Агрогенетична характеристика грунтів (Господарство «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області) та підвищення їх родючості

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва

 

 

 

Кафедра ґрунтознавства

 

 

 

 

 

Курсова робота

з ґрунтознавства часткового

Агрогенетична характеристика грунтів

(Господарство  «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області) та підвищення їх родючості

 

 

 

 

 

Виконала: Ноженко Ірина Олександрівна

Факультет агрохімії та грунтознавства 3к. 2гр.

Перевірив: Новосад Костянтин Богданович

 

 

 

 

 

Харків-2013

 

Зміст

Вступ........................................................................................................................4

Розділ 1. Фізико-географічні умови  території господарства «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області:

1. Загальні відомості про територію господарства;...........................................5
2. Рослинний і тваринний світ території;............................................................5
3. Геологічна будова території та грунтотворні породи;...................................6
4. Кліматичні умови;.............................................................................................8
5. Геоморфологія території;................................................................................10
6. Гідрологія та гідрографія території господарства........................................12

Розділ 2. Агрогенетична  характеристика грунтів території  господарства «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області:

2.1 Загальна характеристика грунтів;..................................................................15

2.2 Номенклатурний список грунтів;...................................................................16

2.3 Основні типи грунтотворення

2.3.1. Дерновий процес грунтотворення...................................................17

2.3.2. Підзолистий процес грунтотворення...............................................23

2.3.3. Болотний процес грунтотворення....................................................30

2.3.4.Солонцевий процес  грунтотворення................................................36

Розділ 3. Шляхи підвищення родючості грунтів господарства та їх раціонального використання................................................................................39

3.1. Підвищення родючості  грунтів, що утворилися за дерновим типом грунтотворення......................................................................................................40

3.2. Підвищення родючості  грунтів, що утворилися за підзолистим  типом грунтотворення......................................................................................................44

3.3 Підвищення родючості  грунтів, що утворилися за болотним  типом грунтотворення......................................................................................................44

3.4. Підвищення родючості грунтів, що утворилися за солонцевим типом грунтотворення......................................................................................................47

Висновки................................................................................................................49

Список використаної літератури..........................................................................51

Додатки...................................................................................................................52

 

Вступ.

«Часткове ґрунтознавство»  - розділ «Ґрунтознавства», який вивчає

процеси ґрунтотворення, генезу ґрунтів, їх географію, будову, склад,

класифікацію, агрономічні властивості, рівень родючості й раціональне використання.[5: с.226]

Мета курсової роботи: опис агрогенетичної характеристики грунтів конкретної території, їх родючості та шляхи раціонального використання. Задачі курсової роботи:

• Надати конкретну характеристику території з детальним описом чинників грунтотворення (рослинного і тваринного світу, матаринських порід, клімату, рельєфу, часу грунтотворення і господарчої діяльності людини - антропогенезу);
• Зробити короткі, але змістовні висновки щодо впливу кожного чинника ґрунтотворення на розвиток грунтового процесу;
• Надати агрогетичну характеристику грунтів території ( номенклатурний список грунтів, типи грунтотворних процесів, опис їх профілів і агрономічних характеристик: % гумусу, глибина гумусованості, величина рН, кількість рухомих сполук азоту, фосфору, калію, мікроелементів );
• Зробити узагальнення відносно заходів щодо підвищення родючості грунтів, а також визначити шляхи раціонального використання ґрунтового покриву.

Об`єктом досліджень є господарство « Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області.

 

Розділ 1. Фізико-географічні умови території господарства «Заповіт Ілліча» Валківського району Харківської області:

1. Загальні відомості про територію господарства.

Господарство «Заповіт Ілліча»  розташоване в східній частині  Валківського району Харківської області. Загальна площа землекористування господарства становить 4560га, з них на ріллю припадає 3890га. Напрямок господарської діяльності – молочно-зерновий. В межах господарства виділяють дві польові сівозміни, одна кормова та одна грунтозахисна.

2. Рослинний і тваринний світ.

Природна рослинність має великий  вплив на формування грунтового покриву. У недалекому минулому територія  господарства була зайнята степом, який чергувався з ділянками лісу. Лісова рослинність сприяла формуванню опудзолених грунтів, а степова  – чорноземів типових. Вирубка лісів на багато численних ділянках і використання цих ділянок в оранку призвело до зміни підзолистого грунтотворного процесу на дерновий чорноземний процес. Результатом цього є утворення тут реградованих грунтів.

Тапер в нинішній час дійсна рослинність збереглась переважно на схилах гідрографічної сітки. Основною лісоутворюючою породою в збережених на берегах балок лісів являється дуб, що супроводжується такими видами дерев, як липа, клен, груша, яблуня. У підліску найбільш розповсюджені ліщина, клен татарський, бересклети, глід.

Трав`яниста рослинність схилів сильно змінилася під впливом випасання худоби. В травостої переважає тонконіг вузьколистий, типчак, полинь австрійська. Проективне покриття 45-55%. По дну балок розповсюджена лучна рослинність: вівсянка лугова, повелиця селюча, люцерна, герань лучна, лютики.

У грунті розвиваються різні  групи мікроорганізмів( бактерії, гриби, актиноміцети) і водорості. Їх кількість  коливаєть в широких межах  – від мільйонів до міліардів  в 1 грамі грунту. Найбільшим вмістом мікроорганізмів характеризуються чорноземи. Грунтова фауна досить численна і різноманітна. До тваринного світу, який приймає активну участь у створенні грунту, відносяться найпростіші, безхребетні та хребетні тварини.

 Отже, у грунтотворенні приймають участь три групи організмів – зелені рослини, мікроорганізми та тварини, які утворюють на суходолі складні біоценози. Їх роль складає суть грунтотворного процесу.

3. Геологічна будова та грунтотворні породи.

Літогенна основа лісостепових ландшафтів дуже різноманітна. У західній частині зони й на західному схилі щита під антропогеновим покривом залягають верньокрейдяні та неогенові відклади. У глибокий каньйоноподібних долинах Поділля відслонюються відклади кембрійської, ордовікської , силурійської систем. На південному схилі щита залягають піщано-галькові породи далтійської світи. На Придніпровській частині щита на докембрійських породах залягають канівсько-бучакські піщано-глинисті відклади, блакитні київські мергелі, харківські глауконітові піски, полтавські білі піски та строкаті глини. У межах Дніпровсько-Донецької западини вище місцевого базису ерозії з корінних відкладів залягають харківські та полтавські піски, місцями строкаті глини. На відрогах Середньоросійської височиникорінну літогенну основу ландшафтів утворюють відклади  крейдяного віку, піски харківської світи й місцями неогенові глини.

У формуванні ландшафтних  рис лісостепової зони велике значення мають лесові породи. У сучасному  рельєфі переважає ерозійно-аккумулятивні його форми, створені процесами площинної і глибинної ерозії, акумуляцією, а також зсувними, просадочними і, в окремих районах, карстовими явищами.

Роль материнських порід  як фактору грунтотворення проявляється в тому, що вона слугує середовищем, де проходить біологічна діяльність організмів та тим матеріалом, з якого утворюється грунтова маса.

Від межанічного складу та будови породи залежить багато фізичних властивостей грунту – його водний, повітряний та тепловий режими, глибина  залягання грунтових вод. Тим самим механічний склад та будова породи визначають умови укорінення та росту рослин, унтенсивність гумуфікації та мінералізації рослинних решток, швидкість накопичення те переміщення речовин у грунті тощо. Мінералогічний склад породи впливає на хімічний склад грунту, його реакцію, на спрямованість протікаючих у ньому хімічних та біохімічних процесів, а також визначає родючість грунту та в певній мірі доступність рослинам речовин зольного живлення, що вивільняються при вивітрюванні мінералів.

Таким чином, материнським породам належить велика роль у грунтоутворенні, оскільки їх склад та властивості визначають умови проростання рослин, прискорюють чи уповільнюють процеси перетворення та міграції речовин у грунтів. Тому на двох різних, але розташованих поряд материнських породах під однією рослинністю розвиваються грунти, що відрізняються за складом, властивостями та рівнем родючості.

Материнські породи –  це той грунтогенний субстрвт, на якому  і з якого утворюється грунт. Вони відігрують дуже важливу роль у формуванні грунтів у середині кліматичних зон. Властивості порід сильно впливають на розвиток та розподіл рослинних угрупувань. Вони можуть затримати чи, навпаки, посилити вплив клімату впродовж тих тисячоліть, коли формується грунт. Породи є деякою подібністю до каркасу (фундаменту) такого складного тіла, як грунт. Проте цей каркас не є інертним скелетом. До його свладу входять різні мінерали – активні учасники грунтогенезу. Їх поверхня є мінеральною матрицею формованого при цьому грунту, яка визначає більшість його властивостей та екологічних функцій (вологоємність, вміст і склад обмінних катіонів, взаємодія з водою, структурність, загало родючість). Взаємодіючи з гумусом (органічною матрицею), мінерали формують органо – мунеральну матрицю, яка є першоосновою органічної (суто грунтогенної) матриці і поверхневим шаром глинистих і первинних мінералів (кварц, польві шпати, слюди, гідрослюди, каолініт), з яких складається переважна маса грунту.

Основна частина грунтів  господарства сформувалась переважно на лесових породах, які займають вирівняні підвищенні ділянки плато, привододільні та прибалкові схили і береги балок.

Лесові породи являють  собою високу карбонатну, бурувато-палеву або жовтувато-палеву, багату фосфором і калієм дрібнозернисту породу, яка характеризується високою пористістю, відсутністю шкідливих для рослин водорозчинних солей, глинистим механічним складом. Значний вміст у лесових породах глинистих частин і мінеральних речовин при присутності карбонатів кальцію сприяли утворенню високородючих грунтів, придатних для вирощування усіх сільськогосподарських культур.

По дну балок грунтотворить  делювій, який представляє собою  наноси змитого з прилеглих схилів дрібнозему. Делювій характеризується слабкою шаруватістю і деякою відсортованістю часточок. Механічний склад делювіальних відкладів залежить від проди і грунту, підлягаючих змиванню. Залягаючи на ділянках з близьким рівнем грунтових вод, вони звичайно оглеєні. Грунти, що утворилися на делювії багаті поживними речовинами, але у зв`язку з частими заливаннями не завжди можуть бути використані під обробіток для вирощування сільськогосподарських культур.

1.4. Кліматичні умови.

Клімат має великий вплив  на грунтотворення. Але сам по собі клімат не створює грунтів. Він є  однією з умов в якій проходить формування грунтового покриву. Роль клімату в грунтотворенні полягає перш за все в тому, що він впливає на основний фактор грунтотворення – рослинніть. Від клімату залежить загальний характер рослинного покриву, енергія біологічних процесів у грунті.

З елементів клімату  безпосередньо на грунтотворення впливають  температура та атмосферні опади, що визначають тип теплового та водного  режиму. Однак водно-тепловий режим, обумовлений кліматом даної місцевості, суттєво змінюється рослинним покривом. Тому в грунті створюється свій власний гідротермічний режим, який прийнято називати грунтовим кліматом; останній і впливає на хід грунтотворення (швидкість біохімічних процесів, інтенсивність вивітрювання та вилуговування, мінералізації та гуміфікації органічних решток тощо). Кількісний бік даних змін залежить від типу рослинності, механічного складу грунту, характеру підстилаючих гірських порід та інших умов.

Клімат відіграє виключну роль в сільському господарстві, а  особливо в рільництві. Його потрібно розглядати як природний ресурс країни. Клімат визначає тип сільського господарства, можливість отримання одного чи декькох урожаїв в рік, набір сільськогосподарських культур тощо.