Платоспроможність підприємства як об’єкт фінансового менеджменту

   Оптимізація структури капіталу — це одне із найважливіших і найскладніших завдань, що розв'язуються у процесі фінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і залучених коштів, за якого забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності й коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

   У процесі оптимізації структури капіталу треба враховувати основні особливості кожного елемента його складу.

   Власний капітал характеризується, по-перше, простотою залучення, тобто рішення, пов'язані зі збільшенням частки власного капіталу, приймаються фінансовими менеджерами підприємства без необхідності отримання згоди інших суб'єктів господарювання; по-друге, високою віддачею за критерієм норми прибутку на вкладений капітал, бо у цьому разі не потрібна сплата позикового відсотка, зокрема за користування кредитом; по-третє, зменшенням ризику небезпеки фінансової нестійкості й банкрутства підприємства.

   Водночас у використанні власного капіталу має місце низка недоліків. Зокрема, обмежений обсяг залучення, а відповідно і менше можливостей суттєвого розширення господарської діяльності підприємства за сприятливої кон'юнктури ринку; не використовувана потенційна можливість приросту рентабельності власного капіталу шляхом залучення ресурсів позикового капіталу. В цьому разі коефіцієнти економічної і фінансової рентабельності по суті рівнозначні[9, c. 138-139].

   У свою чергу, позиковому капіталу притаманні такі позитивні риси: збільшення фінансового потенціалу підприємства за необхідності суттєвого піднесення темпів зростання обсягів виробництва; можливість збільшення приросту рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширеною відтворення виробництва.

   Воднораз у використанні позикового капіталу проглядають деякі негативні моменти:

— складність залучення коштів, оскільки це залежить від рішень кредиторів, які за будь-яких негативних обставин узагалі можуть відмовити підприємству у таких коштах;

— необхідність надання відповідних гарантій, зокрема страхових компаній, інших суб'єктів господарювання, або застави. При цьому гарантії надаються, як правило, на платній основі;

— зниження норми прибутку активів, оскільки прибуток підприємства зменшується на суму сплачених відсотків за кредит;

— зниження фінансової стійкості підприємства і відповідно зростання ризику банкрутства.

   Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал (поряд із власним), має вищі фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, але може і втрачати свою фінансову стійкість, бо при збільшенні частки позикового капіталу коефіцієнт автономії дорівнюватиме нулю.

   Процес оптимізації структури капіталу підприємства характеризується певними етапами (див. рис.2. 2).

 

Рис. 2.2. Процес оптимізації структури капіталу

   На першому етапі визначається співвідношення власного і позикового капіталів, виявляються його тенденції. У складі позикового капіталу вивчається співвідношення довгострокових і короткострокових кредитів, аналізуються розміри прострочених фінансових зобов'язань, з'ясовуються також причини прострочення[13, c. 102-104].

   Динаміка структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ"

Спробуємо конкретніше  простежити цей процес на прикладі структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ", що характеризується такими даними (див. табл. 1).

Таблиця 2.1. Динаміка структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за 2004- 2006 роки

 

 

Показники	Сума (тис. грн.)			Структура (%)
		2004	2005	2006	2004	2005	2006
Капітал - усього	26939,0	27507,0	26231,0	100,0	100,0	100,0
У тому числі:
власний капітал	22349,0	21278,0	20199,0	83,0	77,3	77,0
позиковий капітал	4590,0	6229,0	6032,0	17,0	22,7	23,0

 

   Із таблиці 1 видно, що у 2006 році обсяг капіталу на фабриці зменшився порівняно з 2004 роком на 708 тис. грн., або на 2,6%. Значною мірою це викликане зменшенням власного капіталу з 22349 тис. грн. у 2004 році до 20199 тис. грн. у 2006 році. Водночас позиковий капітал зріс із 2590 тис. грн. у 2004-му до 6032 тис. грн. у 2006 році, тобто на 1442 тис. грн., або на 31,4%. Випереджаюче збільшення позикового капіталу призвело до зміни структури фінансового капіталу (див. діаграму).

 

                2004                             2005                                          2006

Діаграма. Динаміка структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за 2004- 2006 роки

 

   Із діаграми бачимо, що на початок 2004 року власний капітал становив 83% загальної суми капіталу акціонерного товариства, а на початок 2007 року його частка зменшилася на 6,0% і він сягнув 77,0% усього (сукупного) капіталу. Така структура капіталу, на відміну від середньогалузевої (близько 70% власного капіталу), відрізняється вищою часткою власного капіталу.

   На другій стадії аналізу розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, зумовленої структурою його капіталу. У процесі проведення такого аналізу розраховуються і вивчаються в динаміці коефіцієнти автономії, фінансового левериджу, довгострокової фінансової незалежності, співвідношення довго- і короткострокової заборгованості.

   Визначення середньозваженої вартості капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ"

   Основним критерієм для визначення фінансової стійкості акціонерного товариства є ринкова вартість як власного, так і позикового капіталу. Для цього можна проаналізувати вартість капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за період 2004—2006 років (%)

 

№	Показники	2004	2005	2006
1	Сума активів (тис. грн.)	25908,0	27472,0	28066,0
2	Структура капіталу:
		а) власний капітал	83,0	77,3	77,0
		б) позиковий капітал	17,0	22,7	23,0
3	Рівень запропонованих дивідендних  виплат	7,0	7,5	8,0
4	Рівень відсоткової ставки за кредит	60,0	45,0	30,0
5	Ставка податку на прибуток	30,0	30,0	30,0
6	Податковий коректор	0,7	0,7	0,7
7	Рівень ставки відсотка за кредит з  урахуванням податкового коректора (р.4 х р.7)	42,0	31,5	21
8	Вартість складового капіталу:
		а)власного капіталу (р.2а х р.3):100%	5,8	5,8	6,2
		б) позикового капіталу (р.2б х р.7):100%	7,1	7,2	4,8
9	Середньозважена вартість капіталу (р.8а + р.8б)	12,9	13,0	11,0

 

   Як видно з таблиці 2, вартість власного капіталу фабрики "Київ" за період 2004-2006 років збільшилася з 5,8% у 2004 році до 6,2% у 2006 році. Такі зміни відбулися, з одного боку, за рахунок зменшення питомої ваги власного капіталу акціонерного товариства з 83,0% у 2004 році до 77,0% у 2006 році, а з другого — за рахунок збільшення рівня дивідендних виплат із 7% у 2004 році до 8% у 2006 році. Водночас вартість позикового капіталу за цей період зменшилася із 7,1% у 2004 році до 4,8% у 2006 році за рахунок зменшення відсоткової ставки за користування кредитом із 60% у 2004 році до 30% у 2006 році. При цьому питома вага позикового капіталу в загальній структурі капіталу за зазначені роки збільшилася із 17,0% до 23,0%. У цілому середньозважена вартість капіталу зменшилася з 12,9% у 2004 році до 11% у 2006 році.

   При визначенні оптимальної структури капіталу використовується механізм фінансового левериджу. Ефект фінансового левериджу можна розрахувати за формулою:

де ЕФЛ — ефект фінансового левериджу, що полягає у прирості рентабельності власного капіталу (%);

Р_а — рівень рентабельності використання активів акціонерного товариства (%);

ВС — відсоткова ставка за кредит (%);

ПК — сума позикового капіталу (тис. грн.);

ВК — сума власного капіталу (тис. грн.). Наведена формула має дві частини:

1) диференціал фінансового левериджу (Р_а — BС), який відрізняється рівнями рентабельності активів акціонерного товариства і ставки відсотка за користування кредитом;

2) коефіцієнт  фінансового левериджу ПК/ВК, що характеризується обсягом позикового капіталу, котрий припадає на одиницю власного капіталу акціонерного товариства.

Виокремлення  відповідних елементів дає можливість цілеспрямовано збільшувати ефект  фінансового левериджу при формуванні структури капіталу.

   На ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" ефект фінансового левериджу характеризується такими даними (див. табл. 3).

Таблиця 3. Розрахунок ефекту фінансового левериджу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за період 2004—2006 років (%)

 

№	Показники	2004	2005	2006
1	Середня вартість активів (тис. грн.)	3115,0	3278,0	5304,0
2	Загальний прибуток (тис. грн.)	1650,0	1765,0	3131,0
3	Вартість позикового капіталу (тис. грн.)	3600,0	4473,0	4760,0
4	Вартість власного капіталу (тис. грн.)	22349,0	21278,0	20199,0
5	Відсоткова ставка за кредит	60,0	45,0	30,0
6	Рентабельність активів (р.2 : р.1) х 100%	52,9	53,8	59,0
7	Диференціал фінансового левериджу (р.6 - р.5)	-7,1	+8,8	+29,0
8	Коефіцієнт фінансового левериджу (р.3 : р.4)	0,16	0,21	0,24
9	Ефект фінансового левериджу (р.7 х  р.8)	-11,4	+ 18,5	+69,6

   Наведені дані свідчать, що у 2004 році ефект фінансового левериджу був від'ємним (—11,4%). Це зумовлене негативним значенням диференціала фінансового левериджу через перевищення відсоткової ставки за користування кредитом, рівня рентабельності активів акціонерного товариства. Звідси можна зробити висновок, що при збільшенні частки позикового капіталу в структурі капіталу підприємства відбувається спадання рентабельності власного капіталу. У такому разі йому недоцільно користуватися кредитами комерційного банку. Так, у 2005—2006 роках ефект фінансового левериджу мав позитивне значення (відповідно +18,5% і +69,6%) за рахунок позитивного значення диференціала фінансового левериджу (відповідно +8,8% і +29,0%) і збільшення коефіцієнта фінансового левериджу з 0,21 у 2005 році до 0,24 у 2006 році.

   Отже, якщо диференціал фінансового левериджу має позитивне значення, то будь-яке збільшення коефіцієнта фінансового левериджу спричинить зростання його ефекту. Чим більше позитивне значення диференціала фінансового левериджу, тим вищим за інших рівних умов буде його ефект. Так, у 2006 році значно збільшився диференціал фінансового левериджу порівняно з 2005 роком — з 8,8% до 29,0%. У результаті ефект фінансового левериджу за цей період збільшився з 18,5 до 69,5%.

   Але зауважимо: зростання ефекту фінансового левериджу має певні межі. Зниження фінансової стійкості акціонерного товариства у процесі підвищення використовуваного позикового капіталу призводить до збільшення ризику його банкрутства, що змушує кредиторів збільшувати відсоткову ставку за користування кредитною позичкою з урахуванням включення до неї премій за додатковий фінансовий ризик. За певного коефіцієнта фінансового левериджу його диференціал може бути зведений до нуля, коли використання позикового капіталу вже не дає приросту рентабельності власного капіталу.

   Більше того, в окремих випадках диференціал фінансового левериджу може мати негативну величину, за якої рентабельність власного капіталу може знизитися, бо частина прибутку, що генерується власним капіталом, ітиме на обслуговування використовуваного позикового капіталу за високими відсотковими ставками. Отже, підвищення коефіцієнта фінансового левериджу вигідне тоді, коли диференціал перевищуватиме нульову позичку. Негативне значення диференціала веде до зниження рентабельності власного капіталу

   Аналіз структури позикового капіталу

   На нашу думку, не можна визначити оптимального співвідношення між власним і позиковим капіталом, не враховуючи при цьому їхньої вартості. Чим більше буде у загальній структурі капіталу позикового капіталу, тим вищим буде ефект від фінансової діяльності акціонерного товариства і навпаки. Для цього проаналізуємо структуру капіталу в акціонерних товариствах взуттєвої промисловості (див. табл. 4).