Значення вербального спілкування в становленні іміджу ділової людини

Спілкування «керівник — підлеглий» нерівноправне, тому що тут присутня управлінська або формальна залежність.

Відомі такі рівні ділового спілкування:

- примітивний;

- маніпулятивний;

- стандартизований;

- конвенціональний (погоджувальний);

- ігровий;

- діловий;

- духовний.

Знання цих можливих рівнів ділового спілкування дає змогу краще зрозуміти ситуацію як весь процес встановлення підприємницьких контактів.

Коли управлінець по вертикалі використовує маніпулятивні або примітивні рівні, тоді виникає ситуація, яка породжує низку аморальних вчинків і несправедливих оцінок. Щирість у стосунках відсутня і виникає ситуація, коли висока оцінка добувається підлабузництвом (тобто, говорити іншому те, що він хоче почути, але що далеко не завжди відповідає реальності, особливо коли ця людина займає вищу посаду).

За духовно-ігрового, конвенційного рівня спілкування партнер у бізнесі чи керівник можуть цікавитися особистим життям, психологічним настроєм, духовними запитами. Чисто діловий рівень взаємин є більш стандартизованим.

Отже, суть ділового спілкування, яке, зокрема, будується по вертикалі, може бути далеко неоднозначним.

Із семи рівнів спілкування найбільш дієвими та плідними є діловий, конвенційний та духовний, через те що вони здатні пробуджувати найцінніші якості та найширші творчі можливості особистості, викликати зацікавленість, інтереси, які, в свою чергу, є могутнім рушієм у системі управління та підприємництва.

 

4.3 Вимоги до  учасників ділового спілкування

Американський письменник Джон Стейнбек зауважив: «Мені завжди було дивно бачити, що якості, якими ми захоплюємося в людині: доброта і благородство, душевна відкритість, чесність, доброзичливість до інших, здатність відчувати і переживати — усе це при системі американського життя є симптомами невдач. А ті риси, які ми осуджуємо: жадоба, спритність, егоїзм, самолюбство, — усе це ознаки успіху. Людей захоплюють перші властивості, але люблять результати других». Сучасна дійсність часто підтверджує ці спостереження. Але при цьому існує актуальна суспільна потреба у вихованні менеджера, керівника, який володіє не тільки високими професійними якостями, а й має високі етичні принципи.

Однією з найвимогливіших до моральних якостей керівника є японська система, яка викладає ці вимоги у вигляді двох паралельних колонок, в яких зазначено по дев'ять провідних якостей і властивостей (професійних якостей і морально-психологічних рис). Звідси й оцінка ідеального керівника — «9+9», що є вищим балом визнання його можливостей. Але провідною залишається повага до людини: почуття власної гідності, відсутність підлабузництва, чистота помислів, розвинена воля, нетерпимість до фальші, коммунікативність, терплячість, чесність, почуття краси.

Якщо управління будується по вертикалі, то підприємницька діяльність переважно здійснюється за горизонтальним принципом. Адже йдеться про спілкування з метою встановлення взаємовигідних контактів, і інша сторона є таким самим підприємцем, тому тут діє рівень взаємин на ділових чи дружніх принципах.

Але виходячи зі свого практичного досвіду, Ю. І. Палеха робить висновок, що наші підприємці мало обізнані з «правилами гри» на світовому ринку і часто виступають наївними простаками, яких легко обвести навколо пальця. Про це свідчать підписані угоди чи контракти, зазначені умови в яких далеко нерівнозначні з іноземними партнерами і часто не на користь нашій державі.

Отже, в ділових контактах, особливо із зарубіжними партнерами, нашим підприємцям не вистачає спеціальних юридичних знань, а також досвіду ділового спілкування, що негативно впливає на їх імідж загалом.

 

 

  Висновок

Добре продуманий імідж може стати основною причиною, отримання бажаного, завдяки ньому вас будуть уважно слухати і довіряти вам. Добрий імідж усуває перешкоди між вами і людьми, що займають різне положення в суспільстві, або людьми різних віків. Це важливо не тільки для політика, але і торгового агента, і, наприклад, людини, що займається добродійною діяльністю.

Вдалий імідж підкреслить все краще, що є у вас, і додасть сміливості бути самим собою в будь-якій ситуації.

Може бути ефективним засобом досягнення певної мети й залежить від таких факторів:

• ситуативних - певна ситуація може сприяти чи заважати вербальному впливу і сприйманню інформації;

• суб'єктивних: психологічний стан співрозмовників може збігатися чи ні; емоційне сприйняття співрозмовника накладається на висловлену ним інформацію; якісь наявні умови відволікають від сприймання інформації і заважають впливові; може мати місце неоднакова інформованість співрозмовників або різний їхній інтелектуальний рівень; результати спілкування можуть не збігатися з очікуваннями співрозмовників;

• недоліків мовлення та мови; поганої дикції; відсутності логіки у висловлюваннях; неточної передачі інформації.

Готуючись до спілкування з важливих питань із підлеглим, клієнтом або партнером і намагаючись вплинути на нього, варто пам'ятати, що здібності грамотно говорити та уважно слухати впливають на імідж, котрий в свою чергу на успіх у бізнесі.

 

 

 

Використана література

• Барна Н.В. Іміджелогія: Навч. Посіб.. – Київ.: університет «Україна», 2009- 217с.
• Брикман Р, Кершнер Р. Гений общения: пособие по психологичеcкой самозащите. — С.-Пб., 1997.
• Гриценко Т. Б. Гриценко С. П., ІщенкоТ. Д., Мельничук Т. Ф., Чуприк Н. В., Анохіна Л. П. Етика ділового спілкування: / За ред. Т. Б. Гриценко, Т. Д. Іщенко, Т. Ф. Мельничук / Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
• http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB %D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
• http://pidruchniki.ws/19570411/menedzhment/verbalne_spilkuvannya
• http://buklib.net/books/36707/
• http://lib.znaimo.com.ua/docs/3203/index-43101.html?page=3