Аналітична характеристика майнового страхування страхових компаній

3.Автоматичність поширення  обов'язкового страхування на  об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник  не повинен заявляти в страховий  орган про появу в господарстві  об’єкт страхування. Це майно  автоматично включається до сфери  страхування. При черговій реєстрації воно буде зафіксовано, а страхувальнику пред'явлено до сплати страхові внески.

4.Дія обов'язкового  страхування незалежна від внесення  страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив  належні страхові внески, вони  стягуються в судовому порядку. У випадку загибелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого страховими внесками, страхове відшкодування підлягає виплаті з утриманням заборгованості за страховими платежами. На не внесені в необхідний термін страхові платежі нараховується пеня.

5.Безстроковість обов'язкового  страхування; Вона діє протягом  усього періоду користування  страхувальником застрахованим  майном. Тільки без господарське  та зношене майно не підлягає  страхуванню. При переході майна  до іншого страхувальника дія страхування не припиняється. Воно втрачає силу тільки при загибелі застрахованого майна.

6.Нормування страхового  забезпечення за обов'язковим  страхуванням. 3 метою спрощення  страхової оцінки і порядку  виплати страхового відшкодування  встановлюються норми страхового забезпечення у відсотках від страхової оцінки або в гривнях на один об'єкт.

За обов'язковим особистим  страхуванням у повному обсязі діють  принципи суцільного охоплення, автоматичності, нормування страхового забезпечення. Проте воно має суворо обумовлений термін і цілком залежить від сплати страхового внеску (наприклад, за обов'язковим страхуванням пасажирів).

Добровільна участь у  виборі страховика повною мірою притаманна лише для страхувальників. Страховик  не має права відмовлятися від  страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Даний принцип гарантує укладання договору страхування за першою (навіть усною) вимогою страхувальника.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні таких принципів.

1.Добровільне страхування  діє як в силу закону, так  і на добровільних засадах.  Закон визначає об'єкти добровільного  страхування і загальні умови  страхування, які регулюються  правилами страхування, розробленими  страховиком.

2. Вибіркове охоплення  добровільним страхуванням пов'язане із тим, що не всі страхувальники виявляють бажання брати в ньому участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладання договорів.

3. Добровільне страхування  завжди обмежене терміном страхування.  При цьому початок і закінчення терміна обумовлюються в договорі, якщо страховий випадок відбувся в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити лише шляхом повторного переукладання договорів на новий термін.

4. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Вступ у дію договору добровільного страхування обумовлений сплатою разового або першого страхового внеску. Несплата чергового внеску по страхуванню спричиняє припинення дії договору.

Страхове забезпечення з добровільного страхування залежить від бажання страхувальника. При майновому страхуванні страхувальник може визначати розмір страхової суми у межах страхової оцінки майна. За особистим страхуванням страхова сума відповідно до договору встановлюється за угодою сторін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Роль і місцемайнового страхування на ринку страхових послуг

Сьогодні все більше людей розуміє, що найцінніше майно  краще застрахувати. Навряд чи варто  сподіватися на те, що держава відшкодує  збиток, який можуть заподіяти квартирі, дачі або гаражу пожежа, повінь або протиправні дії злочинців. Тепер кожен сам робить вибір, чи треба йому добровільно застрахувати всі ризики. За підсумками 2006 року саме майнове страхування лідирує в списку добровільних видів (рис. 1.2). На його частку доводиться більша половина всіх зібраних премій по добровільному страхуванню —799,8 млн. грн. (51,4% загальні об'єми валових страхових виплат і 51,2% об'єми чистих страхових виплат). [16,с.20]

Рис 1.2. Структура страхових  премій за 2004 рік[16,с.20]

Ринок страхування нерухомого майна громадян знаходиться в  даний час на підйомі. свою позитивну  роль в цьому зіграло у тому числі і введення чотири роки тому обов'язкового автострахування. У громадській  думці поступово складається  уявлення про необхідність страхування як однієї з форм захисту від всіляких неприємностей.

Обов'язкове страхування  цивільної відповідальності власників  транспортних засобів. спочатку повністю перемкнуло на себе увагу і засоби клієнтів, але надалі все ж таки допомогло привернути клієнтів і до добровільних видів страхування майна — в основному за рахунок знижок, які надавалися для комплексного страхування. Сьогодні всі види майнового страхування затребувані в основному у достатньо забезпеченої категорії громадян. Ці види страхування розвиватимуться в першу чергу шляхом збільшення вартості об'єктів, що приймаються на страхування, — страхові суми будівель, наприклад, будуть наближені до реальних цін їх відновлення. Проте сьогодні найбільш перспективні на цьому сегменті ринку юридичні особи — підприємства малого і середнього бізнесу. Керівники цих підприємств поступово приходять до думки, що щорічні страхові внески по страхуванню майна, ДМС, транспорту, відповідальності — це цілком прораховувані витрати підприємства, до того ж майже повною мірою відношувані на собівартість (знижуючі базу, оподаткування, підприємства). Вартість послуг страхування майна юридичних осіб — це майже завжди 0,1-0,5% від його вартості (залежно від протипожежних і охоронних заходів, виду майна і т.п.). A навіть невелика пожежа або повінь здатна повністю зупинити виробництво, роботу офісу, зажадати миттєвих вкладень на відновлення майна і навряд чи такі підприємства на такий випадок створюють спеціальні резервні фонди.

Якщо ж порівнювати  кількість страхових випадків, по яких проходили виплати, то тут лідирують пожежі. Як і раніше, найбільшого збитку майну громадян завдають пожежі. На жаль, статистика невтішна, і число пожеж в квартирах і домах громадян з року в рік продовжує рости. Наприклад, в 2004 р. в країні було зафіксовано 140 тис. пожеж, причому 72,5% з них в житловому секторі. Матеріальний збиток від них перевищив 7 млн. гривень. Ще більшого збитку завдано стихійними лихами — більше 9 млн. грн. За даними Держкомстату, в 2004 р. більше 3 млн. гривень склав матеріальний збиток від дій злочинців. Всього в 2004 р. було зафіксовано 967 772 крадіжки, у тому числі і квартирні, 12 908 випадків пошкодження майна шляхом підпалів.

Проте потенційні клієнти  — фізичні особи ще не сприймають страхування як інструмент, який їм допоможе пережити фінансові проблеми після настання страхового випадку, швидше, навпаки, вважають страхові компанії здатними тільки збирати внески і затягувати виплати [33, с.68].

Недовіра до страхових  компаній лише одна з причин, яка  гальмує розвиток цього ринку. Існують і інші перешкоди. Узяти, наприклад, проблеми, пов'язані з державною реєстрацією нерухомості. Страхові компанії працюють, як правило, тільки із зареєстрованими об'єктами нерухомості. А у нас в країні поки що дуже багато заміських домів і квартир, що не пройшли держрегістрацію. До того ж, — основним каналом продажів є агентські мережі, які в значній мірі мотивовані на страхування автомобілів, і як наслідок — слабка інформованість клієнта про наявність продуктів по страхуванню майна [19, с.ЗЗ].

Причини, чому величезний потенціал споживчого попиту дотепер  не використаний страховиками, на думку  маркетологів, полягають в наступному: по-перше, низька страхова культура суспільства, недовір'я населення до фінансових інститутів, зокрема до страхових компаній, а по-друге, погана дистрибуція. У страховій галузі спостерігається дефіцит страхових агентів, який, на думку експертів, досягає 100 тис. чоловік.

Проте головна перешкода  для реального і значного зростання  страхування майна фізичних осіб — це низький рівень доходів населення. На це посилаються майже всі експерти. Розвитку українського страхування, зокрема майнового, до рівня, наприклад, країн Західної Європи, перешкоджають проблеми макроекономічного характеру і перш за все низький рівень життя населення. В даний час в Україні є застрахованими не більше 10% відсотків ризиків, тоді як в Західній Європі, США і Японії цей показник складає не менше 95%".

Ще однією важливою умовою успішного розвитку майнового страхового ринку є формування комунікацій із споживачем шляхом його страхової освіти через ЗМІ, а також вдосконалення страхових продуктів.

На думку маркетологів, розвиток ринку в цілому багато в  чому залежатиме від розвитку роздрібного  страхування. Компанії, які вже зараз  почали вибудовувати агентську мережу, володіють безперечною конкурентною перевагою. Основні функції, які виконує грамотний страховий агент, — це реклама страховика, інформування і консультування страхувальника.

 

 

 

 

 

1.3. МЕХАНІЗМ МАЙНОВОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Майнове страхування – це комплексне поняття, яке визначає умови і порядок здійснення страхування, в яких передбачають повне або часткове відшкодування збитків, завданих майновим інтересам страхувальника у зв’язку з настанням страхового випадку, обумовленого договором страхування, а також за допомогою якого можна мінімізувати негативну дію різноманітних явищ у суспільному житті.

Суб’єктами майнового страхування є страховики, страхувальники та вигодонабувачі.

Об’єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов’язані з: володінням, користуванням, розпорядженням майна.

Предметом майнового страхування є: ризик втрати (знищення) або пошкодження певного майна; ризик збитків у підприємницькій діяльності.

До специфічних ознак майнового страхування відносяться: об’єкт страхування має вартісну оцінку, страхуванню підлягає конкретна власність, страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової вартості) майна на момент укладання договору страхування, страхувальник повинен мати страховий інтерес до об’єкта страхування, необхідною умовою здійснення страхового відшкодування є наявність збитку в результаті настання страхового випадку, суб’єктами страхових відносин може страховик, страхувальник, набувач.

Майнове страхування має такі ознаки: випадковість ризику, незвичайністю заподіяної шкоди, можливістю вираження шкоди в натуральній або грошовій формі, необхідністю попередження, подолання наслідків небажаної події та відшкодування завданих нею збитків.

Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов'язаних із ними втрат.

Об’єктивною основою розвитку майнового страхування є потреба забезпечення безперебійності фінансово-господарської діяльності, що виникає в процесі відтворення, і надання грошової допомоги у разі настання непередбачених несприятливих подій. Воно відіграє значну роль для розвитку та ефективного функціонування страхової компанії.

Так, у 2010 році лідерство по темпах зростання страхових платежів належало майновому страхуванню. Цей показник склав 83%. В основному таке збільшення стало можливим за рахунок зростання числа фізичних осіб, які придбали право власності на майно, а також завдяки зміні порядку відрахування страхових премій підприємствами на цей вид страхування.

Отже, можна зробити висновок, що така діяльність страхових компаній, як майнове страхування набуває особливого значення в розвитку національних страхових ринків, тому необхідно приділяти значної уваги регулюванню доступу на страхові ринки України. Збереженню високих темпів розвитку страхової індустрії в Україні сприятимуть: наявність великої кількості незастрахованих об’єктів, зростання страхової культури, необхідність захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, розширення споживчого кредитування.

Класифікація видів майнового страхування

Майнове страхування охоплює багато видів страхування. Загалом майнове страхування – сукупність галузей страхування, що пов’язані з відшкодуванням збитків завданих майну страхувальників, що пов’язані договором страхування з страховими компанія, що мають право здійснювати ці види страхування.

У Законі України «Про страхування» наведений перелік видів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні, і встановлено, що нові види обов'язкового страхування можуть бути введені лише шляхом внесення змін у цей Закон.

Правила страхування визначають загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком того чи іншого виду добровільного страхування. Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні - форма здійснення

 

 

 

 

Добровільне страхування	Обов’язкове страхування
Страхування залізничного транспорту	Страхування засобів водного транспорту
Страхування наземного транспорту (крім залізничного)	страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції"
страхування вантажів та багажу	страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України"Про нафту і газ";
страхування кредитів;	страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
страхування інвестицій;	авіаційне страхування цивільної авіації; (авіаційне Каско-страхування);
страхування фінансових ризиків;	страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
страхування виданих гарантій;	страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
страхування водного транспорту (морського, внутрішнього транспорту та інших видів водного транспорту);	страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
страхування повітряного транспорту;	страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;	страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;
страхування майна (іншого ніж зазначено пунктами 5-9 статті Закону України «Про страхування»).	страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України;
	страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.