Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області

У зв’язку з інтеграційними процесами в Європі для Закарпаття великого значення набуває діяльність у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва. В умовах розвитку Закарпатського регіону транскордонне  співробітництво – це дійовий  спосіб зміцнення міждержавних відносин та вирішення регіональних проблем.

Головним управлінням  з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму було здійснено велику роботу, направлену на зміцнення зв’язків з прикордонними регіонами, а також на розвиток  міжрегіонального співробітництва. На сьогоднішній день ми маємо підписані угоди про співробітництво з усіма прикордонними регіонами сусідніх країн.

На виконання підписаних угод підготовлено та затверджено на міжрегіональному рівні детальні плани  співробітництва, у яких чітко визначені  завдання сторін по розвитку співпраці  у всіх сферах.

Великого значення у міжнародних  зв’язках Закарпатської області  надається співпраці закордонних  українцями та забезпеченню їх прав у  здійсненні транскордонного  співробітництва.

У співробітництві для  Закарпатської області перші  місця займають фонди Європейського  Союзу, а також Канада, Великобританія, ФРН, Нідерланди, Швейцарія, Японія, Корея, ООН.

 Карпатський єврорегіон активно співпрацює з країнами ЄС.(див. додаток 8)

Основною програмою ЄС, як для Закарпаття, так  і для  України в цілому, до 2008 року була Програма ТАСІС. Починаючи з 2008 року на території України реалізовується новий Інструмент Сусідства та партнерства  ЄС ENPI, який об’єднує у собі програми TACIC та ІНТЕРРЕГ.

Закарпаття як основний регіон є учасником 2-ох програм, а саме Програма сусідства : «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна», «Польща  – Бєларусь – Україна». Згідно з  Індикативною програмою, 2007 – 2013 роки визначені бюджетними роками впровадження Програм сусідства. Бюджет програми сусідства   «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» становить 68 млн. євро, «Польща – Бєларусь –  Україна» – 202 млн. євро.

Перші успішні проекти  Програм сусідства від Закарпатської  області:

• Розробка і впровадження транскордонної соціально – медичної реабілітаційної програми для дітей – представників національних меншин і соціально незахищених верств населення.( Муківська обласна дитяча лікарня)
• Проект словацько – української транскордонної співпраці у сфері туризму.(Неприбуткова організація «Паномія»)
• Комплексне дослідження можливостей використання біомаси в угорсько – словацько – українському прикордонному регіоні (Агентство регіонального розвитку і прикордонного співробітництва «Закарпаття»)
• Розробка угорсько – українського комплексного плану  розвитку протипаводкового захисту і водного господарства в басейнах Берег та ріки та ріки Боржава ( Закарпатське обласне виробниц управління по меліорації і водному господарству – Закарпатоблводгосп)
• Проект сприяння підприємству уздовж словацько – угорського кордону (Асоціація розвитку малого і середнього бізнесу та інновацій «Удгород – XXI – й вік)
• Будівництво регіонального Туристично-інформаційного центру в Закарпатській області (Українсько-угорський центр регіонального розвитку)
• Створення центру українсько-польських ініціатив в Ужгороді (Фонд розвитку транскордонного співробітництва та Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР»)

На сьогодні в Закарпатті реалізовуються чотири проекти на загальну суму 2754,4 тис. євро, а саме – «Розвиток  Берегівської транскордонної польдеоної системи в басейні річки Тиса», «Чиста вода», «Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики», «Покращення  транскордонного автомобільного руху через будівництво об’їзної дороги навколо м. Берегово».

Закарпатська область  бере активну участь у проекті  «Міжнародна мережа інституцій регіонального  розвитку Центральної Європи, регіонів  Дунаю та Адріатики «СЕДА – 2».

Також здійснюється активне  співробітництво з краєм Височина (Чеська Республіка), Верхня Франконія (Федеративна Республіка Німеччини) та започатковане співробітництво  з регіоном Гевеш (Угорська Республіка).

У 2001 році підписано партнерство  між Закарпатською областю та округом Оберфранкен (Баварія, Німеччина) здійснюється в межах Рамкової угоди  про міжрегіональне співробітництво.Угода  передбачає партнерство та співробітництво  в галузях культури, науки, охорони  здоров'я, а також в економічній  та соціальній сферах.

 Єврорегіони – це території, на яких здійснюється прикордонна (транскордонна) співпраця. Вони є результатом порозуміння органів територіального самоврядування. Метою створення єврорегіонів є, перш за все, розгортання діяльності, яка допомагала б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічна співпраця, розвиток комунікацій, захист довкілля, культурно-освітня діяльність, туризм.

               Кордони національних держав  поділили багато спільнот які  проживають в одному регіоні  і мають подібну історичну  спадщину. Часто трапляється, що  одна і та сама етнічна група  проживає по різних сторонах  одного кордону. 

               Завданням прикордонної співпраці  є політичне прискорення європейської  інтеграції. Єврорегіони можуть  стати мостами у цьому процесі  і спричинитись до налагодження  позитивних відносин між локальними  спільнотами поділених кордонами.  Для людей, що проживають у  єврорегіонах, найближчою є найбільш  для них важлива економічна  співпраця. Така співпраця сприяє  їх професійній діяльності, прискорює  розвиток регіону, в якому вони  живуть.

До основних передумов  розвитку прикордонної співпраці перш за все належать: історичні передумови; політичні передумови; економічні передумови; соціологічні   передумови.

На сучасному етапі  в Європі налічується, за різними  джерелами, від 120 до 183 єврорегіони, однак  деякі з них лише задекларували  своє створення. Нами приводяться дані щодо функціонування єврорегіонів на 2000 рік, з тих, які тим чи іншим  чином, для реалізації спільних проектів скористалися фінансовою допомогою  ЄС. Більшість єврорегіонів створена в 90-х роках минулого століття і  активно продовжується їх формування в перші роки 21-століття.

Єврорегіони за участю областей України (див.додаток 9):

• Асоціація "Карпатський єврорегіон"
• Єврорегіон "Буг"
• Єврорегіон "Нижній Дунай"
• Єврорегіон "Верхній Прут"

         Цьому є декілька пояснень. 

1. Минулий період виявив позитивні та негативні сторони функціонування єврорегіонів та надав можливість зробити висновки щодо подальшого їх розвитку. Ефективна діяльність єврорегіонів спостерігалася лише у випадках наявності спільних проблем, для вирішення яких доцільно було об’єднувати зусилля. Це, в подальшому, визначило коло питань, які лягли в основу формування та діяльності єврорегіонів.

2. Для більшості країн співпраця між територіальними органами влади – новий вид міжнародних відносин. Перші роки, можна сказати, проходив етап становлення цього виду діяльності, формувався і відпрацьовувався організаційно-фінансовий та інформаційний механізм забезпечення транскордонної співпраці, проходила її інституціалізація, кадрове забезпечення.

3. Удосконалювалася законодавча та нормативно-методична база щодо транскордонної співпраці на європейському та національному рівнях.

4. Удосконалювалися механізми фінансової допомоги ЄС щодо транскордонної співпраці, яка, передусім, надавалася проектам, які, у тому числі, реалізували стратегічні напрямки розвитку транскордонного регіону. Це зумовило необхідність мати спільну концепцію розвитку суміжних територій – транскордонного регіону, яка б базувалась на відповідних регіональних стратегіях розвитку, враховувала загальноєвропейські та національні пріоритети.

5. Єврорегіони відігравали  важливу роль своєрідних полігонів  для відпрацювання механізмів  та інструментів інтеграційних  процесів. Досвід створення внутрішніх  єврорегіонів між країнами–членами  ЄС був перенесений на зовнішні  кордони ЄС, далі на кордони  країн Центральної та Східної  Європи, з країнами – майбутніми членами ЄС та західними кордонами країн СНД. Можна очікувати розповсюдження цього досвіду далі на Схід – в країни СНД, на їх інші кордони.

28 вересня 2010 в Ужгороді  відкрили перший в Україні  Спільний технічний секретаріат  Програми прикордонного співробітництва  Європейського інструменту сусідства  та партнерства (ЄІСП) «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна».

Утворення єврорегіонів не загрожує суверенітету національних держав через те, що закордонна політика залишається цілком у державній  компетенції. Для створення кожного єврорегіону, на локальному, прикордонному рівні, необхідна згода місцевих або центральних органів влади. Єврорегіони функціонують згідно і власними статутами, які не можуть суперечити законодавству країн, на території яких вони розміщені. Прикордонна співпраця підтримується програмами допомоги Європейського Союзу, наприклад INTERREG II, а також СROSS-BORDER (у рамках програми РНАRЕ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблеми і  перспективи зовнішньоекономічної діяльності  Закарпатської області

 

 

         Формування зовнішньоекономічних зв’язків тягне за собою виникнення багато проблем, пов’язаних з цим процесом, подолання яких потрібно для подальшого успішного функціонування зовнішніх зв’язків.

В даному аспекті можна виділити наступні ключові проблеми розвитку українських зовнішніх зв’язків, які потребують першочергового рішення:

- по-перше, це подолання  зовнішніх факторів, що мають  негативний вплив, тобто господарського  кризу, політичної та соціальної  нестабільності;

- по-друге, це поліпшення  якісних характеристик вітчизняних  товарів;

- по-третє, це підвищення ролі держави, для чого потрібно:

• створення державної довгострокової концепції та політики дій в галузі відновлення зовнішніх зв’язків та його регулювання;
• формування збалансованої системи державного регулювання, прискорене створення регулятивної інфраструктури та правової бази;
• підвищення якості продукції та надання товарного виду;
• зниження рівня інфляції в українській економіці;
• знаходження нових ринків збуту для українських товарів.

Зовнішньоекономічним зв'язкам  Закарпатської області властиві вагомі негативні риси:

1. Помітне посилення міжнародної конкуренції і зростання державної підтримки свого експорту у провідних зарубіжних країнах;
2. Значно ускладнений вихід на світові ринки для підприємств внаслідок протекціоністських заходів з боку ряду країн по захисту власних ринків;
3. Низька конкурентоспроможність значної частини промислової продукції;
4. Недостатній розвиток систем сертифікації та контролю якості експортної продукції при зростанні на світових ринках вимог не тільки до науково-технічних параметрів, а і до споживчих та екологічних характеристик, що примушує вітчизняних експортерів збувати свою продукцію за зниженими, а то і демпінговими цінами;
5. Відсутність досвіду та спеціальних знань щодо виходу на світові ринки у більшості підприємств, низький рівень маркетингової діяльності, нескоординованість дій на державному рівні;
6. Розрив традиційних виробничих та коопераційних зв’язків з підприємствами країн СНД та з Східної Європи;
7. Низький рівень співробітництва з країнами, що розвиваються
8. Критично недостатнє інвестування експортноорієнтованих проектів за рахунок внутрішніх ресурсів та обмежені можливості використання з цією метою іноземних інвестицій;

Для досягнення успіху у діяльності з зарубіжними партнерами засадничо  стратегічне значення має вирішення  таких проблем:

1. Формування прогресивної структури експорту, створення системи його державної підтримки, включаючи фінансування, кредитування і страхування;
2. Просування вітчизняних товарів та послуг на зарубіжні ринки при інформаційній і фінансовій підтримці держави;
3. Вдосконалення імпортного тарифу;
4. Постійний контроль за обґрунтованістю цін та напрямами використання валютних коштів;
5. Досягнення сприятливого торгового режиму у відносинах із зарубіжними країнами та їх торгово-економічними організаціями й союзами, зняття дискримінаційних обмежень на поставки товарів з України;
6. Врегулювання валютно-фінансових проблем з кредиторами та боржниками України;
7. Координація і регулювання діяльності учасників ЗЕЗ України, контроль за дотриманням з їх боку інтересів держави;
8. Створення умов для залучення іноземних інвестицій і успішної роботи зарубіжних інвесторів.

Закарпаття має перспективи  й ресурси для розвитку туристичної інфраструктури. Те, що туризм є галуззю, що активно розвивається, доводить, що у швидкому майбутньому саме ця галузь буде приносити Закарпаттю більшу частину свого доходу. Отже, пропозиціями для Закарпаття на найближче майбутнє є:

1. Розробка та організація  місцевих, регіональних маршрутів. 

2. Підвищення якості туристичних  послуг, відповідальності туристичних  організацій за виконання конкретних  програм. 

3. Забезпечення доступності  туристичних послуг для споживачів  з різними матеріальними можливостями, молоді, що навчається, військовослужбовців, ветеранів та інтелігенції.

4. Розвиток місцевої бази  регіонального туризму з залученням  ресурсів інших галузей господарства  та зарубіжних інвесторів.

5. Підвищення уваги до  підбору та виховання кадрів  для туристичної діяльності.

6. Збільшення числа музеїв, картинних галерей та вистав, відновлення та реставрація пам’яток  історії та культури.

Проведення всіх необхідних заходів  повинно призвести до розширення зовнішніх економічних зв’язків, ще глибшої інтеграції України в цілому і Закарпатської області зокрема до світового економічного простору. В кінцевому результаті це посприяє економічному піднесенню як в області, так і в Україні.