Фінансові джерела санації підприємств

У разі збільшення номінальної вартості акцій статутний  фонд збільшується за рахунок таких  джерел:

- додаткових внесків власників корпоративних прав підприємства;

- індексації основних фондів.

Цей метод  характерний тим, що кожний з акціонерів може доплатити до визначеного рівня  нової номінальної вартості акцій. Якщо він відмовився це зробити, емітент зобов’язаний запропонувати акціонерові викупити його акції.

Форма участі суб’єктів у санації істотно  залежить від характеру їхніх  фінансових та господарських стосунків  із боржником.

Найбільш  зацікавленими особами в санації  неспроможного підприємства є його власники (акціонери, пайовики та ін.). Вони, як правило, несуть значний тягар  фінансування санаційних заходів. Фінансувати  санацію власники можуть у таких  формах:

- внески на збільшення статутного фонду;

- надання позик;

- цільові внески на безповоротній основі.

На практиці з метою санації нерідко слідом за зменшенням статутного капіталу здійснюється його збільшення. Ця операція називається  двоступінчастою санацією.

При збільшенні номінальної вартості акцій акції  попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості, відповідно до кількості акцій, якими  володіє акціонер. Збільшення статутного фонду АТ збільшенням номінальної  вартості акцій є підставою для  анулювання реєстрації попередніх випусків акцій, тому потрібно зареєструвати  випуск акцій нової номінальної  вартості. Цей метод характерний тим, що кожний з акціонерів може доплатити до визначеного рівня нової номінальної вартості акцій. Якщо він відмовився це зробити, емітент зобов'язаний запропонувати акціонерові викупити його акції.

Висновки

 

Як правило, найбільший ефект дає комплексний  підхід до оздоровлення фінансового  стану підприємства, тобто стратегія  санації, яка передбачає максимальне  поєднання заходів, направлених  на мобілізацію внутрішніх джерел економії коштів з заходами по залученню зовнішніх  джерел фінансування для здійснення інвестиційних проектів щодо зміцнення  конкурентних позицій підприємства. Санація - це комплекс заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспроможності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нормального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для стабільного функціонування підприємства.

Отже, метою проведення санації є запобігання визначенню боржника банкрутом і його ліквідація. Організація санаційної процедури складний багато етапний процес, який затверджується хвалою арбітражного суду щодо:

- визначення боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- затвердження звіту керуючою санацією і припинення розгляду справи про банкрутство;

- встановлення кінцевого строку розрахунків з кредиторами, але не більше шести місяців. В цьому випадку розгляд справи про банкрутство припиняється після завершення розрахунків з кредиторами.

Здійснення  санації передбачає доволі широкий  діапазон заходів по оздоровленню фінансового  стану підприємства.

Санація підприємства може передбачати його реструктуризацію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово - економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури управління, форм власності організаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства.

Власники  підприємства-боржника, його персонал також беруть участь у санаційних заходах шляхом надання позик, внесків  на збільшення статутного фонду, в тому числі за рахунок купівлі акцій, надання безповоротної допомоги.

Реалізація  комплексу заходів по санації  підприємства-боржника в разі успіху виводить його з фінансової кризи  і створює умови для проведення підприємницької діяльності в майбутньому. Якщо цілі фінансової санації не досягнуто, підприємство оголошується банкрутом  і розпочинається ліквідаційна процедура.

 

Список літератури

 

1. Азаренкова  Г.М., Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко. Фінанси підприємств: Навч посібник для самостійного вивчення дисципліни / 2-ге вид. випр. і доп. – К.: Знання – Прес, 2002. – 287 с.

2. Гібіш Л.В. Фінанси: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 1998. – 92с.

3. Закон України  Про підприємства в Україні  від 27 березня 1991 року. Том 1

4. Закон України  Про банки і банківську діяльність  від 20 березня 1991 року. Том 1. Ст.285.

5. Закон України "Про банкрутство" від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ // Все про бухгалтерський облік. – 1999. - №29. – С.29-32

6. Закон України "Про підприємництво" від 7.02.1991 р. №698-ХІІ. // Все про бухгалтерський облік. – 1999. - №29. – С.2-7.

7. Колісник  М.К., Ільчук Л.Г., Віблий П.І. Фінансова  санація та антикризове управління  підприємством: Навч посібник / К.:Кондор, 2007. – 272 с.

8. Ларіонова  К.Л. Управління фінансовою санацією  підприємств. Методичні вказівки  для студентів спеціальності  «Фінанси» / Хмельницький: ХНУ, 2005 – 159 с.

9. Паржин  О.Г., Загародній А.Г. Фінанси підприємств: Навч посібник 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:Знання, 2006. – 379 с.  

10. Поддєрьогін  А.М. Фінанси підприємств: Підручник  5-те вид., перероб. та доп. –  К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.

11. Філімоменко  О.С. Фінанси підприємств: Навч посібник / Ірпінь: Академія ДПС Україна, 2003. – 459 с.

12. Терещенко  О.О. Фінансова санація та банкрутство  підприємств: Навч посібник / К.: КНЕУ 2000.- 412 с.