Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області

 

Міністерство освіти і  науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Економічний факультет

Кафедра економіки менеджменту та маркетингу

 

 

КУЧІРКА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

 

 

Зовнішньоекономічні зв'язки Закарпатської області

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Регіональна економіка»

студентки 1-го курсу заочного відділення економічного факультету

спеціальність «Облік  і  аудит»

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник:

вкл. Вереш Є.Й.

 

 

 

 

Ужгород, 2010

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………….…………………………………3

Розділ 1. Особливості геополітичного положення Закарпатської області  та його  вплив на розвиток зовнішньоекономічних зв’язків............……..………5

Розділ 2. Форми зовнішньоекономічних зв’язків……………………………….9

Розділ 3. Економічні зв’язки  Закарпаття…………………………..…………...12

Розділ 4. Прикордонне співробітництво  Закарпатської області. Єврорегіони………………..……………………...………………..……………19

Розділ 5. Проблеми і перспективи  зовнішньоекономічної діяльності  Закарпатської області……………………………………………………………25

Висновки……………………………………...………………………………….28

Список використаних джерел……………………….……….…………………30

Додатки……………………………………………...……………………………40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін товарами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм міжнародних відносин. До неї також належать рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Необхідність і ефективність системи міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для виробництва валового національного продукту. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.

Виходячи з економічної  доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (й України зокрема). Вона створює умови для економії витрат в економіці або в окремих її галузях. Плани зовнішньоекономічної діяльності націлюють на встановлення й розвиток взаємовигідних зв'язків з країнами світу. Вони мають всебічно враховувати переваги, які випливають з міжнародного розподілу праці в інтересах розвитку економіки, технічного прогресу та підвищення рівня життя народу.

У плані розвитку зовнішньоекономічної діяльності визначаються номенклатура й обсяги основних товарів, які мають  змінити товарну структуру експорту та імпорту, головні напрями розвитку зовнішньоторгового обороту по окремих країнах, обсяг технічного й економічного сприяння країнам, які розвиваються, характер і обсяги кредитних операцій. Під час розробки планів проводяться розрахунки економічної ефективності зовнішньоторговельних операцій, експорту, імпорту та сумарного економічного ефекту відповідно до методики визначення економічної ефективності зовнішньої торгівлі.

Форми зовнішніх економічних  зв’язків України різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація  і кооперування виробництва, експорт  та імпорт капіталів і робочої  сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній  основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів  тощо.

Закарпатська область  єдина в Україні область, яка  межує відразу з 4 європейськими  країнами. Зовнішньоекономічні зв’язки області віддзеркалюють всі ознаки по Україні в цілому. Саме тому вони вимагають більш детального і всебічного вивчення.

Мета даної курсової роботи - охарактеризувати зовнішньоекономічні  зв’язки Закарпаття  з країнами ЄС, Західної Європи та іншими країнами.

Завдання курсової роботи –  розкрити сутність понять зовнішньоекономічна  діяльність та зовнішньоекономічні  зв’язки.

Об’єктом дослідження є  зовнішньоекономічна  діяльність Закарпаття яка включає в себе зовнішню торгівлю, експорт та імпорт товарів і послуг, інвестиційне співробітництво.

Предмет дослідження – зовнішньоекономічні зв’язки Закарпаття з країнами ЄС, Західної Європи та іншими країнами.

 

 

 

 

 

 

 

Особливості геополітичного положення Закарпатської області  та його вплив на розвиток зовнішньоекономічних відносин

 

 

Закарпатська область  у складі України утворена 22 січня 1946 р. Населення – 1,25 млн. осіб (1.01.2004 р.). Площа сучасної Закарпатської  області складає 12,8 тис.кв.км або 2,1% від загальної площі України. Це – передостаннє місце серед  областей країни. Область розташована  між 47°53'43" і 49°05'54" північної широти та 22°48'29" і 24°37'38" східної довготи. Крайні точки області розташовані:

- північна – в хребті  Східні Бескиди на кордоні  з Польщею за 7 км на північ від с. Стужиця Великоберезнянського району;

- південна – вершина  в Рахівських горах на кордоні  з Румунією за 6 км на південний схід від с. Ділове Рахівського району;

- західна – на кордоні  зі Словаччиною за 1,5 км на захід від с. Соломонове Ужгородського району;

- східна – в Чорногірському  масиві (гора Піп Іван) на межі  з Івано-Франківщиною за 12 км на схід від с. Луги Рахівського району.

Відстань від західної точки області до східної сягає  190 км по прямій, протяжність з півночі на південь змінюється від 100 км (по меридіану м. Мукачеве) до 50 км (по меридіану м. Рахів).

Географічний центр області  знаходиться біля гори Кук, що в Толяному хребті, на межі Іршавського та Міжгірського районів.

 Географічне положення Закарпаття характеризується такими рисами:

1. Область знаходиться  на периферії (крайньому заході) України і дуже віддалена від  столиці (відстань з Ужгорода  залізницею приблизно 900 км промислових районів Придніпров'я, Харкова і Донбасу, чорноморських портів.

2. Область займає центральне  положення на Європейському субконтиненті:  за однією з версій біля  с. Ділове Рахівського району  міститься географічний центр  Європи.

3. Закарпаття – єдина  область України, яка розташована  за головними Карпатськими хребтами. Це підсилює її транспортну  віддаленість від решти території  країни, зв'язок з якою можливий  лише через перевали. Найбільше  значення серед них мають Ужоцький (абсолютна висота 889 м), Верецький або Ворітський (839 м), Воловецький або Бескидський (1014 м), Торунський (930 м) разом з Вишківським (941 м) та Яблуницький або Татарський (931 м).

4. Область знаходиться  в межах двох великих фізико-географічних  одиниць – Карпатської гірської (4/5 території) та Закарпатської  низовинної. Якщо природні умови  останньої (рельєф, клімат, грунтово-рослинний  покрив тощо) майже всюди сприятливі  для господарського і житлового освоєння людиною, то в Карпатах найкращі умови для цього мають міжгірні улоговини, долини рік, пологі схили і частково низькогір'я.

5. Закарпаття має оригінальне  сусідське положення. Воно межує  лише з 2 українськими областями – із Львівською (на відтинку 85 км) та Івано-Франківською (180 км), причому виключно по гірських хребтах. У той же час його сусідами є чотири держави – Польща (33 км), Словаччина (98 км), Угорщина (135 км) та Румунія (190 км), що є унікальним явищем серед усіх прикордонних областей України. Державний кордон іде як по гірських хребтах, так і рівнинній території, на значному протязі – по р.Тиса та її притоках. Відстані по авто- і залізничних шляхах від Ужгорода до столиць дев'яти європейських країн коротші за аналогічні відстані до Києва.

6. Область розташована  на стику української, угорської  і румунської етнічних територій,  які становлять відповідно 89%, 10,5% і 0,5% від її площі.

7. Закарпаття лежить на  найкоротших шляхах, що сполучають  Україну і країни колишнього  СРСР (насамперед Росію) з рядом  країн Центральної і Південно-Східної  (а далі й Західної та Південної)  Європи. Від карпатських перевалів  до державного кордону область  перетинають 3 залізниці (в т.ч. 2 електрифіковані), 4 автодороги, нафтопровід "Дружба", газопроводи "Братерство", "Союз", "Західний Сибір – Західна Європа", продуктопровід Калуш – Тісауйварош, лінії електропередач енергосистеми "Мир", ЛЕП "Вінниця – Альбертірша", якими здійснюються міжнародні зв'язки. Залізниця і автодорога поздовжнього напрямку Кошіце – Чоп – Хуст – Сігету-армацієй з'єднують Словаччину з Румунією і частково використовуються в міжнародних транзитних перевезеннях.

Вигоди географічного  положення (насамперед прикордонного  і транспортного) разом із значними природними і трудовими ресурсами  в умовах переходу економіки України  до ринкового відкритого типу можуть заохотити надходження в область  іноземного капіталу, сприяти формуванню вільних економічних зон.

Закарпатська область  поділяється на 13 адміністративних районів (див. додаток 1). Площа середнього (за розмірами території) району становить близько 1 тис.кв.км; такими є Мукачівський і Хустський райони. Найбільшу площу мають Рахівський і Тячівський, найменшу – Перечинський і Воловецький райони.

Найнижчою ланкою адміністративно-територіального  устрою є території, підпорядковані місцевим Радам народних депутатів. Станом на 1 січня 2010 р. в області існувало 10 міських, 22 селищні і 285 сільських Рад; останні об'єднували 576 сільських поселень. Більшість місцевих Рад мали в своєму складі по одному поселенню. 2 міста (Ужгород і Мукачеве) мають обласне підпорядкування, решта – районне.

Великим «плюсом» для Закарпаття є кліматичні умови.  Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси.

Саме кліматичні умови, велика кількість пам’яток культури та природних  мальовничих куточків, велика кількість цілющих мінеральних джерел і створюють дуже привабливі умови для розвитку туристичної галузі. Адже не даремно Закарпатську область називають Маленькою Швейцарією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми зовнішньоекономічних зв’язків

 

 

Зовнішні зв’язки (ЗЗ) –  це взаємообмін з іншими країнами світу продуктами матеріального  виробництва, енергією, інформацією, послугами  на основі міжнародного поділу праці; співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв’язання  глобальних проблем людства; здійснення культурних, освітянських та інших  громадських та особистих контактів. 
             Зовнішні зв’язки мають розгалужену структуру. За змістом та характером вони поділяються на економічні, політичні, наукові, інформаційні тощо. Згідно з тривалістю виділяються постійні та епізодичні зв’язки.

Місце держави в світі  – дуже важлива характеристика, яка відображає комплексне вираження  міжнародного рейтингу країни, що характеризується багатьма складовими. Місце країни у світовій співдружності виражається через призму, а ті через готову систему якісних і кількісних показників, які відображають ступінь впливу країни на політичні та економічні процеси в світі, участь у різних міжнародних союзах, корпораціях та формуванні міжнародних ринків капіталу, рівень соціально-економічного розвитку країни, інтенсивність урядових, ділових, культурних та інших контактів і т.д. Важливим індикатором місця країни в світі є зовнішня функція держави. Необхідність активного інтегрування України в світове товариство визначає особливу важливість її розширення. Зовнішня функція – важлива категорія концепції суспільного розвитку будь-якої країни. Вона набагато ширша міжнародного розподілу праці, бо охоплює не лише виробничу, але й інші сфери життя суспільства: політичну, культурну, інформаційну та ін. Як наукова категорія вона відображає одну з важливих якостей (сторін) державно-територіальної єдності.

Зовнішня функція країни об’єднує:

• матеріально виражені трудові, сировинні, продуктові, інформаційні та інші “потоки”, які кількісно вимірюються;
• міждержавні (прикордонні і транснаціональні) структури, банківські та інші посередницькі послуги, якісно духовні феномени і т.д.

Зовнішня функція повинна  формуватися згідно з принципами:

• підвищення суспільної ефективності;
• відповідності геополітичному розташуванню;
• природоохоронної спрямованості;
• підвищення конкурентоспроможності виробництва;
• значного розширення транспортно-транзитної складової;
• розширення посередницьких послуг і т.д.