Розвиток комерційного банку

Також банк дещо зменшив захист дохідних активів власним капіталом. Так, якщо на початок 2009 р. цей коефіцієнт має значення 0,28, то вже на початок 2011 року він зменшився 0,2. Це свідчить про те, що розмір власного капіталу за мінусом недохідних активів захищає розмір дохідних активів проте зниження цього показника свідчить про зменшення цього захисту.

Отже, банк за рік поліпшив менеджмент пасивів і активів, підвищивши забезпеченість власними коштами і скоротивши обсяг недохідних активів.

Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношенні 12,0—15,0 разів він на початок 2009 р. становив 3,7, а на початок 2011 р. зріс до 4,08. Це свідчить, насамперед, що темп зростання активів (він склав 1,10) перевищує темп зростання акціонерного капіталу і, по-друге, — про наявність тенденцій збільшення використання «потужностей» із залучення їх з акціонерного капіталу. Ця сама тенденція зберігається, якщо зіставити темп зростання власних коштів у цілому (капітал — брутто), то вони зменшились за рік на 11,64%, порівняно із зростанням у цілому всіх активів у на 10,19%, що не є ризикованим у даному випадку, але це вже сигнал про необхідність поліпшити менеджмент власного капіталу.

Отже, крім коефіцієнта мультиплікатора капіталу, всі основні показники взяті для аналізу фінансової стійкості банку, мають тенденцію до поліпшення або незначне погіршення у межах норм (коефіцієнт надійності, участі власного капіталу у формуванні активів, захищеності власного капіталу, захищеності ним дохідних активів) або стабілізації чи незначної зміни (коефіцієнт «фінансового важеля»).

Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку достатньо забезпечена його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих втрат сьогодні і в близькому майбутньому.

 

 

 

 

 

 

3. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ  СИСТЕМИ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ПОСЛУГ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ.

 

Сучасний етап розвитку сфери банківських послуг, що проходить в умовах загострення конкуренції і кризових явищ на світовому грошово-фінансовому ринку, характеризується такими основними тенденціями: ростом обсягу та різноманітності банківських послуг; упровадженням нових послуг як для населення, так і для підприємств; підвищенням значення  новітніх технологій у цьому процесі. Таким чином, комерційні банки, як повноцінні учасники ринку, вимушені самі виступати ініціаторами своїх новітніх процесів [3]. За таких умов функціонування інновацій для вітчизняних комерційних банків є не тільки критерієм оцінювання конкурентоспроможності, а й умовою виживання на ринку [4].

Пріоритетний розвиток банківської системи та становлення інших кредитно-фінансових інститутів відіграє ключову роль у формуванні економічного  розвитку держави. Зокрема, для успішного функціонування комерційних банків та їх позиціонування на ринку необхідно чітко сформувати та управляти системою банківських послуг. Комерційні банки не лише надають послуги, які є спільними і чітко визначеними для їх діяльності, а й впроваджують елементи новітніх послуг, що розвиваються в банківській системі.

Вітчизняні комерційні банки використовують кредитно-депозитні і карткові програми, розрахунково-касові і валютні послуги, зарплатні проекти, тобто стандартний пакет банківських послуг. Проте, на даний час впроваджується і спектр новітніх інноваційних послуг в комерційних банках.  Саме це є поштовхом для боротьби вже не просто за визначений сегмент клієнтів, а за кожного конкретного споживача комерційних банків [4].

Така політика комерційних банків  значно підвищує значимість розроблення і впровадження нових, інноваційних банківських послуг для задоволення запитів клієнтів і, у свою чергу, сприяє утриманню конкурентних позицій комерційного банку на ринку банківських послуг. І саме впровадження цих послуг надає можливість комерційному банку виокремити себе як сучасний та залучити нове коло споживачів банківських продуктів.

До відомих новітніх послуг комерційного банку можна віднести гарантії та поручительства; трастові послуги; факторингові послуги; послуги форфейтингу; лізингові послуги.

Комерційні банки виконують послуги зі збереження цінностей: надають в оренду сейфи клієнтам, здійснюють операції зі збереження цінних паперів з одночасним отриманням з них доходу, погашення облігацій із закінченим строком дії, обміну цінних паперів, їх купівлі та продажу, отримують кошти за заставними листами [7].

Проте, незважаючи на такий широкий спектр банківських послуг, як традиційних, так і новітніх, нікого здивувати їхнім використанням уже неможливо. Отже, комерційним банкам необхідно вводити в свою роботу новітні послуги як для забезпечення переваг в конкуренції, так і для власного фінансового розвитку.

В залежності від впливу на поведінку споживачів для тих комерційних банків, які використовують новітні послуги, вони поділяються на адаптивні, функціональні та фундаментальні інновації. Зокрема, адаптивні інновації мають на меті мінімізацію  змін в продукті чи послузі і не вимагають ніяких змін у поводженні споживачів; функціональні інновації припускають збереження функції послуги, але характер реалізації функції змінюється; фундаментальні мають на меті реалізацію нової концепції чи ідеї, у результаті якої виникають нові функціональні можливості [8].

Кожна з цих інновацій формує ту чи іншу інноваційну послугу комерційного банку, яка має ті чи інші особливості та характерні ознаки.

Зупинимось детальніше на аналізі певних новітніх послуг та програм комерційного банку.

За сучасних умов у банківській практиці почали впроваджуватися нові технології в банківському обслуговуванні клієнтів — система дистанційного банківського обслуговування. Комерційні банки надають клієнтам такі послуги, як проведення банківських операцій вдома (“homebanking”), в офісі тощо, повсюди, де це зручно клієнту. На сьогодні виділяють чотири основних різновидності віддаленого банкінгу:

1) телефонний банкінг, коли за допомогою мобільного телефону можна виконати безліч банківських операцій ;

2) відеобанкінг — це телеміст, який працює між клієнтами  і комерційним банком, за допомогою  спеціальних пристроїв, обладнаних  телемоніторами, клієнт може поспілкуватися  зі службовцем комерційного банку і здійснити необхідні операції;

3) інтернет-банкінг — коли клієнти  використовують цю систему для  управління банківськими рахунками;

4) РС-банкінг, коли доступ до  рахунка комерційного банку здійснюється  за допомогою персонального комп’ютера. В Україні ця система відома як «Банк-клієнт», яка дає можливість комерційному банку продавати, а клієнту отримувати максимальний спектр банківських послуг. У перспективі таке обслуговування клієнтів комерційними банками стане основною формою банківських послуг.

До новітніх послуг комерційних банків, які варто проаналізувати, належать такі як:

• торговий еквайринг;
• факторинг;
• центри самообслуговування.

Еквайринг - це банківська послуга, яка дає змогу торгово-сервісним підприємствам приймати в оплату  за свої товари та  послуги банківські платіжні картки (Visa, VisaElectron, Eurocard/MasterCard, Maestro, American Express). Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою спеціального обладнання, що засвідчує інформацію з платіжних та кредитних карток. Крім того, існує Інтернет-Еквайринг – це прийом до оплати платіжних карток через мережу Інтернет із використанням спеціально розробленого та надійно захищеного WEB-інтерфейсу, що дозволяє здійснити розрахунки в будь-який час та у будь-якому місці за наявності комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. До переваг даної послуги для клієнтів можна віднести: зручність у використанні; автоматична конвертація; кошти захищені від можливих пограбувань.

Наступною послугою є факторинг. Факторинг – комплекс обслуговування, який складається з фінансування та сервісу.

Фінансування – це оплата документів, підтверджуючих відвантаження товарів покупцеві на умовах відстрочки платежу. Сервіс полягає в управлінні дебіторською заборгованістю, що включає такі послуги як юридичне супроводження оформлення документів на постачання товарів та надання послуг, контроль своєчасності оплати дебіторської заборгованості, робота з дебітором постачальника з питань несплати (без порушення стосунків між ними та з урахуванням інтересів постачальника) та інше.

На сьогоднішній час більшість операцій переводиться на роботу готівкових та безготівкових банкоматів. Їх сукупність становить мережу центрів самообслуговування.

Центр самообслуговування – це міні-відділення зі встановленими банківськими терміналами самообслуговування. Вони дають можливість клієнтам комерційного  банку – власникам платіжних карток Visa або MasterCard, виконувати широкий спектр банківських операцій самостійно.

Ще однією послугою, яку можна виділити в інновації, є кеш-менеджмент (від англ. cash – готівкові кошти). Це система управління грошовими потоками та залишками на рахунках юридичних осіб з метою їх оптимізації, а також включає заходи щодо розвитку розрахунково-платіжних технологій. Кеш-менеджмент – комплекс послуг, які пропонують комерційні банки, що дозволяє клієнтам зменшити витрати й ефективно управляти своїми фінансовими потоками. Як правило, включає кілька складових: управління банківськими рахунками, ліквідністю, розрахунково-касове обслуговування, управління процентною ставкою, електронний банкінг і різні інформаційні сервіси. На російському і українському ринках кеш-менеджмент почав розвиватися кілька років тому.

Щодо перспективного розвитку напряму банківських послуг, то можна виділити надання соціально орієнтованих банківських послуг (або socialbanking – соціальний банкінг). Це – сьогодні інноваційна активність комерційних банків, спрямована на впровадження продуктів і послуг, що сприяють забезпеченню стабільного та безпечного соціально-економічного розвитку суспільства. Це можливо шляхом кредитування проектів, які принесуть суспільну користь; або кредитування фізичних осіб на купівлю екологічного авто за значно нижчими відсотковими ставками (актуально для країн ЄС), фінансують побудову «екологічного» житла тощо. Створення соціально орієнтованих інновацій відкриває для комерційних банків унікальні можливості позиціонування на ринку і позитивно впливає на імідж кредитних установ. Зокрема, велика увага в даних соціально орієнтованих банківських послугах приділяється збереженню навколишнього середовища. Наприклад, комерційні банки, які користуються даними послугами, не кредитують клієнтів, які можуть провадити екологічно-небезпечну діяльність чи таку, яка може нанести шкоди навколишньому середовищу.

Інноваційною технологією, яка вже сьогодні проходить випробування, можна назвати безпровідну технологію NFC (Near Field Communication). NFC можна дослівно перекласти як «зв’язок в ближньому полі», в основі якого лежить використання ідеології передачі даних по радіоканалу на короткій відстані. NFC працює по аналогії з WI-FI i Bluetooth. Boнa забезпечує зручну, надійну та захищену передачу даних по радіоканалу на короткі відстані між різними електронними пристроями [7].

Найпоширенішим в світі пристроєм із NFC-інтерфейсом сьогодні є мобільні телефони. Ці телефони можна використовувати в якості банківської пластикової картки для роботи з банкоматами. Клієнт ставить телефон біля банкомату, який ідентифікує особу власника телефону і зчитує інформацію прямо з нього. Однією із найголовніших переваг використання таких телефонів є те, що вони можуть зберігати інформацію про декілька банківських карток, що дозволяє споживачу не носити з собою пачку пластикових карток. На сьогоднішній день NFC технології вже активно використовуються в Японії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Аналіз ситуації в банківській сфері України показує, що комерційні банки знаходяться стадії розвитку банківської системи в умовах реструктуризації економіки, падіння дохідності банківських операцій, укрупнення та консолідації капіталу банків. Держава повинна активніше стимулювати процеси у цій сфері. Адже значна кількість невеликих проблемних банків із сумнівним іміджем становить загрозу стабільності банківської системи, може остаточно підірвати і без того слабку довіру споживачів до банківських установ. Такі банки у своїй більшості не становлять інтересу як об'єкт поглинання. Вони найчастіше не мають ні сильних акціонерів, ні цікавих клієнтів, ні значної нерухомості, ні кваліфікованих кадрів, ні привабливих продуктів.

Звичайно, є ряд перспективних банків, основна проблема яких - це дотримання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу. Такі банки ще можуть стати об'єктом уваги, а решта часто приречена. Тому необхідні певні зусилля з боку держави з метою стабілізації банківської системи.

Головні проблеми, які стають перед банківською системою на даному етапі:

1. проблема мінімального розміру  статутного фонду.

2. Негативне відношення до малих  банків.

3. Групи банків, що знаходяться  в стадії.

4. Однією з систем ринкових відносин, зверхність позичальника над кредитором.

5. Стійкість національної валюти.