Ставка дисконту. Коефіцієнт капіталізації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

 

                            з дисципліни: Потенціал і розвиток підприємства

                                на тему: «Ставка дисконту. Коефіцієнт капіталізації»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

1. Поняття, значення ставки дисконтування в методі дисконтування грошового потоку……………………………………………………………………………………4

2. Поняття ставки капіталізації, особливості застосування сили в методі капіталізації доходів……………………………………………………………………6

3. Практика й особливо застосування ставок дисконтування і капіталізації оцінці бізнесу………………………………………………………………………………...…9

4. Особливості розрахунку ставки капіталізації оцінці бізнесу , на відміну від ставки дисконтування…………………………………………………………………15

Висновки…………………………………………………………………………….....19

Список використаної літератури…………………………………………………..…20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Доходний підхід  вважають найбільш прийнятним з погляду інвестиційних мотивів, оскільки кожен інвестор, який вкладає гроші у чинне підприємство, зрештою купує не набір активів, що з будинків, споруд, машин, устаткування, нематеріальних цінностей тощо., а потік майбутніх доходів, дозволяє йому окупити вкладені кошти, одержання прибутку й тимчасово підвищити свій добробут. З цього погляду підприємства, яких б галузям економіки вони належали, виробляють лише вид товарної продукції –гроші.

Доходний підхід – це сукупність методів оцінки вартості об'єкта оцінки, заснованих на виключно визначенні очікуваних доходів від об'єкта оцінки.

Доцільність застосування дохідного підходу залежить від того, що підсумовування ринкових вартостей активів підприємства Демшевського не дозволяє відбити реальну вартість підприємства, бо враховує взаємодія цих активів і економічне оточення бізнесу.

Методи дохідного підходу до оцінювання бізнесу засновані на визначенні поточної вартості майбутніх доходів. Основні методи – це метод капіталізації доходу; метод дисконтування грошових потоків.

Оцінюючи методом капіталізації доходу визначається рівень доходу перший прогнозний рік і є думка, що доход від буде так само й у наступні прогнозні роки (від застосування методу дисконтування грошових потоків визначається рівень доходів кожний рік прогнозного періоду).

Якщо передбачається, що майбутні доходи будуть змінюватися за літами прогнозного періоду, коли підприємства реалізують впливає на грошові потоки інвестиційний проект або є молодими, застосовується метод дисконтування грошових потоків. Визначення вартості бізнесу цим методом грунтується на окремомудисконтировании різночасних змінюються грошових потоків.

До основним недоліків дохідного підходу можна віднести складність розрахунку ставок капіталізації і дисконтування. Розрахунок цих ставок залежить від багатьох чинників і умов, що впливає оцінку загалом.

 

1. Поняття, значення ставки дисконтування в методі дисконтування грошового потоку

Ставка дисконту – ставка доходу, використовувана для перекладу сум майбутніх доходів у поточну вартість.

Крім даного теоретичного визначення, на практиці оцінки бізнесу, під ставкою дисконту розуміється очікувану ставку доходу за наявними альтернативним варіантів інвестицій з порівнюваний рівнем ризику.

Інакше висловлюючись, ставка дисконту може розглядатися як альтернативна вартість капіталу, чи ставка доходу на інших, порівнянним варіантів інвестицій. Це буде та очікувану ставку доходу, що й спонукає інвесторів вкласти свої гроші у цей бізнес.

З технічною, т. е. математичної, погляду ставка дисконту – це відсоткову ставку, використовувана для перерахунку майбутніх потоків доходів у єдину величину поточної (сьогоднішньої) вартості, що є базою визначення ринкову вартість бізнесу. У економічному плані у ролі ставки дисконту виступає необхідна інвесторами ставка доходу на вкладений капітал в порівнянні за рівню ризику об'єкти інвестування чи як це необхідна ставка доходу за наявними альтернативним варіантів інвестицій з порівнянним рівнем ризику на дату оцінки.

Ставка дисконту чи вартість залучення капіталу повинна буде розраховуватися з урахуванням трьох чинників:

1) наявність в багатьох підприємств різних джерел залучуваного капіталу, які прагнуть різних рівнів компенсації;

2) необхідність урахувати для інвесторів вартості грошей у часі;

3) чинник ризику або міра ймовірності отримання очікуваних у майбутньому доходів.

У цілому нині ставка доходу із капіталу враховує все грошові надходження (зокрема як відсотків, дивідендів), і навіть зміни курсової вартості що оцінюється об'єкта.

Виходячи з цього, ставка доходу у відкритій компанії може бути оцінена за такою формуле:

Rі= (ціна наприкінціпериода–цена наначало+все виплати)

ціна початку періоду

Ця формула показує ставлення суми приросту ціни активу за період і будь-яких грошових надходжень від володіння цим активом до першої ціні активу.

Зазвичай, як ціни на всі початок періоду виступає ціна купівлі, як ціни на всі кінець періоду – ціна продажу.

Ця формула кількісно не враховує ризики та не застосовна при дисконтуванні майбутніх доходів.

У оцінці бізнесу ставку доходу на інвестиції часто називають ціною чи вартістю капіталу.

Що стосується, якщо оцінка проводиться у разі номінальному грошовому потоку, ставка дисконту вираховується за формулоюФишера:

RN = R>P + і + R>P*і, (2)

де: RN - номінальна ставка доходу (з урахуванням інфляції)

R>P – реальна ставка доходу (не враховуючи інфляції)

і – коефіцієнт інфляції

RN > R>P, оскільки реальна ставка не враховує інфляційних очікувань.

Ставка дисконту має відповідати виду обраного грошового потоку.

Для безборгового грошового потоку використовується ставка дисконту, обумовлена як середньозважена вартість капіталу (>WACC); у своїй враховується структура капіталу.

У разі застосовується ставка дисконту, рівна необхідної власником ставці віддачі на вкладений капітал; для грошового потоку для інвестованого капіталу застосовується ставка дисконту, рівна сумі зважених ставок віддачі на власний капітал та позикові кошти (ставка віддачі на позикові кошти є відсотковою ставкою в банку з кредитах), де серед терезів виступають частки позикових і власні кошти у структурі капіталу. Така ставка дисконту називається середньозваженої вартістю капіталу.Ставка дисконту, розрахована як середньозваженої вартості капіталу (>WACC), дозволяє і відповідно відбити в кінцевої оцінці вартості бізнесу фактичну структуру капіталу

2. Поняття ставки капіталізації, особливості застосування сили в методі капіталізації доходів

Як ми знаємо, у складі дохідного підходу до оцінювання бізнесу велике його місце займає метод прямий капіталізації (метод капіталізації доходів).

Капіталізація доходу – процес, визначальний взаємозв'язок майбутнього прибутку і поточної вартості що оцінюється об'єкта.

Метод капіталізації доходів доцільно запровадити у тому випадку, коли є досить великий обсяг ретроспективної інформації, яка може дати певний уявлення про її майбутньої діяльності (виходячи з того про нормальних темпи зростання ) Метод дисконтированних грошових потоків, відзначено, застосуємо, коли очікується суттєва зміна майбутніх доходів проти доходами від поточних операцій. Істотна зміна означає помітне збільшення чи зменшення щодо сформованого темпу зростання компанії.

Концепція методу капіталізації розмірковує так, що вартість об'єкта нині часу (V) визначається шляхом розподілу доходу за певного періоду (рік) (I) на норму прибутку (коефіцієнт капіталізації) (R):

V = I / R (4)

Основна перевага цього – простота розрахунків. Інша перевага у тому, що метод прямий капіталізації кінцевому підсумку безпосередньо відбиває ринкової кон'юнктури. Це з тим, що з застосуванні, зазвичай, береться досить багато операцій із нерухомістю й проводиться їх науковий аналіз з погляду прибутку і вартості.

Проте метод годі було застосовувати, коли немає інформації про ринкових угодах; якщо об'єкт ще побудований, отже, не посів режим стабільних доходів; щоб зазнав серйозних руйнувань внаслідок стихійного лиха, т. е. потребує серйозного реконструкції.

Метод має ще один серйозний недолік. Річ у тім, що у формулу розрахунку поточної вартості присутній щорічний дохід. Як доходу на оцінці береться так званий чистий операційний дохід. Такий собі дохід, який з потенційного валового доходу після вирахування із усіх можливих втрат перезимувало і операційних витрат, включаючи для заміщення. Ця дуже часто належить до розряду комерційних таємниць, й доступу до неї вкрай обмежений. Через це завдання збору інформації про ринкових угодах і, отже, розрахунок коефіцієнта капіталізації є важкою проблемою.

Практичне застосування методу капіталізації передбачає такі основні етапи:

1. Аналіз фінансової звітності, її нормалізація і трансформація (за необхідності).

2. Вибір величини прибутку, яка капитализирована.

3. Розрахунок адекватної ставки капіталізації.

4. Визначення попередньої величини вартості.

5. Проведення поправок на наявність нефункціонуючих активів (якщо є).

6. Проведення поправок контрольний чи неконтрольний характер оцінюваної частки, і навіть на недолік ліквідності (якщо необхідні).

При застосуванні цього постає цілий ряд проблем. По-перше, як вибрати ставку капіталізації, по-друге, як визначити чистий прибуток підприємства.

З математичної погляду ставка капіталізації – це дільник, що застосовується перетворення величини прибутку чи грошового потоку за період в показник вартості.

Ставка капіталізації може визначатися оцінювачем з урахуванням вивчення галузі.

Часто ставка капіталізації вибирається з урахуванням ставки дисконтування. І тому з ставки дисконтування віднімається темпи зростаннякапитализируемого доходу (грошового потоку чи прибутку). Якщо темпи зростання доходу передбачається рівним нулю, ставка капіталізації дорівнюватиме ставці дисконтування.

У оцінці бізнесу метод капіталізації доходу застосовується нечасто через значних коливань величин прибутків чи грошових потоків за літами, притаманних більшості оцінюваних підприємств.

Отже, виходячи з розділу можна зробити такі висновки.

Ставка дисконту – ставка доходу, використовувана для перекладу сум майбутніх доходів у поточну вартість.

Під ставкою дисконту розуміється очікувану ставку доходу за наявними альтернативним варіантів інвестицій з таким самим рівнем ризику.

Інакше висловлюючись, ставка дисконту може розглядатися як альтернативна вартість капіталу, чи ставка доходу на інших, порівнюваний варіантів інвестицій. Це буде та очікувану ставку доходу, що й спонукає інвесторів вкласти свої гроші у цей бізнес.

Дещо по-іншому визначається коефіцієнт капіталізації. З математичної погляду коефіцієнт капіталізації – це дільник, що застосовується перетворення величини прибутку чи грошового потоку за період в показник вартості.

Під коефіцієнтом капіталізації також розуміють їм норму доходу.

Відмінність ставки дисконтування від ставки капіталізації у тому, що відсоткову ставку дисконтування включає у собі темпи зростання капитализируемого доходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Практика й особливо застосування ставок дисконтування і капіталізації оцінці бізнесу

 

 

При розрахунку ставки дисконту задля власного капіталу використовуються дві основні методу:

- модель оцінки капітальних активів (>CAPM);

- метод кумулятивного побудови.

Перш ніж, як можливість перейти до розгляду методів розрахунку ставки дисконту задля власного капіталу, відзначимо важливість обліку чинника ризику щодо оцінки бізнесу.

При визначенні дохідності майбутніх інвестицій необхідно як розрахувати величину доходів, а й визначити той потенційний ризик, який із володінням тим чи іншим активом.

У оцінці бізнесу ризик означає оцінену ступінь невизначеності (визначеності) отримання очікуваних у майбутньому доходів.

При заданому рівні очікуваних у майбутньому доходів ринок заплатить цікавіше разі, якщо можливість отримання цих доходів перевищить, і навпаки.

У оцінці бізнесу виділяють два типу риска:

- систематичний ризик

- несистематичний ризик

Систематичний ризик характеризує зовнішні стосовно підприємству ризики, куди він може впливати чи запобігати. Систематичні ризики з'являються під впливом подій загального характеру – як-от інфляція, економічний спад чи підйом, збільшення відсоткові ставки. Ці події впливають на стан справ будь-який фірми і, отже, неможливо знайти усунуті через диверсифікацію портфеля інвестицій (набору фінансових активів різних емітентів). У зв'язку з цим систематичний ризик також називається «ринковий» чи «>недиверсифицируемий» ризик.