Суть та види ризиків платіжних систем

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2013 в 14:51, реферат

Краткое описание

Розвиток міжбанківських та інших фінансових ринків породжує потребу внесення коректив у практику здійснення платежів, у національні платіжні системи, а відтак і дослідження ризиків, що пов’язані саме з платіжною частиною будь-якої операції. Правильне формування політики стосовно ризиків платіжних систем має важливе значення для стабілізації платіжних систем, довіри до фінансових ринків. Сьогодні є надзвичайно актуальним обгрунтування заходів щодо стабілізації ризиків у сфері діяльності як наявної платіжної системи України.

Содержание

Вступ
1. Суть та види ризиків платіжних систем………………………………………4
2. Сучасні аспекти управління ризиком платіжних систем банків……...……12
3. Методи зниження ступеня ризиків в платіжних системах…………………16
Висновки
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Ризик платіжних систем.doc

— 440.50 Кб (Скачать документ)

У процесі розробки та реалізації заходів боротьби з ризиком у  платіжних системах бажано керуватися деякими загальними принципами. До них належать, зокрема, такі:

— рішення мають відповідати  ринковим вимогам;

— ризиком повинні  управляти ті, хто має найкращі можливості робити це з мінімальними витратами;

— потрібно виявляти гнучкість  у визначенні шляхів досягнення поставленої  мети;

— вирішення технічних питань, за винятком визначення стандартів та відносин із центральним банком, краще залишити на розсуд учасників. Технічні стандарти не можна нав'язувати;

— використані заходи повинні стимулювати найбільш економічні вирішення проблеми управління ризиком;

— бажані оприлюднення частоти  помилок, їх характерних особливостей, випадків шахрайства, а також централізований  аналіз параметрів та причин помилок;

— жодна окрема особа  не повинна мати повноваження затверджувати (вводити) і надсилати платіжні інструкції;

— варто звести до мінімуму можливості вносити зміни в платіжні інструкції та платіжну інформацію;

— необхідна періодична перевірка заходів протидії шахрайству із внесенням необхідних змін у платіжний  процес.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У протилежному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 % суми переказу. Водночас банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.

У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також  своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми переказу.  У разі помилкового переказу з рахунку неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати відповідну суму коштів з рахунку платника на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день, починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. У разі переказу з рахунку платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунку платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком за короткостроковими кредитами, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Банк платника не має права на списання з рахунку платника коштів за розрахунковим документом після  отримання документа на його відкликання. Якщо всупереч отриманому документу  на відкликання сума переказу була списана з рахунку платника та переказана отримувачу, повернення отримувачем платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. В цьому разі банк, що не виконав документ на відкликання або прострочив його передачу банку платника, має сплатити платнику штраф у розмірі 1 % суми переказу. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку [10].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Управління безпекою платіжної  системи у банку є актуальним завданням кожного банку. Для створення захисту платіжних систем треба використовувати комплексний підхід, а саме: створення захищеного середовища для обробки платіжної та службової інформації в системі, яке об’єднує різноманітні (правові, організаційні, програмно-технічні) засоби для

протидії будь-яким загрозам.

Типи ризиків платіжних систем, їх ступінь і, відповідно, заходи управління повинні розглядатися під сукупним впливом питань: чи здійснюються розрахунки на валовій основі або через систему багатостороннього заліку взаємних вимог; хто керує системою (центральний банк чи приватна організація); чи надає система денний кредит. Такий підхід до класифікації платіжних систем є оптимальним, оскільки дозволяє максимально акцентувати увагу на ключових відмінностях типів ризиків, притаманних цим системам, і, відповідно, механізмів ризик-менеджменту.

Процес менеджменту ризиків  передбачає ідентифікацію нараженості  на ризик, оцінку ризиків, вибір методів  управління ризиком та їх застосування, кінцевою метою чого є досягнення оптимального для підприємця співвідношення прибутку і ризику. Оцінка ризиків визначає обсяг і структуру методів управління ними.

Серед способів управління ризиками, залежно від спеціальних прийомів, можна виділити дві групи:

  • організаційно-технічні способи управління, які охоплюють заходи (прийоми) уникнення ризику, зниження його рівня;
  • фінансово-договірні способи самостійного протистояння ризикові, передачі ризику, страхування ризиків.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Платіжні системи:  Навч. посіб. / В. А. Ющенко і ін. К.: Либідь, 1998. — 416 с.

2. Вовчак О. Д. і  ін. Платіжні системи: Навч. посіб.  — К.: Знання, 2008. — 341 с.

3. Чайковський Л. І.  Платіжні системи: Навч. посіб.  — Тернопіль: Карт-бланш, 2006. —  210 с.

4. Пиріг С. О. Платіжні  системи: Навч. посіб. К.: ЦУЛ, 2008. — 240 с.

5. Святненко А. Рекордна атака на платіжні системи // Дзеркало тижня. – 2005. – № 27–28.

6. Горідько Н.П. Ризики платіжних систем в умовах світової фінансової кризи: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VUbsNbU/2009_3/VUBSNBU6_p254-p257.pdf

7. Долгальова М. О. Сучасні аспекти управління ризиком платіжних систем банків: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/7001/1/dolgalova.pdf

8. Кривцун І.М Управління ризиками, що виникають під час функціонування платіжних систем: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/5137/1/196.pdf

9. Пиріг С. О. Ризики платіжних систем в умовах ринкової економіки України: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_oif/2008_5_2/zbirnuk_O_FN_5_%D0%A7_2_116.pdf

10. Електрона бібліотека  Князева : [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/bankdelo/part1/004.htm

 

 




Информация о работе Суть та види ризиків платіжних систем