Золотовалютні резерви розвинених країн світу та України, їх характеристика

До групи країн, рівень достатності резервів в яких  менш 3-х місяців входять 18 країн, в тому числі  Сполучені Штати Америки, Німеччина, Сполучене Королівство і Нідерланди, які мають резервні валюти і тому не прагнуть підтримувати значні резерви, незважаючи на значний імпорт.

Отже, проведений аналіз доводить, що в сучасній практиці здійснення валютної політики центральними банками  різних країн, акумулювання значних обсягів золотовалютних резервів здійснюється не з позиції регулювання валютного курсу національної грошової одиниці, а в рамках забезпечення можливості центрального банку протидіяти розповсюдженню глобальнихфінансово-валютних криз. Після фінансових  криз 90-х років і початку 2000 року для більшості країн, що розвиваються акумулювання значних розмірів золотовалютних резервів розглядається як інструмент попередження кризових ситуацій [11].

Яскравим прикладом  накопичення золотовалютних резервів з метою страхового захисту національного  фінансового і валютного ринку  є Японія, яка володіє другими  за обсягами золотовалютними резервами у світі. При цьому, Центральний банк Японії застосовує режим вільного плавання японської єни. У 2010 році золотовалютні резерви Японії становили 20 % від ВВП країни.

Основним чинником, що забезпечує зростання розмірів золотовалютних резервів, є їх використання як певного страхового фонду з метою захисту національних валютних систем від спекулятивного переміщення капіталів на глобальному фінансовому ринку. Центральні банки, намагаючись задовольнити страховий попит на золотовалютні резерви, використовують занижений рівень валютного курсу національних грошей, при застосуванні фіксованого режиму курсоутворення, що призводить до виникнення дисбалансів та порушення стабільності у світовій валютній системі.

З метою підтримання  рівноваги на національних валютних ринках та забезпечення їх стабільності у довгостроковій перспективі доцільно реформувати механізм стабілізаційної функції міжнародних золотовалютних резервів шляхом формування міжнародною спільнотою єдиного світового золотовалютного резерву, який виконуватиме функцію страхового захисту світової валютної системи від ризику виникнення кризових явищ у цій системі.

 

             

                                               Висновок

Золотовалютний резерв - резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків;

Для регулювання  курсу гривні щодо іноземних валют  Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти  регулювання грошової маси в обігу.

Необхідним елементом  валютної політики центрального банку, пов’язаної з формуванням та управлінням  офіційними золотовалютними резервами країни, є визначення їх оптимальної структури.

Структура офіційних  золотовалютних резервів – це сукупність підібраних у певній пропорції валютних активів, використання яких дає змогу  центральному банку забезпечувати  регулятивний вплив на валютні відносини й організацію зовнішньоекономічної діяльності в країні.

Таким чином, з огляду на специфіку складу і структури  офіційних золотовалютних резервів можна виділити ряд характерних для них рис:

– золотовалютні резерви  повинні мати у своєму складі абсолютно ліквідні активи, які Національний банк України може використати у будь-який момент для реалізації тих чи інших цілей валютної політики;

– золотовалютні резерви  мають включати вимоги до нерезидентів і частково утримуватися за кордоном (у банках-нерезидентах) з метою реалізації можливості використання в разі виникнення валютно-фінансових криз;

– золотовалютні резерви  мають перебувати під повним контролем Національного банку України.

У 2010 році золотовалютні  резерви України зросли на 8,1 млрд. дол. США, або на 30,5%, і на 01.01.2011 становили 34,6 млрд. дол. США.

Основними факторами  збільшення золотовалютних резервів були купівля іноземної валюти на міжбанківському  валютному ринку України на суму, еквівалентну 8,7 млрд. дол. США та надходження у червні кредиту на суму 2,0 млрд. дол. США й у вересні коштів від розміщення ОЗДП на суму 2,0 млрд. дол. США на користь Державного казначейства України. Також одним із джерел поповнення міжнародних резервів було надходження в серпні та грудні чергових траншів від Міжнародного валютного фонду на суму, еквівалентну 3,4 млрд. дол. США.

Напрями використання золотовалютного  резерву  переслідують такі цілі: продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи  політику обмінного курсу, а також для здійснення витрат по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, та іншими резервними активами. Закон не допускає використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій та інших зобов’язань резидентам і нерезидентам України.

Значення міжнародних  золотовалютних резервів підвищується у зв’язку зі зростанням ступеня  нестабільності світової валютно-фінансової системи та виникненням на цій  основі  валютних і фінансових криз глобального масштабу.

Загальний обсяг міжнародних резервів розвинених країн станом на 01.07.2011 складає 4607,4 млрд. доларів США, або 44,3% від сукупного обсягу резервів країн вибірки.

У регіональному розподілі  міжнародних резервів частка активів, що знаходяться в розпорядженні  лідерів світової економіки, залишається відносно невисокою. Обсяг резервів країн економічного і валютного союзу  (далі – ЄВС) (включаючи Європейський центральний банк  – далі  ЄЦБ) становить 840,1 млрд. доларів США (18,2% авуарів групи), Сполучені Штати Америки –525,5 млрд. доларів США (11,4%).

Японія, будучи винятком, володіє 1137,8 млрд. доларів США, або  близько чверті сукупних авуарів  розвинених країн, представлених у  вибірці.

Структура резервів розвинених країн станом на 01.07.2011 відрізняється  порівняно значною питомою вагою монетарного золота. Частка металу в офіційних авуарах країн ЕВС (включаючи ЄЦБ) оцінюється, в середньому, в 62,3 %, у тому числі в Португалії – 85,1 %, Греції – 79,1 %, Німеччини – 71,4 %.

Найбільш значними запасами золота володіють Сполучені Штати Америки.

З метою підтримання  рівноваги на національних валютних ринках та забезпечення їх стабільності у довгостроковій перспективі доцільно реформувати механізм стабілізаційної  функції міжнародних золотовалютних резервів шляхом формування міжнародною  спільнотою єдиного світового золотовалютного резерву, який виконуватиме функцію страхового захисту світової валютної системи від ризику виникнення кризових явищ у цій системі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               Список використаних джерел:

1. Дзюблюк, О.В.. Валютна політика: підручник/ О. В. Дзюблюк.  - К.:

Знання, 2010. - 422 с.

2. Про Національний банк України [Електронний ресурс] : закон

України від 20 травня 2009 року № 79-XIV.  – Режим доступу : http // www.rada.gov.ua.

3. Гроші та кредит, за ред. М. І. Савлук. - 3-тє вид., перероб. і доп.. - К.: КНЕУ, 2008. - 598 с.

4. Журавка, Ф.О. Механізм реалізації валютної політики в Україні. - К.: 2009. - 418 с.

5. Лупін, О. Б. Теоретичні підходи до обґрунтування оптимального рівня золотовалютних резервів / О. Б. Лупін //  Банківська система України: теорія і практика становлення : в 2 т. Т.2.  – Суми : Мрія-1 ЛТД :Ініціатива, 2010. – С. 355-362.

6. Козловський, Р. Світові тенденції акумуляції та використання міжнародних золотовалютних резервів / Р.Козловський // Галицький економічний вісник. – 2010. – №2(27). – С.11-17

7. Марена, Т.В. Особливості формування та розподілу світових золотовалютних резервів у сучасних умовах / Марена Т.В. // Вісник

Донецького Національного  Університету. – 2009. – № 1. – С. 387 – 394.

8. Шелудько, Н.М. Фінансові кризи на ринках, що розвиваються: теоретичні та емпіричні аспекти аналізу / Н.М.Шелудько, А.І. Шкляр // Фінанси України. – 2009. – №2. – С. 3 – 21.

9. Козюк, В. Валютні резерви в умовах глобальної фінансової кризи та у посткризовій перспективі / В. Козюк //Вісник Національного банку України. - 2010. - № 10. - С. 59-65

10. Козюк, В.В. Валютні резерви в глобальних умовах / В.В.Козюк //Фінанси України. - 2011. - №2. - C.127-138

11. Басов, А.И. Валютный компонент золотовалютных резервов / А.И.Басов //Финансы и кредит. - 2010. - № 24. - C.34-39

12. Міжнародні резерви та ліквідність в іноземній валюті [Електронний ресурс] / Статистика НБУ  – Режим доступу:  www.bank.gov.ua

13. Наговицин, А. Г. Валютная политика / А. Г. Наговицин – М.: Экзамен, 2009. – 512 с.