Оцінка схильності процесам конкуренції ринку джинсового одягу в м. Жовті Води

ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА «СТРАТЕГІЯ»

Кафедра управління і підприємництва

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління  конкурентоспроможністю»

 

Тема: «ОЦІНКА СТУПЕНЯ СХИЛЬНОСТІ ПРОЦЕСАМ КОНКУРЕНЦІЇ РИНКУ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ ДЖИНСОВОГО ОДЯГУ»

 

 

Виконавець

Напрям підготовки: 7.030601 «Менеджмент»

Шифр групи: М-09-51

П.І.П. студента: Лівандовський О.О

 

Науковий керівник

 ________________

підпис

Посада: ст.викл.

П.І.П. керівника: Приймак Н.С

 

 

 

Жовті Води

2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

1. Постановка задачі…………………………………………………………4
2. Теоретична частина………………………………………………………..6
0. 2.1 Визначення часток ринку…………………………………………………6
0. 2.2. Оцінка рівня інтенсивності конкуренції………………………………...7
0. 2.2.1 Інтенсивність конкуренції залежно від розподілу ринкових часток між конкурентами…………………………………………………………………7
0. 2.2.2. Інтенсивність конкуренції залежно від темпів росту ринка……………………………………………………………………………...10
0. 2.2.3. Інтенсивність конкуренції залежно від рентабельності ринка……………………………………………………………………………..11
0. 2.3. Оцінка ступення схильності ринку процесам конкуренції……………………………………………………………………….12
3. Аналітична частина……………………………………………………….23

Висновки……………………………………………………………………........28

Список використаних джерел…………………………………………………..29

Додатки…………………………………………………………………………..30

 

ВСТУП

 

Метою даної курсової роботи є оцінка схильності процесам конкуренції ринку джинсового одягу  в м. Жовті Води.

Завдання курсової роботи:

• Описати ринок джинсового одягу та тенденції на ньому;
• Визначити частки ринка окремих магазинів;
• Оцінити рівень інтенсивності конкурентів залежно від: розподілу ринкових часток між конкурентами; темпів росту ринка; рентабельності ринка; процесам конкуренції на ринку.

Об'єктом даної курсової роботи є ринок джинсового одягу  в м. Жовті Води.

Предметом даної курсової роботи є процеси конкуренції та їх розвиток, що міститься в межах ринку джинсового одягу в м. Жовті Води.

За допомогою  методу анкетування будуть визначенні частки ринку окремих магазинів, які ведуть свою діяльність в межах даного ринку. Також за допомогою методу експертних оцінок, індекс Херфіндала-Хіршмана, коефіцієнта варіації, темпів росту та рентабельності буде оцінений рівень інтенсивності конкуренції. За допомогою моделі М. Портера та експертному методу, будуть розраховані показники, за допомогою яких визначатиметься ступінь схильності ринка процесам конкуренції.

Результати даної курсової роботи можуть, по-перше, бути використанні при написанні в подальшому дипломної  роботи. По-друге, результати роботи містять  корисну інформацію стосовно ринку джинсового одягу в м. Жовті Води та деяких магазинів даного ринка, що може бути досить корисним для їх власників. Дана інформація також може знадобитися при виході на даний ринок нового підприємства.

 

1. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

 

Український ринок одягу та взуття — один із небагатьох, де досі встановлюють роздрібні націнки у 200-300%. Ринок багато в чому унікальний: він щороку зростає на 20-30%; досі не структурований, тут дотепер процвітають контрабанда та сірий імпорт; дуже мало великих дистриб’юторських компаній; легальний, напівлегальний і нелегальний імпорт з Китаю, Туреччини, Індонезії перевищує 80%. Одяг і взуття — товари першої необхідності, купуватимуть їх завжди. Причому за рахунок зростання частки якісної і дорогої продукції обсяг ринку збільшуватиметься щонайменше ще десять років.

Обсяг ринку взуття в  роздрібних цінах, за оцінками начальника аналітичного департаменту Pro-Consulting Group Олександра Соколова, становить $0,7-1 млрд — у 2012 році українці придбали більш ніж 120 млн пар взуття. Про високий рівень націнки свідчить той факт, що в оптових цінах (імпорт і виробництво) оборот ринку не перевищує $300 млн.

   Одягу в 2013-му, за експертними оцінками, українці куплять на $2-3 млрд. Точніших даних немає — найбільші мережі не беруться називати якісь цифри, зазвичай не розкриваючи своїх оборотів. Експерти зазначають, що навіть у великих містах на магазини та мережі припадає не більш ніж 50% продажу. Близько 50% одягу купується на ринках, у вуличних торгівців, продавців секонд-хенду (за офіційною статистикою, щороку «середній» українець купує 3 кг одягу, що був у вжитку).

Втім, наступ цивілізованої  торгівлі триває. У регіони йдуть  найбільші мережі. Приміром, кількість  магазинів мережі Sela уже перевищила 60. Мережа Argo за місяць-два нараховуватиме 50 магазинів. Компанія Maratex Ltd, що просуває такі ТМ, як Esprit, Peacoсks, Aldo та Milano, до кінця 2014 року відкрили ще 25 магазинів (зараз 20), інвестувавши близько EUR8 млн. На український ринок виходять найбільші міжнародні мережі з продажу одягу. Зокрема, на початку 2008-го іспанська Inditex Group відкрила в Україні свій перший магазин Zara. «Inditex — перший великий ритейлер, який вийшов на вітчизняний ринок самостійно. До нього всі іноземні гравці працювали за франчайзинговими схемами», — каже гендиректор українського представництва компанії Maratex Ltd Дмитро Єрмоленко. За його словами, у разі успіху Inditex в Україні приклад іспанців наслідуватимуть й інші великі гравці, що значно прискорить процеси структуризації ринку, зробить його прозорішим.

Експерти очікують, що ринок одягу та взуття в 2015 році збільшиться на 15-25% — до $4-5 млрд. 25% обороту, як і раніше, припадатиме на Київ.

Дана тема є досить актуальною, тому що в умовах ринкової економіки панує досконала конкуренція, правила якої є достатньо жорсткими, тому підприємства мають відповідати їм, якщо хочуть функціонувати на ринку. Джинсовий одяг та одяг взагалі є потребою майже першої необхідності, піся їжі та тепла, за пірамідою Маслоу. Досліджувати та знати положення на даному ринку корисно, як виробникам та продавцям, так і покупцям, так як вони є головними діючими особами на ньому.

2. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

2.1. Шляхи визначення  часток ринку 

 

Для визначення частки ринку  підприємств був використаний метод  анкетування. Анкетування проводилося в м.Жовті Води.

Анкетування є одним  з основних інструментів збору первинної  інформації.

При зборі первинних  даних у дослідників маркетингу є вибір із двох основних знарядь  досліджень - ця анкети і механічні  пристрої. Анкета - більш поширене знаряддя. У широкому змісті анкета - це ряд питань, на які опитуваний повинен дати відповідь. Анкета - інструмент дуже гнучкий у тому сенсі, що питання можна задавати безліччю різних способів. Анкета вимагає ретельної розробки, випробування й усунення виявлених недоліків до початку її широкого використання. У недбало підготовленій анкеті можна завжди знайти цілий ряд помилок. У ході розробки анкети дослідник маркетингу вдумливо відбирає питання, їх формулювання і послідовність. Самі звичайні помилки - постановка питань, на які неможливо відповісти, на які не захочуть відповісти, які не вимагають відповіді, і відсутність питань, на які варто було б обов'язково одержати відповідь. Кожне питання потрібно перевірити з погляду внеску, який він вносить у досягнення результатів дослідження. Питання, що представляють собою просто дозвільний інтерес, варто опускати, оскільки вони затягують процедуру і діють опитуваним на нерви. Форма питання може вплинути на відповідь. Дослідники маркетингу виділяють два типи питань:

• Закриті

• Відкриті

Закритий питання включає  в себе всі можливі варіанти відповідей, і опитуваний просто вибирає один з них. Відкрите питання дає опитуваним можливість відповідати своїми словами. Відкриті питання ставлять у самих  різних формах. Відкриті питання часто дають більше, оскільки опитувані нічим не зв'язані у своїх відповідях. Особливо корисні відкриті питання на пошуковому етапі дослідження, коли необхідно встановити, що люди думають, не визначаючи, яку кількість з них думають тим або іншим певним чином. З іншого боку, на закриті питання дають відповіді, які легше інтерпретувати і зводити в таблиці.

Формулювання питання  вимагає обережності. Дослідник  повинен користуватися простими, недвозначними словами, які не впливають  на напрямок відповіді. Особливої уваги вимагає і встановлення послідовності питання. Перший з них повинен по можливості розбудити в запитуваний інтерес. Важкі або особисті питання варто задавати на початку анкети, поки опитувані не встигли замкнутися в собі. Питання повинні задаватися в логічній послідовності. Питання, що класифікують опитуваних на групи, задають в останню чергу, тому що вони носять більш особистий характер і менш цікаві для що відповідають.

 

 

2.2. Оцінка рівня інтенсивності конкуренції

 

2.2.1. Інтенсивність конкуренції залежно від розподілу ринкових часток між конкурентами

 

Найбільша активність конкуренції  спостерігається при приблизній рівності ринкових часток конкуруючих  фірм. У цьому випадку їх стратегії  конкуренції майже ідентичні, що є ознакою нестійкого конфліктного стану ринку. При відсутності явних лідерів і аутсайдерів, коли ринок представлений конкурентами, які володіють рівними частками ринку - інтенсивність конкуренції максимальна.

Крім того, при аналізі інтенсивності конкуренції часто використовують індекс Херфіндала-Хіршмана (Herfindal-Hirshman index), який визначається як сума квадратів часток усіх фірм, що діють на ринку:

(2.1)

Індекс набуває значень від 0 (в ідеальному випадку досконалої конкуренції, коли на ринку нескінченно багато продавців, кожний з яких контролює незначну частку ринку) до 1 (коли на ринку діє тільки одна фірма, що здійснює 100% випуску). Якщо вважати ринкові частки у відсотках, індекс буде набувати значень від 0 до 10 000. Чим більше значення індексу, тем вище концентрація продавців на ринку.

Починаючи з 1982 р. індекс Херфіндала-Хіршмана служить основним орієнтиром при  здійсненні антимонопольної політики США. Його основна перевага - здатність  чуйно реагувати на перерозподіл часток між фірмами, що діють на ринку. Наступна таблиця показує, як міняється значення індексу Херфіндала-Хіршмана при збільшенні частки найбільшої фірми на ринку. Якщо частки всіх фірм однакові, то HHI=1/n.

Ріст частки найбільшої фірми на ринку, наприклад з 40 до 70%, викликає підвищення значення індексу Херфіндала-Хіршмана набагато більш істотне, ніж з 1 до 30% (0.16-0.49 проти 0.0001-0.09, на 33% проти 8.99). Цей ріст адекватно відбиває посилення монопольної влади, коли велика фірма захоплює все більшу частку ринку. Індекс Херфіндала-Хіршмана надає інформацію про порівняльні можливості фірм впливати на ринок в умовах різних ринкових структур. Ринкова влада домінуючої фірми в конкурентнім оточенні, що контролює 50% ринку, порівнянна з ринковою владою кожного із чотирьох продавців олігополістів. Точно так само в середньому кожний з дуополістів, що контролюють ринок, буде мати приблизно ті ж можливості впливати на ринкову ціну, що й домінуюча фірма, що контролює 70% ринку (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1

Залежність  індексу Херфіндала-Хіршмана від ринкової частки домінуючої фірми

 

Ринкова доля найбільшої фірми (D1)	Індекс Херфіндала-Хіршмана (ННІ)
0,01	> 0,0001
0,10	0,01
0,20	0,04
0,30	0,09
0,40	0,16
0,50	0,25
0,60	0,36
0,70	0,49
0,80	0,64
0,90	0,81
1,00	1,00

 

Індекс Херфіндала-Хіршмана завдяки чутливості до зміни ринкової частки фірми здобуває здатність побічно свідчити про величину економічного прибутку, отриманої в результаті здійснення монопольної влади.

Альтернативним варіантом оцінки інтенсивності конкуренції є  розрахунок коефіцієнта варіації, який дорівнює відношенню середньоквадратичного відхилення часток до їх середньоарифметичного значення. Чим вище коефіцієнт варіації тим нижче інтенсивність конкуренції й навпаки.

                      (2.2)

D_і - частка і - го підприємства в загальному обсязі реалізації продукції заданого асортименту;

n - кількість підприємств на заданому ринку.

2.2.2. Інтенсивність конкуренції залежно від темпів росту ринку