Фінансове планування, його зміст і роль у господарській діяльності підприємства

 

Ступінь деталізації показників кожного  з видів фінансового плану  визначається підприємством самостійно з урахуванням специфіки його діяльності, а також діючої практики організації фінансового й управлінського обліку.

Важливим документом фінансового  плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня  ліквідності активів майбутнього  підприємства.

Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність  грошових коштів в конкретний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства.

Баланс грошових потоків складається  у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на початок періоду їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (табл. 3)

                                                                                               

 

Таблиця 3

Баланс грошових потоків

Показник	І рік (місяці)				II рік (квартали)				Ш рік (прогноз)
	1	2	• ••	12	1	2	3	4
1. Залишок грошових коштів на  початок місяця
2. Надходження грошових коштів:
- виручка від реалізації
- позареалізаційні доходи і надходження
- вкладення в капітал і фінансова допомога
- надходження кредитів
3. Грошові платежі:
- оплата товарів і послуг
- виплата заробітної плати
- сплата податків і податкових  платежів
- позареалізаційні витрати і вкладення
- орендна плата ,.
- страхові платежі
- витрати на рекламу
- погашення кредитів і сплата  відсотків по них
- стягнення грошових коштів вищестоящою  організацією на користь власників
4. Залишок грошових коштів на  кінець місяця

 

Невеликий документа досить простою  структурою носить назву таблиці  доходів і витрат. Цей документ показує, як буде формуватися прибуток підприємства (табл. 4)

До складу фінансового плану входить також  баланс активів та пасивів підприємства. Він складається з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються  грошові кошти та тих видів  пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення  цих активів.

                                                                                       

 

 

Таблиця 4

                                        Таблиця доходів і витрат

Показник	I рік (місяць) /)				П рік (квартали)				Ш рік (прогноз)
	1	2	•••	12	1	2	3	4
1. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (за вирахуванням ПДВ і акцизів)
2. Витрати на виробництво і реалізацію  продукції, робіт, товарів, послуг
3. Доходи від операційної діяльності
4. Доходи від іншої діяльності
5. Доходи від інвестиційної діяльності
6. Доходи від фінансової діяльності
7. Доходи від надзвичайної діяльності
8. Загальний доход (л. 3 + 4 + 5 + + 6+7)

 

Серед активів  балансу виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надходження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.[17.330]

На Заході при складанні балансу  активів і пасивів можна використовувати "метод пробки". Як відомо, в  економічних розрахунках при плануванні перевага надається активам і витратам, а вже потім шукають джерела їх формування і фінансування. Різниця між запланованими активами і наявними джерелами фінансування називається "пробкою". Якщо вона має від'ємне значення, то її вибивають за допомогою додаткового зовнішнього фінансування: емісії цінних паперів чи кредитів. Якщо ж власних джерел і вже залучених до обігу позикових коштів буде більше, ніж необхідно для формування фінансових активів, виникає додатне значення пробки, яке ліквідується поверненням позикових коштів, а зайві власні засоби можуть бути інвестовані в пінні надери.

При складанні  фінансового плану також проводиться  аналіз беззбитковості підприємства (метод "Витрати - Обсяг -Прибуток"). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла система обліку витрат "direct-costing", в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну обсягу виробництва.

Визначення  точки беззбитковості здійснюється розрахунковим і графічним способами. При розрахунковому методі використовують наступну формулу:

        

де V min- критичний обсяг виробництва  в натуральному виразі;

Р - ціна одиниці продукції;

Sc - сума постійних витрат;

Su - сума змінних витрат на одиницю продукції.

Прогнозна величина прибутку РR відповідно складатиме:

PR = g * P – g *S – S = V – S – S

Визначення  точки беззбитковості графічним  методом представлено на рис. 2

По горизонталі показується  обсяг виробництва в натуральному виразі ,а по вертикалі - витрати  на виробництво (з розподілом їх на постійні та змінні) і виручка від реалізації.

Перетин прямої лінії, що відображає залежність між випуском продукції  і собівартістю, і прямої лінії  виручки від реалізації показує  точку беззбитковості. Нижче цієї точки заштрихований збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного  обсягу виробництва виручка від  реалізації не покриває витрати, але  перевищення виручки над точкою беззбитковості дає прибуток.

                     Рис.2 Графічний метод визначення точки беззбитковості

Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів встановлення ціни на продукцію, що реалізується, визначених видів ресурсів, системи збуту продукції, тому розрахунок точки беззбитковості доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залежності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції.(5, ст.134)

В процесі  фінансового планування відбувається конкретна ув'язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового  плану, в якій по вертикалі записують  напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а  по горизонталі джерела фінансування, тобто фінансові ресурси і  прирівняні до них кошти (див. додаток  Б)

       

 

                 2.2 Зміст і завдання оперативного  фінансового планування

Оперативне  фінансове планування полягає у  складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів (див. Додаток А).

         Платіжний календар дає можливість  фінансовій службі підприємства  забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних  зобов’язань, фіксує зміни у  платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичених та залучених коштів у плановому періоді.

Важливе місце  в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської  заборгованості, а також своєчасна  вимога дебіторської заборгованості.

          На підприємстві повинен бути  встановлений повсякденний оперативний  контроль за платежами та надходженнями  матеріальних цінностей, виконанням  фінансових зобов'язань перед  бюджетом, позабюджетними фондами,  банками. Необхідно періодично  перевіряти дебіторську та кредиторську  заборгованості за даними бухгалтерського  обліку та звітності, матеріалами  звірки витрат та інвентаризації.(17, ст.329)

         Кредиторська заборгованість підприємства  у складі залучених коштів  займає значне місце. Якщо вона  виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторської заборгованості необхідно одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки платежів, дату її виникнення.

      Прострочені платежі постачальникам  найчастіше виникають у тих  випадках, коли на підприємстві  недостатньо чітко поставлено  роботу: несвоєчасно та нерівномірно  вносяться платежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, оборотні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у понаднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства у власних оборотних коштах.

      Таким чином, платіжний календар  конкретизує поточний фінансовий  план, уточнює його показники,  дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.(14, ст.300)

      Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою  платіжного календаря, є надзвичайно  важливим засобом виконання поточного  фінансового плану - плану доходів  і витрат підприємства.

 

2.3 Вибір варіанта капіталовкладення,  розрахунок амортизаційних відрахувань  при плануванні, визначення собівартості  та врахування запасів

    Коли підприємству необхідно здійснити капіталовкладення для оновлення обладнання, технології, при розрахунках береться для порівняння кілька можливих варіантів капіталовкладень з врахуванням паспортної продуктивності обладнання. Кращий з варіантів вибирається за найменшою сумою наведених затрат на одиницю годинної продуктивності обладнання.