Теоритичні основи визначення конкурентоспроможності підприємства

1. Технічні ресурси (особливості виробничого обладнання, інвентарю, необхідних матеріалів та інше).
2. Технологічні ресурси (динамічність технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки та інше).
3. Кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад робітників, їх спроможність адаптуватися до зміни цілей підприємства).
4. Просторові ресурси (характер виробничих приміщень, територій підприємства, комунікації, можливість розширення та інше).
5. Ресурси організаційної структури системи управління (характер та гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів та інше).
6. Інформаційні ресурси (характер інформації про внутрішні можливості підприємства та зовнішнє середовище, можливість її розширення, підвищення ймовірності та інше).
7. Фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, можливість та обсяги отримання кредитів та інше).[28]

Кожний з указаних видів ресурсів являє собою сукупність можливостей функціонування підприємства та досягнення стратегічних цілей його діяльності. Потенційні можливості підприємства при найбільш ефективному використанні ресурсів характеризують стратегічний потенціал підприємства.

   Рівень стратегічного потенціалу підприємства визначається:

-складом та сучасним станом системи наявних ресурсів;

-ступенем відповідності ресурсного потенціалу стратегічним цілям та завданням підприємства;

-спроможністю ресурсного потенціалу забезпечити стійкість господарської системи до впливу зовнішнього середовища та внутрішня гнучкість (адаптованість).[15]

Основними складовими стратегічного потенціалу виробничого підприємства, які визначають його потенційні можливості, є:

1. Спроможність до проведення макроекономічного аналізу ситуації в країні та регіоні діяльності.
2. Спроможність до прогнозування змін в обсязі та структурі споживчого попиту (за товарними групами та окремими видами, різновидами товарів).
3. Спроможність до аналізу та прогнозування кон'юнктури ринків ресурсів та капіталу, розробки та реалізації ефективних стратегій взаємодії з ринками для залучення необхідних ресурсів.
4. Спроможність до висування та реалізації конкурентоспроможних ідей відносно технології та організації торговельного процесу, здійснення закупівлі товарних ресурсів та формування товарної пропозиції.
5. Спроможність до забезпечення стійкості підприємства до негативних змін у зовнішньому середовищі функціонування за рахунок розробки та реалізації ефективних захисних стратегій.
6. Спроможність до забезпечення внутрішньої гнучкості підприємства за рахунок використання технологічних новацій, зміни спрямованості мотивацій та стимулювання праці персоналу, товарної та регіональної диверсифікації діяльності, оснащення новими основними фондами та інше.
7. Здатність до забезпечення конкурентоспроможності асортименту реалізованих товарів, що потрібно для розширення ринку збуту та збільшення ніші господарювання.
8. Спроможність до підтримки конкурентного статусу підприємства та використання конкурентних переваг в боротьбі за споживача.
9. Спроможність до ефективного використання інвестиційних можливостей щодо розвитку ресурсного потенціалу.
10. Спроможність до забезпечення високої ефективності господарювання за рахунок пошуку та мобілізації невикористаних резервів, підтримки необхідних темпів розвитку.
11. Спроможність адаптації стратегії та тактики діяльності підприємства до умов господарювання, що змінюються.[19]

Оцінка перспективних можливостей розвитку внутрішнього потенціалу підприємства передбачає проведення наступної роботи.

1етап - формування системи показників (елементів стратегічного потенціалу), що обумовлюють внутрішні перспективи зростання конкурентного статусу. Перспективи зростання доцільно досліджувати за окремими функціональними сферами діяльності підприємства, насамперед: торговельної, фінансової, маркетингової, потенціалу трудових ресурсів, менеджменту.

Можливості розвитку кожної сфери діяльності підприємства характеризуються системою кількісних та якісних показників.

Оцінка перспектив розвитку торговельної діяльності має ґрунтуватися на визначенні: перспектив зростання інтенсивності потоку покупців в районі діяльності підприємства; можливостей регіональної диверсифікації діяльності; можливостей зростання торговельної площі за рахунок внутрішнього перепланування, раціональності розподілу площі торговельного залу між окремими товарними секціями; можливостей збільшення широти, глибини та оновлювання асортименту товарів; відповідності товарного асортименту структурі споживчого попиту; адекватності рівня, форм та методів торговельного обслуговування запитам "цільової аудиторії"; можливостям підвищення якості обслуговування тощо.

При оцінці перспектив розвитку фінансової діяльності слід враховувати: можливості підприємства щодо залучення та обслуговування боргових зобов'язань; ступінь фінансової незалежності підприємства та його відповідність вимогам безпечності для кредиторів підприємства; кредитну історію підприємства, повноту та своєчасність виконання боргових зобов'язань; інвестиційну привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів; здатність до розробки ефективної дивідендної та емісійної політики тощо.

Оцінка перспектив розвитку потенціалу трудових ресурсів здійснюється шляхом дослідження забезпеченості підприємства персоналом; його задоволення умовами та організацією праці, рівнем оплати праці; інтенсивності та напрямків розвитку персоналу, підготовки та перепідготовки кадрів, можливостей підприємства щодо залучення для роботи необхідної кількості робітників масових професій та досвідчених фахівців тощо.

  Перспективи удосконалення маркетингової діяльності визначаються ефективністю асортиментної та цінової політики підприємства, політики просування товарів та організації їх закупівлі, обґрунтованістю та дієвістю рекламних заходів, організацією роботи з вивчення та прогнозування споживчого попиту тощо.

Оцінка можливостей удосконалення системи управління підприємством потребує дослідження раціональності організаційної структури підприємства, спеціалізації існуючих функціональних управлінських підрозділів, стану організації планово-економічної роботи, бухгалтерського обліку, контролю за виконанням прийнятих рішень, рівня професійної підготовки та практичного досвіду менеджерів, ступеня впроваджень інформаційних технологій управління тощо.

2 етап - оцінка можливостей  розвитку окремих елементів стратегічного  потенціалу.

На другому етапі роботи необхідно експертне оцінити можливості удосконалення окремих напрямків діяльності підприємства.

Для проведення кількісної оцінки може використовуватися метод балів, згідно з яким перспективи розвитку оцінюються певною кількістю-балів.

Наприклад, при використанні 5-ти бальної системи в основу оцінювання можуть бути покладені наступні критерії:

- перспективи розвитку  відсутні - 0 балів

- незначні можливості  розвитку - 1 бал

- помірні можливості  розвитку - 2 бали;

- середні можливості  розвитку - 3 бали; 

- добрі (суттєві) можливості  розвитку - 4 бали;

- відмінні можливості  розвитку - 5 балів.

3 етап - визначення значущості  окремих елементів стратегічного  потенціалу для розвитку підприємства  в цілому.

Окремі елементи стратегічного потенціалу відіграють різну роль в формуванні перспективного конкурентного статусу підприємства.[23]

 

Шкала рангів значущості окремих аналітичних показників в оцінці перспектив розвитку підприємства

Величина рангу	Визначення	Пояснення
1	Незначні можливості	Характеристика показника привносить незначний вклад до досягнення мети
3	Помірні можливості	Характеристика показника надає помірні можливості для досягнення мети
5	Суттєві можливості	Характеристика показника суттєво впливає на досягнення мети
7	Значні можливості	Характеристика показника надає настільки сильні можливості для досягнення мети, що вони практично стають значними
9	Дуже сильні можливості	Між показником та метою існує очевидна залежність
2,4,6,8	Проміжні значення між. двома сусідніми визначеннями	Використовуються в компромісному варіанті

 

Висновок

Своєрідним виразом конкурентоспроможності аграрного підприємства є його конкурентний статус у ринковому конкурентному середовищі та у конкурентній боротьбі. Для аграрних підприємств найбільше значення серед них мають: площа землекористування; агрокліматичні ресурси, матеріально-технічна база; впровадження інновацій; кадрове забезпечення; раціональна спеціалізація та організація виробництва; низька собівартість, висока рентабельність, товарність, якість продукції; фінансово-економічна безпека підприємства, державна підтримка аграрного бізнесу; вільний доступ до ринку збуту.[17]

Важливим аспектом формування конкурентоспроможності агарних підприємств є їх економічна безпека. Вона розуміється як захищеність потенціалу підприємства від прямих та непрямих загроз або ризиків. Складовим економічної безпеки, які здійснюють найбільш значний вплив на конкурентоспроможність підприємства, є: фінансова, інтелектуальна, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічнаВтіленням конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників є конкурентоспроможність аграрної продукції. Вона проявляється також через якість та ціну продовольчих товарів. Для об’єктивної оцінки ситуації виробник і споживач повинні використовувати аналогічні критерії конкурентоспроможності, а також враховувати її динаміку в часі.[21]

Проаналізувавши та дослідивши діяльність підприємства зробимо такі висновк:

1. приватне сільськогосподарське підприємство «Вільне». Займається вирощуванням зернових культур, соняшника, кукурудзи, сої. В галузі тваринництва утримується велика рогата худоба, займається виробництвом молока і м'яса.
2. Загальна площа сільськогосподарських угідь — 1577 га, з них ріллі — 1544 га. в 2104 році площа сільськогсподарських угідь зменшилась в порівнянні з 2012 роком на 6 га. , за рахунок зменшення площі ріллі.
3. Основні виробничі фонди (їх стан та ефективність використання), наявність технічного забезпечення – є важливими факторами які впливають на показник конкурентоспроможності. що в 2014 р. в порівнянні з 2012р. обсяг основних фондів зріс на 71%, фондозабезпеченість на 72%, фондоозброєність на 55%, фондовіддача на 11,6%, показник фондомісткості зменшився 10,4%. Щодо рівня рентабельності, то в 2013р. рентабельність становить 0,01% , за рахунок зменшення прибутку, а в 2014р. відбувається збільшення рентабельності 19,56%.
4. Спеціалізація характеризується  переважним розвитком тих галузей сільського господарства,  які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу вона вимагає зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції.  Підвищення сільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає на збільшення доходів та рентабельності сільськогосподарського підприємства. Розрахувавши товарну продукцію підприємства ми визначили, що підприємство спеціалізується на виготовленні продукції рослинництва.

На нормальне функціонування підприємства впливають багато чинників, основні з яких:

1. зовнішнє середовище. До якого відносяться економічні, політичні, соціально-демографічні фактори, технологічні, географічні фактори, а також конкуренція.
2. внутрішнє середовище. SWOT-аналіз — аналіз в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін проекту, а також можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації, та небезпек (Threats), пов'язаних з його здійсненням.[14]

Проаналізувавши показники фінансової стійкості та розрахувавши показник конкурентоспроможності ми визначили, що він становить – 6,7. цей показник є трохи гіршим за базовий, оскільки базовий =10.

Отже, конкурентоспроможність організації може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображує ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів.

Для підвищення конкурентоспроможності підприємство повинно спочатку визначити фактори впливу на нього.

Дослідивши діяльність підприємства ми можемо запропонувати такі заходи щодо підвищення конкурентоспроможності:

1. впровадження інновацій, НТП, збільшення техніки;
2. для збільшення продуктивності праці використовувати певні заохочення, доплати, премії;
3. підприємство спеціалізується на продукції рослинництва, галузі тваринництва не приділяється менше уваги. Для підтримки галузі тваринництва та збільшення виробництва продукції  підприємство повинно закупити більш продуктивну худобу, використовувати якісні корма;
4. використовувати різні цінові стратегії;
5. планувати діяльність підприємства;
6. для більш високого врожаю використовувати сівозміни, більш ефективні добрива та види сільськогосподарських культур.

 

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Ансофф, И. Стратегическое управление / И. Ансофф. Пер. с англ.М.: Экономика, 1989..
2. Большой экономический словарь / Сост. А.Б. Борисов. - 2-е изд. М.: Книжный мир, 2006.
3. Володькина, М.В. Стратегический менеджмент : уч. пособие. - К.: Знання - Прес, 2002.
4. Гавва, В.Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання : навч. посібник / В.Н. Гавва, Е.А. Божко. - К.: Центр навчальної літератури, 2004..
5. Герасимчук, В.Г. Розвиток підприємства : діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища шк., 2002.
6. Григорьев, В.В. Оценка предприятий. Имущественный поход : учеб.-практ. пособие / В.В. Григорьев, И.М. Островкин. - М.: Дело, 2000.
7. Добикіна, О.К. Потенціал підприємства: формування та оцінка : навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007.
8. Економіка підприємства : підручник / За заг. ред. С.Ф Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000.
9. Ковалев, А. П. Оценка стоимости активной части основных фондов : учеб.-метод. пособие. - М.: Финстатин-форм, 1997.
10. Кононенко, I. Метод експрес-аналізу рівня конкурентоспроможності продукції // Економіка України. - 1998. - №2..
11. Краснокутська, Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005..
12. Круш, П.В. Оцінка бізнесу : навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2004 р.
13. Мамаєва, Т.О. Конспект лекцій з дисципліни «Потенціал підприємства: формуванння та оцінка» / Т.О. Мамаєва, В.І. Торкатюк; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.:ХНАМГ, 2007.
14. Портер М.Е. Конкуренция : учеб. пособие / М. Портер; пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.
15. Портер М.Е. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / М.Е. Портер; пер.з англ. - К.: Основи, 1998.
16. Прасол, В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник. - Х.: ХНАМГ, 2007..
17. Сопко, В. Бухгалтерский учет нематериальных активов . - К., 1993.
18. Фатхудинов, Р.А. Инновационный менеджмент : учебник, - 2-е изд. - М.: ЗАО Бизнес - школа "Интел - Синтез", 2000.
19. Федонін, О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посібник / О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2003.
20. Федотова, М. А., Уткин 3. А. Оценка недвижимости и бизнеса / М. А. Федотова, 3. А. Уткин. - М.: Тандем; Экмос, 2000.
21. Хомяков, В.І. Потенціал і розвиток підприємства: навч. посібник / В.І. Хомяков, В.М. Бєлінська, О.В. Федоренко. - Черкаси: ЧДТУ, 2009.
22. Щербаков, В.А. Оцінка вартості підприємства (бізнесу) / В.А. Щербаков, Н.А. Щербакова. -М.: Омега-Л, 2006.
23. Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. — Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2004.
24. Організація виробництва: Навч. посібник / Онищенко В. О. — К.: Ліб-ро, 2003.
25. . Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посібник для само-ст. вивч. дисц. / Белов М. А., Євдокимова Н. М., Москалюк В Є. та ін за заг. ред. Москалика В. Є. — К.: КНЕУ, 2002.
26. Формування собівартості продукції: Метод, посібник — Д., 2003.
27. Савицька Г В. Економічний аналіз діяльності підприємства- Навч посібник — К., 2004.
28. Економіка виробничого підприємства: Навч. посібник / За ред. И. М. Петровича. — 2-гс вид., пер. та доп. — К., 2002.