Облік платників податків

 

 

 

2.2. Перевірка правильності  нарахування податків

 

 

З метою  реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року Указом Президента України було запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва (єдиний податок).

Суб'єкти малого підприємництва мають право  самостійно обирати спосіб оподаткування  доходів або за єдиним податком або  за загальним порядком, встановленим для сплати іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

В тому разі, якщо суб'єкт малого підприємництва обрав спосіб оподаткування за єдиним податком, він звільняється від сплати таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку  на додану вартість, крім випадку,  коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків,

- податку  на прибуток підприємств;

- податку  на доходи фізичних осіб (для  фізичних осіб - суб'єктів малого  підприємництва);

- плати  (податку) за землю;

- збору  на спеціальне використання природних  ресурсів;

- збору  до Фонду для здійснення заходів  щодо ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи та соціального захисту  населення;

- збору  до Державного інноваційного  фонду;

- збору  на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань  та зборів на будівництво, реконструкцію,  ремонт і утримання

автомобільних доріг загального користування України;

- комунального  податку;

- податку  на промисел;

- збору  на обов'язкове державне пенсійне  страхування;

- збору  за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків  до Фонду України соціального  захисту інвалідів;

- внесків  до Державного фонду сприяння  зайнятості населення;

- плати  за патенти згідно із Законом  України "Про патентування  деяких видів підприємницької діяльності."

Платник єдиного податку не звільняється від обов’язку нарахування, утримання  та перерахування до бюджету податку  з доходів фізичних осіб, які виплачуються найманим працівникам, що перебувають  з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї.

Спрощена  система оподаткування, обліку та звітності  може бути запроваджена для таких  суб'єктів малого підприємництва:

фізичних  осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної  особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Середньооблікова  чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою  від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької  діяльності на розрахунковий рахунок  або(та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

На  єдиний податок не можуть перейти:

- суб'єкти  підприємницької діяльності, на  яких поширюється дія Закону  України "Про патентування  деяких видів підприємницької  діяльності" в частині придбання  спеціального патенту;

- довірчі  товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єкти  підприємницької діяльності, у статутному  фонді яких частки, що належать  юридичним особам - учасникам та  засновникам даних суб'єктів,  які не суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

- фізичні  особи - суб'єкти підприємницької  діяльності, які займаються підприємницькою  діяльністю без створення юридичної  особи і здійснюють торгівлю  підакцизними товарами (крім сфери  громадського харчування).

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків  суми виручки від реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість;

- 10 відсотків  суми виручки від реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору,  у разі включення податку на  додану вартість до складу  єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення  Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до  Державного бюджету України - 20 відсотків;

до  місцевого бюджету - 23 відсотки;

до  Пенсійного фонду України - 42 відсотки,

на  обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених, народженням та похованням.

За  результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

При перевірці нарахування єдиного податку за ставкою 6% було встановлено, що податок нарахований невірно. Сума недоплати податку становить1202 грн.

Проведемо розрахунки:

1. Обчислемо суму доходу підприємства:

13700 + 1000 + 4000 + 6000 = 24700

2. Обчислемо суму податку:

24700 х 6% = 1482 грн.

3. Обчислемо суму штрафу за невірно розрахований податок:

1202 х  5% = 60,1 грн.

Отже  підприємство має сплатити: 1482 грн. + 60,1 грн.

 

2.3. Акт перевірки правильності  нарахування податків

 

 

АКТ №12

 

12 лютого 2008 р.        м. Коломиї                             

Про результати перевірки                                               

дотримання вимог законодавства

про розрахунок та сплату

єдиного податку за ставкою 6%

за січень 2008 р.

 

На  підставі посвідчення № 56 від 12.02.2008 р. Коломийського Державного податкового управління, створивши інспектором-ревізором Семаковською Н.В. проведена поточна перевірка правильності дотримання вимог законодавства про сплату єдиного податку за ставкою 6% за січень 2008 р.

Перевірку проведено з відома директора приватної фірми „Котон” Грабовецької Л.Л.

Перевірка проводилася 12 лютого 2008 р. У період за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність були:

Директор ПФ „Котон” – Грабовецька Л.Л.

Головний  бухгалтер – Траскевич У М.

Перевірка проведена відповідно до Закону України:

„Про  систему оподаткування” від 18.02.97 р. №77/97

„Про  державну податкову службу в Україні” від 03.02. 97 р. №83/97

„Про спрощену систему оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.01 р. № 283/37

ПФ  „Котон” зареєстрована рішенням Коломийської міської Ради народних депутатів 18.07.1999 р. №248-р.

ПФ  „Котон” взята на податковий облік в Коломийській ОДПУ і серпні 1999р., індивідуальний податковий номер 236589477521 свідоцтво № 22365941.

Ідентифікаційний код платника податку – 40310579.

Згідно  із статутом підприємство має право  здійснювати такі види діяльності:

• код 71250 – роздрібна торгівля недержавних організацій.
• код 71130 – оптова торгівля недержавних організацій.

Роздрібна торгівля проводиться через ЕККА ЕРА. 101, заводський №265994.

Підприємство  має відкритий розрахунковий  рахунок в АППБ „Аваль” № 36549578211036.

Перевіркою  правильності визначення та нарахування  сум єдиного податку за ставкою 6% встановлено наступне:

За  січень місяць 2008 р. єдиний податок був нарахований невірно. Недоїмка даного податку становить 1202 грн.

Перевіркою  встановлено суму, яку підприємство повинно було сплатити – 1482 грн.

Про результатам перевірки складено Протокол № 32514 серія РМ. Відповідальність за невірне нарахування податку віднесено на головного бухгалтера Траскевич У.М.

Акт складено в двох примірниках, один з  яких залишено на підприємстві.

 

 

Ст. Державний податковий

ревізор-інспектор                                                Семаковська М.В.

 

Директор ПФ „Котон”                      Грабовецька Л.Л.

 

ІІІ. Рекомендаційна частина

3.1. Пропозиції щодо  удосконалення податкового планування  на ПФ „Котон”

 

Державне  планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Дохідна частина бюджету розраховується, виходячи з витратної частини.

Планування  податкових платежів місцевими органами самоврядування  має свої особливості:

1. Перелік  місцевих податків, обов'язкових  платежів і зборів, їх максимальні  ставки визначаються централізовано  на державному рівні. Конкретні  розміри податкових платежів  по кожному податку встановлюють місцеві органи влади.

2. Основна  частка коштів на покриття  витрат місцевих органів влади  надходить з державного бюджету.  Місцеві податки і збори становлять незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів.

3. Затвердження  місцевих бюджетів, в силу їх залежності  від дотацій з державного бюджету, відбувається після визначення всієї допомоги, на яку можуть розраховувати місцеві органи самоврядування.

4. Нестабільність  ставок оподаткування. У деяких  регіонах України строк дії  їх не перевищує кількох місяців. Це негативно впливає на планування податкових платежів і на розвиток підприємництва в регіоні.

5. Визначення  розмірів податкових платежів  з боку місцевих органів самоврядування має переважно суб'єктивний характер.

Планування  податкових платежів являє собою процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих та  у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів, а також обов'язкових платежів і зборів у позабюджетні фонди.

Залежно від рівня управління розрізняють:

• державне планування податкових платежів;
• планування податкових платежів місцевими органами самоврядування;
• податкове планування підприємства.

Податкове планування підприємства має примусовий характер і здійснюється згідно з тією законодавчою базою, яка існує в державі, у тому числі й з підзаконними актами, які затверджуються на державному та місцевому рівнях. На рівні підприємства податки сплачуються незалежно від бюджету підприємства, тобто від його витрат та прибутків.

Податкове планування базується на результатах  наукових досліджень звітних аналітичних  даних, їх збору та обробки, визначенні негативних і позитивних рис оподаткування  в поточному році, їх впливу на різні  напрями економічної діяльності.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Закон України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР.
2. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР.
3. Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платник<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-family: 'Georgia', 'Arial'; font-size: 14pt; font-style: it