Контрольная работа по "Финансам"

Надані кредити банк повертає у строки відповідно до укладеного договору. Одержані через тендер кредити  Національного банку не можуть бути пролонговані й підлягають обов'язковому поверненню. У разі невиконання банком умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за наданим кредитом і процентів за його користування територіальне управління НБУ виписує платіжну вимогу на списання з кореспондентського рахунку банку заборгованості за кредитом і процентів за його користування. Такий банк-порушник не допускається до участі в наступних 5 тендерах.

Національний банк як кредитор останньої інстанції через лінію  рефінансування може надавати кредити  «овернайт», надання кредитів відбувається тільки під забезпечення державних цінних паперів, що перебувають у власності банку та не обтяжені зобов'язаннями в обігу. Механізм надання кредиту «овернайт» в Укрїні полягає в наступному: комерційний банк для отримання кредиту подає заявку до ДМП НБУ, ДМП НБУ передає копію заявки до відповідного територіального управлінні НБУ, територіальне управління, вивчаючи платоспроможність та кредитоспроможність банка повідомляє про своє рішення ДМП НБУ, ДМП НБУ надсилає банку повідомлення і на підставі генерального кредитного договору та задоволеної заявки до 18 години забезпечує перерахування банку коштів з одночасним блокуванням державних цінних паперів у Депозитарії Національного банку.

У разі неповернення банком кредиту "овернайт" і процентів  за його користування до 13 години наступного після отримання кредиту робочого дня до банку застосовується безспірне списання заборгованості з кореспондентського рахунку банку відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України". У разі неможливості погашення заборгованості Національний банк відносить її на рахунок простроченої заборгованості за кредитами і нараховує пеню в розмірі 0,5 процента від заборгованості до часу надходження на кореспондентський рахунок банку відповідної для списання суми коштів, але не більше ніж на 10 днів. За факт порушення банком строку повернення кредиту «овернайт» банк не має право отримувати такий кредит протягом 3 місяців.

Одним із важливих інструментів політики рефінансування в Україні  є облікове рефінансування. НБУ здійснює переоблік тільки тих векселів, які видано в оплату за товари, роботи, послуги і строк платежу за якими не перевищує три місяців. До переобліку приймаються лише авальовані комерційним банком строкові векселі в оригіналі, номінальною вартістю не менше 100000 грн., платниками за якими є резиденти України, в разі, якщо вексель є переказним, він повинен бути акцептованим.

Для здійснення операції переобліку векселів банк подає до територіального  управління НБУ заявку разом з  оригіналом векселів та з ішими документами, що характеризують фінансовий стан і  кредитоспроможність банку, угодами  обліку векселів. На підставі висновків щодо можливості прийняття векселів до переобліку територіальне управління НБУ подають до ДМП НБУ інформацію про обсяги кредитних коштів, необхідних для здійснення рефінансування. У разі позитивного рішення щодо переобліку НБУ укладає з комерційним банком угоду про переоблік авальованих комерційним банком векселів та перераховує кошти за переобліченими векселями на рахунок комерційного банку.

З метою підтримання ліквідності банків і регулювання грошово-кредитного ринку Національний банк може здійснювати позабіржові операції з купівлі/продажу державних цінних паперів, казначейських зобов'язань та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку, на відкритому ринку. Ініціатором такої операції, як правило, є сторона, яка зацікавлена в терміновому проведенні операції з купівлі/продажу таких цінних паперів. При необхідності підвищення ліквідності НБУ скуповує ДЦП, а при необхідності зменшення грошової маси в обороті – навпаки продає ДЦП комерційним банкам.

Пасивною формою рефінансування комерційних банків в Україні можна вважати надання їм стабілізаційного кредиту. Національний банк може надавати стабілізаційний кредит за плату, що не нижча, ніж облікова ставка Національного банку таким банкам:

а) фінансово стабільному  банку, який узяв на себе борг банку, що перебуває в режимі фінансового  оздоровлення;

б) банку, який перебуває  в режимі фінансового оздоровлення і звернувся з клопотанням  про надання стабілізаційного кредиту  під заставу державних цінних паперів;

в) банку, який перебуває  в режимі фінансового оздоровлення і звернувся з клопотанням  про надання стабілізаційного кредиту, під гарантію чи поруку фінансово стабільного банку.

Рішення про надання стабілізаційного кредиту банку приймається Правлінням Національного банку на підставі аналізу й оцінки програми фінансового оздоровлення, що здійснені територіальним управлінням Національного банку, та пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку. У цьому рішенні визначаються строк користування кредитом, порядок його погашення і сплати процентів за користування стабілізаційним кредитом. Стабілізаційний кредит може надаватись банкам строком від 1 до 3 років .

В умовах банківської кризи  запропоновані кредити рефінансування НБУ стали однією із основних передумов  виходу вітчизняної банківської  системи із кризового становища. Проте позивні зрушення в українському банківництві могли бути швидшими і ефективнішими, якби у наявності у державного регулятора була розроблена досконала нормативно-правова база рефінансування банківських установ в умовах кризи.

Питання щодо рефінансування банків досліджено у численних працях дослідників банківської тематики, зокрема: Б. Адамика, О. Барановського, О. Вовчак, О. Дзюблюка, А. Ковалюка, С. Лобозинської, Д. Полозенка, С. Реверчука, М. Савлука, М. Швайки та ін. З огляду на актуальність проблеми рефінансування комерційних  банків в Україні, метою статті є  висвітлення головних проблем нормативно-правового  регулювання рефінансування комерційного сектору банківської системи  України та пропозиції шляхів його покращення. Поставлена мета зумовлює необхідність реалізації наступних  завдань: проаналізувати стан нормативно-правової бази рефінансування під час кризи, виявити недоліки та запропонувати  можливі шляхи її вдосконалення.

Література.

1. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. № 679-XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 1999. – №7. –
2. Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України. Затверджено постановою Правління Національного банку України № 259 від 30 квітня 2009 року // http://zakon.rada.gov.ua
3. Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України. Затверджено постановою Правління Національного банку України № 327 від 13 липня 2010 року // http://zakon.rada.gov.ua
4. Адамик Б.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 393 с.
5. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 344 с.
6. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 2005. — 556 с
7. Аржевітін С. М. Монетарна політика в умовах фінансової кризи / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
8. Гребеник Наталія. Шляхи вдосконалення політики рефінансування Національним банком України // Вісник НБУ. – 2010. - №10.
9. Косова Т.Д., Папаіка О.О. (ред.) Центральний банк і грошово-кредитна політика Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 328 с.