Філософські проблеми синергетики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2013 в 22:35, реферат

Краткое описание

У 1969 р. Герман Хакен заснував нову науку синергетику (від грец. synergeja – співдія). Синергетика – це міждисциплінарна наука, яка досліджує складні системи, що складаються з взаємодіючих частин, компонентів та елементів. Саме ця взаємодія частин/компонентів/елементів складних систем породжує просторово-часові та функціональні структури за допомогою їхньої самоорганізації. Синергетика намагається знайти основні принципи самоорганізації складних систем, не зважаючи на природу їхніх складових. Тому синергетичний підхід застосовується для вивчення не лише складних фізичних (лазери, плазма), хімічних (хімічні реакції), біологічних (морфогенез, еволюція) систем, але також у психології та психіатрії (ґештальт психологія), соціології (зростання населення міст) тощо.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………..3
1. Наукові школи (течії ) в синергетиці………………………………………….…5
2. Основні ідеї, предмет і об’єкт синергетики…………………………………….7
3. Міждисциплінарність синергетики…………………………………………….13
4. Синергетика відносно динамічних систем………………………………….…14
5. Синергетичні концепції самоорганізації…………………………………….…16
6. Сучасна соціальна синергетика: до питання про визначення концептуальних основ……………………………………………………………………………..19
Висновки…………………………………………………………………33
Перелік посилань………………………………………………………….35

Прикрепленные файлы: 1 файл

Реферат.docx

— 78.02 Кб (Скачать документ)

7. Вчення синергетики про перехід від хаосу до порядку і навпаки, накопичення флуктуацій, провідних до якісної зміни старої системи є підтвердженням істинності закону єдності і боротьби протилежностей, закон переходу кількості в якість і діалектичного заперечення як необхідної передумови всякого розвитку. Синергетика не скасовує діалектику, не замінює , а лише уточнює, конкретизує і розширює сферу її застосування.

8. Формаційний підхід до вивчення розвитку суспільства в усі періоди історії людства, розроблений марксизмом, має обмежений характер, бо має певну пізнавальну та методологічну вартість лише відносно раннього етапу існування капіталістичного суспільства. Спроби поширити вчення про суспільно - економічні формації на всі періоди людства і всі країни виявилися неспроможними, а теза про залізної необхідність зміни однієї формації іншою, здійснюваний незалежно від волі і свідомості людей, про автоматизм дії об'єктивних законів розвитку суспільства, проголошений радянським істматом, спростована як самим ходом всесвітньої історії, так і синергетикою.

9. Синергетика вчить, що вміння використовувати випадок, не упустити неповторний шанс є надзвичайно важливим чинником у діяльності державних діячів та лідерів політичних партій як у плані економіки , так і політик .

10. У майбутньому синергетика зумовить зміну не тільки логіки наукового пізнання, а й мови науки. На зміну однозначного поняттю прийде багатозначний символ . А якщо мовою науки стає символ , то вона неминуче зближується з мистецтвом. При цьому межі між ними не зітруться . Просто це означатиме , що вчений не може обійтися без мистецтва , а митець не буде нехтувати науковим знанням .

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

  1. http://7promeniv.com.ua/naukovi-doslidzhennia/metodolohichni-pidkhody/72-synerhetyka/17-herman-haken-synerhetyka.html
  2. http://pidruchniki.ws/1880041337604/filosofiya/sinergetika
  3. http://www.studynotes.com.ua/2013/02/nauchnye-techeniya-v-sinergetike/
  4. http://ua-referat.com
  5. http://ref.rushkolnik.ru
  6. Аршинов В.І.. Синергетика як феномен постнеоклассической науки, М. ІФ РАН, 1999
  7. Блинков А.В., Кисельов О.Н. Рішення всіх негараздів. Неординарное мислення та поведінка. Єкатеринбург: Баско , 1994.
  8. Малинецкий Г.Г. Синергетика. Король помер. Хай живе король! Нечипоренко Ю. Куди не кинь - скрізь Ян і Інь.
  9. Бранский, В. П. Социальная синергетика как постмодернистская философия истории/ В. П. Бранский// Обществ. науки и современность. — 1999. — №6. — С. 117–127.
  10. Бранский, В. П. Синергетический историзм как новая философия истории / В. П. Бранский, С. Д. Пожарский// Синергетическая парадигма. Человек и об-щество в условиях нестабильности. — М. : Прогресс-Традиция, 2003. — С. 36–50.
  11. Буданов, В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образо-вании[Текст] : монография/ В. Г. Буданов. — Изд. 2-е, испр. — М. : URSS. ЛКИ, 2008. — 230 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Філософські проблеми синергетики