Визначення та керування валютними ризиками підприємством ЗЕД на прикладі ТОВ “Корпорація “Агросинтез”

97

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНИЙ

Зав. кафедрою МіМ, к.е.н., доцент

______________ Л. О. Кримська "____"  ______________  2002 г.

ДИПЛОМНА РАБОТА

Визначення та керування валютними ризиками підприємством ЗЕД на прикладі ТОВ “Корпорація “Агросинтез”

Розробив:

ст. гр. ФЭУ-517                                                                                                                В.А.Коверник

Керівник:                                                                                                                                 Г.В.Казицька

Консультант

з охорони праці                                                                                                                Г.І.Дуднік

Нормоконтролер                                                                                                                И.В.Зайцева

2002 г.

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 102 сторінки, 6 таблиць, 2 додатка, 18 джерел.

Об'єкт дослідження: валютні ризики підприємств ЗЕД України, ТОВ «Корпорація «Агросинтез», експортно-імпортні контракти ТОВ «Корпорації «Агросинтез».

Мета роботи – показати процес ухвалення рішення щодо вибору методів страхування (хеджування) валютних ризиків в залежності від характеру угоди підприємством ЗЕД, описати можливі переваги кожного з методів страхування валютних ризиків як способу запобігання потенційних збитків чи одержання додаткового прибутку.

Завдання: дослідити й охарактеризувати практику хеджування валютних ризиків. Проаналізувати, які витрати і збитки несуть підприємства ЗЕД по валютних операціях у зв'язку з коливаннями валютних курсів і виявити можливі шляхи запобігання цих ризиків; на прикладі показати процес ухвалення рішення про шляхи мінімізації валютних ризиків, а також роль використання стратегії керування валютними ризиками в ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Методи дослідження: описовий, аналітичний, моделювання.

Специфіка роботи у тому, що розглядаються шляхи мінімізації можливих утрат від коливань валютних курсів, яких практично неможливо уникнути при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і також шляху одержання додаткового незапланованого прибутку від тих же коливань валютних курсів.

При написанні роботи був проведений аналіз зовнішньоторговельних операцій підприємств, зокрема суб'єктів ЗЕД; описані головні способи і методи страхування валютних ризиків на вітчизняному ринку й у світовій практиці; показаний взаємозв'язок діяльності підприємств ЗЕД безпосередньо з банківськими установами і їхньою діяльністю на міжнародних валютних ринках і з підприємствами ЗЕД; запропоновані порівняльні характеристики методів страхування валютних ризиків у залежності від специфіки операцій з іноземною валютою.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК, ВАЛЮТА, ВАЛЮТНА ПОЗИЦІЯ, КУРС ВАЛЮТИ, ВАЛЮТНИЙ РИЗИК, ХЕДЖУВАННЯ, ЕКСПОЗИЦІЯ, ФОРВАРДНИЙ КОНТРАКТ, Ф'ЮЧЕРСНИЙ КОНТРАКТ, «СВОП», ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН, ФОРФЕЙТИНГ, ТЕНДЕР, ПРЕМІЯ, ДИСКОНТ, МАРЖА, СПРЕД.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ЗТФ – зовнішньоторговельна фірма

МВФ – Міжнародний валютний фонд

ЄВС – Європейська валютна система

США – Сполучені штати Америки

ЦП – цінні папери

СДР – Special Drawing Rights, спеціальні права запозичення

LIFFE – London International Financial Futures Exchange, Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів

CFTC – Commodity Futures Trading Commission, Комісія по ф’ючерсній торгівлі

IMM – International Monetary Market, Міжнародний валютний ринок

BBA – British Brokers Association, Асоціація британських банкірів

FRA – Forward rate agreements, погодження про форвардну відсоткову ставку

р. – рік

т.д. – так далі

т.п. – тому подібне

ін. – інше

грн. – гривна

дол. – долар США

нім.м. – німецька марка

фр.ф. – французький франк

швейц.ф. – швейцарський франк

ф.ст. – фунт стерлінгів

млрд. – мільярд

табл. – таблиця

% -- відсотки

$ -- долар

ВСТУП

Поглиблення економічних реформ, розвиток фінансово-кредитної і банківської систем, успішне проведення грошової реформи 1996 р. сприяли становленню і зміцненню валютного ринку України. Фактично валютний ринок був заснований у серпні 1992 р. після утворення Валютної біржі Національного ринку України, що згодом, у липні 1993 р. була реформована в Українську міжбанківську валютну біржу.

Правові основи валютного регулювання в Україні встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 р., відповідно до якого Національний банк України визначений як головний валютний орган країни і на нього накладені функції формування принципів і стратегії валютного регулювання, ліцензування діяльності з валютними цінностями, розробки і впровадження системи курсоутворення і здійснення контролю за виконанням правил валютних операцій.

Утворення валютного ринку України характеризується тим, що із самого початку він був переважно біржовим, але починаючи з кінця 1995 р. активно розвивається міжбанківський ринок, що по обсягах валютних операцій сьогодні є домінуючим сегментом валютного ринку. У 1994 р. обсяги операцій на валютному ринку України (по усіх видах валют) складали близько 4 млрд. доларів США, у 1995 р. – більш 9 млрд., у 1996 р. – більш 21 млрд., а в 1997р. – майже 40 млрд. доларів США. При цьому якщо в 1995 р. частка біржового ринку дорівнювала 38,9%, то в 1997 р. – скоротилася до 9,5%. Відповідно частка міжбанківського ринку зросла з 24,1% у 1995 р. до майже 60% у 1997 р. Але, не дивлячись на значний ріст обсягів і частки міжбанківського ринку, біржовий ринок залишається і, дивлячись на світову практику, залишиться в майбутньому головним структурним (структуроутворюючим) елементом валютного ринку.

Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України у світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, удосконалення валютного законодавства і нормативної бази сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:

- збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою у всіх сегментах;

- удосконаленням його структури і спрямованості на рішення конкретних економічних і фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в цілому;

- розширенням переліку валют, по яких проводилися операції на валютному ринку;

- відсутністю різких коливань валютних курсів;

- удосконаленням законодавчої і нормативної бази діяльності суб'єктів валютного ринку;

- упровадженням нових видів валютних операцій і форм розрахунків;

- врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку і т.д.

Удосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, збільшення обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на українському ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблему підвищення рівня ризику операцій з іноземною валютою. За останні роки процентні ставки і валютні курси стали значно нестійкіші. Це привело до серйозної заклопотаності широких кіл фінансистів у відношенні контролю ризику, пов'язаного з цією нестійкістю, і створенню ряду нових інструментів, що можуть бути використані для страхування валютного ризику. Діапазон споживачів цих інструментів – від професійних біржових маклерів, найманих банками з метою одержання прибутку від угод і надання послуг своїм клієнтам, до керуючих фінансами компаній, що бажають здійснити страхування (хеджування) від несприятливих змін валютних курсів, що впливають або на капітал компанії, або на окремі угоди.

У 1970-80-х роках спостерігалися набагато більш різкі коливання обмінних курсів валют і процентних ставок, ніж у попередні періоди. Крах Бреттон-Вудської валютної системи на початку 1970-х років, що була замінена системою валютних курсів, що плавають, став джерелом великої невизначеності при прийнятті ділових рішень. Коли валютний курс і процентні ставки досягають граничних рівнів, це впливає на підприємства. На практиці проблема адаптації до змін валютних курсів ще більш збільшується тим, що ці зміни мають тенденцію відбуватися стрибкоподібно.

Крім того, виникають труднощі із плануванням зовнішньоторговельних операцій і інвестицій, якщо неможливо з упевненістю розрахувати вартість результуючих потоків коштів у національній валюті. Навіть якщо зміна курсу виявиться сприятливою, непевність у тім, що сприятлива тенденція збережеться, не дозволяє підприємствам покладатися на цю інформацію при прийнятті рішень. Реакція експортерів на підвищення конкурентноздатності товарів у результаті знецінення валюти може бути уповільненою, якщо вони не будуть упевнені, що курс валюти залишиться на низькому рівні.

Компанії-гіганти можуть дотримуватись думки, що їхнє географічне охоплення торгівлі й інвестицій настільки велике, що їм не потрібно турбуватися про коливання обмінних курсів, оскільки втрати по одним валютам будуть відшкодовані за рахунок прибутку по іншим. Однак така позиція не враховує можливості зміни курсу однієї валюти стосовно всіх інших валют, узятим у сукупності.

Утворення валютних блоків, таких як Європейська валютна система, допомагає значною мірою знизити непевність для країн, що утворюють подібні об'єднання з метою фіксування обмінних курсів між країнами-учасницями. Однак для торгових партнерів, що не входять у такі об'єднання, ризик залишається, і навіть усередині самих цих систем повна стабільність валютних курсів не може бути забезпечена.

Взаємозалежність між національними і міжнародними грошовими ринками означає, що нестійкість процентних ставок приводить до нестійкості обмінних курсів, і навпаки. Отже, компанії в даний час зіштовхуються у своїй фінансовій діяльності з ризиком і невизначеністю. Щоб ефективно впливати на валютні ризики, менеджерам і фінансистам потрібно більше, ніж просте розуміння сутності обмінних курсів і різних типів контрактів на можливі валютні обміни. Вони повинні вміти передбачати, як ці обмінні курси будуть змінюватися. Не розуміючи рушійних сил і механізмів, що лежать в основі обмінних процесів; факторів, їх визначаючих, менеджери не зможуть прогнозувати і передбачати можливі валютні ризики. Тому існує необхідність в інструментах фінансової політики фірми, що допомогли б знизити ступінь ризику і невизначеності. Іншими словами, має місце попит на методи хеджування. Хеджування представляє собою забезпечення стабільності майбутніх обмінних курсів і процентних ставок чи гарантовану компенсацію збитків від їхніх несприятливих змін за рахунок одержуваних прибутків.

У світовій практиці з метою запобігання валютних ризиків використовується широкий спектр методів і способів за назвою «хеджування валютних ризиків». Найбільш розповсюдженими і часто використовуваними серед них є валютні ф’ючерси, валютні опціони, «свопи» і форвардні контракти. Ці інструменти валютного ринку з'явилися в 70—80-х роках ХХ століття і придбали широке практичне використання. Причому, якщо на початку їхнього впровадження це були дво-, тристоронні угоди (підприємство, банк, біржа) на постачання реальних валютних активів, то згодом система хеджування охопила весь валютний ринок. І сьогодні у випадку застосування тих чи інших методів хеджування безпосередня купівля (продаж) валюти не є обов'язковою, а саме хеджування перетворилося в систему керування валютними ризиками, що охоплює всі сегменти валютного ринку і є запорукою стабільності як національних, так і міжнародних фінансових ринків.