М. Бердяєв та його філософія

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2014 в 15:59, реферат

Краткое описание

Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб визначити та розкрити сутнiсть проблеми антроподицеї у фiлософiї М.Бердяєва, проаналiзувати особливостi та iдейну наповненiсть її розв'язання. На матеріалі філософської спадщини та праць М.Бердяєва дослідити основні принципи взаємовідносин людини та суспільства, шляхи подолання людиною її відчуження від суспільства.
Для досягнення цiєї мети передбачається вирiшити такi завдання:
- проаналізувати перiоди творчостi М.Бердяєва;
- простежити еволюцiю поглядiв фiлософа на людину, з'ясувати приналежнiсть його вчення до певного фiлософського напрямку ХХ ст.;
- визначити духовні джерела формування нової релігійної свідомості людини та суспільства, як переходу до якісно нового рівня існування та реалізації особистості.

Содержание

Вступ
1. Перiодизацiя творчостi мислителя i проблема виправдання людини
2. Вчення М.О. Бердяєва про особистість: генезис та еволюція концепції
3. Аналiз напрямів філософії М. Бердяєва
4. Аналіз поняття «людина»
5. Проблематика Бога у філософії Бердяєва
Висновки
Список використаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

реферат.doc

— 134.00 Кб (Скачать документ)

Третя iпостась - Св. Дух є зв'язком мiж Богом i свiтом, вiн виступає основою можливостi iснування християнської церкви.

Отже, Бердяєв подiляє християнський догмат про святу трiйцю, але видiляє два етапи Богонародження.

 

Висновки

Вчення Бердяєва про особистість людини базується: по-перше, на особистому загостреному відчутті унікальності та неповторності свого власного “я” як метафізичного центру буття, “духовного сонця”, навколо якого обертається світ (себто, філософ певним чином гіпостазує власну суб’єктивність); по-друге, на гострому почутті та болісному переживанні “чужинства” та “ворожості” внутрішньому “я” зовнішнього світу, що оточує; по-третє, на усвідомленні подвійності та розірваності людської природи, – наявності “двох безодень”, полярності серця людського. Звідси очевидним виявляється те, що персоналізм Бердяєва є екзистенційним.

Морально-етична проблематика була домінуючою спрямованістю філософії Бердяєва, у цьому він себе вважав філософським учнем І. Канта. Прагнення “належного” і безкомпромісне відторгнення “сущого” у кантівському розумінні переходило у пристрасне ствердження цінностей духовно-ідеальних і відштовхування від “огидної”, “потворної” дійсності, що “пригнічує” людську особистість. Усе життя філософ поставав проти “сущого” і відстоював “належне”, правда, саме так, як він його особисто розумів і до чого сам прагнув.

Духовний максималізм Бердяєва втілювався у “духовну революційність” і “духовне реформаторство, філософ бажав не тільки віднайти істину та сенс буття, а й змінити життя відповідно до істини і смислу. У цьому розумінні філософія була для мислителя “функцією життя” й її призначення мало бути “практичним”.

Отже, основною проблемою фiлософiї, на думку Бердяєва, повинна бути людина. Тому завдання сучасної фiлософiї - побудова антропологiї на релiгiйних засадах. Проаналiзувавши всi iснуючi антропологiчнi вчення, Бердяєв вважає, що справжньою, але недостатньо розробленою, є християнська антропологiя, яка грунтується на двох iдеях: 1) Людина створена за образом та подобою Божою; 2) Христос - Боголюдина, поєднання двох природ. Фiлософiя повинна бути дуалiстичною, динамiчною, персоналiстичною, антропологiчною, есхатологiчною, фiлософiєю творчого суб'єкта та духу.

Фiлософiя Бердяєва дала серйозний iмпульс для розвитку антропологiчної проблематики, i фiлософської антропологiї, зокрема.

Усвiдомлення основних iдей філософії Бердяєва допоможе людству бiльш чiтко проаналiзувати причини сучасної кризи культури та цивiлiзацiї. Його прогнози мають у певнiй своїй частинi реальний сенс для розумiння сучасної iсторiї.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адюшкин В.И. Социальная философия Н.А.Бердяева в свете перестройки // Вестник Моск.ун-та. Серия 7 «Философия». — 1991, — № 3, — С.76-85

2. Ануфриев Ю.Е. Критика культурологических концепций российского религиозного идеализма конца ХIХ - начала ХХ вв. и современность // Философские проблемы культуры. Межвуз.сб.науч. трудов. - Новосибирск: Новосиб.изд.НГПИ. - 1984. - С.62-72.

3. Бердяев Н.А. Наука о религии и христианская апологетика // Путь. - 1927. - №6. - С.39-53.

4. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: Республика, 1991. - 383 с. - (Б-ка этической мысли).

5. Бердяев Н.А. О рабстве и свободе человека // Бердяев Н.А.Царство духа и царство кесаря — М.Республика — с.4 — 162.

6. Бердяев Н.А. Самопознание: (Опыт философской автобиографии). - М.: Книга,1991. - 448 с.

7. Бердяев Н.А. Смысл творчества. Опыт оправдания человека // Бердяев Н.А. Философы свободы. Смысл творчества. — М., 1989, — С.254-534.

8. Н.А. Бердяев: pro et contra / Сост., вступ.ст. и примеч. А.А.Ермичева. - Кн.1. - СПб.: РХГИ, 1994. - 582 с. - (Русский путь, T.1).

9. БердяевН.А. Subspecieacternitatis Опыты философские, социальные и литературные (199-1906), — Сибирь., 1907

10. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. - М.: Республика, 1994.- (Мыслители ХХ века). - 480 с.

11. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. - М.:Правда, 1989. - 607 с.

12. Бердяев Н.А.Философия творчества, культуры и искусства. В 2х т. — т. — т1. — М., 1994

13. Бердяев Н.А. Царство Духа и Царство Кесаря / Сост. и послеслов. П.В.Алексеева; подгот.текста и примеч. Р.К.Медведевой. - М.: Республика, 1995. - 383 с. - (Мыслители ХХ века).

14. Бочкарев Н.И. Экзистенциализм и эсхатологическое христианство Бердяева // Философские науки. - 1971. - № 4. - С.101-109.

15. Волкогонова О.Д. Русская философия в Западной Европе //Философские науки. - 1990. - № 6. - С.46-53.

16. Голиков Н.Н. Формирование идей персонализма в России конца ХIХ-начала ХХ веков (критич.анализ): Автореф. дис...канд.философ.наук: 09622. - Рига: РГУ, 1970. - 24 с.

17. Доля В.Е. Критика теологического понимания свободы. -Львов: Вища школа, Изд-во при ЛГУ, 1973. - 220 с.

18. Ермичев А.А. Критический анализ философии Н.А.Бердяева: Автореф.дист...канд.филос.наук: 09622 /Ленингр.гос.ун-т. -Л.,1970. - 13 с.

19. Ермичев А.А. Три свободы Николая Бердяева (Из цикла "Страницы отечественной философской мысли") - М.: Знание,1990. - 64 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер."Философия и жизнь", № 1).

20. Жуков В.Д. Русская иррациональная философия о соотношении научно-технического и нравственного прогресса // Социальное познание и некоторые проблемы исторического материализма / Под ред. Ю.Г.Кудрявцева и А.В.Ермаковой. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - С.82-89.

21. Зеньковский В.В. История русской философии в 2-х т. - Л.: ЭГО, 1991. - т.2, ч.2. - 272 с.

22. Калинин Ю.А., Марченко А.В. Значение критики неохристианства для практики атеистического воспитания // Вопр.атеизма. Межвуз.науч.сб. Вып.23: Научное мировоззрение - завоевание Великого Октября. - К.: Вища школа, 1987. - С.105-112.

23. Київ в iсторiї фiлософiї // Фiлософська  та соцiологiчна думка. - 1996. - № 3-4. - С.237-239.

24. Киссель М. Экзистенциализм // Современная западная философия: Словарь / Сост. В.С.Малахов, В.С.Филатов. - М.: Политиздат, 1991. - С.388-391.

25. Кувакин Н.А. Н.Бердяев - философ религиозно-мистического волюнтаризма // Философские науки. - 1977. - № 4. - С.74-83.

26. Куликов В.В. Проблема духовности в религиозно-экзистенциалистской философии Н.А.Бердяева // Философско-социологические вопросы развития и формирования духовного мира человека: Межвуз.сб.науч.трудов. - Горький: ГГПИ им.Горького,1986. -С.100-108.

27. Лях В.В. Людина в системi соцiальнорацiональных структур: проблема екзистенцiального вибору // Проблеми фiлософiї: Зб. наук.праць. Мiжвiдомч. наук. зб. - Вип.92: Iсторiя фiлософiї i культура. - К.: Либiдь, 1992. - С.104-115.

28. Михайлович Г.Ф. Идейно-политическая и философская позиция представителей русского идеализма начала ХХ в. // Мировоззренческие проблемы в истории философии (борьба материализма и идеализма): Межвуз.сб.науч.трудов. - Новосибирск: Изд-е НГПИ, 1985. -С.89-98.

29. Саттан Дж. Особистiсть у контекстi росiйської релiгійної думки ХIХ ст. та сучаснiсть // Колегiя. - 1995. - № 5. - С.112-116.

30. Сичевська-Возняк О.М. «Знепритомніння свободи» / до питання про співвідношення свободи і знання у релігійно-екзистенційній етиці/ // Науковий вісник Волинського державного університету ім.Лесі Українки. Філософські науки. — Луцьк, 1997. — №9. — С.19 — 22.

31. Сичевська-Возняк О.М. Проблеми зла і теодицеї у філософії М.Бердяєва // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філософські науки. —Луцьк, 1999. — 11. — С.165 — 169. 

32. Сичевська-Возняк О.М. Проблеми співвідношення свободи, зла та знання у філософії Лева Шестова і Миколи Бердяєва // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. — Дрогобич, 2001. — С.44 - 53. 

33. Седов В.Г. Критика теодицеи Н.А.Бердяева // Философские исследования. Вып.1. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1975. - С.312-320.

34. Шкоринов В.П. О становлении философской концепции Н.Бердяева // Философские науки. - 1968. - № 6. - С.62-71.


Информация о работе М. Бердяєв та його філософія