Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2013 в 01:36, курсовая работа

Краткое описание

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін товарами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм міжнародних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхідність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва валового національного продукту. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.

Содержание

Вступ…………………………………………….…………………………………3
Розділ 1. Особливості геополітичного положення Закарпатської області та його вплив на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків............……..………5
Розділ 2. Форми зовнішньоекономічних зв’язків……………………………….9
Розділ 3. Економічні зв’язки Закарпаття…………………………..…………...12
Розділ 4. Прикордонне співробітництво Закарпатської області. Єврорегіони………………..……………………...………………..……………19
Розділ 5. Проблеми і перспективи зовнішньоекономічної діяльності Закарпатської області……………………………………………………………25
Висновки……………………………………...………………………………….28
Список використаних джерел………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

Зовнішньоекономічні звязки Закарпатської області..docx

— 63.33 Кб (Скачать документ)

Для інтегрування України  у світове співтовариство дуже важливі:

    • патронаж міжнародних організацій;
    • створення відповідних державних важелів, правового буфера для захисту вітчизняної економіки;
    • урахування можливостей і потреб європейського ринку;
    • пріоритетність екологічних факторів національної безпеки.

Зовнішні економічні зв’язки  держави – це взаємообмін з  країнами світу продуктами матеріального  виробництва, енергією, послугами, інформацією  на основі міжнародного поділу праці.

Зовнішньоекономічні зв’язки  в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає  нераціонально використовувати  власні ресурси, втрачати час і темпи  розвитку.

  Форми зовнішньоекономічних  зв’язків України різноманітні:

    • зовнішня торгівля;
    • міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва;
    • експорт та імпорт капіталів і робочої сили;
    • надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно посередницьких, юридичних);
    • міжнародне спільне підприємництво, спільне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво;
    • кредитування та інвестування;
    • проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.

За географічною ознакою  сучасні зовнішньоекономічні зв’язки України доцільно поділяти на:

    • відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР;
    • відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн, Близький Схід, країни Далекого Сходу (в першу чергу Японія, Китай, Південна Корея) тощо.

Всі ці функції, види і форми  зовнішніх економічних зв’язків, через особливе географічне становище  Закарпатської області, мають своє відображення на теренах даного регіону. Здебільшого, вони більш розвинуті, ніж у більшості інших, не наближених до кордонів областей україни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Економічні зв’язки  Закарпаття

 

 

Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської  області достатньо розвинені, область  здійснює зовнішньоекономічну діяльність з 93 країнами світу, що дозволяє їй займати у 2009 році 13-те місце серед інших регіонів країни по експорту і 9-те  – по імпорту.

Динаміка розвитку зовнішніх економічних  відносин області коливається з  року в рік, але в цілому перелік  галузей та напрями імпорту-експорту залишаються сталими.

Розглянемо ці показники на прикладі результатів 2009 року.

Загальний обсяг зовнішньоекономічного  обороту області, включаючи торгівлю товарами та послугами за 2009 рік, склав 1954,1 млн. дол. США.

На торгівлю товарами припадає 96,6 %  загального обсягу зовнішньоекономічного обороту. Незначною, як і в попередні періоди, залишається частка зовнішньої торгівлі послугами - 3,4 %.

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами за 2009 рік склав 1887,9 млн. дол. США.

У 2009 році підприємства області співпрацювали з партнерами із близько 97 країн світу. Експортувалися товари до 57 країн, завозилися із 88 країн.

Зовнішньоторговельний оборот з країнами, що межують із Закарпаттям (Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія) за 2009 рік склав 713,2 млн. дол. США, що на 47,6 % менше аналогічного показника минулого року.

Сальдо зовнішньоторговельного балансу  з країнами-сусідами за звітний період досягло 377,6 млн. дол. США.

Найбільш вагому частку серед цих  країн займає Угорщина, на яку припадає 74,4 % обсягів торгівлі з країнами-сусідами Закарпаття. Частка інших країн, що межують з областю, розподілена наступним чином: Словаччина - 13,1 % , Польща - 8,8 %,  Румунія - 3,7 %.

Обсяги експорту товарів за 2009 рік в цілому по області склали 935,0 млн. дол. США.

Найбільші обсяги експорту продукції  з області надходять до Угорщини - 45,4 % загального обсягу експорту, Австрії - 9,8 %, Німеччини - 9,5 %, Словаччини - 7,1 %, Польщі - 4,2 %.

Імпортовано з початку року товарів  на суму 952,9 млн. дол. США.

Найбільше товарів завозилося із Німеччини - 14,5 %. загальнообласного обсягу імпорту, країн СНД - 11,6 %, Угорщини - 11,1 %, Австрії - 6,6 %, Словаччини - 2,9 %, Польщі - 2,5 %.

Географічна структура та динаміка зовнішньої торгівлі товарами та послугами  Закарпатської обл. за 1996-2009 рр. відображено  в таблицях Додатків 2-5.

Основними позиціями експорту в 2009 році були наступні (див. додаток  6):

      • механічне та електротехнічне обладнання  – 55,7 %  загального обсягу експорту;
      • текстиль та текстильні вироби - 12,4 %;
      • деревина та вироби з неї - 5,8 %;
      • іграшки та ігри - 4,5 %;
      • готові харчові продукти - 4,0 %;
      • меблі - 3,8 %;
      • взуття - 3,1 %.

У структурі імпорту товарів  у 2009 році переважали (див. додаток 7):

      • механічне та електротехнічне обладнання - 45,8 % загального обсягу імпорту;
      • засоби транспорту - 6,1 %;
      • текстиль та допоміжні матеріали - 11,3 %;
      • полімерні матеріали, пластмаси - 7,2 %;
      • мінеральні продукти (в т. ч. енергетичні матеріали; наята та продукти її перегонки) - 11,0 % (проти 4,6 % у 2008 р.);
      • недорогоцінні метали та вироби з них - 4,1 %.

Характерними для області залишаються  операції з давальницькою сировиною. За 2009 рік в область завезено давальницької сировини на 597,4 млн. дол. США, що складає 62,7 % загальнообласного обсягу імпорту, вивезено продукції, виготовленої з неї на 689,5 млн. дол. США - 73,7 % загального обсягу експорту товарів з області.

Основними видами продукції, яка виробляється з давальницької сировини іноземними партнерами та експортується закарпатськими підприємствами є: механічне та електротехнічне  обладнання (61,6 %), текстильні та трикотажні вироби (17,3 %), полімерні матеріали, пластмаси і каучук (9,6 %), недорогоцінні метали та вироби з них (4,0 %), шкіряна та хутряна сировина (2,4 %).

Основними країнами-партнерами у зовнішньоекономічному співробітництві підприємств області у виробництві товарів на умовах використання давальницької сировини є партнери з Німеччини, Угорщини, Австрії, Італії, Бельгії, Словаччини, Польщі, Чеської Республіки.

Серед районів та міст області найбільші  обсяги зовнішньої торгівлі товарами, як і у попередні періоди, припадають на Ужгородський район - 39,4 % від загально обласних обсягів, м. Мукачево - 14,6 %, Виноградівський район - 13,6 %, м. Ужгород - 9,9 %, м. Берегово - 9,2 %. Ці райони та міста забезпечують майже 86,7 %. загального зовнішньоторговельного обороту області.

Одним із елементів зовнішньоекономічної діяльності області є надання  та користування послугами.

Надано та отримано послуг на суму 66,2 млн. дол. США, що на 43,6 млн.дол.США менше ніж у 2008 році.

Сальдо зовнішньоторговельного балансу  послуг є позитивне, і становить 17,0 млн. дол. США.

За 2009 рік експортовано послуг на 41,6 млн. дол. США.

За 2009 рік імпортовано послуг на 24,6 млн. дол. США.

Найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами, як і у попередні періоди, припадають на Ужгородський район - 35,8 % від загальнообласних обсягів, Виноградівський район - 15,2 %, м. Мукачево - 14,3 % , м. Берегово  - 11,4 % , м. Ужгород - 9,7 %. Ці райони і міста на сьогодні забезпечують 86,4 % зовнішньоторговельного обороту області. Сальдо зовнішньоторговельного балансу по всіх містах та районах області позитивне, за винятком м. Ужгород, м. Чоп, м. Мукачево, Воловецького, Ужгородського та Мукачівського районів.

Завдяки свому географічному положенні  та законодавству про Вільні Економічні зони, область є привабливою для  інвестування іноземного капіталу.

Згідно з даними головного управління статистики за 1994 - І квартал 2010 рр. в Закарпатську область залучено 349,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (це 13 місце серед областей України), що відповідно становить 281,8 дол. США у розрахунку на одну особу (14 місце серед регіонів України).

За І квартал 2010 року в економіку області вкладено 5,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що у 2,9 рази більше аналогічного періоду 2009 року.

У структурі прямих іноземних інвестицій близько 25,0 %  - внески у формі рухомого і нерухомого майна, 75,0 %  - грошові внески.

На сьогодні з іноземними інвестиціями функціонує 797 підприємств.

В області працюють інвестори з  48 країн світу, при цьому на 10 з них припадає більше 83,0 %  загального обсягу прямих іноземних інвестицій, де майже 64,0 % інвестицій країн Європейського Союзу.

Найбільші обсяги прямих іноземних  інвестицій надійшли з: Японії - 46,4 млн. дол. США, Сполучених Штатів Америки - 45,9 млн. дол. США (13,1 %), Німеччини - 38,5 млн. дол. США (11,0 %), Угорщини - 33,1 млн. дол. США (9,5 %), Австрії - 33,0 млн. дол. США (9,4 %), Польщі - 32,7 млн. дол. США (9,4 %), Нідерландів - 23,9 млн. дол. США (6,8 %), Італії - 17,2 млн. дол. США (4,9 %), Словаччини - 10,2 млн. дол. США (2,9 %), Швейцарії - 9,8 млн. дол. США (2,8 %).

За видами економічної діяльності інвестиції розміщені наступним  чином:

    • промисловість - 83,9 % від загального обсягу, зокрема:

—переробна промисловість - 81,8 %,

— із неї:

— виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 11,8 %,

— оброблення деревини та виробництво  виробів з деревини, крім меблів - 15,3 %,

— виробництво машин та устаткування - 26,3 %;

— текстильна виробництво - 6,7 %;

— хімічне виробництво - 4,0 %;

— металургія та оброблення металу - 1,4 %;

— інші галузі промисловості - 15,6 %;

    • виробництво та розподілення електроенергії газу та води - 1,8 %;
    • добувна промисловість - 0,3 %;
    • торгівля - 3,0 %;
    • діяльність транспорту та зв’язку - 5,7 %;
    • діяльність готелів та ресторанів - 2,6 %;
    • сільське господарство, мисливство, лісове господарство - 0,7 %;
    • будівництво - 0,8 %;
    • операції з нерухомим майном, оренда - 2,8 %;

Залучення інвестицій в розрізі районів міст області

За весь період інвестування (1994 р.- І квартал 2010 року) найбільші обсяги інвестицій залучені в наступні міста та райони області ( див.рис. 3.1):

 

Рис. 3.1. Структура прямих іноземних інвестицій в розрізі районів.

 

м. Ужгород - 51,3 млн. дол. США (14,7 % від загального обсягу залучених інвестицій по області);

м. Мукачево - 45,8 млн. дол. США (13,1 %);

м. Берегово - 30,6 млн. дол. США (8,7 %);

Ужгородський район - 70,6 млн. дол. США (20,2 %);

Рахівський район - 29,0 млн. дол. США (8,3 %);

Виноградівський район - 22,3 млн. дол. США (6,4 %);

Великоберезнянський район - 18,0 млн. дол. США (5,1 %).

Недостатню роботу з залучення  іноземних інвестицій слід відмітити  у таких районах:

Хустський - 2,5 млн. дол. США (0,7 %);

Воловецький - 1,8 млн. дол. США (0,5 %);

Міжгірський - 5,2 млн. дол. США (1,5 %);

Галузева структура залучених  у І кварталі 2010 року прямих іноземних інвестицій:

  • промисловість - 44,8 % від загального обсягу, зокрема:

— переробна промисловість - 36,8 %,

  • добувна промисловість - 0,1 %;
  • виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 7,9 %;
  • торгівля - 2,4 %;
  • діяльність транспорту та зв'язку - 37,5 %;
  • сільське господарство, мисливство, лісове господарство - 1,5 %;
  • будівництво - 5,0 %;
  • операція з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям  - 0,3 %;
  • охорона здоров'я та надання соціальної допомоги - 0,2 %;
  • надання комунальних та індивідуальних послуг (діяльність у сфері культури та спорту) - 6,7 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прикордонне співробітництво  Закарпатської області.

Єврорегіони

 

     

  Для нашого краю в серці Європи  надзвичайно важливим є європейський вектор зовнішньої політики держави.  Історія євроінтеграції Закарпаття налічує кілька століть, протягом яких наші пращури жили в мирі і злагоді в самому центрі Європи, не зважаючи на хід політичних процесів, який диктував той час. Досить лише згадати, що за не повні 100 років Закарпаття перебувало в складі шести країн.

Информация о работе Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області