Сутність безготівкових розрахунків між підприємствами

Основною відмінністю простого векселя від переказного є те, що при розрахунках за допомогою простого векселя векселедавець і платник є однією особою.

Трасат (платник) стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто  дасть згоду на його оплату, поставивши на ньому свій підпис. Лише після акцепту вексель стає повноцінним виконавчим документом. Вексель може виписати як платник, так і постачальник. Якщо вексель виписується постачальником, то платник повинен обов’язково акцептувати такий вексель.

Строк платежу  за векселем встановлюється за взаємною домовленістю між постачальником і  покупцем. При настанні строку платежу  за векселем він оплачується за рахунок  коштів платника з його розрахункового рахунка.

Невиконання умов вексельного обігу, неоплата векселя у визначений строк призводять до банкрутства боржника на основі реалізації принципу повної матеріальної відповідальності.

В умовах кризи  неплатежів і фінансового незабезпечення міжгосподарських зв’язків вексельний обіг може стати ефективною формою безготівкових розрахунків.

Вексель є  абстрактним борговим зобов’язанням, тобто у ньому не вказується матеріальна  підстава боргу.

Будь-який переказний вексель може бути переданий за допомогою  здійснення особливого передатного  надпису на звороті векселя – індосаменту. Особа, яка при цьому поступається своїми правами, називається “індосант”, а яка набуває їх – “індосат”. Здійснюючи індосамент, індосант бере на себе абстрактні зобов’язання, подібно до того, як це робить векселетримач, видаючи вексель.

Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми за допомогою аваля – вексельного поручительства. Аваліст, тобто особа, яка здійснила аваль, бере на себе відповідальність за виконання зобов’язання щодо оплати векселя.

При настанні строку платежу, якщо платіж не був  здійснений, векселетримач може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов’язаних осіб. Відмова  у акцепті або у платежі  має бути засвідчена актом, складеним  у публічному порядку.

Розділ 3.  ОРГАНІЗАЦІЯ  СТАНУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

3.1. Характеристика структури  форм безготівкових розрахунків  на АТЗТ «Професіонал»

Курсова робота побудована на практичних матеріалах щодо використання форм безготівкових  розрахунків АТЗТ “Професіонал”. Дане товариство було утворене у 1995 році і засноване на внесках працівників у статутний капітал. Займається виготовленням та встановленням меблів. Реалізацію своєї продукції здійснює на ринках України. Також дане товариство заключає контракти з іншими державами на виготовлення та доставку своєї продукції. Сировину для виробництва меблів товариство отримує як з джерел із України, так і з-за кордону.

   Центральний орган АТЗТ  “Професіонал” знаходиться за  адресою вул. 28 Червня, 62. Виставочні  зали фірми розміщені в магазинах міста, де покупці безпосередньо можуть придбати виготовлену продукцію.

АТЗТ “Професіонал” у своїй  діяльності для розрахунків із постачальниками  в основному використовує безготівкові розрахунки. Розглянемо структуру використання цих рахунків даним товариством за ІІІ квартал 2000 р.

 За вказаний період часу  АТЗТ “Професіонал” здійснило  купівлю сировини та матеріалів  у іноземних та вітчизняних  продавців на загальну суму 950 тис. грн. При розрахунках з  кожним постачальником фірма  використовувала різні форми безготівкових розрахунків. Охарактеризувати ступінь використання кожної з цих форм можна за допомогою таблиці 3.1.

   З таблиці видно, що  дане товариство за ІІІ квартал  найбільшу кількість розрахунків  здійснило за допомогою векселів. Сума здійснених платежів – 400  тис. грн,  що  становить 42,11 %   від загальної кількості.    Дещо менше

Таблиця 3.1.

Характеристика форм безготівкових розрахунків АТЗТ “Професіонал” за ІІІ квартал 2000 р.

підприємство використовувало  платіжне доручення – на суму 200 тис. грн, що становить 21,05 % від загальної суми. За вказаний період підприємство розрахувалося чеками на суму 180 тис. грн, що від загальної суми платежів становить 18,95 %. Розрахунки платіжними вимогами здійснено на суму 90тис. грн, що становить 9,47 %. Мінімальна роль у здійсненні безготівкових розрахунків у цьому кварталі належить використанню акредитива. Сума сплачених коштів за ним – 80 тис.грн., що від загальної суми становить 8,42%.

3.2. Контроль за станом  безготівкових розрахунків 

Важливою  складовою системи безготівкових розрахунків є контроль установ банків за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків у народному господарстві. Контроль здійснюється у процесі проведення операцій з безготівкових розрахунків шляхом періодичної перевірки розрахункових документів, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і перевірок у них на місцях. Підприємства зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків.

Підприємство, яке не дотримується встановлених строків платежів, згідно із Законом України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” має сплачувати на користь одержувачів коштів пеню в розмірі, що встанавлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу,але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки також сплачують на користь одержувачів коштів пеню у розмірі, передбаченому угодою про проведення касово-розрахункових операцій.

Відповідальність  за необґрунтованість безспірного  стягнення або безакцептного  списання коштів, за недостовірність  даних, вказаних у розрахункових  документах, згідно з нормами цивільного законодавства має застосовуватись у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцептним списанням збитків.

У народному  господарстві України дуже гостро стоїть проблема контролю за швидкістю проходження  платіжних документів. Із