Корпоративна етика

2

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ ЕТИКИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНС

РОЗДІЛ 2. КОРПОРАТИВНА ЕТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Основи корпоративної етики

2.2. Спеціальні заходи, що сприяють формуванню етичної основи трудових відносин

2.3. Міжнародні стандарти

2.4. Етичні принципи в практиці підприємництва

2.5. Корпоративні кодекси

2.6. Принципи корпоративних кодексів

РОЗДІЛ 3. КОРПОРАТИВНА ЕТИКА В УКРАЇНІ

3.1. Основні засади корпоративної етики в Україні

3.2. Принципи розробки етичного кодексу української корпорації

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Й ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Корпоративна етика - правова етика корпорації. Властиво корпоративна ідеологія - це і є та ідеологія, що може мати нині яку-небудь соціальну значимість. Всі спроби, що вживалися до цього, так чи інакше створити яку-небудь державну ідеологію, були приречені на провал. Держава більше не є збірним ім'ям суспільства, і вона не може виступати від імені всього суспільства.

Корпорації ж, виступаючи від імені своїх членів, тобто звужуючи в такий спосіб своє соціальне охоплення, можуть виступати від імені мікросуспільств. Більше того, виробляючи свої корпоративні ідеології, корпорації змушені робити це неминуче на підставі права. До того ж область охоплення корпоративної ідеології - найбільше область професійна, культурна, що не втручається в приватне життя членів корпорації й найменше претендує на ідеологічний менеджмент із тотальним підпорядкуванням всіх сфер життєдіяльності індивіда.

Корпоративна етика – етика, розімкнута зовні й відкрита для дискусійної зміни. Тут індивідуальність не просто допущена до діалогу, оскільки діалог ведеться в області етики, але й має правові гарантії відстояти свої індивідуальні права, звертаючись безпосередньо в суд.

Корпоративна етика й корпоративна ідеологія підсудні, на відміну від державної ідеології в суспільстві з ідеологічним менеджментом. Корпоративна етика - етика конвенціоналізму, рухливого діалогу, складаючогося і перескладаючогося суспільного договору, у якому корпораціям належить одне з перших місць.

Створення Кодексів корпоративної етики стало розповсюдженою практикою для багатьох світових компаній. З одного боку, кодекс є елементом міжнародного стандарту, значимість якого зростає для компаній, що виходять на IРО. З іншого боку, з етичним менеджментом, основними елементами якого є властиво кодекс корпоративної етики й система його виконання, зв'язуються надії на підвищення ефективності керування в сфері HR і зміцнення іміджу компанії. Предмет зусиль етичного менеджменту - виявлення, формулювання, впровадження, підтримка, модернізація й модифікація етичних корпоративних норм і принципів, що становлять систему ділової етики компанії.

Актуальність теми курсової роботи „Етичні основи паблік рилейшнс: корпоративна етика” обумовлена тим, що в практиці підприємництва все більшого значення набуває слідування етичним нормам - свого роду правилам поведінки, виробленим людством. Адже в повсякденному діловому житті нерідко виникають ситуації, які вимагають ясної етичної оцінки.

Розгляду корпоративної етики і її складових і буде присвячена дана курсова робота. Об'єктом даного дослідження є основи етичних принципів паблік рилейшнс, предметом - корпоративна етика.

Ціль дослідження - визначити місце й роль корпоративної етики в компаніях. Виходячи з мети роботи, необхідно розглянути такі питання:

-                     розглянути етичні принципи паблік рилейшнс;

-                     зупинитися на розгляді корпоративної етики, зрозуміти її сутність, процес формування;

-                     проаналізувати етичні кодекси корпоративної етики,  їхні основні принципи;

-                     розглянути практику корпоративної етики в українському суспільстві.

Структура роботи: курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку й списку використаної літератури і джерел.

РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ ЕТИКИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНС

Питання етики й професійної відповідальності хвилюють фахівців з паблік рилейшнз. Ці питання розглядаються на двох рівнях. По-перше, це стосується етики поведінки кожного, хто професійно практикує зв'язки із громадськістю, а по-друге, – етики поведінки властиво організації, що представляється фахівцем.

Паблік рилейшнз часто називають "совістю" менеджменту, тим самим підкреслюючи обов'язок піерменів безперестанно нагадувати організації про її соціальну відповідальність перед різними групами громадськості. Деякі професіонали-піермени хотіли б працювати на фірму, якою керують люди, що зневажають нормами моралі, адже в подібній атмосфері взагалі складно говорити про якусь, скажімо, офіційну або соціальну, відповідальність. Етичні кодекси паблік рилейшнз не випадково забороняють професійному піермену репрезентувати неетичну поведінку. Будучи поборником принципів соціальної відповідальності, фахівець з паблік рилейшнз просто не зможе бути "совістю" менеджменту при керівництві, що зневажає такою відповідальністю. Звідси виникає безліч проблем, що постають перед професіоналом-фахівцем з паблік рилейшнз. Йому, як правило, доводиться вибирати одне із двох: бути слугою, що працює за наймом заради грошей, або залишатися чесним професіоналом у своїй області. Але щоб бути справжнім професіоналом, дотримуватися норм етичного кодексу професії ("кодексу честі"), необхідні мужність і сильний характер [17, с. 41].

Поряд із цим у професіонала-піермена виникають труднощі іншого порядку. Проблеми етики його професійної поведінки й соціальної відповідальності в багатьох випадках обумовлені тим, що співробітники сфери паблік рилейшнз за фахом є працівниками, покликаними переконувати інших, тобто виступають у ролі адвокатів. Але в той же час вони й просвітителі, оскільки сприяють поширенню інформації певного змісту. Очевидно, якби в практиці паблік рилейшнз строго випливали ідеальної моделі двосторонньої симетричної комунікації між організацією й громадськістю, проблема етики поведінки не виникала б. Відповідно до цієї моделі, організація повинна прагнути діяти так, щоб (у випадку акцій, що негативно впливають на різні групи її громадськості) потерпілі зрозуміли й розумно сприйняли рішення навіть тоді, коли воно їм не по душі (наприклад, зупинка виробництва з економічних міркувань) [17, с. 45].

Як відомо, в умовах вільного ринку підприємницька діяльність досить відчутно регулюється державою. Регулювання здійснюється як безпосередньо за допомогою антимонопольного законодавства, так і опосередковано, за допомогою економічного (податкового) законодавства. Проблеми найчастіше обумовлені тим, що люди не вбачають у державному регулюванні захисту своїх прав в умовах ринку. Отут виникають істотні етичні проблеми, що стосуються, зокрема, і системи зв'язків із громадськістю. Джерелом їх стає конфліктність інтересів, що виникає в результаті конкуренції, а також споконвічна розбіжність прав і бажань (наприклад, конфлікт між правами курців і не курящих; конфлікт між продавцем і покупцем та ін.). Саме при таких обставинах виникає питання: де закінчується торгівля й починається інформація?

Не кожний погодиться з тим, що в працівників сфери паблік рилейшнз є на нього задовільна відповідь. Навіть існує думка, що система паблік рилейшнз взагалі не прагне відповістити на дане запитання. Можна привести один характерний приклад з дебатів у США щодо даної системи. До самих рішучих критик практики паблік рилейшнз належить Марвін Оласкі, що працює нині в Техаському університеті (м.Остін), у свій час він сам практикував у цій області. Своїми публікаціями він час від часу викликає справжній переполох у світі зв'язків із громадськістю. В одній зі своїх статей він якось заявив, що люди зі сфери паблік рилейшнз просто "займаються артикуляцією точки зору клієнта". Відповідаючи на цей випад М.Оласкі, Альберт Абент, фахівець з паблік рилейшнз, відзначив: "...Давайте поставимо всі крапки над i: працівники сфери паблік рилейшнз не просто формулюють точку зору клієнта, як це вважає Оласкі, а скоріше допомагають клієнтові сформулювати точку зору; вони працюють над тим, щоб змінити її, якщо цього вимагають нові обставини".

Стосуючись проблеми етики паблік рилейшнз, імовірно, варто звернути увагу на істотну розбіжність у розумінні етичних питань між тими, хто безпосередньо й професійно займається зв'язками із громадськістю, і тими, хто в комерційних організаціях і інших інститутах суспільства професійно цим не займається. Проведене в 1998 році опитування 1000 високопоставлених керівників корпорацій США показав, що дві третини їх вважають поведінку своїх колег "іноді" неетичною. Приблизно кожний четвертий упевнений, що дотримання правил етики може ушкодити успішній кар'єрі. Не більше половини опитаних відзначили, що їхні знайомі зневажили б правилами етики заради досягнення успіху, якби це нікому не зашкодило [17, с. 48-49].

Однак, досить часто порушення норм етики з боку підприємців перекладаються безпосередньо на піерменів-професіоналів. Стурбовані цим, фахівці з паблік рилейшнз постійно говорять про необхідність максимального дотримання норм моралі керівництвом організацій, демонструючи останнім ті втрати, які несуть організації внаслідок неетичних вчинків стосовно громадськості як усередині, так і за межами організації. Порушення норм етики приводить до формування негативного іміджу організації, неповаги й недовіри як до неї, так і до її продукції. Тут мова йде про безпосередню залежність між етикою поведінки й успіхом компанії.

Працівниками сфери паблік рилейшнз розроблено й запропоновано чимало інструкцій з етики поведінки й керівних кадрів організацій, і властиво фахівців даної сфери. Доречно привести одну з них, запропоновану ще в 1927 році віце-президентом по паблік рилейшнз компанії AT&T Артуром Пейджем:

1. Говори правду. Нехай люди знають, що відбувається. Покажи їм точну картину характеру компанії, її ідеалів і дій.

2. Доведи це на практиці. Сприйняття організації громадськістю на 90% визначається тим, що вона робить, і на 10% тим, що вона говорить.

3. Прислухайся до споживача. Для успішного служіння громадськості необхідно розуміти її потреби й інтереси. Тримай вище керівництво й інших службовців у курсі того, яка реакція громадськості на продукцію, політику й дії компанії.

4. Думай про завтрашній день. Прогнозуй реакцію громадськості й уникай дій, що викликають труднощі. Піклуйся про репутацію.

5. Будуй зв'язки із громадськістю так, начебто від цього повністю залежить доля компанії. Корпоративні зв'язки - функція менеджменту. Жодне стратегічне рішення не може виконуватися доти, поки не буде визначений його вплив на зв'язки із внутрішньою й зовнішньою громадськістю. Працівник паблік рилейшнз - творець політики, а не просто публіцист.

6. Будь урівноваженим, терплячим, перебувай у гарному настрої. Готуй ґрунт для чудес в області зв'язків із громадськістю наполегливо, спокійно, звертаючи увагу на інформацію й контакти. У випадку виникнення кризи ви будете до нього готові, точно знаючи, що потрібно робити для його подолання [17, с. 50-51].

Наведені принципи цілком співзвучні філософії "паблік рилейшнз", якої дотримувався Артур Пейдж. Він, зокрема, писав: "Справжній успіх як для організації, так і для громадськості полягає в служінні великому бізнесу суспільним інтересам, причому в служінні таким чином, щоб громадськість надавала йому досить волі для ще більш ефективного служіння".

Питання етики й соціальної відповідальності професії паблік рилейшнз перебувають у центрі уваги національних і міжнародних організацій і асоціацій паблік рилейшнз. Кодекс професійної поведінки ІПРА, Афінський кодекс, схвалений Міжнародною асоціацією паблік рилейшнз в 1965 році, Європейський Кодекс професійної поведінки в області ПР (Лісабонський кодекс) - яскраві тому докази [17, с. 54].

РОЗДІЛ 2. КОРПОРАТИВНА ЕТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Основи корпоративної етики

В останню чверть ХХ століття відбулися важливі зміни в економіці промислово розвинених країн, що обумовили сутнісну трансформацію корпоративного управління.

Довгий час в управлінській ідеології панувало розуміння конкурентоспроможності підприємства, зв'язане винятково з його економічною ефективністю, що у свою чергу розглядалася як функція заглиблюючогося поділу праці. Таке розуміння було докладно викладене ще А. Смітом в «Багатстві народів», а найбільш повну реалізацію принцип поділу праці одержав у концепціях і управлінській практиці Ф. Тейлора й Г.Форда. Головним завданням управління вони вважали розвиток кожного працівника до максимально доступного йому ступеня продуктивності в межах природних здібностей. При цьому подібне завдання розглядалося як чисто технічне, розв'язуване за допомогою раціоналізації трудового процесу, наукового пошуку найбільш ефективного способу виконання тих або інших робіт. Вирішувати ж її повинні менеджери, які на ділі розглядалися як єдиний активний суб'єкт трудової організації, у той час як робітники перетворилися в чистий об'єкт управління.

Ключовим елементом зрілих індустріальних економік стала ієрархічна, вертикально інтегрована велика промислова корпорація. Пріоритетними сферами управління в її рамках були питання раціональної побудови організації, фінанси й виробнича техніка. Цей факт знайшов відбиття в цілому ряді популярних наукових теорій. А. Файоль приділяв першорядну увагу організаційної ієрархії й принципу єдиноначальності. М. Вебер пророкував подальший розвиток бюрократії як раціональної системи управління. Т. Веблен і Дж. Гелбрейт відзначали центральне місце «технократії» або «техноструктури» в індустріальному суспільстві.