МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І
НАУКИ УКРАЇНИ
Академія митної
служби України
ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ
зав. каф. Чириченко Ю.В
(назва кафедри)
_________________________
(підпис)
(ініціали, прізвище)
_________________________
(дата)
КУРСОВА РОБОТА
Світовий ринок цінних
паперів: сутність, види, особливості регулювання.
Основні завдання по розвитку
та реформуванню фондового ринку в Україні.
(тема)
Виконав
Студент групи ЕМ11-2
Максимов Ростислав Вячеславович
(шифр)
(дата) (підпис)
(прізвище, ім’я, по-батькові курсанта/студента)
Спеціальність міжнародна
економіка
Оцінка ______________________________
Керівник доцент кафедри
Зайцев В.Є
(науковий ступінь, вчене звання,
посада)
(дата) (підпис)
(прізвище, ініціали)
Нормоконтролер_________________________________________________ (дата) (підпис)
(прізвище, ініціали)
Дніпропетровськ
2013
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ
РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ……….5
1.1 Виникнення ринку цінних
паперів………………………………………….5
1.2 Інфраструктура ринку
цінних паперів та його види……………………….9
1.3 Законодавче регулювання
ринку цінних паперів…………………………16
РОЗДІЛ 2. ФОНДОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ…………………………………..20
2.1 Місце України на світовому
фондовому ринку…………………………....20
2.2 Завдання по розвитку фондового
ринку України………………………….23
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФОНДОВОГО РИНКУ
ИА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ…………………………………………………………………………26
3.1 Аналіз ринку цінних паперів
України……………………………………...26
3.2 Аналіз та шляхи розвитку
фондового ринку України…………………….28
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….32
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..34
ВСТУП
Як відомо, ринок у найпростішому
розумінні – це система економічних відносин
з приводу купівлі - продажу товарів. Він
представляє сукупність товарного і грошового
обігу. У функціональному розумінні сучасний
ринок – поняття більш глибоке, комплексне
і представляє систему ринків, серед яких
надзвичайно важлива роль належить ринку
цінних паперів.
Ринок цінних паперів - це частина
ринку капіталів, де здійснюються емісія,
купівля і продаж цінних паперів. Ринок
цінних паперів є абстрактне поняття,
що служить для позначення сукупності
дій і механізмів, що роблять можливими
торгівлю цінними паперами.
Актуальність теми: актуальнысть
теми даної курсової роботи пов’язана
зі значенням ринку цінних паперів та
його розвитку. Адже існування та стабільність
даного ринку відіграють значну роль у
розвитку фінансового ринку, який у свою
чергу є ключовим гвинтиком у механізмі
усієї економіки.
Об’єкт дослідження є: ринок
цінних паперів України та фондовий ринок
України. Відносини держави з ринком цінних
паперів з приводу регулювання його діяльності
та основні завдання розвитку фондового
ринку України.
Предмет дослідження: регулювання
ринку цінних паперів України, оптимізація
методів регулювання та основні завдання
розвитку фондового ринку України.
Мета дослідження: метою курсової
роботи є дослідження структури та інфраструктури
ринку цінних паперів , визначення його
особливостей, методи регулювання ринку
цінних паперів та інструментарії впливу.
В основному буде розглянуто інфраструктуру
та методи регулювання саме ринку цінних
паперів України. Також метою курсової
роботи є місце України на світовому фондовому
ринку та основні завдання по розвитку
та реформації фондового ринку України.
Завдання роботи: розкриття
таких питань,як проблематика регулювання
ринку цінних паперів в Україні, особливості
його побудови, місце України на світовому
фондовому ринку та завдання по розвитку
його.
Методами, які застосовані в
даній роботі є метод аналізу, статистичний,
графічний та табличний.
РОЗДІЛ 1.
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РИНКУ
ЦІННИХ ПАПЕРІВ
1.1. Виникнення ринку цінних
паперів
Сучасний ринок цінних паперів
став важливим джерелом фінансування
економіки, пропонуючи величезні можливості
для залучення фінансових ресурсів. Саме
ринок цінних паперів сприяв тому, що мільйони
нових інвесторів змогли одержати прибуток
від своїх заощаджень, а для підприємців,
що потребують фінансування він став важливим
джерелом інвестиційного капіталу. Значення
ринку цінних паперів як джерела фінансових
ресурсів настільки зросло, що у багатьох
країнах сформувалася особлив а equity culture
– культура масового використання індивідуальними
інвесторами ринку цінних паперів як способу
вкладання власних заощаджень з метою
отримання прибутку. Ще декілька десятиріч
тому такої культури в принципі не існувало,
а ринок цінних паперів використовували
переважно професійні учасники.
Ринок цінних паперів завжди
був одним з основних джерел фінансування
економіки та рушійною силою економічного
зростання, динаміка якого визначалася
фінансовими інноваціями на цьому ринку,
появою нових інструментів і методів операцій.
Це можна бачити від виникнення кредиту
у стародавніх Месопотамії та Китаї, зародження
перших комерційних товариств у Римській
імперії, появи ринків цінних паперів
у містах Італії ХІІ–ХVст., поширення акцій
у перших голландських акціонерних компаніях,
і до інноваційних методів на сучасних
ринках [1, с.333].
Історія ринків цінних паперів
почала досліджуватися порівняно недавно.
Тільки у 1960 - і роки були опубліковані
перші праці, присвячені історії фінансового
ринку (Р. Камерон, Л. Нілта ін.), але вони
були зосереджені на історії банківської
системи, яка на той час мала пріоритетне
значення у фінансуванні економіки. Праці,
присвячені еволюції ринків цінних паперів,
почали з’являтися в останні два десятиріччя.
У цих працях описано основні
етапи розвитку ринку цінних паперів,
однак проблема виникнення цього ринку
залишилася недостатньо висвітленою.
Історія ринків цінних паперів пов’язана
з розвитком фінансових послуг, які виникали
у різних регіонах світу разом з розвитком
торгівлі. Ще у ХХІІІ – ХХ ст. до н.е. в
Месопотамії, зокрема, у Шумері та Вавилоні,
сформувалися перші ринки кредитних послуг
і з’явилися прототипи банків.
Перші форми міжнародного ринку
фінансових ресурсів і фінансових послуг
виникли у Римській імперії, яка охоплювала
величезну територію, де використовувалася
єдина валюта. У Римській імперії існували
кредитна система, вільний капітал і готовність
інвестувати цей капітал, і там функціонувала
достатньо добре організована система
торгівлі цінними паперами.
Тривалий час після падіння
Риму на території Європи економічна активність
була низькою, а ринків цінних паперів
практично не існувало. Однією з причин
нерозвиненості ринків цінних паперів
були тогочасні правовідносини, за якими
борги держави розглядалися як борги фізичної
особи – правителя, позбавлені обов'язкової
сили для його спадкоємців. І лише значно
пізніше державу почали сприймати як суб'єкт
прав і обов'язків, незалежний від особистості
правителя, що сприяло розвитку ринку
цінних паперів[2, с.738].
У середньовічній Європі для
пошуку найвигідніших кредитних операцій
використовували ярмарки, основними з
яких з ХІІ ст. були ярмарки у містах Шампані
(Франція), що проводилися періодично протягом
року. Шість міжнародних ярмарків утворювали
неперервний цикл, який можна вважати
одним з прототипів ринку цінних паперів.
На ярмарках Шампані виникли перші форми
операцій з цінними паперами, однак після
періоду найбільшого розквіту у 1130 – 1160
рр. ці ярмарки поступово втратили значення.
Ринок цінних паперів у сучасному
розумінні виник в середньовічній Італії
у торговельних містах – державах – Венеції,
Генуї і Флоренції. Їх розквіт почався
після хрестових походів, коли активізувалися
зв’язки з арабськими країнами. Однак
комерційна активність в італійських
містах була пов’язана з транзитною торгівлею,
а не з розвитком виробництва. З причини
вигідного географічного положення
Італія стала основними посередником
у торгівлі інших європейських країн з
арабськими (які на той час були економічно
краще розвинені), тому саме в Італії мали
найбільше поширення всі фінансові інновації,
і виникли перші банки (наприклад, відомий
банк Медичі), що сприяло диверсифікації
кредитних ризиків. Векселі почали використовуватися
італійськими купцями за зразком боргових
зобов’язань у арабських країнах – хавали
і суфтаджі, які, у свою чергу, виникли
там під впливом перших китайський цінних
паперів, що з’явилися ще в часи династії
Тан (УІІ – Х ст.), коли в Китаї активно
розвивалися кредитні правовідносини
і виникли паперові гроші. Перші урядові
облігації почали використовуватися у
Китаї в період династії Південна Сун
у ХІІІ ст. – у той самий час, що і у Венеції
та інших італійських містах. На відміну
від векселів, акції і облігації, аналоги
яких невідомі в країнах ісламського права,
виникли в Італії очевидно під впливом
давньоримських традицій.
Важливою передумовою розвитку
ринку цінних паперів було те, що у деяких
італійських торговельних містах – зокрема,
у Венеції і Генуї все частішою стала практика
надання публічних позик. Кредиторам передавалися
в оренду прибуткові статті міського бюджету,
а самі кредитори для оптимального використання
цих прибутків об’єднувалися в організації.
З кінця ХV ст. почалася епоха
захоплення колоній, що приносило величезні
прибутки. Для організації далеких експедицій
потрібні були кошти, тому для їх фінансування
почали створюватися торговельні компанії
що випускали свої цінні папери. Такі компанії
були досить широко розповсюдженими ще
в італійській торгівлі ХІІІ –ХV ст., і
в ХІV ст. в Італії існувало декілька сотень
подібних компаній. Поширення практики
використання цінних паперів таких компаній
призвело до того, що у 1460р. виникла перша
міжнародна біржа цінних паперів в Антверпені
– на той час основному фінансовому центрі
Європи, який контролював торгівлю в Атлантичному
океані. Фінансовий ринок Антверпена був
відомий численними інноваціями, і саме
на антверпенській біржі сформувалася
практика визначення курсу облігацій
та інших цінних паперів, а також виникло
поняття “відсоткова ставка”.
Крім біржі в Антверпені важливе
значенняв історії ринку цінних паперів
мала Ліонська біржа Спершу в Ліоні виникла
у 1462р. вексельна біржа, а на початку XVI
ст. – Ліонська біржа цінних паперів; з
1522р. на цій біржі почалися операції з
французькими урядовими цінними паперами.
Основним досягнення бірж у Ліоні та Антверпені
було не тільки вироблення системи офіційних
біржових курсів, а й розвиток практики
публічної підписки на позики та облігації.
Отже, прототип ринку цінних
існував ще в Римській імперії, а в італійських
містах (Венеції, Флоренції, Генуї та ін.)
у ХІІІ –ХІV ст. виник ринок цінних паперів
у сучасному розумінні. На цьому ринку
в обігу перебували урядові облігації,
акції та векселі. У ХV ст. центром економічної
активності стає Північна Європа (Антверпен),
а у ХVІІ ст. провідне значення набув ринок
цінних паперів у Амстердамі, де були запозичені
з Італії всі фінансові інновації, зокрема
почали розвиватися перші форми інституційних
інвесторів. Основним чинником, що сприяв
розвитку ринків цінних паперів, було
оптимальне поєднання державного регулювання
ринку цінних паперів з метою підтримання
його стабільності (таке регулювання почалося
ще у Венеції) і економічного лібералізму,
який сприяв поширенню інноваційних методів
фінансових операцій і в італійських містах
- державах, і в Амстердамі[1, с.335].
1.2 Основні характеристики
ринку цінних паперів та його види
Ринок цінних паперів -
це функціональна система фінансового
ринку, яка сприяє акумулюванню капіталу
для інвестицій у виробничу і соціальну
сфери, стимулює структурну перебудову
економіки, підвищує добробут громадян
коштом доходів від вкладання грошових
ресурсів у цінні папери і вільне розпорядження
доходами.
В такому розумінні ринок цінних паперів
становить частину ринку позичкових капіталів.
На ньому здійснюється емісія та купівля-продаж
цінних паперів, на основі законів попиту
та пропозиції формуються ціни, складаються
відносини співволодіння (акції, паї) чи
позики (облігації, векселі) й похідні
від них.
Міжнародно визнаними стандартами ринку
цінних паперів стали принципи прозорості,
відкритості й доступності, впорядкованості
і конкурентності. У відповідності з цими
принципами фондовий ринок в Україні складається
з двох сегментів: біржового і позабіржового
ринків.
Ринок цінних паперів в Україні
вже набув такої організаційної структури:
Рис. 1.1 Структура ринку цінних паперів
Водночас ринок цінних паперів є також
особливим сегментом фінансового ринку,
що представляє собою механізм перерозподілу
капіталу між кредиторами і позичальниками
на основі трансформації тимчасово вільних
грошових коштів у грошовий капітал, що
надається в позику на умовах повернення
і за певну плату у вигляді відсотка. В
економічній літературі категорія «ринок
цінних паперів» часто виражається терміном
«фондовий ринок». Як сегмент фінансового
ринку він складається з таких елементів:
Рис. 1.2 Структура фондового ринку
Схема показує, що фондовий ринок є багатоаспектною
складною економічною системою, на основі
функціонування якої ринкова економіка:
1) акумулює капітал для інвестицій у
виробничу і невиробничу сфери;
2) відображає сукупність економічних
відносин, які виникають під впливом співвідношення
попиту і пропонування позичкового капіталу;
3) головним завданням фондового ринку
є створення умов для нормального розміщення
інвестицій. Ринок об'єктивно висвітлює
найефективніші галузі і сфери економіки,
в які вливається капітал через купівлю-продаж
цінних паперів;
4) для нормального функціонування ринку
цінних паперів важливими є два аспекти:
саморегулювання і державно-планове регулювання.
В свою чергу саморегулювання можна розглядати
як індивідуальне - дотримання морально-етичних
норм і правил поведінки кожним з учасників
ринку, і колективне - відпрацювання правил
і положень, які мають виконуватися колективними
учасниками ринку цінних паперів. Державне
регулювання ринку цінних паперів охоплює
формування єдиної державної політики
й адаптацію його до міжнародних стандартів,
координацію і контроль за випуском в
обіг цінних паперів та їх похідних, захист
прав інвесторів шляхом здійснення заходів
і санкцій проти порушників, сприяння
розвитку ринку цінних паперів, узагальнення
досвіду і підготовки пропозицій з удосконаленням
системи обігу цінних паперів. На відміну
від банківського кредитування, яке надає
переважно короткострокові позички, цей
ринок шляхом розміщення на ньому, скажімо,
облігаційної позики дозволяє отримати
грошові кошти навіть на кілька десятиліть,
а, реалізуючи акції, можна забезпечити
капітальне фінансування на безстроковій
основі[9, с.84].