Стрес-тестування як інструмент для вимірювання кредитного ризику

НБУ визначає стрес-тестування як «метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора. Поєднання  цих величин дає уявлення про  те, яку суму збитків чи доходів  отримає банк, якщо події розвиватимуться  за закладеними припущеннями».        

Якщо говорити про визначення стрес-тестування для кредитного ризику, то можна його охарактеризувати як приблизну оцінку того, як буде змінюватись величина кредитного портфелю при зміні факторів ризику, наприклад ціни на активи. На рівні банківських установ - це ряд технічних прийомів, за допомогою яких робиться спроба оцінити чутливість банківських портфелів до набору екстремальних подій.

В міжнародній банківській  практиці використовують різні методики стрес-тестування, найпоширенішою з  яких на даний час є сценарний  аналіз (на основі історичних чи гіпотетичних даних). Також може проводитись аналіз чуттєвості портфелю активів банку  до змін факторів ризику і обчислення максимальних втрат. Стрес-тестуватись  може один або декілька факторів. Тестуванння  одного фактору простіше та менш затратне з погляду ресурсів, однак основним недоліком є те, що результат буде неповним, оскільки зміна одного чинники  призведе до зміни й інших, саме тому більш оптимальним є сценарний  аналіз, який націлений на оцінку стратегічних перспектив установи і дозволяє оцінити  одночасний вплив всіх чинників ризику у випадку настання екстремальної, ймовірної події. Історичний сценарій більш прозорий, об'єктивний, проте  може бути неактуальним через зміну  фундаментальних умов ринку - наприклад, поява нових кредитних продуктів. На відміну від вищеописаного  виду аналізу, аналіз чуттєвості носить переважно короткотерміновий характер та оцінює вплив на кредитний портфель зміни певного заданого фактору  ризику.

Варто відмітити певні  особливості кредитного ризику, які, в результаті, впливають на підхід до стрес-тестування цього типу ризику, серед яких - допустимі зміни в  факторах ризику доволі великі, щоб  визвати стрес, потрясіння кредитного портфелю. Специфіка кредитного ризику в тому, що він не може бути пов'язаний із зміною одного параметру, як ми це можемо змоделювати, наприклад, із валютним ризиком. Кумулятивний ефект множини факторів ризику і кількісний вимір кожного  з них - доволі непросте завдання, тим  більше, що вони по різному себе поводять при нормальних умовах бізнесу та при стресових ситуаціях, таких  як фінансові кризи. Тому ризик-менеджерам необхідно використовувати різні  методики аналізу при вимірюванні ризику в нормальних умовах та застосовувати стрес-тести для виміру можливих втрат при фінансових чи економічних потрясіннях. Такий підхід особливо актуальний щодо виміру кредитного ризику.

  Слід чітко розділяти  ризик окремого позичальника  та ризик кредитного портфелю. Якщо для якісної оцінки можна  використати висновки кредитних  спеціалістів при оцінці кредитоспроможності  позичальника, то для кількісної -необхідним є застосування певної  моделі, яка б дозволила виявити  можливість неплатежу за кредитом  даного позичальника, тобто визначити  ймовірність дефолту. При управлінні  кредитним ризиком портфелю потрібно  враховувати крім зазначеного  параметру і ряд інших чинників, включаючи і кореляцію між  ними. Тому кредитний портфель  має бути достатньо продиверсифікованим.  Однак найбільш негативні наслідки  стресових явищ в тому, що та  кореляція, яка переважає в  нормальних умовах змінюється  і ризик-менеджери стикаються  з новими кореляціями, що призводить  до непрогнозованої концентрації  ризику.

Негативним моментом виступає й те, що для достовірної оцінки ймовірності дефолту, кореляції  та інших параметрів, необхідні історичні  дані за доволі значну кількість років, що є проблематичним явищем в нашій  країні. В зв'язку з відсутністю  бази даних єдиним можливим методом  тестування кредитного ризику може виступити  стрес-тестування на основі моделювання  гіпотетичних «шоків».

В іноземних банках також  проводять хеджування кредитних  портфелів для зменшення ризику, однак цей інструмент може не спрацювати в стресових обставинах. Проблемою  вітчизняного банківського сектору  є те, що  більшість кредитних  інструментів не продаються на ринку  і дефолти по них трапляються  рідко, що зумовлює фактичну відсутність  інформації про ціну конкретного  інструменту, що робить моделювання  кредитного ризику аналітично важкою процедурою. Слід зазначити, що метод VaR, який широко застосовується банківськими установами при оцінці ризику, також  має певні недоліки. Зокрема він  не може дати прогнозів стосовно ймовірності  збитків, не враховує ринкові потрясіння, які можуть виникати при економічній кризі та заснований на припущеннях та оцінках, що може призвести до невірної інтерпретації ризику. Стандартні статистичні моделі недопустимі в таких кризових ситуаціях, тому він має доповнюватись стрес-тестами, які частково ці недоліки усувають.

Схемою потрясіння сценарного стрес - тестування можуть виступати:

1. кредитний портфель групується в декілька підпортфелей. Найбільш оптимальною є групування по секторам, по циклічності сектору. Вибір методу групування має бути обумовлюватись змістом стрес-тестування.
2. моделюється вплив шоків на показники банку - це можуть бути зниження темпів ВВП, падіння курсу акцій та цін на нерухомість, погіршення умов для бізнесу великих позичальників та інші 3)підраховуються ефекти шоків на кредитний портфель, оцінюються вразливі місця в кредитному портфелі.

Не дивлячись на очевидні переваги, стрес-тестування має й  недоліки, які виявляються в тому, що навіть в строго математично змодельованому сценарії залишається слабке місце - це ймовірність настання даної  події, яку ми оцінюємо суб'єктивно  та на не достатньому рівні через  невелику кількість стрес-ситуацій. Також дуже високі витрати на збір необхідної інформації та її неповнота, оскільки нам доступна лише частина  необхідних даних, стрес-тестування практично  не піддається бектестингу.

Таким чином, виходячи із кризових ситуацій, що склались на фінансових ринках, актуальним питанням є дослідження  стрес -тестуування як оцінки кредитного ризику банку.  Застосування стрес-тестів дає можливість дослідити рівень впливу факторів ризику при певних негативних ситуаціях, а їх результати мають практичну цінність, оскільки допомагають заздалегідь оцінити  вплив потенційно негативних подій  на стан кредитного портфелю банку  та прийняти відповідні управлінські рішення.

ВИСНОВКИ

Отже, з огляду на кризові  ситуації, що склались на фінансових ринках, доволі важливим питанням є впровадження стрес-тестування для оцінювання кредитного ризику банку.

Застосування стрес-тестів дає можливість дослідити рівень впливу факторів ризику при певних негативних ситуаціях, а їхні результати мають практичну цінність, оскільки допомагають заздалегідь оцінити вплив потенційно негативних подій на стан кредитного портфеля банку та прийняти відповідні управлінські рішення.

Також очевидною є необхідність комплексного підходу до стрес-тестів, його об’єктом має стати весь процес управління кредитним ризиком –  від стратегічного планування і  моніторингу до ліквідації наслідків  впливу, чому повинно сприяти формування єдиного підходу до управління різними  ризиками, адже в кризових ситуаціях  одночасно реалізуються і взаємно  підсилюються різні фактори ризику. Тільки такий підхід підвищить результативність цього інструменту в пом’якшенні  дії кризи, мінімізації втрат у посткризовий період.

Перспективами подальших  розробок у цьому напрямку є оптимізація  методології проведення стрес-тестування банківських установ України  відповідно до досвіду іноземних  країн та оцінювання можливості застосування їх у вітчизняній банківській  практиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лисенко Р. С. Методи проведення системного стрес-тестування банківської системи: основні характеристики та особливості практичного застос ування / Р. С. Лисенко // Вісник УБС НБУ. – 2008. – № 3.
2. Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України [Електронний ресурс] : затверджені постановою Правління НБУ від 06.08.2009 № 460. – Режим доступу : www.bank.gov.ua.
3. Науменкова С. Стрес-тестування як інструмент діагностики фінансової стійкості банків /С. Науменкова, С. Міщенко // Вісник НБУ. – 2008. – № 5.
4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bank.gov.ua.
5. Ребрик Ю. С. Стрес-тестування як інструмент оцінки ризику ліквідності банку / Ю. С. Ребрик // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць / ДВНЗ “УАБС НБУ”. – Суми, 2009. – Т. 25.
6. Сенченко О. С. Стрес-тестування як інструмент посилення банківської безпеки / О. С. Сенченко // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Тугана-Барановського. – 2010. – № 4.
7. Прийдун Л. М. Стрес-тестування кредитного ризику банку: загальна характеристика та особливості практичного застосування / Л. М. Прийдун // Вісник ТНЕУ. – 2011. – № 2.
8. Максимова А. В. Макроекономічне стрес-тестування банків в Україні: проблеми та можливості / А. В. Максимова // Вісник КНУ. – 2012.