Облік платників податків

 

Зміст

 

 

Вступ

 

Податки - це встановлені вищим органом  державної законодавчої влади обов'язкові платежі, що сплачують фізичні і  юридичні особи в бюджет у розмірах і в терміни, передбачені законом. Історично вони виникли з поділом суспільства на класи і появою держави. Економічна природа податку заключається у визначенні призначення податку, об'єкту оподаткування і джерела сплати, а також визначення того впливу, який чинить податок в кінцевому рахунку на суб'єктів оподаткування і на все народне господарство, як одне ціле.

Податок — універсальна категорія, яка виражає  основні суттєві риси і властивості  фінансів в будь-якій економічній  системі. Не випадково, в умовах функціонування ринкової економіки податкова форма в системі фінансових відносин стає провідною. Аналіз податків як вихідної категорії, в якій проглядаються основні суттєві риси і властивості фінансів, дає правильний орієнтир для розгляду різних фінансових понять і категорій в чіткій відповідності до розвитку економічного процесу.

Податки, виражаючи більш обмежену сферу  виробничих відносин, є частиною розподільчих, а, точніше, перерозподільчих відносин. Беручи участь у перерозподілі національного  доходу, податкові відносини підлеглі первинним відносинам матеріального виробництва, змінюються в залежності від вимог продуктивних сил і обміну, в цілому носять похідний, вторинний характер. Беручи участь у перерозподілі нової вартості, податки виступають частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Специфічна форма виробничих відносин податків формує їхній суспільний зміст.

Суспільний  зміст податків дає можливість проникнути в їхню глибинну сутність, дозволяє розкрити внутрішній зміст і еволюцію, найважливіші ознаки й особливості, а також механізм взаємодії базису і надбудови.

При перерозподілі національного доходу податки забезпечують присвоєння державою частини нової вартості в грошовій формі. Ця частина національного  доходу, мобілізована примусово у  формі податків з юридичних і фізичних осіб, перетворюється в централізований фонд фінансових ресурсів держави, тобто в основу його життєдіяльності. Присвоєна державою через податки частина вартості національного доходу перетворюється в суспільну власність, що частково повертається населенню через систему трансфертів.

Податки, крім суспільного змісту, мають матеріальну  основу. Вони — частина грошових доходів суспільства, відчужена і привласнена державою. Це видиме на поверхні економічного життя явище виступає як матеріальний зміст податків. Збільшення податкових доходів означає усе більше усуспільнення національного доходу. Держава в такий спосіб через податки і їхнє використання вносить серйозні зміни в розподільчі відносини на користь того чи іншого регіону, тієї чи іншої галузі, соціальної групи.

Таким чином, податки мають подвійний  характер: з одного боку, вони виступають специфічною формою виробничих відносин, у чому складається їхній суспільний зміст і, з іншого боку, є частиною вартості національного доходу в  грошовій формі, що характеризує їхній матеріальний зміст.

Джерелом  податків виступає новостворена вартість - національний дохід, створений у  сфері матеріального виробництва, котрий включає вартість необхідного  продукту і вартість додаткового  продукту, чи додану вартість, що є абстрактними економічними категоріями, а в реальному житті здобувають специфічні форми вираження: вартість необхідного продукту — форму ціни робочої сили, чи заробітну плату, і вартість додаткового продукту — форму прибутку, ренти, відсотка, тобто виступають у виді конкретних грошових доходів. Це первинний розподіл національного доходу, що доповнюється вторинним розподілом, чи перерозподілом, де податкам належить важливе місце. Податки як частина нової вартості примусово мобілізуються державою. Характерними ознаками податків як фінансової та економічної категорії є їх примусовий характер, безеквівалентність та відсутність цільового призначення.

У структурі  податкової роботи важливе місце  займає облік платників податків. Він створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і цільових фондів.

Реєстрації  як платники податків підлягають всі  юридичні й фізичні особи, що мають  об'єкти оподаткування. З метою централізації обліку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридичних осіб і Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (ДРФО). Первинний облік платників податків ведеться в журналах обліку платників податків, юридичних і фізичних осіб.

 

 

 

 

І. Теоретична частина

1.1. Організація обліку платників податків

 

У структурі  податкової роботи важливе місце  займає облік платників податків. Він створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і цільових фондів.

Реєстрації  як платники податків підлягають всі  юридичні й фізичні особи, що мають  об'єкти оподаткування. З метою централізації  обліку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридичних осіб і Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (ДРФО). Первинний облік платників податків ведеться в журналах обліку платників податків, юридичних і фізичних осіб.

Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків, включає:

• єдиний банк даних юридичних осіб — платників податків;
• реєстр неприбуткових організацій і установ;
• державний реєстр фізичних осіб - платників податків (ДРФО);
• реєстр фізичних осіб - платників податків суб'єктів підприємницької діяльності (РФО);
• реєстр платників податків — постійних представників нерезидентів в Україні;
• реєстр договорів про спільну діяльність.

Роботі  податкових інспекцій з метою  забезпечення повноти обліку

Робота з обліку платників податків у органах державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби за станом на перше число коленого місяця проводять звірення районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб - платників податків, а також реєстру фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов'язковим складанням актів звірок.

На  підставі реєстраційних карток, одержаних  від органів державної реєстрації, про зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності, підрозділи обліку платників податків складають списки суб'єктів підприємницької діяльності, які не з'явились в органи державної податкової служби для взяття їх на облік як платників податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стягнення податків і підрозділам податкової міліції.

У такому ж порядку передаються матеріали і стосовно платників податків, що в установлені терміни не повідомили орган державної податкової служби про перереєстрацію, реорганізацію, зміни в реєстраційних та статутних документах.

Щодо  кожного суб'єкта підприємницької  діяльності підрозділи примусового стягнення податків встановлюють із засновниками та керівниками суб'єктів підприємницької діяльності причини ухилення від взяття на облік в органах державної податкової служби та вживають заходи (по телефону, поштою, виїздом за місцезнаходженням) щодо залучення суб'єктів підприємництва до обліку і повідомляють про це підрозділ податкової міліції.

Підрозділи  органу державної податкової служби .

• стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи;
• стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також  при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків, За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних осіб.

Якщо  підрозділом з оподаткування юридичних/фізичних осіб, підрозділом примусового стягнення податків, підрозділом податкового аудиту або іншим підрозділом органу державної податкової служби встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, всі отримані відомості про платника податків (у тому числі й про фактичне місцезнаходження) та про допущені порушення податкового законодавства й суму податкового боргу передаються цим підрозділом до підрозділів з обліку платників податків.

Щодо  кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозділи з обліку платників податків або інші підрозділи органу державної податкової служби готують та передають підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. Щодо кожного встановлюваного платника податків оформляється один окремий запит незалежно від кількості порушень та несплачених видів податків. До Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб відповідного рівня вносяться дані про подання запиту.

До  матеріалів, що передаються підрозділу податкової міліції, включаються акт  перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, усі отримані відомості про платника податків (у тому числі і про фактичне місцезнаходження), про допущені порушення податкового законодавства, суму податкового боргу, анкетні дані відповідальних осіб, розширені реєстраційні відомості про платника податків (код, назва, дата реєстрації (перереєстрації), відомі адресні дані, відомості про відкриті/закриті банківські рахунки, види діяльності та всі інші наявні реквізити із відповідного рівня Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб).

Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків.

Якщо  підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного органу державної реєстрації (легалізації) надсилають повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням, неповідомлення ним органу державної податкової служби своєї нової адреси та неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Таке повідомлення надсилається як стосовно осіб, які не з'явилися до органу державної податкової служби для взяття на облік, так і відносно платників податків, що перебувають на обліку.

Крім  того, органи державної податкової служби координують свою діяльність з питань обліку платників податків з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, службами безпеки України, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державною митною й контрольно-ревізійною службами, іншими органами, що здійснюють контроль, установами банків, а також із податковими службами інших держав.

З метою  контролю за оподаткуванням взятих на облік платників податків та особливостей організації встановлення місцезнаходження платників податків у розрізі окремих видів податків органи державної податкової служби, які ведуть облік платників, складають і надсилають до органів державної податкової служби вищих рівнів зведений звіт обліку платників податків.

 

1.2. Державний реєстр  фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів

 

Державний реєстр фізичних осіб — платників  податків та інших платежів - це автоматизований  банк даних, створений для забезпечення обліку фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати податки, інші обов'язкові платежі до бюджету й збори у державні цільові фонди. Державний реєстр створюється ДПА.

Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є:

• дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;
• інформація підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;
• інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;
• відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;
• відомості відділів реєстрації актів громадського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли. В інформаційний фонд Державного реєстру включаються:
• індивідуальні ідентифікаційні номери, які надаються фізичним особам — платникам і зберігаються за ними протягом всього їх життя;
• загальні відомості про фізичних осіб — платників податків;
• інформація про сплату фізичними особами податків.