Отчет по практике в ПАО «Райффайзен Банк Аваль»

4 . Метод угруповання дозволяє  через систематизацію даних балансу  розібратися в сутності аналізованих  явищ і процесів. При аналізі  банківської діяльності застосовуються  різні угруповання рахунків балансу , а саме: власних і залучених  коштів , довгострокових та короткострокових кредитів , термінів активно - пасивних операцій ( для розрахунку показників ліквідності) , видів доходів , витрат і доходів . Статті можуть бути згруповані також за ступенем ліквідності , економічної сутності банківських операцій , рівнем при - прибутковості ( по активу ) та вартості ( за пасивом ) .

5.Балансовій метод служить  головним способом для визначення  співвідношень , пропорцій двох груп  взаємозалежних і врівноважених  економічних показників , підсумки  яких повинні бути тотожними. Цей метод допомагає зрозуміти  економічний зміст функціонування  банку . Правильно розуміючи баланс  банку , можна охарактеризувати його  поточний фінансовий стан ( через показники платоспроможності та ліквідності) , а ще ефективність активно - пасивних операцій ( через показники прибутковості) .

6 . Графічний метод . Графіки є масштабним зображенням показників за допомогою геометричних знаків ( ліній , прямокутників , кіл) або умовних художніх фігур і мають велике ілюстративне значення . Завдяки їм досліджуваний матеріал стає зрозумілим.

7 . Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць . Це найбільш раціональна і зручна для сприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр , розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця є, виражених мовою цифр . Вона набагато виразніше й наочніше , ніж словесний текст. Показники в ній розташовуються в більш логічній і послідовній формі порівняно з текстовим викладати будинок , займають менше місця , і пізнавальний ефект досягається набагато швидше. Табличний матеріал дає можливість охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему. За допомогою таблиць простежуються зв'язки між досліджуваними показниками .

Основою інформаційного забезпечення фінансово -економічного аналізу банків є фінансова звітність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» , яка складається як для потреб управління , так і для зовнішніх користувачів.

Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної , правдивої та непередбаченої інформації про фінансовий стан , результати діяльності та грошові потоки банку .

Відповідно до законів України «Про Національний банк України » (2011 ) і " Про банки і банківську діяльність" ( 2010 ) фінансова звітність банків складається на підставі Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні , затвердженої Постановою НБУ від 28 серпня 2011 г.. № 368 (із змінами та доповненнями) та Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України , затвердженої Постановою НБУ від 26 грудня 2010 року № 545 (із змінами та доповненнями) .

 

2.2Операції банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Банк ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» проводить ту чи іншу операцію на фондовому ринку залежно від конкретно визначеної мети банківської діяльності. Так, для формування і збільшення власного капіталу та залучення ресурсів для використання в активних операціях банк здійснюватиме емісійні операції:

— випуск акцій і облігацій;

— емісію векселів;

— випуск депозитних та ощадних сертифікатів. З метою одержання прибутків від діяльності з цінними паперами, для забезпечення участі у статутному капіталі інших підприємств та контролю над їх власністю банк здійснюватиме інвестиційні операції:

— арбітражну дилерську діяльність, тобто виконання угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за свій рахунок шляхом виставлення власних цін купівлі-продажу із зобов'язанням їх купівлі та (або) продажу за заявленими цінами;

— купівлю акцій з метою утримування їх у своєму розпорядженні терміном більше ніж 1 рік.

Якщо метою банківської діяльності на фондовому ринку виступає одержання доходу у вигляді комісійних винагород від операцій з цінними паперами, то банк буде проводити клієнтські операції:

— андеррайтинг, тобто гарантоване розміщення на ринку випусків цінних паперів клієнтів-емітентів;

— брокерську діяльність, тобто здійснення угод з цінними паперами як повірений чи комісіонер, що діє на підставі договору доручення або комісії;

— діяльність з управління цінними паперами, тобто здійснення від свого імені та за винагороду протягом певного строку довірчого управління цінними паперами, що належать іншій особі, в інтересах цієї або інших осіб;

— клірингову діяльність: послуги з визначення взаємних зобов'язань (збирання, звірка, коригування інформації щодо угод з цінними паперами і підготовка бухгалтерських документів) та їх заліку з поставок цінних паперів і розрахунків за ними;

— депозитарну діяльність: надання послуг зі зберігання сертифікатів цінних паперів та обліку переходу прав на цінні папери;

— реєстраторську діяльність: операції зі збирання, фіксації, обробки, зберігання та надання інформації, що складає систему ведення реєстру власників цінних паперів;

— діяльність з обслуговування клієнтських операцій з цінними паперами: надання консультаційно-інформаційних послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод з цінними паперами між учасниками фондового ринку.

Крім цього юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть придбавати іноземну валюту через уповноважені банки для виконання власних зобов'язань перед нерезидентами.

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом 5 робочих днів з моменту зарахування її на його поточний рахунок.

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентом лише з поточного рахунка в іноземній валюті, з якого, за рішенням резидента, здійснюються всі перерахування з метою виконання його зобов'язань перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

У разі порушення резидентами зазначеного строку придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом 5 робочих днів на МВРУ. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникати за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна — відноситься на результати господарської діяльності резидента. У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на МВРУ та перераховані на користь нерезидента через те, що взаємні зобов'язання повністю або частково не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підлягають продажу. Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу резидента — суб'єкта підприємницької діяльності, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок в уповноваженому банку.

Уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи зобов'язані продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнтів в іноземній валюті, що підлягають продажу на МВРУ згідно з чинним законодавством України, протягом 5 банківських днів з часу зарахування таких надходжень на їх кореспондентські рахунки. Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають, згідно з чинним законодавством України, продажу на МВРУ, уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані перерахувати на поточний валютний рахунок клієнта без його доручення не пізніше 5 банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іноземній валюті уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані здійснювати протягом 5 банківських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунка клієнта.

Гривнєвий еквівалент іноземної валюти, проданої на міжбан-ківському валютному ринку України, в усіх випадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше 2 банківських днів після надходження на кореспондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій кредитно-фінансовій установі згідно з власними тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за користування їхніми послугами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ

 

Під фінансовим станом банку слід розуміти адекватну оцінку його діяльності, комплексну характеристику стійкості банку. Банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності наступні банківські операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Враховуючи те, що історичний розвиток банків, товарного виробництва й обігу тісно пов’язані, функціонування кожної з перелічених ланок впливає на стан двох інших. Важливість банків полягає у посередництві в перерозподілі капіталу, що істотно підвищує загальну ефективність виробництва.

Актуальною тема є у сучасних умовах ринкової економіки. Адже стабільний фінансовий стан – це надійність, стійкість, конкурентоспроможність. Сукупність перелічених принципів діяльності забезпечить комерційним банкам збереження та примноження капіталу.  

Дослідженням визначеної теми займалися як українські науковці   (О.В. Васюренко, Л.О. Примостка, В.М. Кочетков, А.М. Герасимович, , З.І. Щебиволок, І.М. Парасин-Вергуненко, Ф.Ф. Бутинець, Г.С. Панова, А.Д. Шеремет, Г.Н. Щербакова), так і російські (М.З. Бор, Л.П. Бєлих, В.В. Іванов, С.І. Кумок, Г.С. Панова,  Ю.С. Маслєнченков, Г.Г. Фетисов, О.І. Лаврушина, В.В. Ковалева), і зарубіжні автори (Ю. Брікхем).

Метою  аналіза поняття «фінансовий стан» банку та запропонування шляхів удосконалення фінансового стану комерційного банку.

Під фінансовим станом певного економічного суб’єкта розуміють наявність в нього фінансових ресурсів, забезпеченість грошовими ресурсами, необхідними для господарської діяльності, підтримки нормального режиму роботи і життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб’єктами.

Слід зауважити, що поняття «фінансова стійкість» та «стійкість фінансового стану» є тотожними, бо перше є відображенням останнього.

У «Великому економічномусловнику» категорія «стійкість» трактується як «сталість, постійність, непідвладність ризику втрат і збитків».

В Україні для аналізу фінансового стану комерційного банку застосовується система взаємопов’язаної множини показників та коефіцієнтів. Дана система відображає загальні результати діяльності банку. Алгоритм розрахунку даних показників визначається прийнятою системою бухгалтерського обліку та формами фінансової звітності, що встановлюються Національним Банком України.

Існує ряд методологічних підходів для оцінки фінансового стану банку «Райффайзен Банк Аваль». Кожен з них має переваги, які треба вміти використовувати, та недоліки, які необхідно мінімізувати. Деякі з них:

§                   метод порівняння (для визначення причини та степеня впливу динамічних змін та відхилень);

§                   індексний метод (для дослідження ділової активності комерційного банку за допомогою комп’ютерних технологій);

§                    метод елімінування (для виявлення впливу окремих факторів на узагальнюючий показник шляхом ліквідації впливу інших факторів);

§                   метод абсолютних різниць (для виміру зміни результативного показника під впливом кожного окремого фактора);

§                    метод відносних різниць (для визначення приросту результативного показника під впливом будь-якого фактора);

§                   коефіцієнтний метод (для діагностики внутрішнього стану банку). Цей метод полягає у співставленні статей банківської звітності.

На сьогодні найбільш поширеним методом оцінки фінансового стану банку «Райфайзен Банк Аваль» є нормативно-коефіцієнтний метод. Головним недоліком цього методу є відбір найважливіших, найбільш інформативних фінансових коефіцієнтів. Окремий фінансовий коефіцієнт визначає лише один конкретний напрям діяльності банку. Тому для цільного фінансового аналізу банківської діяльності необхідно використовувати велику кількість різноманітних коефіцієнтів.

Аналізуючи сутність фінансового стану банку слід виділити принципи ефективного функціонування механізму управління фінансовою стійкістю банку:

– єдність дій і засобів досягнення мети суб’єктами управління, а також системність тактики і стратегії процесу управління фінансовою стійкістю для забезпечення його безперервності;