Поняття валюти

Незважаючи на те, що в  Україні є вагомі переваги порівнянно з іншими державами для вкладання  іноземного капіталу (вигідне географічне  положення, ємність внутрішнього ринку, досить багаті природні ресурси, кваліфікована  і "дешева" робоча сила), обсяг  іноземних інвестицій у 3-7 разів  меншин у порівнянні з іншими країнами Східної Європи. Українське інвестиційне поле все ще вважається несприятливим: відсутність правової бази, гра з  оподаткуванням1, недобросовісна конкуренція, організована злочинність, корупція і  здирство, коли чиновники і мафія  діють спільно і мало чим відрізняються  між собою, відсутність права  приватної власності на землю  для іноземного інвестора тощо. Без  подолання цих перешкод, чвар і  суперечностей неможливо створити сприятливий інвестиційний клімат і зменшити дефіцит платіжного балансу, стабілізувати валютний курс.

Отже, політика виходу з кризи  заборгованості і підвищення інтернаціональної  вартості валюти повинна враховувати  специфіку України. Оскільки причини  заборгованості, інфляції і низького курсу валюти лежать не лише і не стільки у сфері обігу, скільки  у виробництві, то головним завданням  економічної політики повинно бути вироблення заходів, спрямованих на подолання падіння виробництва, відновлення загальної рівноваги  економіки, структурну перебудову. Це реформування відносин власності, усунення державного монополізму, соціальна  орієнтація ринкових реформ, адаптація  поведінки населення і законодавства (насмперед податкового) до ринкової економіки. Що ж до ліберально-монетаристських  методів, то лібералізація зовнішньої торгівлі повинна супроводжуватися протекціонізмом по відношенню до національного  виробництва, лібералізація цін - демонополізацією і створенням конкурентного середовища в торгівлі і виробництві, а також  лібералізацією заробітних плат. Лібералізація  умов інвестування іноземного капіталу також не повинна проходити без  остороги. Велика потреба в капіталі не повинна задовольнятися лише за допомогою ринкових методів. Необхідне  цілеспрямоване втручання (протекціонізм) держави в інвестиційний процес із тим, щоб не відбулося привласнення іноземними компаніями природних багатств і виробничого апарату України. Без усього цього неможливо зменшити дефіцит платіжного балансу і  стабілізувати валютний курс.

Дефіцит платіжного балансу  України і курс гривні віддзеркалюють стан економіки, свідчать про необхідність прискорення темпів економічної  реформи.

Важливим елементом цього  реформування є стабілізація фінансової системи, а також грошового обігу  і кредиту через вирішення  проблеми конвертованості національної валюти.

Конвертованість, або оборотність, національної грошової одиниці —це  можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і зворотно, без прямого  втручання держави в процес обміну.

Ступінь конвертованості  обернено пропорційний обсягу і жорсткості валютних обмежень, що практикуються  в країні.

Під валютними обмеженнями  слід розуміти будь-які дії офіційних  інстанцій, які безпосередньо призводять до звуження можливостей, збільшення витрат або до появи невиправданих зволікань  у здійсненні валютного обміну і  платежів згідно з міжнародними угодами. До головних принципів валютних обмежень відносяться:

• централізація валютних операцій у центральному та уповноважених банках;
• ліцензування валютних операцій;
• повне або часткове блокування валютних рахунків;
• обмеженість оборотності валют.

Ступінь конвертованості  валюти залежить від сфери валютних обмежень: за поточними операціями платіжного балансу або за операціями з капіталом.

Конвертованість за поточними  операціями - це відсутність обмежень за міжнародними операціям, які пов'язані  з торгівлею товарами, послугами, переказами доходів та трансфертів. За поточними операціями платіжного балансу використовують такі форми  валютних обмежень: блокування виручки  іноземних експортерів від продажу  товарів у даній країні, обмеження  їх можливостей розпоряджатися цими коштами; обов'язковий продаж валютної виручки експортерів повністю або  частково центральному та уповноваженим  банкам; обмежений продаж іноземної  валюти імпортерам; обмеження на форвардні  купівлі іноземної валюти імпортерами; заборона продажу товарів за кордоном на національну валюту; заборона оплати імпорту деяких товарів іноземною  валютою; регулювання строків платежів з експорту та імпорту тощо.

Конвертованість за операціями з капіталом - це відсутність обмежень за міжнародними операціями, які пов'язані  з рухом прямих та портфельних  інвестицій, капітальних грантів. При  пасивному платіжному балансі використовуються валютні обмеження, які обмежують  вивезення капіталу і стимулюють надходження капіталів щоб підтримати курс валюти. Це - лімітування вивозу національної та іноземної валюти, золота, цінних паперів, надання кредитів, контроль за діяльністю кредитного та фінансового ринків;

обмеження участі національних банків щодо надання міжнародних  позик в іноземній валюті; примусове  вилучення іноземних цінних паперів, які належать резидентам, і їх продаж за валюту; повне або часткове припинення погашення зовнішньої заборгованості чи дозвіл її оплати національною валютою  без права переказу за кордон тощо.

При активному платіжному балансі з метою отримання  притоку капіталів у країну та підвищення курсу національної валюти використовують депонування на безвідсотковому  рахунку в центральному банку  нових закордонних зобов'язань  банків; заборона на інвестиції нерезидентів та продажу національних цінних паперів  іноземцям; обов'язкова конверсія позик  в іноземній валюті в національному  центральному банку; заборона щодо виплати  відсотків за строковими внесками іноземців  у національній валюті; введення від'ємної  відсоткової ставки за внесками нерезидентів у національній валюті (відсотки платить  вкладник банку або банк, який зацікавлений у залученні внесків в іноземній  валюті, та виплачує державній валютній установі); обмеження на везення  валюти в країну; обмеження щодо форвардного продажу національної валюти іноземцям.

Оборотність валюти не є  чисто технічною категорією можливості її обміну. По суті, це особливий характер зв'язку між національними і світовим господарствами, глибоке інтегрування першого в друге. Оборотність  національної грошової одиниці забезпечує країні довгострокові вигоди від  участі в багатосторонній світовій системі торгівлі й інвестицій, а  саме:

• вільний вибір виробниками і споживачами найбільш вигідних ринків збуту і закупівлі всередині країни та за кордоном у кожний даний момент;
• розширення можливостей залучати іноземні інвестиції і здійснювати інвестиції за кордон;
• стимулюючий вплив іноземної конкуренції на ефективність, гнучкість і пристосованість підприємств до зміни умов;
• підтягування національного виробництва до міжнародних стандартів щодо цін, витрат і якості;
• можливість здійснення міжнародних розрахунків у національних грошах;
• на рівні народного господарства в цілому - спеціалізацію з урахуванням відносних переваг, оптимальне й економне витрачання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.

Конвертованість валюти, з  точки зору відношення до валюти резидентів та нерезидентів, поділяється на внутрішню  та зовнішню. При внутрішній конвертованості  резиденти мають право купувати та здійснювати операції всередині  країни з валютою, банківськими депозитами, які деноміновані в іноземній  валюті. Внутрішня конвертованість  охоплює поточні та капітальні операції. Вона притаманна усім розвинутим країнам, тобто іноземна валюта є засобом  платежу, якщо на це згодні продавець  та покупець. При зовнішній конвертованості  резиденти мають право здійснювати  операції з іноземною валютою  з нерезидентами.

Конвертованість національної валюти, за визначенням, потребує ринкового  типу економіки, оскільки вона грунтується  на вільному волевиявленні всіх власників  грошових коштів. Крім того, ринкова  економіка повинна бути достатньо  зрілою для протистояння іноземній  конкуренції, для повноправної участі в міжнародному поділі праці.

Вирішення проблеми зовнішньої конвертованості української валюти й економічні реформи в Україні  повинні розглядатися саме за принципом "зустрічного руху".

Створення передумов конвертованості  національної валюти передбачає:

1) зміну відносин власності;

2) становлення реальних  ринкових відносин;

3) виникнення конкурентоспроможних  виробництв і галузей, особливо  орієнтованих на експорт, що  допоможе протистояти іноземній  конкуренції на внутрішньому  ринку і послабити тиск на  платіжний баланс з боку більш  вільного імпорту і відпливу  прибутку іноземних учасників  спільних підприємств;

4) здійснення заходів  щодо врівноваження платіжного  балансу, диверсифікація експорту, контроль над зростанням заборгованості, накопичення валютних резервів;

5) створення достатніх  стимулів для залучення іноземного  капіталу;

6) забезпечення сучасної  інфраструктури фошово-кредитних  відносин, недопущення довільного  вилучення ресурсів у бюджет  банків;

7) стабілізація внутрішньої  економіки і фінансів, проведення  ефективної анти-інфляційної політики.

У процесі зміни валютного  режиму для стимулювання економічних  реформ виділяють два етапи.

1. Етап внутрішньої конвертованості,  котрий передбачає можливість  для громадян і організацій  України здійснювати платежі  за кордон і купівлю іноземної  валюти без будь-яких обмежень. Цей етап безпосередньо пов'язаний  з уведенням гривні як внутрішньоконвертованої  валюти.

З цією - метою необхідно  застосувати такий макроекономічний маневр як ревальвація національної валюти, тобто свідоме підвищення курсу гривні до валют інших держав. Це дасть можливість, принаймні, вирішити триєдине завдання. По-перше, зробити  невигідним демпінгове вивезення всього, тобто припинити економічне мародерство  під гаслом "експорт за будь-яку  ціну". По-друге, стимулюватиме імпорт товарів, що неминуче зумовить появу  елементів здорової економічної  конкуренції за покупця і в  такий спосіб - тенденцію до зниження цін. По-третє, не дасть можливості тіньовому  капіталу і мафіозно-кримінальним структурам захопити до своїх рук нову національну  валюту.

2. Етап зовнішньої (повної) конвертованості, котрий передбачає  можливість вільного переведення  і конвертації коштів у даній  валюті на рахунки іноземців.

Перехід до зовнішньої конвертації  національної валюти безпосередньо  залежить від того, наскільки "твердими" стануть гроші у внутрішньому грошовому обігу.

ВИСНОВКИ

Поняття валюти широко використовується векон літературі та практиці. Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини, фунціонування світової економіки  та інтеграцію до неї нац. економік окремих країн, на її основі функціонує валютний ринок. Валюта - будь-які грошові  кошти, формуня та виконя яких прямо  чи опосередковано пов'язано із зовнішньоекономіч  відносинами. Правомірність такого трактування валюти підтверджується  і світовою валютною практикою. Валютний курс - це співідн., за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грош. одиниці іншої  країни. Установлення курсу називається  котируванням валют. Вал. курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах  національного. господарствав, то їх кількісне  порівняння відбувається у ЗЕО. Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано - через  їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних  критеріїв при проведенні міжнародних  розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність ЗЕО. Вартісною основою  валютного курсу є паритет  купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаренкова Г.М., Борисенко 1.1. Фінанси: Практикум: Навч. посібник / Г.М.      Азаренкова, 1.1. Борисенко. - К.: Знання, 2008.- 279 с.
2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. / Бланк И.А. - [2-е изд., перераб. и дополн.] - К.: Ольга, Ника-Центр, 2004. - 656 с.
3. Бюджетний Кодекс України: Закон України//Голос України. – 2010. – 4 серпня. - №143(4893).
4. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. / Василик О.Д. - К.: НІОС, 2001.-416с.
5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк - К.: Центр навчально літератури, 2004. - 544 с.
6. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. / О.Д. Василик, К.В. Павлюк - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с.
7. Карлін М.І. Фінанси зарубіжних країн: Навч. посібник. / Карлін М.І. -К.: Кондор, 2004.-384 с.
8. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навч. посібник. / С.В. Ковальчук, І.В. Форкун - Львів: „Новий Світ - 2000", 2006. - 568 с.
9. Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посібник. / Кудряшов В.П. - К.: Знання, 2008.-431 с.
10. Кудряшов В.П. Фінанси. Навч. посібник. / Кудряшов В.П. - Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.