Значення відмінностей національних культур в управлінні підприємством

1. Інтелектуалізм, любов до мистецтва, гармонії та краси. Французи прагнуть досягти досконалості проектів, програм, планування.
2. Несміливість і нерішучість у практичному виконанні планів.
3. Схильність до конфліктів і суперечок при вирішенні проблем, небажання йти на компроміс, оскільки, на думку французів, ефективне вирішення проблеми має забезпечуватися досконалими планами. У дійсності, коли планові логічні схеми не реалізуються на практиці, французи, замість пошуку розумного компромісного рішення, вступають у суперечку. Прагматик-англієць, який не атакує проблему в лоб, спочатку орієнтується на пошук компромісу. Отже, англійці та французи - це нації-антиподи. Прагнення французів створити закони на всі випадки життя негативно відбивається на здійсненні бізнесу в умовах невизначеності зовнішнього середовища.
4. Ефект компенсацій. Необхідність дотримання суворих схем, законів та регламенту в діловій сфері компенсується стилем спілкування, поведінкою в родині та приватному житті, які виражаються у розкутості, свободі від умовностей, живості характеру, гуморі, кмітливості. Прагнення до краси та естетики може проявлятися у шокуючих формах, які згладжуються витонченістю, тактом та високою культурою спілкування.

Національний  стереотип жителів Близького  та Далекого Сходу значною мірою  визначається спільністю релігійних основ  культури:

1. Прагнення до неметушливості, доброзичливості та довіри. Люди у великій мірі орієнтовані не па результати, а на саму роботу (дії). Носіїв Східної культури характеризує раціональне використання часу, прагнення уникати конфліктів та критики («згода та мир дорожчі за правду»), майстерність робити компліменти на адресу партнерів, поважне ставлення до прихованої сили. Будь-які відкриті й агресивні прояви сили руйнують атмосферу доброзичливості та довіри.
2. Наполегливе працелюбство, яке в деяких випадках може бути позбавлене добросовісності, що призводить до неякісних результатів роботи.
3. Прихильність до ритуалів та чиношанування.
4. Чуттєвість та позитивне ставлення до жартів і гумор).
5. Прагнення змішувати ділові та сімейні відносини.

Японський національний стереотип грунтується  на вірі у колективізм і прагненні  до досягнення гармонії:

1. Поєднання величезного працелюбства з внутрішнім прагненням до краси та досконалості.
2. Традиціоналізм.
3. Практицизм, швидка адаптація до нововведень.
4. Колективізм («групізм»).
5. Ввічливість, делікатність, акуратність.

На японський  менеджмент накладає відбиток самобутня  культура Японії і те, що на світовий ринок вона вийшла тільки після Другої світової війни. Японія перейняла у Європи та США позитивні аспекти досвіду, насамперед - орієнтацію на нові технології і психологічні методи менеджменту. В Японії більш високо цінують досвід роботи, освіта, тому керівників в Японії готують безпосередньо в процесі роботи. Якщо в Європі і США спочатку дають теоретичні знання, які потім закріплюються практикою, то в Японії надають практику, яка тільки потім переходить в знання.

Японці дуже уважно ставляться до зв'язків між  людьми, а також до особистісних особливостей працівників, схильні підбирати посаду під людину, а не людини під посаду. Японці уникають індивідуалізму в своїх діях, не схильні до нав'язування персональної відповідальності, практично не контролюють ефективність дій окремого працівника; набагато більш важливою для них є колективна (групова) відповідальність. Ще одна особливість японського менеджменту полягає в тому, що керівні працівники особливу увагу приділяють технологічним нововведенням. З цієї точки зору Японія перевершує всі країни світу.

 Японському  менеджеру властиві:

1. колективна відповідальність;
2. генералізація ролей та ротація робочих місць;
3. довіра до підлеглих;
4. захист усіх працівників;
5. необхідність планування кар'єри;
6. прагматична адаптація та раціоналізм;
7. ототожнення з «мічі» («способом») та індивідуальною роботою колег (дотримання прийнятого в організації способу життя, прояв лояльності до колег).
8. Гордість та побоювання «втратити обличчя», емоційність, швидка збуджуваність від критики. Жарт щодо будь-якої деталі зовнішнього вигляду може викликати неадекватну реакцію з боку співбесідника.
9. Чуттєвість до вербальної та невербально!' комунікації з партнером і повільна реакція на зміст сказаного.

Китайський  національний стереотип знаходиться  під впливом конфуціанства, в основі якого лежить образ «шляхетної людини», її людяність, розум, вірність, синівська поштивість.

На  основі цього китайський стереотип  можна охарактеризувати таким чином:

1. Підкорення, терплячість, наполегливість.
2. Відсутність досить сильного прагнення до правди, чесності, договірних зобов'язань.

Оскільки  бізнес-операції набувають усе глобальнішого  характеру, в центрі уваги менеджменту  повинні знаходитися такі питання:

• глобальне розуміння основних світових культур;
• вивчення особливостей та відмінностей національних культур;
• урахування національних стереотипів;
• адаптація поведінки до національно<span