Методичні підходи до оцінки кредитоспроможності підприємства

Враховуючи значення узагальнюючого показника, визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення, позичальник належить до певного класу: А, Б, В, Г, Д.

Клас позичальника за результатами його фінансового стану  визначається з урахуванням рішення щодо забезпечення кредиту. Якщо рівень забезпечення не відповідає умовам визначеного класу, то клас позичальника понижується, а в разі першокласного забезпечення або забезпечення, що не викликає жодних сумнівів, клас позичальника може бути підвищений.

Таблиця 1.11

Нормативні  значення та розрахунок основних економічних показників оцінки кредитоспроможності позичальника

Продовження табл. 1.11

Характеристика класів позичальників юридичних осіб - подається за наступними критеріями:

Клас А — фінансова  діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань  за кредитними операціями, зокрема, погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче показника А, який підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Роог's, Мооdу's тощо).

Клас Б — фінансова  діяльність позичальника цієї категорії  близька за характеристиками до класу  А, але ймовірність підтримування  її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу Б, мають бути лише потенційними. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що підтверджено у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Роог's, Мооdу's тощо).

Клас В - фінансова  діяльність задовільна і потребує більш  детального контролю, крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки країн — членів СНД — дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації та покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Роог's, Мооdу's тощо).

Клас Г - фінансова  діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням), спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків (комісій) за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень для покращення протягом одного місяця фінансового стану позичальника банку або рівня забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас Д). До цього класу належить позичальник (контрагент банку), проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас Д - фінансова  діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником (контрагентом банку) практично немає. До цього класу належить позичальник (контрагент банку), що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

Узагальнююча характеристика класів позичальника наведена в (дод. А).

Вітчизняні банки також  мають право самостійно встановлювати  додаткові критерії оцінювання фінансового  стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків і належного контролю за ними.

Окрім того, банки можуть самостійно встановлювати нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значущості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями.

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ДП ПАТ КИЇВХЛІБ «БУЛОЧНО-КОНДИТЕРСЬКИЙ КОМБІНАТ»

2.1. Загальна  характеристика фінансово-економічної  діяльності ДП ПАТ «БКК»

Дочірнє  підприємство  ПАТ  «Київхліб»  «Булочно-кондитерський комбінат» було створене 27 серпня 1996 року та зареєстроване Радянською районною державною адміністрацією м. Києва. Воно є правонаступником  структурної одиниці (філії) державного підприємства "Київхлібпром" - Булочно-кондитерського комбінату. Він був створений на базі хлібозаводу №3 і посідає провідні позиції на ринку кондитерських виробів.

Спочатку хлібозавод №3 спеціалізувався на виготовленні фірмового хліба та хлібобулочних  виробів. Згодом був збудований цех, де спочатку випікали печиво масових сортів, а потім було налагоджено виробництво здобних сухарів.

З розвитком технічного прогресу, індустріалізації хлібопекарської  галузі змінювалось і підприємство. Замість тістомісильних машин з підкатними діжами на чотирьох лініях були встановлені тістоприготувальні агрегати безперервної дії ХТР, замінені тістоподільники. У 1976 році до комбінату приєднали хлібозавод №8 з виробітком до 15 т булочних виробів на добу. У 80-ті роки комбінат випускав 70 найменувань продукції. Останнім часом для зміцнення матеріально-технічної бази, нарощування виробничих потужностей та оновлення асортименту продукції встановлені дві печі малої потужності для випікання здобних, дієтичних, листкових виробів, кексів, східних солодощів; лінія виробництва печива; імпортна лінія глазурування тортів, тістечок, зефіру, та ін.

Асортимент продукції, яка виробляється на БКК, нараховує  більш, _ґніж 300 видів виробів, які розділені на дві асортиментні групи: хлібобулочні вироби та кондитерські вироби. Відділ поділений на дві експедиції: експедицію булочного цеху та експедицію кондитерського цеху.

Зараз за юридичним статусом підприємство є юридичною особою з самостійним  балансом, печаткою зі своїм повним найменуванням, штампами, знаком для  товарів та послуг та іншою символікою, поточними  рахунками в установах банків. Статутний фонд його становить  1466835,12 грн.

Управління підприємством здійснюється виконавчим органом-Дирекцією, штат якої затверджується Головою Правління (Генеральним директором) ПАТ "Київхліб". Дирекцію підприємства очолює Директор. Права та обов'язки працівників підприємства, в т.ч. тих працівників, які є акціонерами ПАТ, визначаються статутом ПАТ та чинним законодавством.

Кадрова політика підприємства базується на принципах збереження найбільш кваліфікованого та досвідченого складу працівників, а також залучення та навчання молодих спеціалістів. Схема управління підприємством представлена в  додатку Б.

Для комплексної характеристики виробничо-господарської діяльності підприємства ПАТ «БКК» необхідно  проаналізувати в динаміці його основні техніко-економічні показники (табл. 2.1), оскільки саме вони є кінцевими показниками результативності і продуктивності виробничої, збутової та управлінської системи на підприємстві.

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники діяльності

ДП ПАТ «БКК» за 2009 – 2010 рр.

Продовження табл. 2.1