Золотовалютні резерви розвинених країн світу та України, їх характеристика

Формування належної структури офіційних золотовалютних резервів Національного банку України  дає йому змогу належним чином виконувати власні функції з регулювання валютних відносин, передусім, у плані підтримання зовнішньої стабільності національних грошей і рівноваги

платіжного балансу.

Проведемо аналіз ЗВР  України. Для цього структуру  та динаміку золотовалютних резервів України відобразимо в таблиці 2.1 [2, с. 77]. Як видно із таблиці 1, починаючи з 2005 року ЗВР України зростали і на кінець 2007 року склали 32,5 млрд. дол. США. Така динаміка пояснюється стабільним економічним зростанням і, на фоні цього можливістю Національним банком поповняти офіційні резерви. У кризові 2008-2009 рр. у зв’язку із зростанням дефіциту платіжного балансу та різкими коливаннями курсу гривні, Національний банк змушений був проводити інтервенції на валютному ринку, що призвело до падіння рівень ЗВР до 26,5 млрд. дол. США. Починаючи з 2010 р. економічна ситуація в Україні почала стабілізовуватись, економічне зростання відновилось (4,2% росту ВВП), що спричинило збільшення золотовалютних резервів до 34,5 млрд. дол. США станом на кінець 2010 р., і перевищує докризовий рівень.

                                                                                                      Таблиця 2.1

Золотовалютні резерви України у 2005 – 2011 рр. Млн. дол.США[2, с. 77]

Період	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Резерви в іноземній  валюті	18987	21843	31783	30792	25493	33319	36884
Монетарне золото	403	513	693	713	948	1249	1364
СПЗ	1	1	3	9	64	8	105
Резервна позиція в МВФ	0,004	0,004	0,01	0,03	0,03	0,03	0,03

Протягом усього періоду  діяльності Національного банку України включно до 2008 року  спостерігалася чітка тенденція до нарощування обсягів золотовалютних резервів.

В 2011 році тенденція зростання  ЗВР продовжилась і тривала по серпень місяць, коли їх рівень досягнув 38,2 млрд. дол. США. Однак, у вересні-жовтні відбувається різке скорочення ЗВР до 34,1 млрд. грн., що пов’язано із зростанням дефіциту по поточному рахунку платіжного балансу країни. Останній раз зниження валютних резервів такими темпами спостерігалось в січні-лютому 2009 року і було зумовлено глобальною фінансово-економічною кризою.

У  2010 році Національним банком України було продано іноземної  валюти на міжбанківському валютному  ринку України в обсязі 7,4 млрд. дол. США (в доларовому еквіваленті).

У 2010 році  золотовалютні  резерви зберігались на рахунках банків-кореспондентів, а також у  фінансових інструментах із довгостроковим

кредитним рейтингом  не нижчим, ніж рівень  «А». У процесі управління золотовалютними резервами Національним банком України використовувались такі основні фінансові інструменти, як цінні папери нерезидентів та короткострокові депозити в іноземних банках.

Переважна частка монетарного  золота Національного банку України зберігалася в сховищі Державної скарбниці, решту було розміщено в довгострокові депозити.Загальна середня дохідність операцій з управління  золотовалютними резервами за 2010 рік становила 1,4 %.

Управління золовалютними резервами залежить від їхньої структури, оскільки у випадку коли переважають запаси іноземної валюти,  то вважається, що це відповідає дотриманню принципу ліквідності, тому головним завданням валютної політики центрального банку є вибір конкретної валюти або групи валют для формування валютних резервів.

В розрізі даного питання  необхідно проаналізувати оптимальне співвідношення резервних активів  в Україні, що наведено в таблиці 1.2.

Таблиця1.2 – Структура  офіційних золотовалютних резервів НБУ за

2010 р – І півріччя 2011 р., % [10]

Резервні активи	І кв. 2010 р.	ІІ кв. 2010 р.	ІІІ кв. 2010 р.	ІV кв. 2010 р.	І кв. 2011 р.	ІІ кв. 2011 р.
Монетарне золото	3,50	3,58	3,99	3,97	4,09	4,16
Валюта та депозити	41,11	40,47	37,43	39,07	38,98	40,16
СПЗ	0,17	0,02	0,02	0,04	0,03	0,04
Цінні папери	55,23	55,93	58,56	56,92	56,90	55,63

 

Управляючи резервними активами залежно від їх структури найбільшучастку в даних резервах займають цінні папери по всіх кварталах, валюта та депозити – на 2 місці і найменшу частку у структурі займають СПЗ.

Управління оцінюється в залежності від раціональності розміщення активів за кордоном, оскільки держава може зберігати офіційні золотовалютні резерви не лише  в Центральному сховищі НБУ, а й на рахунках іноземних банків. В залежності від того настільки надійний банк оцінюється ефективність управління, тобто вміння центрального банку розмістити резервні активи.

В Україні заборонено використання золотовалютного резерву для  надання кредитів і гарантій та інших  зобов'язань резидентам і нерезидентам держави [12].

Отже, щодо ефективності управління  резервними активами, то по різним позиція вона проявляється по-різному. Оскільки виходячи  з  оптимальної структури для дотримання принципу ліквідності найбільший обсяг  повинні складати запаси іноземної  валюти, в Україні ж найбільший обсяг структури займають цінні папери, а валюта та депозити на другому місці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Характеристика золотовалютних  резервів розвинених країн світу.

Значення міжнародних  золотовалютних резервів підвищується у зв’язку зі зростанням ступеня нестабільності світової валютно-фінансової системи та виникненням на цій основі  валютних і фінансових криз глобального масштабу.

Протягом останніх сорока років фінансові кризи в десятках країн призвели до втрати 10-30 % національних фінансових активів. Останнім наразі епізодом фінансової дестабілізації є світова фінансова криза, що розпочалася на локальному іпотечному ринку у 2007-му  році  та триває, вражаючи світову фінансову та банківську системи.

У відповідь на зростання  ризику валютних дестабілізацій, пов’язаних з ними, більшість центральних банків розпочали застосовувати політику накопичення значних золотовалютних резервів.[6].

В таблиці 3.1 розглянемо динаміку збільшення золотовалютних резервів.

Обсяги та структура  міжнародних золотовалютних резервів, млрд. дол. [13]                                                

                                                                                                                Таблиця 3.1.

Види резервних  активів	1960	1970	1980	1990	2000	2005	2008	2011
Валютні резерви, з них:	15,0	22,1	56,1	409,7	932,4	20022,4	4244,3	6782,6
Іноземні національні  валюти	13,3	18,5	45,3	373,2	869,7	1936,6	4174,8	6711,3
спеціальні права  запозичень, СДР	–	–	3,1	15,0	28.9	24,1	28,7	32,6
резервна позиція в  Міжнародному валютному фонді	1,7	3,6	7,7	21,5	33,8	61,7	40,8	38,7
офіційна ціна	33,4	37,9	37,1	42,7	46,8	43,4	43,9	45,7
ринкова ціна	33,2	38,5	39,6	563,4	361,7	261,5	450,6	737,8

 

Таким чином, 4,2 % номінального світового валового продукту було спрямовано центральними банками різних країн для формування власних золотовалютних резервів. У 2005 році уже 6,32 % світового валового продукту було  спрямовано на формування золотовалютних резервів, а у 2008 та 2011 роках частка міжнародних золотовалютних резервів у світовому валовому продукті сягнула 9,43 та 12,3 % відповідно.

Зауважимо, що темпи приросту міжнародних золотовалютних резервів є значно вищими ніж темпи приросту світового валового продукту. У 2008-2011 роках темп приросту міжнародних золотовалютних резервів склав 59,8%, а темп приросту світового ВВП – 22,2 % .

Отже, незважаючи на кризовий стан світової економіки,  до 2011  року збереглася тенденція до нарощування міжнародних золотовалютних резервів.

Проведемо дослідження  формування золотовалютних резервів у розрізі окремих країн станом на 01.07.2011 порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Загальний обсяг міжнародних  резервів розвинених країн станом на 01.07.2011 складає 4607,4 млрд. доларів США, або 44,3% від сукупного обсягу резервів країн вибірки.

У регіональному розподілі  міжнародних резервів частка активів, що знаходяться в розпорядженні  лідерів світової економіки, залишається  відносно невисокою. Обсяг резервів країн економічного і валютного  союзу  (далі – ЄВС) (включаючи  Європейський центральний банк  – далі  ЄЦБ) становить 840,1 млрд. доларів США (18,2% авуарів групи), Сполучені Штати Америки –525,5 млрд. доларів США (11,4%).

Японія, будучи винятком, володіє 1137,8 млрд. доларів США, або  близько чверті сукупних авуарів  розвинених країн, представлених у вибірці.

Серед країн, що розвиваються, основна частина резервів (4135,6 млрд. дол. США) зосереджена в азіатському  регіоні. Ця величина

відповідає приблизно 39,7% сукупних світових резервів і порядку 71,3 % резервів країн з ринками, що формуються.

Відносно невеликі міжнародні резерви у європейських країн  з перехідною економікою (без урахування Росії)  – 411,4 млрд. доларів США, або 7,1 % резервних активів групи, а  також у держав Центральної і  Південної Америки (646,9 млрд. доларів  США, або 11,1 %). Резерви Російської Федерації (524,5 млрд. доларів США) становлять 9 % авуарів ринків, що  формуються, та 5 % сукупних світових міжнародних резервів.

Структура резервів розвинених країн станом на 01.07.2011 відрізняється  порівняно значною питомою вагою монетарного золота. Частка металу в офіційних авуарах країн ЕВС (включаючи ЄЦБ) оцінюється, в середньому, в 62,3 %, у тому числі в Португалії – 85,1 %, Греції – 79,1 %, Німеччини – 71,4 %.

Найбільш значними запасами золота володіють Сполучені Штати Америки.

У складі резервів країн, що розвиваються, частка золота незначна (в середньому, – 3,1 %), дещо вищою  є питома вага металу в резервах золотодобувних країн і деяких держав СНД. Частка металевого компонента в  структурі резервних активів  Російської Федерації зросла до 7,7 %. Частка запасів золота, якими володіють країни розвиненого світу, в сукупних офіційних авуарах країн вибірки склала 85,3 %. Протягом періоду дослідження золотий запас лідерів світового господарства майже не змінився, незначно знизилися лише авуари Німеччини (на 5,9 тонн) та Чехії (на 0,4 тонни), Бельгія ж, навпаки, наростила запаси на 9,7 тонн.

Більшість країн, що розвиваються, і країн з ринками, що формуються, навпаки, значно збільшили заощадження  в золоті. Найбільш активно 28 нарощували офіційні авуари в дорогоцінних металах Росія  – на 127 тонн, Мексика – на 98 тонн (тільки в травні 2011 року було куплено золота більш, ніж на 4 млрд. дол. США), Таїланд збільшив золотий запас на 42 тонни, Білорусія –на 11 тонн. У цілому, обсяг офіційних авуарів в металі цих країн виріс на кінець першого півріччя 2011 року щодо аналогічної дати попереднього року на 267,6 тонн, їх частка в загальносвітових запасах підвищилася з 13,8 до 14,7 %.

На тлі зростання  світових цін на золото в 2010 року на 29 % (з 1092,5 до 1411,5 доларів за тройську унцію), а з початку 2011 року  – ще на 7 %, у першому півріччі 2011 року центральні банки купили дорогоцінного металу більше, ніж за весь 2010 рік. Приріст офіційних золотих запасів у 2010 році склав 156 тонн, у першому півріччі 2011 року – 186 тонн. Нарощення золотих авуарів, поряд з позитивною курсовою переоцінкою, зумовило збільшення золотого компонента в складі сукупних міжнародних резервів до 12 %.

Рівень достатності  резервів, виражений в місяцях  імпорту товарів і послуг, в середньому по вибірці країн становить 6 місяців, тобто вдвічі перевищує міжнародно визнаний критерій (3 місяці).

Найбільшим рівнем достатності  володіють великі країни, що

розвиваються, з високою  схильністю до заощаджень і низькою  залежністю від імпорту  – Китай, Росія, Тайвань (Китай), Бразилія, Перу, Аргентина, а також Японія. Найвищий показник достатності у Китаю  – більше 2-х років.

Золотовалютні резерви  Китаю перевищують державний  бюджет. Це зумовлено значно заниженим  валютним курсом китайського юаня до долара США, а також дешевизною праці, як фактору виробництва, що надає товарам китайської економіки підвищену конкурентоздатність на світових ринках.

Рівнем достатності  понад рік мають 6 країн, від півроку  до року  – 26 країн.