Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2013 в 18:13, курсовая работа
Метою курсової роботи є дослідження теоретичних основ управління ризиками підприємства, провести аналіз фінансового стану, оцінити ризики СК „ Країна ”, вибрати модель раннього попередження банкрутства.
Завдання дослідження. Для досягнення мети поставлено такі основні науково-теоретичні та практичні завдання, які мають відображення в курсовій роботі:
визначити сутність категорії „ ризик ”, його класифікацію, методи нейтралізації ризиків на основі аналізу теоретичних поглядів історичних і сучасних підходів до його тлумачення;
проаналізувати фінансовий стан страхової компанії „ Країна ”;
оцінити фінансовий ризик та ризик ліквідності СК „ Країна ”;
вибрати модель раннього попередження ризику банкрутства для СК „ Країна ”;
ВСТУП……………………………………………………….………………...…3.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВА:………..………………………………………4.
1.1.Поняття, види, причини виникнення фінансового ризику……...…..……4.
1.2.Теорія основи ризик-менеджменту…………….………………….……….7.
Методи нейтралізації фінансових ризиків…………………………….....12.
РОЗДІЛ ІІ. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА ПРИКЛАДІ СК „ КРАЇНА ”:………………………………………………...…….…….…..18.
2.1.Загальна економічна характеристика СК „Країна” ……..……...…….... 18.
2.2.Аналіз фінансового стану СК „ Країна ”………………..………............19.
2.3.Аналіз коефіцієнта фінансового ризику, ризику фінансового стану та ліквідності СК „ Країна ”………………………………….............................26.
РОЗДІЛ ІІІ. ВИБІР МЕТОДУ РАННЬОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА ДЛЯ СК „ КРАЇНА ”…….……………………….............29.
Висновки……………………………………………………………....…..33.
Література………………………………………
Отже, із даних таблиці 2.3.2, видно, що в 2009р. підприємство має нестійкий фінансовий стан, що характеризує підвищиний ризик, в 2010р. нормальна стійкість, тобто мінімальний ризик, у 2011р. нестійкий фінансовий стан, якому відповідає підвищиний ризик.
Ризик ліквідності – це специфічна форма ризику, яка визначається, як ймовірність того, що підприємство не здатне буде виконувати свої фінансові зобов’язання. Для оцінки ризику ліквідності скористаємось даними наведеними в Додатках А, В, Д та двома показниками:
- Частка терміново ліквідних активів в їх реальному обсязі;
- Показник ризику ліквідності.
Таблиця 2.3.3
Показники оцінки ризику ліквідності
№ п/п |
Показники оцінки |
Норматив |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
Абсолютні відхилення |
Відносні відхилення, % | ||||
2010р. до 2009р. |
2011р. до 2009р. |
2011р. до 2010р. |
2010р. до 2009р. |
2011р. до 2009р. |
2011р. до 2010р. | ||||||
1. |
Частка терміново ліквідних активів в їх реальному обсязі |
Збіль-шення |
0,44 |
0,42 |
0,24 |
-0,02 |
-0,2 |
-0,18 |
0,24 |
-45,45 |
-42,86 |
2. |
Показник ризику ліквідності |
Збіль-шення |
1,48 |
2,20 |
0,96 |
0,72 |
-0,52 |
-1,24 |
0,96 |
-35,14 |
-56,36 |
Як видно з розрахунків в Таблиці 2.3.2 частка терміново ліквідних активів в загальній вартості активів у 2010р. у порівнянні з 2009р. впав на 0,02 (4,55%), що є негативним, в 2011р. у порівнянні із 2010р. показник склав 0,24, тобто він знизився на 0,18 (42,86%) – це також є негативним.
Показник ризику ліквідності у 2010р. склав 2,20, тобто у порівнянні з 2009р. зріс на 0,72 (48,66%), що показує зменшення ризику ліквідності, а в 2011р. у порівнянні із 2010р. показник склав 0,96, тобто він знизився на 1,24 (56,36%) – це показує, що ризик ліквідності піднявся.
3. ВИБІР МЕТОДУ РАННЬОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА ДЛЯ СК „ КРАЇНА ”
В умовах становлення ринкової економіки, конкурентної боротьби у сфері страхування та економічної кризи важливим для компанії є оцінка ризику її банкрутства для впровадження подальших методів щодо зниження цього ризику.
Одним із найважливіших інструментів
системи раннього попередження та методом
прогнозування банкрутства
Параметри дискримінантної
функції Альтмана розраховані в Табл. 2.3.1
Значення параметра Х до функції Альтмана
№ п/п |
Показники оцінки |
2009р. |
2010 р. |
2011 р. |
Абсолютні відхилення | ||
2010р. до 2009р. |
2011р. до 2009р. |
2011р. до 2010р. | |||||
1. |
Х1 |
0,60 |
0,49 |
0,21 |
-0,11 |
-0,39 |
-0,28 |
2. |
Х2 |
0,17 |
0,03 |
0,05 |
-0,14 |
-0,12 |
+0,02 |
3. |
Х3 |
0,15 |
0,02 |
0,08 |
-0,13 |
-0,07 |
+0,06 |
4. |
Х4 |
2,50 |
1,64 |
2,03 |
-0,86 |
-0,47 |
+0,39 |
5. |
Х5 |
0,23 |
0,32 |
0,91 |
+0,09 |
+0,68 |
+0,59 |
6. |
Z |
0,26 |
0,34 |
0,93 |
+0,08 |
+0,67 |
+0,59 |
Отже, як видно із даних Таблиці 2.3.1 у 2009, 2010 та 2011 рр. показник Z менше 1,8, тоді можна сказати, що в страхової компанії ризик банкрутства високий.
Другий спосіб оцінити ризик банкрутства зробимо за допомогою моделі Беєрмана (формула 1.2.2). Параметри дискримінантної функції Беєрмана розраховані в табл. 3.2.2.
Табл. 3.2.2
Значення параметра Х до функції Беєрмана
№ п/п |
Показники оцінки |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
Абсолютні відхилення | ||
2010р. до 2009р. |
2011р. до 2009р. |
2011р. до 2010р. | |||||
1. |
Х1 |
0,15 |
0,20 |
0,29 |
0,05 |
+0,14 |
+0,09 |
2. |
Х2 |
0,14 |
0,01 |
0,03 |
-0,13 |
-0,11 |
+0,02 |
3. |
Х3 |
0,89 |
0,07 |
0,03 |
-0,82 |
-0,86 |
-0,04 |
4. |
Х4 |
0,60 |
0,04 |
0,29 |
-0,56 |
-0,31 |
+0,25 |
5. |
Х5 |
1,02 |
0,17 |
0,20 |
-0,85 |
-0,82 |
+0,03 |
6. |
Х6 |
0,23 |
0,32 |
0,91 |
+0,09 |
+0,68 |
+0,59 |
7. |
Х7 |
0,01 |
0,01 |
0,002 |
0 |
-0,008 |
-0,008 |
8. |
Х8 |
0,21 |
0,11 |
0,38 |
-0,10 |
+0,17 |
+0,27 |
9. |
Х9 |
0,55 |
1,67 |
0 |
+1,12 |
-0,55 |
-1,67 |
10. |
Z |
0,22 |
0,11 |
0,19 |
-0,11 |
-0,03 |
+0,08 |
Після проведення розрахунків видно, що показник Z в 2009р. = 0,22 < 0,23 – ризик банкрутства низький, у 2010р. Z = 0,11 < 0,23 – ризик банкрутства низький , у 2011 р. Z = 0,11 < 0,23 – ризик банкрутства низький.
Скористаємось ще однією моделлю - моделлю Таффлера, для оцінки ризику банкрутства страхової компанії «Країна» :
Z = 0,53*X1 + 0,13*X2 + 0,18*X3 + 0,16*X 4
Параметри дискримінантної функції Таффлера розраховані в табл. 2.3.3
Табл. 2.3.3
Значення параметрів Х та Z до функції Теффлера
№ п/п |
Показники оцінки |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
Абсолютні відхилення | ||
2010р. до 2009р. |
2011р до 2009р. |
2011р. до 2010р. | |||||
1. |
Х1 |
0,20 |
0,10 |
0,08 |
-0,10 |
-0,12 |
-0,02 |
2. |
Х2 |
3,88 |
3,48 |
1,72 |
-0,40 |
-2,16 |
-1,76 |
3. |
Х3 |
0,15 |
0,20 |
0,29 |
+0,05 |
+0,14 |
+0,09 |
4. |
Х4 |
0,23 |
0,32 |
0,91 |
+0,09 |
+0,68 |
+0,59 |
6. |
Z |
0,67 |
0,59 |
0,20 |
-0,08 |
-0,47 |
-0,39 |
Отже, як видно із даних Таблиці 2.3.3 показник Z в 2009р. = 0,67 > 0,21 – ризик банкрутства середній, у 2010р. Z = 0,59 > 0,21 – ризик банкрутства середній , у 2011р. Z = 0,20 > 0,21– ризик банкрутства середній. Оцінити ризик банкрутства можна і за Коефіцієнт Бівера, розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов’язань, за формулою:
Кб = ( ЧП – А )/( ДЗ
+ ПЗ )
Табл. 2.3.4
Значення показника Кб
Показники оцінки |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
Абсолютні відхилення | ||
2010р. до 2009р. |
2011р. до 2009р. |
2011р. до 2010р. | ||||
Кб |
0,85 |
0,11 |
0,05 |
-0,74 |
-0,80 |
-0,06 |
З таблиці 2.3.4 видно, що в 2009р. Кб = 0,85, а це > 0,41, отже ризик банкрутства низький. Ознакою формування незадовільної структури балансу є фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5–2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2. Отже, ми спостерігаємо, що в 2010р. Кб = 0,11 <0,2 та в 2011р. показник Кб = 0,05 <0,2 – це високий ризик банкрутства.
За моделями оцінки ризику банкрутства Альтмана та Бівера страхова компанія має високий рівень ризику банкрутства. А за моделлю Тефлера – середній ризик банкрутства, за моделлю Беєрмана ризик банкрутства низький.
Отже, найбільш точною моделлю прогнозування банкрутства є Модель Альтмана, яка становить 95%. Тож, для страхової компанії доцільно було б вибрати модель раннього попередження банкрутства Альтмана. Але в українській економіці це не дає такий точний прогноз, отже, застосуємо чотирьох факторну модель прогнозу ризику банкрутства – модель Давидової – Бєлікова ( формула 2.3.2), що дає змогу найбільш точно оцінити фінансовий стан фірми.
Z = 8,38*X1 + X2 + 0,054*X3 + 0,63*X4
Табл. 2.3.5
Значення параметрів Х
та Z до моделі Давидової – Бєлікова
№ п/п |
Показники оцінки |
2009р. |
2010 р. |
2011 р. |
Абсолютні відхилення | ||
2010р. до 2009р. |
2011р. до 2009р. |
2011р. до 2010р. | |||||
1. |
Х1 |
0,60 |
0,69 |
0,49 |
0,09 |
-0,11 |
-0,20 |
2. |
Х2 |
0,36 |
0,04 |
0,08 |
-0,31 |
-0,28 |
0,04 |
3. |
Х3 |
0,23 |
0,32 |
0,91 |
0,09 |
0,68 |
0,59 |
4. |
Х4 |
0,73 |
0,05 |
0,03 |
-0,68 |
-0,69 |
-0,01 |
5. |
Z |
5,84 |
5,86 |
4,28 |
0,02 |
-1,56 |
-1,59 |