Закономірності та шляхи переходу України від адміністративно-командної до ринкової системи господарювання

 

Після глибокої економічної кризи, яка тривала десять років (1990-1999), у IV кв. 1999 р. статистикою зафіксовано реальне зростання (2,6%) ВВП. У 2000-2003 р. відповідне зростання склало 32,9%. Починаючи з 2001 p., темпи економічного зростання в Україні перевищували темпи її найближчих партнерів по зовнішній торгівлі - Росії та Польщі.

 

Рис. 2.1. Зміни реального ВВП, % до попереднього року [15, 16]

 

Валовий внутрішній продукт та внесок кожного виду економічної діяльності у формування валової доданої вартості (ВДВ) за останні роки характеризують дані наступної таблиці.

Таблиця 2.2

Структура валової доданої вартості (у відсотках) [15, 17]

	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	14,4	14,4	13,0	10,9
Добувна промисловість	4,4	4,2	4,4	4,4
Обробна промисловість	18,3	17,4	17,9	19,7
Виробництво та розподіл електроенергії, газу та води	6,4	5,5	5,1	4,7
Будівництво	3,3	3,6	3,4	3,8
Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	8,6	11,0	10,9	11,3
Транспорт і зв'язок	11,6	12,0	12,2	12,1
Освіта	4,2	4,4	4,8	4,8
Охорона здоров'я та соціальна допомога	2,5	2,9	3,3	3,2
Інші види економічної діяльності	12,1	14,4	15,5	15,8
Умовно обчислена оплата послуг фінансових посередників	-1,0	-1,4	-1,4	-1,6
Всього в основних цінах	84,8	88,4	89,1	89,1
Чисті податки на продукти	15,2	11,6	10,9	10,9
Валовий внутрішній продукт	100,0	100,0	100,0	100,0

 

У виробництві ВДВ домінує промисловість. Позитивним явищем варто вважати перерозподіл доданої вартості на користь обробної промисловості, частка якої зросла з 18,3% за 2000 р. до 19,7% за 2003 р. Спостерігається зростання у структурі видів діяльності ВДВ оптової і роздрібної торгівлі (з 8,6 за 2000 р. до 11,3% за 2003 p.). Скоротилася частка у складі ВВП сільського господарства, мисливства та лісового господарства.

Обсяг валового внутрішнього продукту за 2004 рік в реальному обчисленні зріс за оперативними даними на 12.0%, що на 2.6 процентного пункту більше, ніж за 2003 рік. Найбільше зростання ВВП протягом 2004 року спостерігалося в січні - серпні (113.6%).

Починаючи з вересня і до кінця року темпи зростання ВВП скорочувалися (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Динаміка реального ВВП (наростаючим підсумком у %  
до відповідного періоду попереднього року) [7, 10]

 

Рівень інфляції у 2005 р. становив 10,3% (у 2004 р. - 12,3%), продовольчі товари подорожчали на 10,7%, непродовольчі – на 4%, послуги – на 15,8%. Таким чином, інфляція була переважно сформована за рахунок подорожчання продовольчих товарів та послуг.

Причиною прискорення інфляції була невідповідність між попитом і пропозицією на споживчому ринку, яка виникла наприкінці 2004 р. і посилилась у 2005 р. унаслідок значних бюджетних виплат соціальної спрямованості (підвищення рівня пенсії та мінімальної зарплати).

 

Рис. 2.3. Динаміка індексу споживчих цін у 2001-2005 роках  
(у % до грудня попереднього року) [6, 11]

 

Крім того, значний вплив на цінову ситуацію мав ряд продовольчих криз (м’ясна, цукрова) та несприятлива кон’юнктура на енергетичних ринках (ціна на бензин на вітчизняному ринку зросла на 24,5%).

Найбільший вплив на динаміку інфляції мало подорожчання м’яса та м’ясопродуктів (15,8%), спричинене суттєвим скороченням поголів’я у попередні періоди. Однак, в останні три місяці 2005 р. спостерігалося здешевлення м'яса (на 3,1%) за рахунок зниження цін на птицю (на 14,6%).

Ціни виробників зросли на 9,5% (у 2004 р. - на 24,1%). Найбільше подорожчала продукція добувної промисловості (на 27,7%) за рахунок зростання цін у видобуванні енергетичних та неенергетичних матеріалів (26,3% та 29,9% відповідно).

В обробній промисловості ціни зросли на 6,9%, а у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – на 13,1%. [6, 12]

 

 

Рис. 2.4. Динаміка приросту цін виробників по основних видах промислової продукції у 2002-2005 роках, % (грудень до грудня попереднього року)

 

Монетарна база у 2005 р. зросла на 53,9% (у 2004 р. – на 34,1%), грошова маса – на 54,8% (32,4%).

Головним каналом випуску коштів в обіг був валютний ринок: за рік обсяг чистої емісії, спрямованої на купівлю валюти, становив понад 50,8 млрд. гривень. За іншими каналами відбувалось вилучення коштів, зокрема через кредитний ринок вилучено 3,2 млрд. грн., через фондовий ринок - 6,4 млрд. гривень. [6, 13]

Рис. 2.5. Динаміка монетарної бази та грошової маси у 2004-2005 рр., %

Ревальвація гривні до долара відбулась одномоментно у квітні (4,37%) і до кінця грудня обмінний курс залишався стабільним (5,05 грн/дол США).

Ревальвація гривні до євро – 17,3% (5,97 грн./євро на кінець грудня).

 

Рис. 2.6. Курс гривні до долара США та сальдо інтервенцій НБУ [6, 14]

 

Міжнародні резерви за 2005 р. зросли на 9,5 млрд. дол. США і на кінець грудня їх рівень досяг 19,4 млрд. дол. США, або 5,8 місяців імпорту прогнозного періоду. Таке значне зростання відбулось за рахунок надходження коштів від приватизації ВАТ “Криворіжсталь” та додатніх інтервенцій НБУ (сальдо склало 10,5 млрд.дол.США, у тому числі кошти від продажу Криворіжсталь - 4,5 млрд. дол.США).

Рис. 2.7. Міжнародні резерви, млрд.дол.США [6, 15]

Покращання ресурсної бази та високий рівень ліквідності банківської системи створювали умови для активізації процесів кредитування. За 2005 р. загальний обсяг кредитних вкладень зріс на 61,9% (у 2004 р. – на 30,6%).

Зростаюча динаміка обсягів кредитування супроводжувалась зниженням середньозваженої середньомісячної відсоткової ставки за кредитами, розмір якої у національній валюті упродовж 2005 р. зменшився на 1,1 відсотковий пункт до 16,4%.

 

Рис. 2.8. Динаміка кредитів в економіку в іноземній та  
національній валюті 2004 - 2005 роках [6, 16]

 

Стабільно зростали упродовж року кредити, спрямовані на інвестиційну діяльність: з початку 2005 р. вимоги банків за такими кредитами зросли у 2,5 раза (у 2004 р. – на 86,6%) і на 1 січня 2006 р. становили 22,4 млрд. грн., що майже утричі більше ніж на відповідну дату 2004 року.

Відбулось суттєве підвищення депозитної активності населення та збільшення довіри населення саме до національної валюти. Упродовж 2005 р. депозити фізичних осіб зросли на 75,9% (у 2004 р. – 28,4%) як за рахунок збільшення депозитів у національній валюті (на 90,6% проти 17,2% у 2004 р.), так і в іноземній валюті (на 59,1% проти 44,2% у 2004 році).

Рис. 2.9. Динаміка депозитів населення в іноземній та  
національній валюті в 2004-2005 роках [6, 17]

 

Рівень інфляції у першому кварталі 2006 р. становив 2,7% (до грудня 2005 р.) проти 4,4% у січні-березні минулого року. Інфляція була сформована за рахунок подорожчання продовольчих товарів та послуг: ціни на продовольчі товари зросли на 3,7%, непродовольчі – на 0,2%, послуги – на 1,6%. Основною причиною підвищення цін на початку 2006 р. було сезонне розширення попиту через витрачання отриманих значних соціальних виплат наприкінці 2005 р. та підвищення мінімальної зарплати на початку 2006 року. До дії цього чинника додались негативні інфляційні очікування, пов'язані із невизначеністю ціни на газ для населення та промисловості, що було наслідком відсутності домовленості з Росією.

Найбільший вплив на динаміку інфляції мало подорожчання цукру (28,8%), спричинене низьким рівнем конкуренції на внутрішньому ринку цукру (інфляційним очікуванням сприяв високий рівень цін на цукор на світовому ринку) та продукції плодово-овочевої групи (овочі та картопля подорожчали відповідно на 31,9% та 29,3%) через посилення сезонної тенденції підвищення цін внаслідок несприятливих погодних умов на початку року.

Слід зазначити, що у березні на споживчому ринку було зафіксовано нетипову для цього періоду дефляцію через зниження цін на продовольчі товари (на 0,5%). Індекс споживчих цін у березні становив 99,7%. Це відбулось, в основному, за рахунок суттєвих від'ємних інтервенцій НБУ та збільшення попиту населення на готівкову іноземну валюту.

Рис. 2.10. Індекси цін [17, 8]

 

Індекс цін виробників у першому кварталі поточного року становив 101,9% (у  першому  кварталі 2005 р. – 104,9%). Найбільше ціни підвищились у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – на 3,3% через підвищення ціни на газ.

Продукція добувної промисловості подорожчала (на 1,4%) за рахунок зростання цін у видобуванні енергетичних матеріалів (на 2,1%) та неенергетичних матеріалів (на 0,2%). В обробній промисловості ціни зросли на 1,6%.

З 1 січня 2006 р. ціни на природний газ для промисловості підвищено на 11%: з 379,2 до 422,1 грн. за 1 тис. куб. м, з 20 лютого - на 30%: до 548 грн. за 1 тис. куб. м.

 

Рис. 2.11. Динаміка монетарної бази та грошової маси  
у 2005 р. та -січні-березні 2006р., % [17, 9]

 

Монетарна база за перший квартал 2006 р. зменшилась на 8,8% (минулого року – зросла на 12,2%, грошова  маса – практично не змінилась, приріст на 0,7% (минулого року – зростання на 11,4%). На динаміку цих показників вплинула зміна тенденцій на міжбанківському валютному ринку, що зумовило проведення Національним банком інтервенцій з продажу валюти. Обсяг від’ємної емісії за рахунок продажу валюти з міжнародних резервів становив понад 9,3 млрд.грн. або 1842,1 млн. дол. США. Рефінансування банків становило лише 535,9 млн. грн. (повернено кредитів на суму 210,8 млн.грн.), у той час як обсяг операцій з мобілізації коштів становив 3,5 млрд. грн. (повернено раніше мобілізованих коштів на суму 310 млн.гривень).

З початку 2006 р. в умовах підвищеного попиту на іноземну валюту дії НБУ були спрямовані на забезпечення стабільності на валютному ринку та утримання незмінним офіційного курсу гривні до долара (на рівні 5,05 грн./дол.). Протягом першого кварталу гривня знецінилася відносно ЄВРО на 2,1%.

Перевищення попиту на готівкову валюту над її пропозицією з початку року наблизилося до 1,7 млрд. дол. США (у доларовому еквіваленті). Обсяг міжнародних резервів за перший квартал 2006 р. зменшився на 2,1 млрд. дол. США (до майже 17,3 млрд. дол. США на 1 квітня 2006 р., або 4,1 місяця імпорту прогнозного періоду). Кошти міжнародних резервів використовувалися також для забезпечення зовнішніх платежів Уряду України за державним боргом та боргом НБУ за кредитами МВФ.

 

Рис. 2.12. Міжнародні резерви, млрд.дол.США [17, 10]

 

За січень-березень ц.р. обсяг депозитів збільшився на 2,8  млрд.  грн. або на 2,1% (до 135,8 млрд. гривень). При цьому, якщо депозити юридичних осіб зменшились на 2,2% (до 58,3 млрд. грн.), то депозити фізичних осіб збільшилися на 5,7% (до 77,5 млрд. грн.), що демонструє достатньо високій ступінь довіри громадян до банківської системи.

Рис. 2.13. Динаміка депозитів населення в іноземній та національній  
валюті в 2005 – січень-березень 2006 р. [17, 11]

Досягнутий у першому кварталі приріст кредитних вкладень є найбільшим показником для цього періоду починаючи з 2002 р. (обсяг кредитних вкладень збільшився на 14,2 млрд. грн. або на 10% - до 155,9 млрд. гривень). Позитивна динаміка кредитних вкладень була зафіксована на фоні відновлення тенденції до зменшення вартості позик – середньозважена ставка за кредитами в національній валюті у першому кварталі зменшилася з 16,4% до 15,8%, в іноземній – з 11,7% до 11,5%.

Позитивним чинником для економіки є збільшення довгострокових кредитів банківської системи (на 10,4% або на 5 млрд. грн. до 94,3 млрд. грн.), питома вага яких у загальному обсязі наданих кредитів з початку року збільшилася з 60,3% до 60,5%. Водночас, зростання довгострокових кредитів мало не стільки інвестиційну, скільки споживчу спрямованість. Свідченням цьому є те, що довгострокові кредити фізичним особам збільшувалися більшими темпами (на 15,6%), ніж аналогічні за терміном кредити юридичним особам (на 7,9%).

Темпи приросту обсягів кредитування фізичних осіб (на 16,3% до 38,5 млрд. грн.) помітно випереджали темпи розширення кредитів наданих юридичним особам (на 8,1% до 117,4 млрд. грн.), що було реакцією банків на підвищення платоспроможності населення , а також на зменшення попиту на кредити з боку юридичних осіб.

Висновки до 2 розділу

Оптимальність структури національної економіки значною мірою зумовлюється ефективністю співвідношення галузей, що виробляють товари та послуги.

Глибока реформа в соціальній сфері України потрібна з багатьох причин: зменшення чисельності населення та очікуваної тривалості життя, збільшення поширеності захворювань, тоді як система медичного страхування, що базується на внесках громадян, ще не введена; якість багатьох послуг у соціальній сфері залишається низькою, тоді як пільги і соціальні виплати, що надаються, не завжди є достатньо виправданими.

Фінансовий сектор відіграє провідну роль у розподіленні ресурсів за умов ринкової економіки.

В Україні вже вжито значних зусиль щодо покращення умов для проведення змін.

Кризові явища в галузях економіки України спричинені недостатнім і несвоєчасним урахуванням змінних умов виробництва, можливостями інтенсифікації, змінами у методах господарювання та іншими причинами.