Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2012 в 14:19, реферат
Всі умови такого форвардного контракту узгоджуються сторонами угоди в момент її укладення. Ціна активу, що підлягає поставці в майбутньому, або форвардна ціна контракту, зазвичай встановлюється в момент укладання угоди. Проте можливі будь-які інші форми її визначення, наприклад, у договорі може бути встановлено механізм її визначення або вказано, що вона буде дорівнює ринковій ціні активу в момент виконання контракту і т.д. Звичайний форвардний контракт укладається з метою купити-продати лежить в його основі актив (товар, валюту, цінний папір тощо) у майбутньому, але на умовах, визначених у момент його укладення. Це має важливе значення, наприклад, при наявності довготривалих зв'язків між постачальниками і споживачами сировини та матеріалів, інших товарів і послуг.
1. Поняття і характеристика похідних цінних паперів
2. Види похідних цінних паперів
3. Поняття хеджування
4. Завдання
Список літератури
Розглянемо застосування ф'ючерсних контрактів для хеджування відкритої позиції компанії, що здійснює експорт нікелю. На Лондонській біржі металів (ЛБМ) торгуються ф'ючерсні контракти на нікель строком на три, п'ятнадцять і двадцять сім місяців. Найбільш ліквідні ф'ючерсні контракти - тримісячні. Компанія може використовувати їх для хеджування цінового ризику в середньостроковому періоді. Один ф'ючерсний контракт па ЛБМ дозволяє купити або продати 6 т нікелю. Як і у випадку стабілізаційного фонду, приймемо, що компанія реалізує 24000 т нікелю на квартал, тому для хеджування цінового ризику необхідно придбати 4000 коротких ф'ючерсних контрактів.
Для забезпечення виконання зобов'язань за ф'ючерсними контрактами біржа вимагає від учасників торгівлі внесення за кожну відкриту позицію певної суми грошей (початкової маржі). Надалі клієнт зобов'язаний підтримувати заставу, який визначається як сума початкової та варіаційної маржі. Варіаційна маржа для довгих ф'ючерсних позицій становить різницю між поточною ф'ючерсною ціною і ціною відкриття позицій, помножену на обсяг контракту. Для коротких позицій варіаційна маржа дорівнює різниці між ціною відкриття контракту і поточною ціною, помноженої на обсяг контракту. Наприклад, якщо клієнт відкрив коротку ф'ючерсну позицію в поточний торговий день, а на наступний день ф'ючерсна ціна підвищується, то варіаційна маржа буде негативною. Величина застави, яким у даному випадку необхідно забезпечити відкриті позиції, дорівнює сумі початкової маржі і абсолютного значення варіаційної маржі. Якщо залишок рахунку клієнта недостатній для забезпечення застави за відкритими ф'ючерсних позиціях, то виникає ситуація при якій брокер вимагає закриття частини ф'ючерсних позицій або внесення додаткових коштів для забезпечення застави. Якщо клієнт не вносить додаткових коштів у встановлений біржею термін, то брокер закриває позицію клієнта, уклавши протилежний контракт по відношенню до первинного. Таким чином, застосування ф'ючерсів в якості інструментів хеджування ризиків змушує відволікати певні фінансові ресурси для внесення початкової та варіаційної маржі.
4. Завдання
Банк продає на умовах РЕПО ДКО на 100 млн. руб строком на 10 днів, виходячи з 50% річних. За прогнозом банку середня ціна ресурсів на ринку в цей період - 80% річних.
Визначити: ціну зворотної угоди, виграш банку від операції РЕПО.
Рішення:
100 + (100 * 0,5 * 10) / 360 = 101,39 млн. руб
(100 * 0,8 * 10) / 360 - 1,39 = 2,2-1,39 = 0,83 млн. руб
Список літератури