Аналіз складу доходів та неподаткових надходжень до бюджетів в Україні

Найвагомішим  серед місцевих податків і зборів був єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва, який надійшов у сумі 1,9 млрд. грн., що майже удвічі більше за обсяги надходжень І півріччя 2011 року. Зазначимо, що таке зростання відбулося, в основному, через введення в дію змін до Податкового кодексу, якими запроваджено нові правила справляння цього податку – змінено терміни сплати та запроваджено нові ставки оподаткування.

Рис. 3.8. Динаміка надходжень єдиного податку для  суб’єктів малого підприємництва за січень – червень 2007 – 2012 років

На рисунку 3.9. відображена динаміка надходжень єдиного податку з юридичних та фізичних осіб. Можна відмітити, що зазначені нововведення щодо справляння цього податку досить суттєво вплинули на структуру платників. Так, частка податку з юридичних осіб зменшилася на 15,3 в. п. та склала 25 %. Таким чином, за даними січня – червня 2012 року 75 % надходжень становила сплата єдиного податку фізичними особами.

Рис. 3.9. Динаміка надходжень єдиного податку з  юридичних і фізичних осіб за січень – червень 2007 – 2012 років

Одним із нововведень  Податкового кодексу України  стало запровадження загальнодержавного екологічного податку на заміну колишнього збору за забруднення навколишнього природного середовища. Від цього джерела до місцевих бюджетів зараховано 788,2 млн. грн., а його частка у структурі доходів місцевих бюджетів склала 1,7 %. Зазначимо, що з 1 січня 2011 року екологічний податок сплачують усі, хто використовує паливо для транспортних засобів, у тому числі суб’єкти господарювання, громадяни України, іноземці та особи без  громадянства, які користуються автомобілями. Податковим кодексом передбачається справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.Таким чином, екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується та сплачується до бюджету. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення залежить від виду палива і становлять від 32,67 грн. до 100,19 грн. за 1 тонну. Встановлено, що до кінця 2012 року нарахування цього податку здійснюється з розрахунку 50% ставки, визначеної Податковим кодексом. У 2013 році буде застосовуватися 75 % ставки, а з 1 січня 2014 року – 100 % ставки.

Обсяг неподаткових надходжень місцевих бюджетів склав майже 5,5млрд.грн., що майже на 15 % більше, ніж відповідний показник 2011 року. У структурі неподаткових надходжень відмічається скорочення на 3,9 в. п. адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційної господарської діяльності.

Рис. 3.10. Структура  неподаткових надходжень місцевих бюджетів за січень – червень 2007 – 2012 років

Найбільшою  за обсягом статтею неподаткових надходжень до місцевих бюджетів традиційно є власні надходження бюджетних  установ. Їх обсяг становив 4,1 млрд. грн., що на 539,4 млн. грн., або на 15,3 % більше аналогічного показника попереднього року. У І півріччі 2012 року відмічається  повне зростання обсягу доходів від операцій з капіталом. Вони становили 865,3 млн. грн., що майже на 9% більше, ніж у 2011 році. При цьому частка доходів від операцій з капіталом у доходах місцевих бюджетів дещо зменшилась та склала 1,9 %. Основною причиною такого зростання доходів стало збільшення на 73,1 % надходжень коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває в комунальній власності.

Рис. 3. 11. Динаміка доходів від операцій з капіталом  за січень – червень 2007 – 2012 років

Доходи бюджету  розвитку місцевих бюджетів (з урахуванням  коштів, одержаних із загального фонду бюджету розвитку) за І півріччя 2012 року склали 4,8 млрд. грн., що на 8,3 % більше ніж обсяги попереднього року. Відзначається зменшення частки таких доходів у загальній структурі доходів місцевих бюджетів до 10,4 %, що менше за аналогічний показник 2011 року на 0,8 в. п.

Рис. 3. 12. Частка доходів бюджету розвитку в доходах  місцевих бюджетів ( без урахування міжбюджетних трансфертів) за січень –  червень 2011 року

Рис. 3. 13. Частка доходів бюджету розвитку в доходах місцевих бюджетів

( без урахування міжбюджетних трансфертів) за січень – червень 2012 року

Відповідно  до нової редакції Бюджетного кодексу  України з 1 січня 2011 року надходження  від справляння єдиного податку  зараховуються до бюджету розвитку. Відмітимо, що ці надходження стали основним дохідним джерелом (40%) усіх доходів бюджету розвитку. Крім того, через перенесення практично усіх капітальних видатків до бюджету розвитку другим основним джерелом доходів були кошти, одержані з загального фонду бюджету, - майже 1,8 млрд.грн., або 36,7 %. Також вагомими статтями доходів залишаються надходження від продажу землі (498,4 млн. грн. або 10,4 %) та від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності (355,9 млн. грн., або 7,4 %). Крім зазначених надходжень, до бюджету розвитку включаються й інші види доходів. Надходження від цих джерел склали 5,5 % усіх доходів бюджету розвитку місцевих бюджетів, у тому числі:

-дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї)  господарських товариств; у січні – червні 2012 року надійшли в обсязі 12,1 млн. грн., або 0,3 %;

-доходи від  операцій з кредитування та  надання гарантій – 1 млн. грн., або 0,02%;

-субвенції з  інших бюджетів на виконання  інвестиційних проектів 96,2 млн. грн., або 2 %;

-надходження  коштів пайової участі у розвитку  інфраструктури населеного пункту (запроваджено з 1 січня 2012 року) 156,1 млн. грн., або 3,2 %.

Рис. 3. 14. Регіональний розділ доходів місцевих бюджетів за грудень 2011–2012 років

Загальний обсяг  надходжень до місцевих бюджетів ( без  урахування міжбюджетних трансфертів) за грудень 2012 року становить майже 9,9 млрд.грн., що більше за відповідний показник 2011 року на 9,7 %. До загального фонду місцевих бюджетів надійшло 7,9 млрд. грн., до спеціального – 2 млрд.грн. У регіональному розрізі найбільший  темп приросту  спостерігався у м. Севастополь, де він склав +42,2 % щодо відповідного показника 2011 року. Зменшення показників було зафіксовано у 4 регіонах, а найбільше – у Київській області (-6,1%).

Рис. 3. 15. Регіональний розділ доходів місцевих бюджетів за січень 2012 – 2013 років

Загальний обсяг  надходжень до місцевих бюджетів (без  урахування міжбюджетних трансфертів) за січень 2013 року становить майже 7,1 млрд. грн., що більше за відповідний  показник 2012 року на 13,3 %. До загального фонду місцевих бюджетів надійшло 5,7 млрд. грн., до спеціального – 1,4млрд.грн. У регіональному розрізі найбільший темп приросту спостерігався у Сумській області, де він склав +20,7 % щодо відповідного показника 2012 року. Зменшення показників було зафіксовано лише у Черкаській області (-5,5 %) [40].

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НЕПОДАТКОВИХ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ

Серед усіх проблем нинішнього суспільного життя чи не найбільшу  увагу привертають до себе фінансові  питання, зокрема доходи і витрати  держави, бюджетний дефіцит, побудова системи оподаткування, ефективність витрачання державних тощо. Проведення демократичних перетворень в нашій країні , орієнтація на побудову правової держави підняло завісу таємничості з цих питань, перетворило інтерес до них у цілком природній і закономірний, адже йдеться про кошти, які надходять від усіх платників, тобто вони є складовою національного багатства.

В процесі трансформації  українського суспільства, вдосконалення  структури державних органів  та систем забезпечення життєдіяльності держави набуває вирішального значення. Податкова система забезпечує фінансову базу держави і є головним важелем реалізації державної економічної політики, тому метою реформування системи оподаткування в Україні має бути перехід до ринкової системи оподаткування та подолання кризових явищ.

Аналіз структури  доходів державного (зокрема питомої  ваги окремих надходжень в загальних  доходах бюджету) висвітлює, що основу доходів бюджету складають податкові  та неподаткові вилучення коштів у юридичних осіб – прибутки підприємств. Їх високий рівень свідчить про надто низьку ефективність української податкової системи, яка не в змозі забезпечити необхідні надходження до державного бюджету (а також до бюджетів нижчих рівнів) специфічними методами, в той час як у стабільність фінансової ситуації неподаткові надходження, як правило не значні [19, с. 40].

Податковий  механізм в існуючому вигляді  не має резервів для збільшення податкових вилучень, і держава змушена вдаватися  до конфіскаційних і далеких від  позитивного економічного змісту заходів. Податкова система практично не функціонує, паралізуючи тим самим всю економічну систему. Однією з причин ситуації, що склалася, є невідповідність сутності податкового механізму новим економічним реаліям, усунути яку можна лише впровадженням ринкової схеми розподілу валового національного продукту та адаптацію фіскальної політики до умов ринку. Тому питання про перспективи розвитку неподаткового механізму мобілізації доходів бюджету набуває актуальності, беручи до уваги вищесказане.

Узагальнюючи  особливості механізму мобілізації  неподаткових надходжень до бюджету доцільно акцентувати увагу на тому, що основною функцією цих надходжень є збалансування бюджету, заповнення недоотриманої частини доходів за рахунок податків. Функція балансування за відсутності податкових надходжень цього виду доходів обумовлена неможливістю держави нагромадити необхідний обсяг надходжень у зв’язку з обмеженими розмірами об’єктів оподаткування. Однак подібна ситуація не може бути оцінена як позитивне явище, оскільки є свідченням низької ефективності діяльності податкових органів у процесі мобілізації податків до бюджету та недоліків діючої системи оподаткування. Не одержуючи необхідної суми податків, держава змушена вишукувати інші джерела формування доходів і, насамперед, у формі неподаткових надходжень.

Таким чином, характеризуючи тенденцію до зростання ролі неподаткових надходжень у доходах бюджету, не завжди доцільно її характеризувати як позитивне явище По-перше, оскільки така динаміка є результатом економічної кризи – рівень виробленого ВВП (основного джерела податкових доходів) настільки низький, що не дає змоги забезпечити надходження достатніх доходів до бюджету. По-друге, це свідчення вкрай низької ефективності податкової системи і податкової служби. Однак, зважаючи на значну частину неподаткових надходжень у доходах бюджету України, їхня роль в забезпеченні перерозподільчих процесів є суттєвою і в найближчій перспективі особливо не знижуватиметься. Тому важливим завданням фінансового апарату держави є пошук шляхів удосконалення механізму мобілізації цих надходжень, ефективного використання його складових у процесі наповнення бюджетів. Одночасно доцільно формувати нові підходи до розробки ринкової моделі податкового механізму, який в перспективі забезпечить суттєве зростання обсягів податкових надходжень з одночасним зменшенням неподаткових.

Основними напрямами  посилення ролі неподаткових надходжень у доходах бюджету держави та збільшення їхніх обсягів можна вважати: зміцнення фінансового становища суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких є частка державного майна; підвищення ефективності роботи підприємств державної форми власності; збільшення кількості платних послуг, які можуть надаватися державними органами та пошук нових видів таких послуг, потреба у яких виникає у певних ситуаціях; розширення об’єктів справляння державного мита; поліпшення роботи з підбору об’єктів оренди державного і комунального майна та привабливості цих об’єктів; стимулювання роботи бюджетних установ, пов’язаної з диверсифікацією джерел та пошуком резервів зростання обсягів власних надходжень [14, с. 54].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Дослідивши  роль і місце неподаткових надходжень до бюджетів можна зробити наступні висновки:

 Доходи Державного бюджету – це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в  найбільш загальній формі фінансово  обґрунтовується прогноз економічного та соціального розвитку держави. Державний бюджет, відтворюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, і їх використання, своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат. Фактично, державний бюджет конкретизує фінансові ресурси адресно, територіально і галузево.

Відповідно  до ст. 9 Бюджетного кодексу України:

Доходи бюджету  класифікуються за такими розділами:

1) податкові  надходження;

2) неподаткові  надходження;

3) доходи від  операцій з капіталом;

4) трансферти.

Розділ " Неподаткові  надходження" включає чотири групи  доходів: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні  збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження  від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Перша група  неподаткових надходжень містить доходи від власності та підприємницької  діяльності, що обумовлені виконанням економічних функцій державою як власника. Значну суму серед таких  доходів складають надходження  від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України. Сума цього перевищення визначається щорічно на основі кошторису НБУ.