Оцінка Платоспроможності підприємства

 

Міністерство  освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

 імені Вадима  Гетьмана»

 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

КУРСОВА РОБОТА

з «ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ»

на  тему: «Оцінка Платоспроможності підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – КНЕУ – 2013

План

 

Вступ                                                                                                                    3

Розділ 1. Сутність, показники, та фактори, що визначають платоспроможність  підприємства.                                                                             5

Розділ 2. Аналіз та методика розрахунку показників платоспроможності підприємства.                                                                                                               12

Розділ 3. Оцінка та шляхи підвищення платоспроможності підприємства.   На прикладі ВАТ «Київський Ювелірний Завод»                                                   19

Висновки                                                                                                              24

Список використаних джерел                                                                               

Додатки                                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які  рішення у межах чинного законодавства. Але, ефективність цих рішень багато в чому залежить від об’єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючого й очікуваного фінансово-економічного стану підприємства. 

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств  вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність  підприємства як його здатність вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності – є однією з умов конкурентоспроможності підприємства, його фінансової стабільності. Здатність підприємства розраховуватись за своїми боргами в обсягах та строках, передбачених договорами та законодавством, є необхідною умовою успішного функціонування на ринку, що і обумовлює актуальність обраної теми.

Базовим підприємством  для написання курсової роботи було обрано Відкрите акціонерне товариство «Київський ювелірний завод», є не тільки найбільшим виробником ювелірних виробів для українського ринку, але і лідером в освоєнні нових технологій і матеріалів.. 

Головною метою  роботи є дослідження теоретичних  аспектів та отримання практичних навичок аналізу платоспроможності підприємства на базі ВАТ «КЮЗ».

Основними завданнями даної роботи є вивчення сутності платоспроможності підприємства та факторів, що її визначають, загальний  аналіз платоспроможності ВАТ «КЮЗ», а також, визначення шляхів щодо її підвищення.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є платоспроможність  підприємства. Предметом даної роботи виступають особливості аналізу платоспроможності ВАТ «КЮЗ».

Інформаційною базою дослідження є діюча  система нормативно-правових актів (закони України, Постанови Кабінету Міністрів тощо), фінансова інформація ВАТ «КЮЗ», матеріали публікацій у спеціальній і періодичній пресі та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Сутність, показники, та фактори, що визначають платоспроможність підприємства

Сучасні економічні умови господарювання вимагають  від керівництва нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього  процесу.

Важливе місце  у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства — його здатності вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності 

У деяких працях вітчизняних економістів поняття «ліквідності» та «платоспроможності» ототожнюються. Але слід звернути увагу на суттєву різницю між даними поняттями. Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду часу, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активу. Тобто ліквідність підприємства характеризує механізм перетворення фінансових або матеріальних активів у грошові кошти, з метою своєчасного виконання зобов'язань. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що потребує негайного погашення. Тобто основними ознаками платоспроможності є: наявність в достатньому обсязі коштів на поточних рахунках; відсутність простроченої кредиторської заборгованості. [5]

Таким чином, поняття  платоспроможності і ліквідності  дуже близькі, але друге більш  містке. Від ступеня ліквідності  балансу залежить платоспроможність підприємства. Разом з тим ліквідність характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

Ліквідність менш динамічна порівняно з платоспроможністю. Причина в тому, що по мірі стабілізації виробничої діяльності підприємства у нього постійно формується визначенаструктура активів та джерел коштів, різкі зміни яких порівняно рідкісні.

Фінансовий  стан в плані платоспроможності, навпаки,  може бути доволі мінливим, до того ж день у день: вчора підприємство було платоспроможним, однак сьогодні ситуація кардинально змінилась - прийшов час розраховуватись з наступним кредитором, а у підприємства немає коштів на рахунку, оскільки не надійшов своєчасно платіж за поставлену раніше продукцію.

Для визначення стану платоспроможності підприємства використовують аналіз ліквідності  господарюючого суб'єкта.

Одним із найважливіших  аспектів аналізу ліквідності та платоспроможності є визначення впливу окремих факторів на приріст результативного показника. Для цього використовуються такі методи: ланцюгових підстановок, індексний, абсолютних і відносних різниць, інтегральний та ін. [9]

Здійснюючи  та узагальнюючи результати аналізу, необхідно не тільки дати інтегральну оцінку фінансової стабільності й платоспроможності підприємства, а й розробити ряд заходів щодо поліпшення діяльності, де передбачити підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, зміцнення внутрішньовиробничого господарського розрахунку.

Отже, показники  ліквідності та платоспроможності  мають важливе значення в системі  показників діяльності підприємства, оскільки забезпечують підтримку фінансової рівноваги підприємства.

Ліквідність слід розглядати як стан активів у їхньому обороті, який закінчується отриманням грошових коштів, що є необхідною умовою платоспроможності. Враховуючи, щооснову платоспроможності складають активи, яким притаманна різна ступінь ліквідності, можна вважати ліквідність якісною характеристикою платоспроможності.

Існують різноманітні визначення платоспроможності. Так, наприклад, платоспроможність підприємства – це його готовність постійно виконувати свої фінансові зобов’язання, строк сплати яких настав. Це здатність підприємства розраховуватися з кредиторами негайно, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно бути перетвореними у платіжні засоби . [8]

Аналіз визначень сутності поняття «платоспроможність підприємства» свідчить про відсутність єдиного його розуміння авторами. Саме тому актуальною лишається проблема з’ясування сутності поняття платоспроможності підприємства. Див табл. 1.1 у додатку до 1 розділу.

Визначають такі основні види платоспроможності:(Див. Рис 1.1 у додатках до розділу 1):

1)За характером оцінки:

•  статична платоспроможність (досліджується у певному часовому періоді й показує здатність підприємства до виконання планових платежів та термінових зобов'язань протягом періоду);

• динамічна платоспроможність(проводиться на основі аналізу грошового обігу підприємства)

2) За періодом оцінки:

• фактична платоспроможність (характеризує платіжні можливості підприємства на дату оцінки);

• перспективна платоспроможність (визначає потенційні можливості виконання платіжних зобов'язань та витрат)

3) За характером визначення  платіжних засобів:

• грошова платоспроможність (тільки за рахунок наявних грошових коштів);

• майнова платоспроможність (за рахунок усіх видів оборотніх  активів підприємства);

• розрахункова платоспроможність (за рахунок наявних грошових коштів та реальних джерел їх зростання)

4) За характером визначення  платіжних потреб:

• боргова (бухгалтерська) платоспроможність (оцінка можливості виконання термінових зобов'язань);

• поточна платоспроможність (оцінка можливості продовження фінансування поточної діяльності);

• загальна платоспроможність (оцінка ступеня покриття усіх зобов'язань  та планових витрат) . [13]

Показниками низької  платоспроможності підприємства є  наявність:

• недоїмок з платежів до бюджету;
• простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів; 
• непогашених у встановлений строк банківських кредитів;
• заборгованості працівникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк. [9]

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення платоспроможності.

Важливим також  є встановлення причин втрати платоспроможності  підприємства(наприклад, щоб оцінити причини розвитку кризи та банкрутства підприємства). Такими причинами можуть бути:

• політичні, екологічні, кліматичні обставини;

• отримання  збитків від операцій із катастрофічним або недопустимим рівнем ризику;

• стабільна  збитковість окремих видів діяльності;

• помилки керівництва, персоналу або їхні навмисні дії  для заподіяння шкоди підприємству та банкрутства. [14]

Аналіз причин виникнення загрози банкрутства  є досить важливим з огляду на те, що саме він дає змогу виявити  ті питання і проблеми, які необхідно вирішити для виведення підприємства з кризового стану.

Питання підтримання  платоспроможності надзвичайно  актуальне сьогодні в Україні, про що свідчить проблема неплатежів у вітчизняній економіці та її наслідки. Оцінка рівня платоспроможності цікавить широке коло агентів ринку, а саме:

1) безпосередньо  підприємство, яке бажає об'єктивно  оцінити стан своїх справ і  розробити ряд заходів щодо  покращення ситуації або підтримки  нормального стану;

2) кредиторів, які  хочуть переконатись у спроможності  підприємства повернути борги;

3) інвесторів, які  мають бути впевнені щодо перспектив  розвитку підприємства і, як  наслідок, ефективності їх інвестиційного  проекту;

4) партнерів  по бізнесу, які зацікавлені  в надійних та стабільних стосунках. [10] 

Рівень платоспроможності підприємства визначається низкою факторів. Розглянемо основні з них.

По-перше, стан платоспроможності підприємства безпосередньо  залежить від розміру наявних  грошових коштів підприємства. Але  величина залишків грошових коштів на рахунках підприємства не повинна перевищувати розміри, необхідні для здійснення нормального процесу господарської діяльності, тому що надмірне їх зростання свідчить про неефективне управління коштами, що може негативно позначитись на результатах діяльності підприємства.

По-друге, рівень платоспроможності підприємства визначається його здатністю забезпечувати утворення  грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням  та платіжним потребам підприємства.

Згідно з  П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами, що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування і найефективніше їх використання.