Бюджетна політика держави, суть і завдання

 

Вступ

Зі становленням України  незалежною країною однією з першочергових  завдань постало вирішення проблеми формування ефективної державної бюджетної  політики і особливо правильного  вибору в її складі пріоритетів соціально-економічного розвитку. За часи незалежності України  вироблено певні організаційно-правові  засади і методичні підходи до формування державної бюджетної  політики: щороку приймається закон  про державний бюджет, який став основним фінансовим планом держави, прийнято Бюджетний кодекс України, котрий за своїм змістом є фактично бюджетною  конституцією України і вирішив  багато питань, пов’язаних зі становленням і поступовим покращенням бюджетної  системи і бюджетного процесу, зроблено певні кроки на шляху бюджетної  децентралізації.

У покращенні бюджетного процесу  і бюджетної системи України  приймали участь всі гілки влади: законодавча, виконавча і судова. Значним є науковий доробок українських  вчених, які багато в чому сприяли  вирішенню проблем розробки ефективної бюджетної політики. Це, насамперед, Бабич Л.М., Бескид Й.М., Буковинський С.А., Булгакова С.О., Василик О.Д., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Єрмошенко  М.М., Кириленко О.П., Кравченко В.І., Луніна І.О., Міщенко В.І., Науменкова С.В., Огонь Ц.Г., Опарін В.Н., Павлюк К.В., Пасічник Ю.В., Полозенко Д.В., Радіонова  І.Ф., Сало І.В., Соколовська А.М., Жовтяк Є.Д., Юрій С.І. В їх роботах запропоновано  вирішення багатьох проблем удосконалення  бюджетного процесу і бюджетної  системи в Україні. Однак вирішення  проблеми формування ефективної державної  бюджетної політики залишається  некомплексним.

Об’єктом курсової роботи є процес формування державної бюджетної  політики.

бюджетна політика україна

Предмет дослідження - розробка і обґрунтування механізму формування державної політики в Україні  з врахуванням зарубіжного досвіду.

Метою курсової роботи є  розробка теоретичних і методичних положень і засад механізму формування державної бюджетної політики в  Україні.

1.  Згідно з поставленою метою в роботі було визначено наступні задачі:

2.  обґрунтувати в теоретичному аспекті засади функціонування бюджетної політики країни;

3.  визначити і обґрунтувати основні реалізації бюджетної політики;

4.  дослідити практику формування державної бюджетної політики в Україні;

5.  визначити пріоритети державної бюджетної політики України у перехідний період;

6.  визначити засади удосконалення та перспективи розвитку бюджетної політики держави.

Дослідження проводилося  з використанням діалектичного  методу пізнання, логічного і історичного  методів, порівняльного аналізу, економіко-статистичного  методу, методу аналізу і синтезу.

Інформаційну базу дослідження  становили законодавчі та нормативно-правові  акти з питань бюджетної політики. При написанні роботи проаналізовано монографії та статті вітчизняних і  зарубіжних авторів з питань бюджетного регулювання.

Курсова робота складається  зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел, який містить 31 положення.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретико-методологічні засади  формування бюджетної політики  держави

Бюджетна політика є складовою  економічної політики держави та фінансової політики. Основа бюджетної  політики - розроблення напрямів використання бюджету відповідно до засад соціально-економічного розвитку суспільства. У процесі  такого розроблення держава визначає конкретні форми, методи і види організації  бюджетних відносин. Практична реалізація бюджетної політики полягає у  сукупності заходів довгострокового (стратегічного) та короткострокового (тактичного) характеру, які здійснює держава через бюджетну систему. Отже, в узагальнено Бюджетну політику слід розглядати з позиції як соціально-політичного, так і макроекономічного ефекту. Саме такий підхід визначає й дає  змогу побачити основні суперечності бюджетної політики, а отже, дати об'єктивну оцінку механізму функціонування бюджетної системи у країні.

Соціально-політичний ефект  бюджетної політики проявляється у  пріоритетності реалізації економічних  інтересів окремих соціальних груп населення, а також тих політичних партій, які узагальнюють інтереси цих груп та перебувають при владі  або йдуть до неї. Сутність цього  явища в сучасних суспільно-політичних системах полягає в тому, що уряд країни повинен через бюджет підтримувати прихильність тієї частини електорату, завдяки якій він прийшов до влади, та намагатися подовжити термін каденції. Перебуваючи при владі, будь-який уряд є заручником такої ситуації, а тому бюджетна політика до певної міри завжди суперечитиме об'єктивним умовам макроекономічної ситуації у країні.

Важливою умовою ефективності бюджетної політики є її законодавче  й організаційно-правове забезпечення. В бюджетному процесі, а отже й  у бюджетній політиці, повинен  реалізовуватися пріоритет економічної  доцільності, тобто макроекономічного  ефекту над соціально-політичним ефектом.

Політика (від грец. politika) - це управління державою чи суспільна  діяльність, спрямована на захист соціальних або групових інтересів, завоювання та укріплення державної влади; завдання держави та засоби, шляхи їх досягнення. Якщо переформулювати це визначення щодо бюджету, то державна бюджетна політика - це діяльність у сфері управління бюджетом, що спрямовується на досягнення державних цілей. Цілі держави залежать від великої кількості чинників. Важливим чинником є те, що цілі бюджетної  політики визначаються цілями держави. Розглянемо існуючі альтернативні  варіанти визначення терміна "бюджетна політика" [21, С.14].

Згідно з визначенням  Н.П. Граціонової, "бюджетна політика - це сукупність рішень, що приймаються  органами законодавчої (представницької) та виконавчої влади, пов’язаних з  визначенням основних напрямків  розвитку бюджетних відносин і виробленням  конкретних шляхів їх використання в  інтересах громадян, суспільства  та держави" [8, С.132].

Т.М. Ковальова та С.В. Барулін  вважають, що бюджетна політика як організаційно-фінансова  категорія "… являє собою систему  заходів і дій органів влади  в сфері управління бюджетним  процесом на основі розвитку бюджетних  відносин у складі загальної економічної  політики, спрямованої на реалізацію всіх функцій бюджету з метою  досягнення певного на даному етапі  економічного і соціального ефекту.

В Україні термін, а відповідно й сутність бюджетної політики законодавчо  визначаються статтею 10 Господарського кодексу України, згідно з якою бюджетна політика - це політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних  фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій у народне  господарство, узгодження загальнодержавних  і місцевих інтересів у сфері  міжбюджетних відносин, регулювання  державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі  національного доходу [7]. Стаття 33 Бюджетного кодексу України визначає основні  напрями бюджетної політики на наступний  бюджетний період. У ній розписується порядок формування бюджетної політики, її затвердження, цілі і складові, що визначають бюджетний процес у цілому [4].

Сутність бюджетної політики й основні її напрями зображені  на рис.1.1 і 1.2.

Теоретична концептуалізація бюджетної політики полягає утому, що ця політика є категорією надбудови. Вона обумовлюється економічними відносинами, економічним базисом, безпосередньо  пов'язана з економікою. Співвідношенням  між базисом і надбудовою визначаються відмінності і взаємозв'язок таких  понять, як бюджет і бюджетна політика. Бюджет як об'єктивна економічна категорія  і частина економічних відносин є елементом базису, тоді як бюджетна політика, як і політика взагалі, становить  надбудову.

Бюджетні відносини є  основою бюджетної політики, визначають її зміст. Ці відносини об'єктивні, не залежать від свідомості; бюджетна політика є формою свідомої діяльності людей. Таким чином, бюджетна політика не може змінювати зміст бюджетних  відносин [3].

Бюджетна політика тісно  пов'язана з економікою. Так, політика може впливати на економіку як позитивно, так і негативно. У зв'язку з  цим держава, формуючи бюджетну політику, зобов'язана дотримуватись таких  основних умов: урахування вимог всіх об'єктивних економічних законів  і закономірностей розвитку суспільства; вивчення і врахування попереднього досвіду господарського, фінансового  і бюджетного розвитку; вивчення і  врахування досвіду інших країн; врахування конкретного етапу розвитку суспільства, особливостей внутрішньої  та міжнародної обстановки; дотримання комплексного підходу до розроблення  і реалізації заходів бюджетної  політики, політики у галузі фінансів, ціноутворення, кредиту, заробітної плати  тощо.

На практиці бюджетна політика потребує правового оформлення. Держава  визначає методи, обсяги та форми формування бюджетного фонду, відображає їх у законодавчих і нормативних актах. Фінансовий апарат держави, органи місцевого самоврядування на основі чинного законодавства розробляють і видають нормативні документи, які дають можливість встановити єдині у державі правила формування і використання коштівбюджетного фонду держави. Від якості та повноти правового регулювання залежить успішність проведення бюджетної політики.

Зміст бюджетної політики полягає у визначенні курсу, завдань  і напрямів діяльності держави у  сфері формування і використання коштів бюджетного фонду. Відповідно до змісту вітчизняною фінансовою наукою сформульовані найважливіші завдання бюджетної політики [29, С.254]:

розроблення науково обґрунтованої  концепції розвитку бюджету як важливого  інструменту регулювання соціально-економічних  процесів. Ця концепція формується на основі вивчення потреб сучасного  стану суспільного розвитку, всебічного аналізу стану розвитку економіки  і соціальної сфери глобальних тенденцій  соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави;

визначення основних напрямів мобілізації й використання бюджетних  ресурсів на перспективу і поточний період; при цьому виходять із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуючи зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання бюджетних ресурсів;

здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених  цілей.

Завдання бюджетної політики як сукупності заходів держави щодо організації та використання бюджетних  відносин для забезпечення соціально-економічного розвитку полягають у реалізації основної мети - забезпечення належного  життєвого рівня населення відповідно до соціальних стандартів. Ця мета досягається  шляхом оптимізації розподілу валового внутрішнього продукту між галузями економіки, територіями, соціальними  групами.

На бюджетну політику впливають  внутрішні і зовнішні чинники. До зовнішніх чинників відносять залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами, експертних можливостей самих держав, її інтеграції зі світовими економічними системами. Внутрішніми чинниками вважають стан розвитку економіки, соціальної сфери, організація грошового обігу, стабільність грошової одиниці, стан розвитку кредитування тощо.

Бюджетна політика має  об'єктивне і суб'єктивне начала. Об'єктивне начало полягає утому, що ця політика функціонує у реальних економічних процесах, зумовлених об'єктивними  економічними відносинами. Суб'єкт  політики не може обійтися без бюджетної  політики, її уникнути. Тому під час  формування політики суб'єкт має  детально ознайомитися з характером розподільних процесів, освоїти їхні особливості, розробити віртуальну модель політики, яка базувалася б  на об'єктивних процесах. Без такої  роботи практичні заходи бюджетної  політики будуть неефективними або  шкідливими [22, С.3].

Суб'єктивне начало бюджетної  політики полягає у розробленні  конкретних пріоритетів, напрямів, завдань  і засобів реалізації бюджетних  відносин на практиці. Об'єктивне та суб'єктивне начала є, з одного боку, важливими взаємопов'язаними складовими єдиної бюджетної політики, а з  іншого - самостійними елементами, перший з яких функціонує у базисі, а  другий - у надбудові. Ігнорування  цих складових може мати негативні  наслідки як для суб'єкта, так і  для суспільства в цілому.

Залежно від періоду і  характеру завдань, що вирішуються, бюджетну політику ділять набюджету  стратегію та бюджетну тактику.

Бюджетна стратегія - тривалий курс бюджетної політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення  глобальних завдань, визначених економічною  стратегією. Такий курс передбачає прогнозування світових тенденцій  розвитку бюджетного механізму, формування концепції створення і використання бюджетних ресурсів, окреслення принципів  організації бюджетних відносин. Таким чином, бюджетна стратегія - цілісна  система дій держави, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів  тривалого курсу бюджетної політики,розрахованого на тривалу перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Бюджетна стратегія має бути складовою економічної стратегії і корелювати з політичною, соціальною, гуманітарною, військовою та іншими стратегіями держави.

Метою стратегії має бути забезпечення відповідних цілей  держави, незважаючи на втручання з  боку зовнішніх сил чи обставин. В іншому випадку стратегія може бути зведена до конкретного плану  дій або послідовності їхнього  виконання, що не дасть можливості такий  документ назвати стратегічним.

Розроблення бюджетної стратегії - складний творчий процес. Він має  включати такі складові: можливість бюджетної  системи (визначення реалістичності завдань  і відповідності наявних ресурсів); врахування та встановлення особливостей внутрішніх і зовнішніх зв'язків  між елементами системи (визначення дійсних причинно-наслідкових зв'язків  і резервів); визначення наявних  загроз здійсненню бюджетної стратегії  та об'єктивних її обмежень.

Якщо бюджетна стратегія  пов'язана з вирішенням перспективних  завдань, то бюджетна тактика охоплює  переважно поточні питання і  спрямована на вирішення завдань  конкретного етапу розвитку суспільства  шляхом своєчасної зміни способів організації  бюджетних взаємовідносин, переорієнтації бюджетного механізму, перерозподілу  фінансових ресурсів.