Формування амортизаційної політики підприємства на прикладі ВАТ “Червоний металіст”

Міністерство  освіти і науки України

Конотопська філія  Європейського університету

 

Кафедра економіки  і менеджменту

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни “Економіка підприємства”

на тему: “Формування  амортизаційної політики підприємства  ( на прикладі ВАТ “Червоний металіст”) ”

 

 

 

 

Виконала:

студентка 31-Д групи

спеціальності: “Економіка підприємства”

Клок А.В.

 

Перевірив викладач:

Васильченко Н.В. 

 

 

 

 

КОНОТОП-2010

 ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                         3                                                                                                          

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування амортизаційної політики підприємства                                                                                                                5   

1.1.  Роль і  значення основних фондів та  амортизаційної політики в     ринкових умовах господарювання.                                                                                             5            

1.2. Поняття амортизації  та її суть.                                                                            9

1.3. Методи нарахування  амортизаційних відрахувань.                                        15

РОЗДІЛ 2. Аналіз проведення амортизаційної політики на ВАТ “Червоний металіст”                                                                                                                     18

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства                             18

 2.2. Оцінка  вартості  основних фондів.                                                                 21                                            

 2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань.                                                       27                                

РОЗДІЛ 3. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності амортизаційної політики на підприємстві.                                                              32

   3.1. Вибір найефективнішого  методу нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст”                                                                                                 32

    3.2. Шляхи вдосконалення амортизаційної політики                                        36

ВИСНОВКИ                                                                                                               38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                  40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел (амортизації та нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансування амортизаційні відрахування посідають головне місце тому, що завдяки синхронності між кругооборотом основних фондів і формуванням амортизаційного фонду, меншій їх схильності до кон’юнктурних коливань пов’язаних з результатом господарської діяльності, вони більшою мірою, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств у відтворенні основних фондів.

           Крім того, амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію, передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: чим довший період функціонування обладнання, тим більше виробляється продукції і тим швидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їх недоамортизації внаслідок морального зносу і знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку.

Актуальність  теми полягає у правильному використанні основних фондів, нарахування амортизації що призведе до ефективного їх використання, до зменшення витрат і тим самим до збільшення прибутку.

Метою даної роботи є розкриття сутності амортизаційних відрахувань, їх механізму та практичних проблем управління відтворенням основних фондів на прикладі ВАТ “Червоний металіст”.

  Завдання :

• виявити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановити відповідності величини, складу та технічного рівня засобів у виробничій програмі підприємства;
• визначити рівень використання основних засобів і факторів які впливають на нього;
• виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів;
• дослідити та визначити найоптимальніші методи нарахування амортизації;
• визначити найсуттєвіші заходи щодо вдосконалення амортизаційної політики.

 Об'єктом  дослідження є ВАТ “Червоний металіст”

Предметом дослідження є формування ефективної амортизаційної політики підприємства та джерел її вдосконалення.

 В даній  роботі використано такі методи дослідження як: порівняння - зіставлені певні числові характеристики; групування - основні фонди згруповано для кращого вивчення; метод відносних величин - обчислення коефіцієнтів використання основних засобів; аналіз; та інші.

При написанні  курсової роботи використано такі матеріали: річні фінансові звіти, баланс, примітки до фінансової звітності (2009-2011 роки) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ  АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

 

1. Роль і значення основних фондів та амортизаційної політики в ринкових умовах господарювання.

 

Під терміном "основні  фонди" слід розуміти матеріальні  цінності, що призначаються платником  податку для використання у господарській  діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. [12 ]

Не належать до основних засобів:

1. предмети терміном служби меншим за один рік незалежно від їхньої вартості;
2. предмети вартістю до 1000 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. Гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
3. спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;
4. спеціальний одяг, спеціальне взуття а також постільні речі незалежно від їхньої  вартості і терміну служби;
5. формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості і терміну служби. [16. cт.302.]

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається  з таких витрат:

а) суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

б) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

в) суми ввізного мита;

г) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

д) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

є) витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

ж) інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок  позикового капіталу.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування  амортизаційних відрахувань. На цій  стадії основні засоби в процесі  експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми  амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення  частини основних засобів, які перебувають в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії  в процесі  виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних  засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів.

Необхідною  умовою правильного використання та відтворення основних фондів є їх класифікація за такими ознаками:

1.Функціональне  призначення.

1. Будинки (будинки виробничо-господарського,соціально-культурного призначення та зайняті органами управління).
2. Споруди (об'єкти, що виконують технічні функції,- дороги, мости тощо).
3. Передавальні пристрої (об'єкти трансформації, перетворення і передачі енергії та для переміщення речовин).
4. Машини та обладнання
5. Транспортні засоби ( всі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів).
6. Інструмент.
7. Виробничий  інвентар і приладдя (предмети, які служать для полегшення виробничих операцій, - робочі столи, верстати тощо).
8. Господарський інвентар (предмети конторського та господарського облаштування).
9. робоча і продуктивна  худоба.
10. Бібліотечний фонд.
11. інші основні  фонди (багаторічні насадження, документація з типового проектування).
2. Формування бухгалтерської інформації про основні фонди підприємства.
1. Земельні ділянки.
2. Капітальні  витрати на поліпшення земель.
3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
4. Машини та обладнання.
5. Транспортні засоби.
6. Інструменти, прилади та інвентар.
7. Робоча і продуктивна худоба.
8. Багаторічні насадження.
9. Інші основні засоби.
3. Роль у процесі господарської діяльності.
1. Активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі).
2. Пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва).
4. Сфера використання.
1. Виробничі (беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на вироблений продукт).
2. Невиробничі (використовуються у невиробничій сфері підприємства).
5. Форма власності.
1. Власні.
2. Орендовані.
6. Характер участі у процесі виробництва.
1. Діючі.
2. Ті, що перебувають у запасі чи на консервації.
7. Рівень технічної придатності.   
1. Обладнання, яке можна використовувати у виробництві.
2. Обладнання,  що потребує капітального ремонту.

Підприємству  не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів підприємств, є : рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання виробничих приміщень; установлення додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й мало ефективного устаткування.

Важливим фактором підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, постійним джерелом фінансування їхнього розвитку є амортизаційні відрахування. Відповідно до чинних законодавчих актів підприємства формують свою  амортизаційну політику, яка складається із сукупності  способів управління порядком нарахування й використання амортизаційних відрахувань. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, настільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору підприємством методу  нарахування амортизації.

 

 

1.2. Поняття амортизації та її суть.

 

Протягом тривалого  функціонування в господарській  діяльності суб'єктів господарювання основні фонди зазнають зазнають фізичного та економічного зносу, а також техніко-економічного старіння.

Фізичний знос основних фондів  виникає внаслідок втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, що призводить до економічного  спрацювання, тобто до поступового зменшення їхньої первісної реальної вартості, що зумовлене не тільки  функціонуванням основних фондів, а й їхньою бездіяльністю. Під впливом чинників навколишнього середовища значна частина основних засобів піддається корозії, втрачає свій первісний стан, а інколи зазнає повного руйнування і назавжди виходить з ладу. Вплив  експлуатаційного навантаження може проявлятися у двох формах: екстенсивній та інтенсивній. В залежності від співвідношення цих форм визначають швидкість і розміри фізичного спрацювання основних засобів. Внаслідок  фізичного спрацювання основних фондів погіршуються  їхні техніко-економічні та соціальні характеристики – знижується продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим роботи тощо.