Спеціальні принципи МЕП

- угоди про міжнародні  розрахунки - про порядок розрахунків  за товари, послуги та інші  операції економічного характеру;

- платіжні угоди - про  характер валютних та інших  платежів;

- клірингові угоди - про  взаємний залік боргів і вимог  по зовнішньоторговельних операціях;

- платіжно-клірингові угоди  - про право кредитора стягнути  з боржника борг із перевищенням  певного ліміту;

- міжнародні товарні угоди  - при торгівлі сільськогосподарською  і мінеральною сировиною з  метою підтримати усталеність  цін на цю сировину.

Висновки

          Правовою основою становлення  і подальшого розвитку міжнародного  економічного права є положення  ст. 1 Статуту ООН, що формулюють  як одну з основних цілей  ООН здійснення міжнародного  співробітництва у вирішенні  міжнародних проблем економічного  характеру. З огляду на глобальне  значення такого завдання, питаннями  розвитку міжнародного економічного  співробітництва в ООН займається  безпосередньо Генеральна Асамблея  і спеціально створена для  цього і працююча під її  керівництвом Економічна і Соціальна  Рада (ЭКОСОР). Ця Рада координує  діяльність усіх органів ООН,  що займаються питаннями розвитку  міжнародного економічного співробітництва,  а також займається підготовкою  проектів міжнародно-правових актів  у цій сфері. В цьому велику  допомогу Раді надає Комісія  міжнародного права ООН і Комісія  з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).

         До загальних принципів міжнародного  економічного права належать  принципи: принцип суверенної рівності  держав; принцип співробітництва  держав; принцип невтручання у  внутрішні справи держави; принцип  сумлінного виконання міжнародних  зобов'язань.

         Поряд із цими загальними принципами, з огляду на специфіку галузі, в міжнародному економічному  праві сформульовані і спеціальні  принципи, що сприяють розвитку  світового економічного співробітництва.  До них належать: принцип невід'ємного  суверенітету держав над їхніми  природними ресурсами й економічною  діяльністю; принцип свободи вибору  форм і способів організації  зовнішньоекономічних зв'язків;  принцип неприпустимості будь-яких  форм економічної дискримінації;  принцип рівності і взаємної  вигоди держав; принцип розвитку  взаємовигідного співробітництва  у сфері торгівлі, економіки, науки  і техніки; принцип найбільшого  сприяння; принцип національного  режиму; принцип взаємності.

Список використаних джерел

1. Вельяминов Г. М. Международное  экономическое право и процесс.  — М.:Волтерс Клувер, 2004. — 477 с.

2. Дахно І. І. Міжнародне  економічне право. — К.: МАУП, 2000. — 160 с.

3. Карро Д., Жюйар П.  Международное экономическое право.  — М.: Международные отношения, 2002. — 580 с.

4. Опришко В. Ф., Лясківська  Л. А. Міжнародне економічне  право.— К.: КНЕУ, 2005. — 148 с.

5. Понікаров В. Д., Коновалов  М. І. Міжнародне економічне  право. — Х.: ХДЕУ, 2003. — 132 с.

6. Шумилов В. М. Международное  экономическое право в эпоху  глобализации. — М.: Международные  отношения, 2003. — 272 с.