Визначення та керування валютними ризиками підприємством ЗЕД на прикладі ТОВ “Корпорація “Агросинтез”

Примітки: до категорії 1а відносяться роботи, які робляться сидячи і не потребують фізичної напруги, при яких витрата енергії складає до 120 ккал/год; до категорії 16 відносяться роботи, вироблені сидячи, стоячи, чи звязані  з ходьбою, що супроводжуються деякою фізичною напругою, при яких витрата енергії складає від 120 до 150 ккал/ч.

Повітря в приміщеннях роботи програмістів і операторів обчислювальних систем повинний бути очищений від шкідливих речовин, пилу і мікроорганізмів. Патогенна флора повинна бути виключена. У приміщеннях лабораторій ІОЦ загальна кількість колоній на 1 м3 не повинна перевищувати 1000. У приміщеннях ОЦ повітря робочої зони повинний відповідати установленим вимогам ДСТ 12.1.005-76 з незначним надлишком тепла від відеотерміналів і пристроїв відображення інформації (табл. 5.2.2.1).

При одночасному перебуванні в приміщеннях ОЦ технічних і периферійних пристроїв ПЭВМ, програмістів і операторів обчислювальних систем, коли температура зовнішнього середовища вище +25 °С, припустима температура повітря в приміщеннях не повинна перевищувати +31...+33 °С зі значним надлишком тепла від ПЕОМ. При тривалому впливі підвищеної температури відбувається порушення водно-сольового, білкового і вітамінного обмінів в організмі працівників ОЦ. У результаті настає розслаблення організму, зниження уваги і швидкості сприйняття з пристроїв відображення інформації. При впливі високої температури, інтенсивного теплового випромінювання можливий перегрів організму, що характеризується підвищенням температури тіла, рясним потовиділенням, частішанням пульсу і підвищенням частоти подиху, різкою слабістю, запамороченням, а у важких випадках – появою чи судорог теплового удару.

Таблиця 4.2 – Оптимальні і припустимі параметри температури і відносної вологості повітря в приміщеннях із ВДТ і ПЭВМ. (Параметри для дотримання обов'язкові).

Примітка: швидкість руху повітря – не більш 0,1 м/с

Площа на одне робоче місце з ПЭВМ повинна складати не менш 6,0 кв.м., а обсяг не менш 20,0 куб.м.

Для внутрішньої обробки інтер'єра приміщень з моніторами і ПЭВМ повинні використовуватися дифузно-віддзеркалювані матеріали з коефіцієнтом відображення для стелі – 0,7-0,8; для стін – 0,5-0,6; для підлоги – 0,3-0,5.

Поверхня підлоги в приміщеннях експлуатації моніторів і ПЕОМ повинна бути рівної, без вибоїв, неслизької, зручної для очищення і для вологого збирання, мати антистатичні властивості.

4.2.3 Освітлення

Правильно спроектоване і виконане висвітлення забезпечує можливість нормальної виробничої діяльності. При освітленні виробничих приміщень використовують природне і штучне висвітлення. Недолік природного світла передбачає застосування системи змішаного висвітлення. Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, що визначається наступними трьома параметрами:

-          об'єкт розрізнення – найменший розмір розглянутого предмета;

-          тло – поверхня, що прилягає безпосередньо до об'єкта розрізнення;

-          контраст об'єкта з тлом – характеризується співвідношенням яскравостей розглянутого об'єкта.

При роботі за дисплеєм освітленість визначається мінімальним об'єктом розрізнення – шириною лінії рукописного чи друкованого тексту, що читає програміст із листа. Для даного виду роботи нормована освітленість складає 400 люкс.

Збереження зору людини, стан його центральної нервової системи і безпека на виробництві значною мірою залежать від умов освітлення. Недостатнє освітлення приводить до напруги зору, передчасної утоми і послабляє увагу. Надмірно яскраве висвітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робоче місце може створити різкі тіні, відблиски і дезорієнтувати працюючого. Це може привести до професійних захворювань.

Приміщення з моніторами і ПЕОМ повинні мати природне і штучне висвітлення. Природне висвітлення повинне здійснюватися через світлопрорізи, орієнтовані переважно на північ і північний схід забезпечувати коефіцієнт природного висвітлення (КЕО) не нижче 1,2 % у зонах зі стійким сніжним покривом і не нижче 1,5 % на іншій території.

У приміщеннях ОЦ застосовується, як правило, бічне природне висвітлення. Для загального висвітлення приміщення ОЦ використовуються люмінесцентні лампи.

Їх перевага:

-          висока світлова віддача (до 75 лм/вт і більш);

-          тривалий термін служби (до 10000 годин);

-          мала яскравість світної поверхні;

-          спектральний склад випромінюваного світла.

Одним з недоліків таких ламп є висока пульсація світлового потоку, що викликає стомлення зору. По цьому коефіцієнт пульсації освітленості регламентований у межах 10-20 % у залежності від розряду зорової роботи.

Для приміщення з досить високим коефіцієнтом відображення стелі і стін використовуємо в розрахунку метод світлового потоку. Характер роботи – середня точність. Розмір об'єкта розрізнення – від 0,5 до 1,0 мм. Контраст об'єкта з тлом – середній. Тло – середнє. Найменша освітленість при газорозрядних лампах (комбіноване висвітлення) – 400 лк.

Світловий потік F, що віддається однією лампою виражається формулою:

де

                                          (5.2.3.1)

– мінімальна освітленість, лк;

– площі приміщення, м2;

– коефіцієнт запасу;

– число світильників загального висвітлення;

– коефіцієнт використання освітлювальної установки;

– поправочний коефіцієнт (відношення мінімальної освітленості до середньої горизонтальної).

Для визначення коефіцієнта використання освітлювальної установки необхідно обчислити індекс приміщення по формулі:

                                                                      (5.2.3.2)

де

– довжина і ширина приміщення;

– висота кріплення світильників.

З таблиць у [1] беремо необхідні значення і приймаємо необхідну кількість світильників рівне 16. Одержуємо:

На основі проведеного розрахунку вибираємо тип установлюваних ламп – ЛБ-80.

4.2.4 Шум і вібрація

Одним з найбільш розповсюджених факторів зовнішнього середовища, що несприятливо впливають на організм людини, є шум.

Любою джерело шуму характеризується насамперед звуковою потужністю. Потужність джерела P – це загальна кількість звукової енергії, випромінюваної джерелом шуму в навколишнє простір за одиницю часу. Шум шкідливо діє на організм і знижує продуктивність праці. Рівень звукового тиску стосовно порога чутності L=120-130 Дб відповідає порогові болючого відчуття. Звуки, що перевищують по своєму рівні цей поріг, можуть викликати болі й ушкодження у слуховому апараті. Шум створює значні навантаження на нервову систему людини, робить на нього психологічний вплив.

Джерелом шуму в машинному залі ОЦ є механічні пристрої ЕОМ. Людина, працюючи при шумі, звикає до нього, але тривала дія сильного шуму викликає загальне стомлення, може привести до погіршення слуху, а іноді і до глухоти, порушується процес травлення, відбувається зміна обсягу внутрішніх органів. Ці шкідливі наслідки шуму тим більше, ніж сильніше шум і триваліше його дія. Таким чином, шум на робочому місці не повинний перевищувати припустимих рівнів, значення яких приведені в ДСТ 12.1.003-83 (табл. 5.2.4.1).

При виконанні основної роботи на моніторах і ПЕОМ (диспетчерські, операторські, розрахункові, кабіни і посади керування, зали обчислювальної техніки й ін.) де працюють інженерно-технічні працівники, що здійснюють лабораторний, аналітичний чи вимірювальний контроль, рівень шуму не повинний перевищувати 60 дба.

У приміщеннях операторів ЕОМ (без дисплеїв) рівень шуму не повинний
перевищувати 65 дБА.

На робочих місцях у приміщеннях для розміщення гучних агрегатів обчислювальних машин (АЦПУ, принтери й ін.) рівень шуму не повинний перевищувати 75 дба.

Шумливе устаткування (АЦПУ, принтери й ін.), рівні шуму якого перевищують нормовані, повинне знаходиться поза приміщенням з монітором і ПЕОМ.

Знизити рівень шуму в приміщеннях з моніторами і ПЕОМ можна використанням звуковбирних матеріалів з максимальними коефіцієнтами звукопоглинання в області частот 63 - 8000 Гц для обробки приміщень (дозволених органами й установами Держсанепіднадзора), підтверджених спеціальними акустичними розрахунками.

Додатковим звукопоглинанням служать однотонні занавеси з щільної тканини, що гармоніюють з фарбуванням стін і підвішені в складку на відстані 15-20 див від огородження. Ширина занавеси повинна бути в 2 рази більше ширини вікна.

Таблиця 4.3 - Припустимі рівні шуму.

4.2.5 Система захисту оператора ПЕОМ в ІОЦ від поразок електричним струмом

Проходячи через організм, електричний струм викликає термічну, електролітичну і біологічну дію. У результаті можуть виникнути різні порушення і навіть повне припинення діяльності органів подиху і кровообігу. Величина струму, що протікає через тіло людини, є головним чинником, від якого залежить результат поразки: чим більше струм, тим небезпечніше його дія. Граничний відчутний струм – 0,6-1,6 ма (50 Гц). Граничний струм, – 10-15 ма (50 Гц) викликає сильні і дуже хворобливі судороги м'язів грудної клітки, що приводе до утруднення навіть припиненню подиху. При 100 ма струм безпосередньо впливає також і на м'язи серця, що в кінцевому результаті приводить до смерті. Найбільш небезпечним є перемінний струм з частотою 20-100 Гц.

Електроустаткування ОЦ відноситься до установок напругою до 1000 В. У приміщенні машинного залу основними технічними засобами, що забезпечують безпеку робіт, є:

    заземлення;

    занулення;

    відключення.

Захисним заземленням називається навмисне з'єднання неструмоведучих частин, що можуть випадково виявитися під напругою, із пристроєм, що заземлює.

Заземленню підлягають корпуса ЕОМ, трансформаторів, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві огородження.

Для електроустановок з напругою до 1000 В опір пристрою, що заземлює, повинне бути не більш 10 Ом.

Зануленням називається навмисне з'єднання неструмоведучих частин, що випадково можуть виявитися під напругою, з багаторазово заземленим нульовим проводом.

Захисний ефект занулення полягає в зменшенні тривалості замикання на корпус, а отже, у скороченні часу впливу електричного струму на людину.

Захисне відключення – система захисту, що автоматично відключає електроустановку при виникненні небезпеки поразки електричним струмом.

Для ділянки персональних комп'ютерів найбільш прийнятним варіантом є захисне заземлення, тому що корпуса комп'ютерів і периферії звичайно виконані не зі струмопровідних матеріалів, а також маються спеціальні клеми для підключення заземлення.

4.2.6 Пожежна профілактика на ділянці ПЭВМ

Пожежі становлять велику небезпеку для працюючих і можуть заподіяти величезний матеріальний збиток.

При проектуванні і будівництві будинків і приміщень (зокрема, машинного залу) також повинні бути дотримані протипожежні міри:

       захист дерев'яних конструкцій досягається просоченням вогнебезпечними хімічними препаратами (наприклад, антипіринами), покриттям вогнезахисними фарбами;