Основні види валютних операцій

Мета валютної спекуляції - тривала підтримка довгої позиції ввалюті, курс якої має тенденцію до підвищення, або короткою у валюті --кандидата на знецінення. При цьому часто здійснюються цілеспрямованіпродажу валюти, щоб створити атмосферу непевності і викликати масовийскидання і зниження її курсу або навпаки.

У спекулятивних угодах беруть участь банки, фірми, ТНК. Велика валютнаспекуляція, спрямована на зниження або підвищення курсу валют, нерідковключає операції на десятки мільярдів доларів протягом декількохднів. Часто їм безсилі протистояти валютні інтервенції центральнихбанків, хоча вони можуть відбуватися на кілька мільярдів доларів на день.

Валютних спекулянтів  часто не цікавить, чи відповідають курсиреальним співвідношенням купівельної спроможності грошей, чи можуть валютиутриматися на рівні, що складеться в результаті цих угод. Валютає для них таким же біржовим товаром, як акції, метали, сировина. Йогохарактеристиками є прибутковість (процентна ставка) і перспективазміни ціни (курсу) в короткостроковому плані без урахування довгостроковихперспектив. Тому нерідко виникає парадоксальне явище, колиперспективи посилення інфляції в країні призводять не до зниження, а допідвищення курсу її валюти, оскільки вважається, що в боротьбі з інфляцієюкраїна вдасться до підвищення процентних ставок. Таке положення мало місцепо долару США в першій половині 80-х років, по марці ФРН - у кінці 80-х --початку 90-х років.

Валютний арбітраж часто  пов'язаний з операціями на ринку  позичковихкапіталів. Власник будь-якої валюти може розмістити її на ринку  позичковихкапіталів в іншій валюті за більш вигідною процентною ставкою, тобтозробити процентний арбітраж, який заснований на використанні банкамирізниць між процентними ставками на різних ринках позичкових капіталів.

Кінцева мета власника валюти - одержання більш високого прибутку, ніж банкміг би одержати, вкладаючи її безпосередньо без обміну на іншу валюту.

Залежно від своїх оцінок динаміки курсів цих двох валют він  може нестрахувати валютний ризик або  тимчасово здійснити операцію з  хеджуванняна найбільш сприятливих  умовах. Процентний арбітраж включає  дваугоди: отримання кредиту на іноземному ринку позикових капіталів, деставки нижче; використання еквівалента запозиченою  іноземної валюти нанаціональному  ринку, де процентні ставки вищі.

Наприклад, банк ФРН бере позику в Швейцарії з 5% річних, потімконвертує швейцарські франки в марки ФРН за курсом готівкових операцій ірозміщує їх на національному ринку з 9% річних. Дохід на різниціпроцентних ставок складе 4% річних. Коли надходить строк погашенняотриманої позики, здійснюється зворотна конверсія, тобто марки продаютьсяна франки. Валютно-відсотковий арбітраж вигідний, якщо виграш напозитивної різниці між процентними ставками в ФРН перевищуєнесприятливу для марки ФРН курсову різницю по операціях "своп" приконверсії валют з урахуванням витрат за операцією. Припустимо, що терміноперації - рік, а курс "спот" при покупці марок на франки - 1 марка ФРН =

0,90 швейцарського франка. Арбітраж дасть дохід, якщо  зворотній конверсія,тобто продаж марок на франки для погашення позики, буде проведена за курсомвище 0,864 швейцарського франка

За 1 марку ФРН (0,90-0,90 * 4/100). Якщо в I кварталі проводитьсяхеджування  на умовах, що відповідають ставкою 2% річних, то інвесторзабезпечить страхування валютного ризику і прибуток 2% річних за квартал. Урезультаті знизиться курс завершальній операції "спот" (продаж марок нафранки), що збільшить прибуток від процентного арбітражу.

 

Велике значення при створенні  і хеджування валютних позицій урамках  процентного арбітражу грають, як зазначалося, опціонні угоди,що дозволяють зафіксувати вже отриманий дохід на різниці у відсотках,одночасно застрахувавшись від його втрати при неочікуваного розвиткувалютних курсів. Різновидом цієї операції є валютно-відсотковийарбітраж, заснований на використанні банком різниць процентних ставок заопераціях, які здійснюються на різні терміни. Наприклад, якщо премія за угодою "Форвард" на 6 місяців в перерахунку на процентний становить 6% річних, апо операції на 3 місяці-4%, арбітражіст може продати валюту строком на 6місяців з премією 6% річних і купити її на термін 3 місяці, сплативши преміюу розмірі 4% річних.

Припустимо, що банк А вважає, що різниця у відсотках між євро -доларовими депозитами і вкладами у французьких франках значнозбільшиться. При цьому доларові процентні ставки не змінюються абознизяться, у той час як ставки по євро-Франкове депозитах підвищаться. Урезультаті премія за форвардними курсу долара по відношенню до франка тежзбільшиться. Припустимо, що котирування на момент прийняття рішення булинаступними.

 ПАРИЖ НА НЬЮ-ЙОРК 

| | Курс покупця | Курс  продавця |

| Курс "спот" | 5,4789 | 5,482 |

| Премія за форвардної операції на 1 | 0,011 | 0,016 |

| місяць | | |

| Премія за форвардної операції на 6 | 0,0525 | 0,06 |

| місяців | | |

 

 Банк А купує долари на франки терміном на 6 місяців за курсомпродавця доларів (премія 0,0600) і одночасно продає долари на франкистроком на 1 місяць за курсом покупця (премія 0,0110). Таким чином, йомутреба сплатити різницю між двома преміями (0,0490). Через місяць банкзакриває одну угоду. Припустимо, що форвардний курс на решту 5місяців змінився в порівнянні з початковим і його котирування становлять:

| Курс "спот" дол./франц. франк | 5,471 | 5,475 |

| Премія за форвардної операції на 5 | 0,081 | 0,086 |

| місяців | | |

 

Банк продає долари на франки строком на 5 місяців з курсупокупця (премія 0,081). При завершенні операції банк отримує прибуток,рівну 0,0810-0,0490 = 0,0320, або 32 тис. франц. франка на кожен вкладениймільйон доларів. Наведений приклад ілюструє найбільш сложний виглядпроцентного арбітражу, який отримав назву "форвард проти форварда". Цяоперація базується на оцінках ринкової динаміки валютних курсів "спот" і "Форвард", а також ставок по депозитах у відповідних валютах строком на 1,3 і 6 місяців.

 Операції "форвард  - форвард", що залежать від  прогнозуванняпроцентних ставок  у майбутньому, з середини 80-х  років тісно пов'язуються зф'ючерсними угодами за відсотками, тобто купівлею та продажем контрактів напевну процентну ставку в майбутньому (через 3-6 місяців).

Валютний арбітраж встановлює зв'язок між рухом короткостроковихкапіталів  і динамікою процентних ставок на національному та іноземнихринках  позичкових капіталів, сприяє вирівнюванню кон'юнктури валютнихринків, а також створює умови для переміщення спекулятивних "гарячих"грошей.

За деякими оцінками, на початку 70-х років збільшення на 1 пунктвідсоткової ставки за довгостроковими  облігаціями ФРН викликало приплив 660 млн.дол короткострокових капіталів, а підвищення ставки за міжбанківськимидепозитами стимулювало приплив 220 млн. дол з лагом в один квартал.

Що проводилася адміністрацією США політика підвищених процентних ставоксприяла притоку в країну іноземних капіталів із Західної Європи, Японії в розмірі 500 млрд. дол (брутто) у 1980-1985рр.

 

Список використаної літератури.

1. Красавина Л. Міжнародні  валютно-кредитні та фінансові  відносини. 

/М.: «Фінанси та статистика», 1994р. 

2. Балабанов И. Валютні  операції./М.: «Фінанси та статистика», 1993р. 

3. Валютне регулювання.  Методичний посібник./«Баланс-Клуб», 1997р.

4. Григор'єв Ю. Облік, аналіз, контроль валютних операцій./М.: «Економіка і життя», 1994р.

5. Власюк І. Валютний  курс./Тижневик «Бізнес», 09.03.98, стр17