Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Февраля 2014 в 16:49, курсовая работа
«Часткове ґрунтознавство» - розділ «Ґрунтознавства», який вивчає
процеси ґрунтотворення, генезу ґрунтів, їх географію, будову, склад,
класифікацію, агрономічні властивості, рівень родючості й раціональне використання.[5: с.226]
Мета курсової роботи: опис агрогенетичної характеристики грунтів конкретної території, їх родючості та шляхи раціонального використання. Задачі курсової роботи:
• Надати конкретну характеристику території з детальним описом чинників грунтотворення (рослинного і тваринного світу, матаринських порід, клімату, рельєфу, часу грунтотворення і господарчої діяльності людини - антропогенезу);
Вступ........................................................................................................................4
Розділ 1. Фізико-географічні умови території господарства «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області:
1.1 Загальні відомості про територію господарства;...........................................5
1.2 Рослинний і тваринний світ території;............................................................5
1.3 Геологічна будова території та грунтотворні породи;...................................6
1.4 Кліматичні умови;.............................................................................................8
1.5 Геоморфологія території;................................................................................10
1.6 Гідрологія та гідрографія території господарства........................................12
Розділ 2. Агрогенетична характеристика грунтів території господарства «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області:
2.1 Загальна характеристика грунтів;..................................................................15
2.2 Номенклатурний список грунтів;...................................................................16
2.3 Основні типи грунтотворення
2.3.1. Дерновий процес грунтотворення...................................................17
2.3.2. Підзолистий процес грунтотворення...............................................23
2.3.3. Болотний процес грунтотворення....................................................30
2.3.4.Солонцевий процес грунтотворення................................................36
Розділ 3. Шляхи підвищення родючості грунтів господарства та їх раціонального використання................................................................................39
3.1. Підвищення родючості грунтів, що утворилися за дерновим типом грунтотворення......................................................................................................40
3.2. Підвищення родючості грунтів, що утворилися за підзолистим типом грунтотворення......................................................................................................44
3.3 Підвищення родючості грунтів, що утворилися за болотним типом грунтотворення......................................................................................................44
3.4. Підвищення родючості грунтів, що утворилися за солонцевим типом грунтотворення......................................................................................................47
Висновки................................................................................................................
На досліджуваній території господарства переважають грунти, які утворилися за дерновим процесом грунтотворення (чорноземи), трішки менше займають опідзолені грунти (підзолистий процес), найменше болотних (болотний процес) та солонцюватих (солонцевий процес) грунтів.
2.2. Номенклатурний список грунтів господарства
2=L Темно-сірий опідзолений середньосуглинковий грунт на лесах.
3=L Чорнозем опідзолений важко-суглинковий на лесах
15=L Темно-сірий опідзолений слабозмитий середньосуглинковий на лесах.
16=L Темно-сірий опідзолений середньозмитий середньосуглинковий на лесах.
18=L Чорнозем опідзолений слабозмитий важко-суглинковий на лесах.
19=L Чорнозем опідзолений середньозмитий важко-суглинковий на лесах.
45 -L Чорнозем сильнореградований легко-суглинковий на лесах.
46- L Чорнозем слабореградований легко-суглинковий на лесах.
52=L Чорнозем сильнореградований слабозмитий важко-суглинковий на лесах.
53=L Чорнозем слабореградований слабозмитий важкосуглинковий на лесах.
54=L Чорнозем реградований середньозмитий важкосуглинковий на лесах.
55=L Чорнозем сильнозмитий важкосуглинковий на лесах.
57=L Чорнозем глибокий середньогумусний середньо-суглинковий на лесах.
59=L Чорнозем глибокий слабозмитий важкосуглинковий на лесах.
60- L Чорнозем типовий глибоко закипаючий слабозмитий легкосуглинковий на лесах.
63=L Чорнозем намитий вилужений важкосуглинковий на лесах.
65=L Чорнозем глибоко-слабосолонцюватий слабозмитий середньо суглинковий на лесах.
78= Чорнозем лучний важкосуглинковий на лесах.
97A Лучно-болотний слабосолонцюватий солончаковий суглинистий грунт на алювіальних відкладах.
100A Болотний слабосолонцюватий солончаковий суглинистий грунт на алювіальних відкладах.
2.3. Основні типи грунтотворення.
2.3.1. Дерновий процес грунтотворення.
Дерновий процес ґрунтотворення відбувається під впливом трав’яної рослинності, формує ґрунти з акумулятивним типом профілю і добре розвинутим гумусовим горизонтом. Важливою особливістю дернового процесу є пошарне розташування кореневих систем, висока зольність і багатий хімічний склад трав’яних решіток, компенсований колообіг біофільних елементів під трав’яною рослинністю. Суттю цього процесу є акумуляція продуктів ґрунтотворення, насамперед гумусу, поживних елементів у верхньому горизонті, створення агрономічно-цінної водотривкоїзернистої структури.
Трав’яна рослинність
У результаті дернового процесу ґрунтотворення в лісо-лучній зоні формуються дернові та лучні ґрунти з акумулятивним типом профілю. У лісостеповій і степовій зонах під лучно-степовими травами при оптимальних умовах прояву гумусово-акумулятивного процесу формуються чорноземи. Чорноземи типові і вилуговані найбільш поширені в зоні Лісостепу. Найхарактернішою їх ознакою є відносно глибокий (80-120 см і більше) гумусний і гумусований (Н + Нр) горизонти. На глибині 80-90 см і навіть глибше знаходяться видимі карбонати у формі плісняви (псевдоміцелій) та прожилок.[5: c.258-259]
Одним із прикладів розвитку дернового процесу грунтотворення на досліджуваній території є чорнозем типовий глибокозакипаючий слабозмитий легкосуглинковий на лесах(60).
Н/к(А) — гумусовий горизонт (0-45-55 см), темно-сірий, на цілині структура грудкувато-зерниста, в орних ґрунтах пилувато-грудкувата, в підорному шарі зернисто-дрібно-грудкувата. У нижній частині є карбонати, зустрічаються червороїни, поодинокі ходи землериїв, перехід поступовий;
Нрк(B1) — гумусовий перехідний горизонт (56-85см), темно-сірий з буруватим відтінком, нерівномірно гумусованнй, інтенсивно переритий землериями, карбонатний з нестійкою зернисто-грудкуватою структурою, пухкий, перехід поступовий;
РНк(В2) — перехідний горизонт (86-125см), слабогумусований, сірий з буруватим відтінком, не міцно-грудкуватий; видимі карбонати у вигляді псевдоміцелію; перехід поступовий;
Рhk(ВС) — кротовинний лес (126-180см), сірий бурувато-палевий, плямистий завдяки гумусованим «кротовинам»; видимі карбонати; перехід поступовий;
Рк(С) — материнська порода — лес (180-210см), буруватопалевий або палевий, карбонати у вигляді прожилок і псевдоміцелію.
Чорноземи типові сформувалися під луковими степами на лесових породах. Чорноземи утворились внаслідок розвитку дернового ґрунтотворного процесу. Серед інших ґрунтів вони різко виділяються високою природною родючістю, властивостями та будовою ґрунтового профілю. Висока біологічна активність чорноземів, великии запас поживних речовин зумовлюють їх високу природну родючість.
У чорноземах вилугованих порівняно з типовими лінія закипання ґрунту від соляної кислоти опущена по профілю нижче на 20-40 і більше сантиметрів і знаходиться у нижньому перехідному горизонті. Переміщення колоїдів півтораоксидів по профілю непомітне. Для чорноземів типових і вилугованих характерна висока переритість профілю землериями.
Гранулометричний склад чорнозему типового глибокозакипаючого слабозмитого легкосуглинкового на алювію.
Табл.1
Генетичний горизонт |
Глибина, см. |
% від маси грунту |
Клас за гранулометричним складом | |||||
Фізичний пісок (>0,01), мм |
Фізична глина (<0,01), мм | |||||||
1.00-0,25 |
0,25-0,05 |
0,05-0,01 |
0,01- 0,005 |
0,005- 0,001 |
<0,001 | |||
Hd
Hk
Hpk
PHk
Phk
Pk |
0-10
30-40
50-60
80-90
138-140
210-220 |
0,26
0,16
0,14
0,12
0,15
0,14 |
4,69
16,07
46.44
45.67
41.01
40.38 |
52.88
46.44
45.67
41.63
41.01
40.38 |
7.28
9.20
6.16
6.21
5.03
5.41 |
9.98
6.03
7.27
5.05
4.95
5.41 |
24.91
22.20
20.97
19.36
19.96
19.88 |
Легко- сугл. Середн. суглин Середн. суглин Середн. суглин Середн. суглин Середн. суглин |
Висновок: Досліджуваний
грунт легкосуглинкового
Гумусовий стан чорнозему типового
Табл.2
Генетичний горизонт |
Глибина, см. |
Уміст гумусу, % |
Сгк:Сфк |
Hd Hk Hpk PHk Phk Pk |
0-10 30-40 50-60 80-90 138-140 210-220 |
4,22 3,36 2,59 1,59 0,98 ? |
1,04 1,08 1,22 1,07 0,93 ? |
Висновок: Вміст гумусу в чорноземах типових коливається в широких межах. У профілі вміст гумусу зменшуеться поступово з глибиною. У його складі переважають гумати, тобто маємо гуматний тип гумусу, що говорить про високу родючість грунту.
Фізико-хімічні показники чорнозему типового
Табл.3
Показник |
Нd |
Hk |
Hpk |
PHk |
Phk |
Pk | |
Обмінні катіони, мг-екв/100г. Грунту |
Са |
29.95 |
? |
? |
? |
? |
? |
Ма |
5.61 |
? |
? |
? |
? |
? | |
Na |
0,33 |
? |
? |
? |
? |
? | |
K |
0,42 |
? |
? |
? |
? |
? | |
Сума |
36.31 |
? |
? |
? |
? |
? | |
Гідролітична кислотність |
1,19 |
? |
? |
? |
? |
? | |
Ємність поглинання мг-екв/100г. грунту |
37,01 |
32,75 |
32,20 |
29,35 |
20,40 |
18,71 | |
Ступінь насиченості основами,% |
98 |
? |
? |
? |
? |
? | |
рНводний |
6,8 |
7,4 |
7,8 |
7,9 |
8,0 |
8,3 | |
рНKCl |
5,8 |
6,4 |
6,8 |
6,9 |
6,0 |
7,3 |
Висновок: Ємність поглинання досліджуваного грунту -37-18 мг-екв/100г. грунту, що зумовлює високий вміст у них елементів живлення.
Фізичні показники чорнозему типового
Табл.4
Генетичний горизонт |
Глибина, см |
Щільність |
Шільність твердої фази |
Загальна пористість |
Аерація при НВ | ||
г/см |
%від об`єму | ||||||
Hd Hk Hpk PHk Phk Pk |
0-10 30-40 50-60 80-90 138-140 210-220 |
1,23 1.14 1,13 1,12 1,20 ? |
1,25 1,15 1,14 1,13 1,21 ? |
51,80 56,50 56,90 57,30 54,70 ? |
- - - - - - |
Висновок: Чорноземи мають пухке складення ( щільність 1.1-1.2 г/см), високу пористість – 50-60%, що забезпечує високу водопроникність і вологоємність, а тому можливість накопичувати великі запаси вологи.
Водні характеристики чорнозему типового
Табл.5
Генетичний горизонт |
Глибина см |
Повна вологоємн. |
Найм. вологоємн. |
Вологість в`янення |
Макс гігроскопічність |
Макс.запас дост.вологи |
% від маси грунту |
мм | |||||
Hd Hk Hpk PHk Phk Pk |
0-10 30-40 50-60 80-90 138-140 210-220 |
- - - - - - |
26.74 23.91 22.69 20.94 20.00 ? |
9.88 10.97 11.35 9.98 8.24 ? |
7.37 8.19 8.47 7.45 6.15 ? |
21.3 16.3 15.4 17.5 16.2 ? |