Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Мая 2015 в 20:04, курсовая работа
Поняття конкурентоспроможності (КС) інтерпритується і аналізується в залежності від економічіного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівней, в залежності від цілей дослідження.
Кожний з указаних видів ресурсів являє собою сукупність можливостей функціонування підприємства та досягнення стратегічних цілей його діяльності. Потенційні можливості підприємства при найбільш ефективному використанні ресурсів характеризують стратегічний потенціал підприємства.
Рівень стратегічного потенціалу підприємства визначається:
-складом та сучасним станом системи наявних ресурсів;
-ступенем відповідності ресурсного потенціалу стратегічним цілям та завданням підприємства;
-спроможністю ресурсного потенціалу забезпечити стійкість господарської системи до впливу зовнішнього середовища та внутрішня гнучкість (адаптованість).[15]
Основними складовими стратегічного потенціалу виробничого підприємства, які визначають його потенційні можливості, є:
Оцінка перспективних можливостей розвитку внутрішнього потенціалу підприємства передбачає проведення наступної роботи.
1етап - формування системи показників (елементів стратегічного потенціалу), що обумовлюють внутрішні перспективи зростання конкурентного статусу. Перспективи зростання доцільно досліджувати за окремими функціональними сферами діяльності підприємства, насамперед: торговельної, фінансової, маркетингової, потенціалу трудових ресурсів, менеджменту.
Можливості розвитку кожної сфери діяльності підприємства характеризуються системою кількісних та якісних показників.
Оцінка перспектив розвитку торговельної діяльності має ґрунтуватися на визначенні: перспектив зростання інтенсивності потоку покупців в районі діяльності підприємства; можливостей регіональної диверсифікації діяльності; можливостей зростання торговельної площі за рахунок внутрішнього перепланування, раціональності розподілу площі торговельного залу між окремими товарними секціями; можливостей збільшення широти, глибини та оновлювання асортименту товарів; відповідності товарного асортименту структурі споживчого попиту; адекватності рівня, форм та методів торговельного обслуговування запитам "цільової аудиторії"; можливостям підвищення якості обслуговування тощо.
При оцінці перспектив розвитку фінансової діяльності слід враховувати: можливості підприємства щодо залучення та обслуговування боргових зобов'язань; ступінь фінансової незалежності підприємства та його відповідність вимогам безпечності для кредиторів підприємства; кредитну історію підприємства, повноту та своєчасність виконання боргових зобов'язань; інвестиційну привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів; здатність до розробки ефективної дивідендної та емісійної політики тощо.
Оцінка перспектив розвитку потенціалу трудових ресурсів здійснюється шляхом дослідження забезпеченості підприємства персоналом; його задоволення умовами та організацією праці, рівнем оплати праці; інтенсивності та напрямків розвитку персоналу, підготовки та перепідготовки кадрів, можливостей підприємства щодо залучення для роботи необхідної кількості робітників масових професій та досвідчених фахівців тощо.
Перспективи удосконалення маркетингової діяльності визначаються ефективністю асортиментної та цінової політики підприємства, політики просування товарів та організації їх закупівлі, обґрунтованістю та дієвістю рекламних заходів, організацією роботи з вивчення та прогнозування споживчого попиту тощо.
Оцінка можливостей удосконалення системи управління підприємством потребує дослідження раціональності організаційної структури підприємства, спеціалізації існуючих функціональних управлінських підрозділів, стану організації планово-економічної роботи, бухгалтерського обліку, контролю за виконанням прийнятих рішень, рівня професійної підготовки та практичного досвіду менеджерів, ступеня впроваджень інформаційних технологій управління тощо.
2 етап - оцінка можливостей
розвитку окремих елементів
На другому етапі роботи необхідно експертне оцінити можливості удосконалення окремих напрямків діяльності підприємства.
Для проведення кількісної оцінки може використовуватися метод балів, згідно з яким перспективи розвитку оцінюються певною кількістю-балів.
Наприклад, при використанні 5-ти бальної системи в основу оцінювання можуть бути покладені наступні критерії:
- перспективи розвитку відсутні - 0 балів
- незначні можливості розвитку - 1 бал
- помірні можливості розвитку - 2 бали;
- середні можливості розвитку - 3 бали;
- добрі (суттєві) можливості розвитку - 4 бали;
- відмінні можливості розвитку - 5 балів.
3 етап - визначення значущості
окремих елементів
Окремі елементи стратегічного потенціалу відіграють різну роль в формуванні перспективного конкурентного статусу підприємства.[23]
Шкала рангів значущості окремих аналітичних показників в оцінці перспектив розвитку підприємства
Величина рангу |
Визначення |
Пояснення |
1 |
Незначні можливості |
Характеристика показника привносить незначний вклад до досягнення мети |
3 |
Помірні можливості |
Характеристика показника надає помірні можливості для досягнення мети |
5 |
Суттєві можливості |
Характеристика показника суттєво впливає на досягнення мети |
7 |
Значні можливості |
Характеристика показника надає настільки сильні можливості для досягнення мети, що вони практично стають значними |
9 |
Дуже сильні можливості |
Між показником та метою існує очевидна залежність |
2,4,6,8 |
Проміжні значення між. двома сусідніми визначеннями |
Використовуються в компромісному варіанті |
Висновок
Своєрідним виразом конкурентоспроможності аграрного підприємства є його конкурентний статус у ринковому конкурентному середовищі та у конкурентній боротьбі. Для аграрних підприємств найбільше значення серед них мають: площа землекористування; агрокліматичні ресурси, матеріально-технічна база; впровадження інновацій; кадрове забезпечення; раціональна спеціалізація та організація виробництва; низька собівартість, висока рентабельність, товарність, якість продукції; фінансово-економічна безпека підприємства, державна підтримка аграрного бізнесу; вільний доступ до ринку збуту.[17]
Важливим аспектом формування конкурентоспроможності агарних підприємств є їх економічна безпека. Вона розуміється як захищеність потенціалу підприємства від прямих та непрямих загроз або ризиків. Складовим економічної безпеки, які здійснюють найбільш значний вплив на конкурентоспроможність підприємства, є: фінансова, інтелектуальна, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічнаВтіленням конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників є конкурентоспроможність аграрної продукції. Вона проявляється також через якість та ціну продовольчих товарів. Для об’єктивної оцінки ситуації виробник і споживач повинні використовувати аналогічні критерії конкурентоспроможності, а також враховувати її динаміку в часі.[21]
Проаналізувавши та дослідивши діяльність підприємства зробимо такі висновк:
На нормальне функціонування підприємства впливають багато чинників, основні з яких:
Проаналізувавши показники фінансової стійкості та розрахувавши показник конкурентоспроможності ми визначили, що він становить – 6,7. цей показник є трохи гіршим за базовий, оскільки базовий =10.
Отже, конкурентоспроможність організації може бути визначена як комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відображує ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу, по відношенню до сукупності показників конкурентів.
Для підвищення конкурентоспроможності підприємство повинно спочатку визначити фактори впливу на нього.
Дослідивши діяльність підприємства ми можемо запропонувати такі заходи щодо підвищення конкурентоспроможності:
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Теоритичні основи визначення конкурентоспроможності підприємства