Страховий ринок у системі ринкових відносин в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Октября 2013 в 00:44, курсовая работа

Краткое описание

Послідовний перехід нашої країни до ринкової економіки об’єктивно зумовлює зростання потреби у страховому захисті усіх суб’єктів ринку. Саме наявність такої потреби та реальна можливість її задоволення характеризують ступінь розвитку економіки тієї чи іншої країни, дають уявлення про рівень захищеності її юридичних і фізичних осіб.

Содержание

Вступ…………………………………………………………..6
Розділ І. Страховий ринок, як одна з провідних ланок фінансової системи України…………………………………9
1.1. Страховий ринок: сутність, принципи та функції………………………9
1.2. Інфраструктура страхового ринку України……………………………...12
1.3. Історичний аспект страхового ринку України…………………………...13
Розділ ІІ. Аналіз сучасного стану страхового ринку України……………………………………………………….19
2.1. Аналіз пропозиції страхових послуг……………………………………..19
2.2. Аналіз попиту страхових послуг………………………………………….24
Розділ ІІІ. Сучасні проблеми страхового ринку України…30
3.1. Досвід функціонування страхових ринків зарубіжних країн……...........30
3.2. Недоліки сучасного ринку страхування в Україні……………………..33
3.3. Напрями та перспективи підвищення ефективності страхової діяльності в ринковому середовищі……………………………………………………….40
Висновки…………………………………………………………………….48
Список літератури………………………………………………………..51

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова.doc

— 268.00 Кб (Скачать документ)

За обсягами страхових резервів станом на 01.01.99 р. перші 50 страховиків  займали 92,7% (415,0 тис. гривень), або в  них фактично зосереджені ці резерви  і вони практично могли брати на себе відповідальність за прийняті на страхування ризики. В цій групі доля “ДАСК” (Дніпропетровськ) становила 22,5%, АКВ “Гарант” (Київ) – 9,3%, НАСК “Оранта” (Київ) – 9,1%, ЗАТ АСК “Омега” (Київ) – 6,5%. Коливання питомої ваги становили від 0,3% по СК “Надра” (Київ) до 22,5 по “ДАСК” (Дніпропетровськ).

По регіональних страхових ринках України страховик розташовані  нерівномірно. Зокрема в західному  регіоні (Винницька, Хмельницька, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська і Рівненська області) налічується 28 страхових організацій, або 11% від загальної кількостію Ними забрано страхових платежів 124,6 млн. грн., проведено виплат на суму 3,9 млн. грн., або відповідно 11 і 2% до загальної кількості по Україні.

В східному регіоні (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Полтавська області) розташовано 62 страхові організації, або 25%. Ними зібрано 115,2 млн. грн. страхових платежів і виплочено 49,9 млн. грн. страхових відшкодування, або відповідно 15 і 28%.

В південному регіоні (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та Крим) є 55 страхових організацій  або 22%. Зібрано страхових платежів 85,7 млн. грн. (16%), виплати склали 27,5 млн. грн (15%).

В Центральному регіоні (Житомірська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Київська область та Київ) налічується 104 страхові організації (42%), в тому числі в Києві - 92 (36,9%).

Питома вага надходжень страхових  платежів за видами страхування в 1998 р. становила з особистого страхування 9,2%, в т.ч. страхування життя – 1,6%. Відповідно майнове страхування займало 71,2%, страхування відповідальності (крім обов¢язкового) – 8,9%, обов¢язкове страхування – 8,6% і державне обов¢язкове страхування – 2,1%. По суті, основні послуги страховиків були пов¢язані з майновим страхуванням. Страхові платежі, одержані від громадян становили 129,8 млн. грн. або 16%, тобто страховики недостатньо населення, а більше працювали з юридичними особами.

Питома вага виплат страхових сум  та страхового відшкодування за видами страхування становила по особистому страхуванню – 29,4%, в т.ч. страхування життя – 7,4%. Майнове страхування відповідно займало 50,4%, страхування відповідальності (крім обов¢язкового) – 10,1%, обов¢язкове страхування – 1,0% і державне обов¢язкове страхування – 9,1%. Сума виплат страхувальниками громадянам становила 83,6 млн. гривень, або 47%.

Перелік видів страхування, якими  може скористатися страхувальник, являють  собою асортимент послуг страхового ринку. Наприклад, можуть бути такі види добровільного страхування:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне  страхування здоров’я);

4) страхування здоров’я на випадок  хвороби;

5) страхування медичних витрат;

6) страхування залізничного транспорту;

7) страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту);

8) страхування повітряного транспорту;

9) страхування водного транспорту (морського внутрішнього транспорту та інших видів водного транспорту);

10) страхування вантажів та багажу;

11) страхування від вогневих  ризиків та ризиків стихійних  явищ та ін.

В 2005 р. структура страхових послуг на страховому ринку України характеризувалася такими показниками: страхові платежі з добровільного страхування становили 703,9 млн. грн. (89,3%), а обов¢язкові страхування 84,6 млн. грн. (10,7%), тобто добровільні види страхування були провідними.

Становище на страховому ринку визначається дією багатьох факторів, найважливішими з яких є ризикова ситуація, грошові  доходи страхувальників, страхові тарифи тощо.

Розвинутий страховий ринок  припускає, що пропозиція визначає попит. Об’єктивною основою попиту на страхову послугу є потреба в страховому захисті, яка реалізується як страховий інтерес. Страхові інтереси суспільства надзвичайно різноманітні, хоча і базуються на загальній потребі в страховому захисті. Разом з тим об’єктивно існуюча потреба в страховому захисті не забезпечує автоматичного перетворення потенційного страхувальника в реального тому, що крім страхового інтересу необхідною умовою є платоспроможність страхувальника.

В цілому, страховий ринок України  представляє собою систему страхових  компаній з різними фінансовими  можливостями щодо забезпечення страхування  ризиків і широкого охоплення  страхувальників , що вимагає дальшого його удосконалення і розвитку.

 

2.2. Аналіз попиту страхових послуг

Сучасний характер суспільно-виробничих відносин обумовив створення об’єктивних  передумов розвитку і функціонування ринку страхових послуг в Україні  і сформував відповідний рівень пропозиції та попиту на них. Це перш за все зміни у відносинах власності і створенні нових форм господарювання, а також розвитку підприємницької діяльності, конкуренції, відкриття кордонів для переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Разом з тим існують і фактори, які стримують цей процес.

В першу чергу сюди відносяться нестабільність політичного становища і економічних відносин в суспільстві, наростання інфляційних процесів, зростання безробіття, економічна криза основних галузей народного господарства. В цих умовах основні покупці страхових послуг — юридичні і фізичні особи навіть в умовах настання різних ризикових ситуацій не можуть від них застрахуватися. До того ж страхування втратило довіру у населення, як основного партнера у страхуванні через бюрократизм у роботі і особливо необов’язковістю у справі своєчасних виплат страхового відшкодування та небажання ведення кропіткої роботи з страхувальниками.

Необхідно особливо визначити, що склалося несприятливе соціально-демографічне становище в державі та існує  складна криміногенна ситуація. Так, з постійного населення за основними віковими групами станом на 1 січня 2007 р. — 50,6 млн. чоловік населення молодше за працездатний вік становить 21,1%, працездатного віку — 56,0 і старшого за працездатний — 22,9%. Зростає чисельність пенсіонерів і особливо в період 2005-2008 років. Якщо на початок 2005 р. було 13,1 млн. пенсіонерів, в тому числі 9,7 млн. чоловік за віком та 1,3 млн. чоловік за інвалідністю, то в 2008 р. вже 14,5 млн. пенсіонерів, з них відповідно 10,6 за віком і 1,9 млн. чоловік за інвалідністю. В розрахунку на 1000 населення кількість зареєстрованих шлюбів в 2007 р. становила 9,3 і в 2009 р. — 6,8 чоловік, тобто зменшується. Кількість зареєстрованих розлучень на 1000 населення в 2009 і в 2007 рр. становила 3,7 чоловік, тобто залишається на тому ж рівні при зменшенні кількості шлюбів.

З 2010 р. спостерігається чітка тенденція до переважання кількості померлого населення над кількістю народженого, що негативно відбивається на демографічній ситуації і особливо в сільській місцевості (табл. 3).

 

Таблиця 3. Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного приросту населення (на 1000 населення) (дані Держкомстату України)

 

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Кількість народжених всього

15,0

12,7

9,6

9,1

8,7

у міських поселення

15,6

12.7

8,8

8,4

8,0

у сільській місцевості

13,8

12,7

11,1

10,7

10,3

Кількість померлих всього

12,1

12,1

15,4

15,2

14,9

у міських поселеннях

10,1

10,2

13,6

13,3

12,9

у сільській місцевості

15,9

16,1

19,1

19,2

19,0

Природний приріст населення всього

2,9

0,6

-5,8

-6,1

-6,2

у міських поселення

5,5

2,5

-4,8

-4,9

-4,9

у сільській місцевості

-2,1

-3,4

-8,0

-8,5

-8,7


 

Крім основних причин смертності за віком і хворобами зростає  смертність населення від нещасних випадків, вбивств, випадкових отруєнь, самогубств. Так, якщо в 2008 р. на 100 тис. населення припадало всього 98,4 чоловіка померлих, то в 2010 р. вже 147,3 чоловіка, в тому числі відповідно випадкових отруєнь 17,5 і 29,2; самогубств — 20,6 і 29,5; вбивств — 4,9 і 13,0 чоловік.

Зростає рівень безробіття населення. Якщо в 2006 р. кількість безробітних становила 1,4 млн. чоловік (5,6%), то в 2008 р. вже 2,3 млн. чоловік (8,9).Із загальної кількості безробітних в 2008 р. (2,3 млн. чоловік) звільнені у зв’язку з реструктуризацією виробництва та скороченням штатів становили 38,4%, за власним бажанням — 28,4%, непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів — 17,5%. Як бачимо соціально-економічна ситуація в державі обумовлює значну кількість різного роду ризиків і створює велике страхове поле для страховиків перш за все серед населення.

Відносно юридичних осіб різних галузей народного господарства необхідно наголосити на зменшенні  виробництва товарів народного  споживання та виробництва продовольства (табл. 4 і 5).

 

Таблиця 4. Індекси виробництва товарів народного споживання в Україні, в % (дані Держкомстату України)

 

Види товарів

2006= 100

2007= 100

2008

 

2005

2006

2007

2008

2005

2006

2007

до 2008

Товари народного споживання

129

57

47

41

45

37

32

88

в т.ч. продукти харчування

121

58

50

41

48

41

34

82

алкогольні напої

117

84

62

70

72

53

60

113

Непродовольчі товари

143

46

34

33

32

24

23

97

з них товари легкої промисловості

117

26

20

18

23

17

16

92

непродовольчі това-ри без  товарів легкої промисловості

162

62

46

46

38

28

28

99


 

Таблиця 5. Виробництво продовольчих товарів на душу населення України, кг (дані Держкомстату України)

Види продовольства

2005

2006

2007

2008

2009

1

2

3

4

5

6

М’ясо, включаючи субпродукти 1 категорії (промисловий виробіток)

46,3

53,2

18,6

14,9

11,0

Ковбасні вироби

15,1

17,3

5,4

4,2

4,1

М’ясні напівфабрикати

4,9

5,7

0,8

0,5

0,4

Тваринне масло

7,7

8,6

4,3

3,2

2,3

Жирні сири (включаючи  бринзу)

3,3

3,5

1,4

1,2

0,9

Продукція з незбираного  молока (у перерахунку на молоко)

11,7

123,9

25,1

17,9

13,0

Маргаринова продукція

5,4

5,6

2,1

1,7

1,7

Цукро-пісок

122,7

130,9

75,6

64,5

40,1

Олія

16,6

20,6

13,5

13,8

10,0

Консерви, умовних банок

78,1

93,2

28,0

19,8

22,4

    в т. ч.плодоовочеві

62,4

74,5

20,1

12,0

15,3

Хліб і хлібобулочні вироби

144,3

129,1

79,8

67,5

60,2

Кондитерські вироби

18,1

21,4

6,1

5,5

6,4

    в т.ч. цукристі

18,1

13,0

3,6

3,5

4,1

Макаронні вироби

6,5

6,9

4,3

3,4

2,8

Мінеральні води, л

8,1

10,5

3,2

2,9

4,2

Безалкогольні напої, л

19,1

29,0

7,2

7,0

8,4

Сіль (видобуток)

157,5

160,1

55,6

55,7

51,7

Информация о работе Страховий ринок у системі ринкових відносин в Україні