Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2014 в 22:33, курсовая работа
Метою роботи є вивчення складу та структури дохідної частини місцевих бюджетів та розробка конкретних пропозицій щодо її вдосконалення для зміцнення фінансової основи регіонів.
Для досягнення цієї мети були вирішені наступні завдання:
- дослідження призначення місцевих бюджетів та їх ролі у соціально-економічних процесах;
- визначення складу і структури місцевих бюджетів;
- дослідження проблем формування місцевих бюджетів;
ВСТУП 3
Розділ 1. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ - ФІНАНСОВА БАЗА
РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ 6
1.1. Процес становлення та сутність місцевих бюджетів в Україні 6
1.2. Економіко-правова характеристика місцевих бюджетів 12
1.3. Зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів 20
Розділ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОНАННЯ
МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ПРИКЛАДІ БЮДЖЕТУ
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 32
2.1. Характеристика соціально-економічного стану
Луганської області 32
2.2. Аналіз джерел формування доходів зведеного бюджету
Луганської області 2011-2013рр. 43
2.3. Підсумки виконання у півріччі 2012 року Програми
економічного і соціального розвитку Луганської області на 2012 рік 47
Розділ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ І ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ
БЮДЖЕТІВ 56
3.1. Проблеми та напрямки зміцнення фінансової бази органів
місцевого самоврядування 56
3.2. Удосконалення системи фінансового вирівнювання територій 66
ВИСНОВКИ 75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
У перспективі розвиток міжбюджетних відносин повинен відбуватись у напрямку стимулювання економічного розвитку регіонів, максимального використання конкурентних переваг кожного з них. Основні підходи до вдосконалення міжбюджетних відносин мають бути спрямовані на: 1) чітке розмежування доходів та видатків місцевих бюджетів з метою поглиблення процесів децентралізації управління фінансовими ресурсами регіонів; 2) стимулювання максимального збільшення надходжень до місцевих бюджетів; 3) формування дієвих механізмів фінансової підтримки бюджетів різних рівнів. Все це буде сприяти зацікавленості органів державного управління та місцевого самоврядування у формуванні стимулів для структурних перетворень, створенні сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату, підтримці конкурентного середовища в регіонах.
ВИСНОВКИ
Місцеві бюджети є важливою, та визначальною ланкою місцевих фінансів.
Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території. [37, с.5]
Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.
Тому особливістю місцевих бюджетів є те, що вони відображають певну чітко обмежену частину грошових відносин, які функціонують на окремій території.
Не менш важливою особливістю функціонування місцевих бюджетів є те, що вони забезпечують матеріальну незалежність органів місцевого самоврядування, і безпосередньо їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджетних відносин.
Особливістю місцевих бюджетів є і те, що всі їх ланки органічно зв'язані не тільки між собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону.
Оскільки місцевий бюджет серед інститутів місцевих фінансів відіграє основну роль у забезпеченні виконання функцій і завдань місцевими органами, то упродовж останніх років було приділено багато уваги посиленню його впливу на економіку і соціальну сферу як інструменту перерозподілу валового внутрішнього продукту, фіскальної діяльності, забезпечення громадських послуг і економічного зростання. Розв’язання цих проблем тісно пов’язане з утворенням системи самостійних бюджетів, удосконаленням міжбюджетних відносин та запровадженням нових способів формування доходів і видатків.
На сьогодні система місцевих бюджетів України остаточно ще не сформована, вона перебуває у стадії еволюції. До того ж процес формування її, як підтверджує досвід 2000-2001 років, супроводжується значними труднощами, пов’язаними з численними факторами. Один із них - необхідність ліквідації деформації у системі місцевих фінансів, що склалася у попередній період. Сьогодні досі ще діють окремі форми і методи бюджетного регулювання,успадковані Україною з часів існування колишнього СРСР, які гальмують становлення системи самостійних бюджетів. Місцеві бюджети досі ще залежать від щорічних рішень ВРУ та уряду, які розподіляють більшість мобілізованих у державі доходів, хоч відомо, що валовий внутрішній продукт держави в основному створюється на місцях – у містах і районах. Ще один важливий фактор, який стримує формування системи самостійних бюджетів, це те, що фахівцям бракує належного управлінського досвіду. Досі ще не сформовано довготермінового стабільного правового поля, не склалися традиції, без яких не може бути системи фінансів місцевих органів влади. Адже відомо, що поряд з іншими умовами самостійність місцевого бюджету гарантується стабільністю економічного законодавства.
Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати фундаментальне поглиблення реформи бюджетних взаємовідносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за розв’язання економічних і соціальних потреб країни та окремих адміністративно-територіальних утворень.
Мабуть, доцільно було б виробити такий порядок формування місцевих бюджетів, який би максимально реалізував можливості їх впливу на економіку регіону, змушував органи державної влади на місцях та органи місцевого самоврядування, а головне, давав би їм змогу розширювати власну дохідну базу.
Досягти цього можна різними шляхами. Але не обійтися без запровадження принципу стабільності, єдиних нормативів та розширення самостійності бюджетів усіх рівнів.
Поліпшенню роботи з виконання бюджету, посиленню впевненості у використанні наслідків від докладених власних зусиль, підвищенню реальності формування програм соціально-економічного регіону на перспективу сприяло б встановлення розмірів відрахувань від загальнодержавних податків і неподаткових платежів для збалансування бюджетів самоврядування на довготривалий період, тобто на 3-5 років. Визначення розмірів дотацій місцевим бюджетам для вирівнювання фінансово-економічних можливостей, що надавалися б із державного бюджету на довгостроковій основі з урахуванням гарантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних утворень, також дало б змогу досягти справедливого збалансування бюджетів самоврядування, розширити їхню самостійність. Однак усе це певною мірою прийнятне лише для перехідного періоду. В умовах стабілізації економіки і запровадження цивілізованих ринкових відносин ефективним важелем впливу на зміцнення дохідної бази і забезпечення фінансовими ресурсами соціальної сфери може бути тільки випробуване європейськими країнами закріплення за регіонами окремих видів податків чи неподаткових платежів, які постійно і повністю надходили б до відповідного місцевого бюджету.
За цих обставин в Україні треба розробити і прийняти новий закон про місцеві податки і збори. Треба розширити їхній перелік, а також повноваження органів місцевого самоврядування щодо запровадження місцевих податків.
Водночас немає сумніву, що досягти при цьому позитивних результатів дасть змогу тільки удосконалена податкова система, яка забезпечить стабільне й оптимальне оподаткування.
Тільки з вирішенням цих питань на законодавчому рівні можна буде розраховувати на підвищення ролі бюджетної системи як на державному так і на місцевому рівнях у створенні фінансового середовища, що, у свою чергу, сприятиме прискоренню розвитку ринкових відносин, забезпеченню економічної рівноваги.
Магістерська робота дала можливість розв’язання комплексу проблем, пов’язаних з процесом управління формуванням та організацією виконання бюджету місцевого самоврядування. Суть обґрунтованих основних висновків та пропозицій полягає в наступному:
Діюча сучасна система формування та виконання місцевих бюджетів, яка побудована на надлишковій централізації розподілу бюджетних коштів, не відповідає моделі ринкових перетворень, на шлях яких вийшла Україна, а тому вимагає подальшого реформування на основі науково обґрунтованих принципів управління бюджетним процесом.
При формуванні нової системи фінансування місцевої влади доцільно використовувати досвід розвинутих Європейських країн з ринковою економікою. Зокрема, вона повинна відповідати таким вимогам: послідовність, прозорість, адаптованість, стабільність, зацікавленість.
Обов’язковою передумовою реформування бюджетного процесу є чіткий розподіл повноважень між різними рівнями влади. При цьому повноваження органів місцевого самоврядування повинні бути повністю забезпечені джерелами фінансування, як власними (тобто утвореними на місцях у вигляді місцевих податків та зборів), так і закріпленими загальнодержавними податками і зборами на основі стабільних на декілька років нормативів відрахувань.
Держава повинна брати участь у забезпеченні органів місцевого самоврядування, які мають недостатню податкову базу, необхідними для належного виконання їх повноважень фінансовими ресурсами шляхом виділення дотацій і субвенцій.
Достатність чи недостатність податкової бази органу місцевого самоврядування повинна визначатися шляхом розрахунку нормативу мінімальної бюджетної забезпеченості на одного мешканця.
Застосування визначених в роботі шляхів удосконалення формування та виконання місцевого бюджету дозволяє:
Зменшити суб’єктивізм у формуванні дохідної та видаткової частин місцевих бюджетів і зробити бюджетний процес більш транспарентним;
Зробити бюджет більш обґрунтованим та прийнятним з позицій можливості його виконання;
Зменшити соціальну напругу в суспільстві;
Підвищити зацікавленість органів місцевого самоврядування у збільшенні податкових та інших надходжень та ефективному їх використанню.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ