових і лінійних вимірювань. Місця встановлення пунктів полігонометрії повинні бути легкодоступні, добре розпізнаватися на місцевості і забезпечувати довгочасне збереження центрів і знаків. Не можна вибирати місця на зсувних ділянках, на ріллі, на штучних насипах, на проїжджих частинах доріг, на територіях, які підлягають забудові тощо. Пункти повинні бути закладені так, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж за 0,5 м від перешкоди. Для дотримання техніки безпеки пункти полігонометрії не повинні бути дуже близько до колії, лінії електропередач високої напруги тощо.

На забудованих територіях місця закладання пунктів вибирають переважно у фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, з метою збереження.

 

 

8. Характеристика  запроектованої полігонометрії

 

Запроектовані полігонометричні ходи опираються на 3 пункти тріангуляції.

 

№п.п.	Основні показники	Стача - Сосна	Сосна - Михалино	Михалино - Стача
1	Довжина ходу, км	13.890	6.525	9.725
2	Периметр полігону, км	30.14
3	Кількість сторін	14	10	14
4	Довжини сторін, км:
	мінімальна	0.890	0.525	0.625
	-  максимальна	1.075	0.750	0.800

 

Висновок: Запроектована полігонометрія 4 класу повністю відповідає інструкції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Визначення  центра ваги окремого полігонометричного ходу графічним і аналітичним способами

 

Для розрахунку точності обираємо хід, який знаходиться в найнесприятливіших умовах.

№№ пунктів	Координати, м		Довжини ст., S (м)	Кути β°	Do,I, м	Do,i2, м2	Тип центру
	Х	Y
Стача	6065,575	4307,150			5150	26522500	У15н
			997,5	82
1	6066,372	4306,602			4675	21855625	У15н
			890	4
2	6066,972	4307,248			3850	14822500	У15
			987,5	73,5
3	6067,828	4306,750			3387,5	11475156,25	У15н
			937,5	37,5
4	6068,245	4306,845			2650	7022500	У15н
			1000	30
5	6069,772	4307,062			1962,5	3851406,25	У15н
			1000	40
6	6070,774	4307,128			1812,5	3285156,25	У15н
			980	7
7	6071,548	4307,702			1675	2805625	У15н
			972,5	3
8	6072,222	4308,500			1900	3610000	У15н
			1000	8
9	6072,830	4309,185			2462,5	6063906,25	У15н
			997,5	12
10	6073,428	4310,022			3215,5	10320156,25	У15
			1075	56,5
11	6073,228	4311,108			3615,5	13050156,25	У15н
			1050	74
12	6072,728	4312,062			3900	15210000	У15н
			1002,5	83
13	6072,128	4312,878			4337,5	18813906,25	У15
			1000	67
Сосна	6072,4675	4313,835			5325	28355625	У15н
	∑X 91056,1175	∑Y 64634,077	∑S 13890			∑ Do,i2 187064218,75